Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

1. Ведение…………………………………………………………………………стр.3

2. Криминальная субкультура и её содержание…………………………………………………………………….стр.6

3. История возникновения и проникновения татуировок в преступный мир…………………………стр.16

4. Заключение……………………………………………………………….стр.24

5. Список использованной литературы…….стр.25

Введение.

Современное российское общество в последнее десятилетие оказалось под сильным давлением криминальных группировок. Это произошло в силу ряда причин. Главной из них является глубокий социально-экономический кризис, поразивший российское общество. Кроме того, в результате деятельности исполнительной власти в России криминальный мир получил возможность распространить свое влияние на широкую сферу социально-экономической деятельности. Основной областью, куда устремились преступные элементы, стала экономика.

Возможность крупномасштабного и безнаказанного разворовывания государственной собственности привела к созданию широких региональных преступных сообществ, куда были включены коррумпированные чиновники и связанный с преступным миром директорат. В результате произошло укрепление преступности в высшей страте российского общества. В советском обществе преступное сообщество существовало как бы параллельно советскому и в значительной степени автономно.

Эта автономность выделяется, прежде всего, по криминальным нормам, ценностям, атрибутике - блатному языку, татуировкам и т.д. Преступные элементы сами стремились к ограничению своих связей с обществом для того, чтобы не допустить размывания своей субкультуры и идеологии. Совершенно иная ситуация сложилась в 90-е годы. Приобретя значительное богатство, преступный мир получил реальный шанс добиться политической власти. Его включение в жизнь гражданского общества имеет еще и массовый характер.

Причем эта массовость несет на себе не характер адаптации к гражданской жизни, а выступает как включение преступного сообщества в общественную жизнь полноправным членом. В этой деятельности преступность пытается опираться на имеющийся багаж собственной идеологии. Она сложилась на основе субкультуры преступного мира.

Таким образом, криминальное сообщество включилось в легальную социально-экономическую деятельность не только в лице своих представителей, но и со своей криминальной культурой. Особенностью сложившейся ситуации является то, что преступность проникла в высшие слои российского общества. Отсюда и значительное влияние, которое она оказывает на общественные отношения.

Властвующие группировки стали формировать систему отношений совместно с высшими слоями преступного сообщества, заставляя основную часть населения следовать в фарватере этих отношений и ориентироваться на них как на образец, поскольку только такая ориентация позволяет определенным индивидам рассчитывать на успех в новой социальной реальности или же удачно приспособиться к ней. Реально проследить влияние криминальной субкультуры можно через проникновение терминов блатного языка в повседневную речь.

Блатной жаргон все больше и больше используется в повседневной речи. Если в советском обществе преступную субкультуру поддерживала широко разветвленная пенитенциарная система, то в постсоветском пространстве она вышла далеко за ее пределы и легализовалась. В этой связи вероятнее всего надобность в ритуалах и татуировках как элементе закрепления индивидов в преступном сообществе будет элиминироваться. Другое дело, когда речь идет о языке.

Символы языка наиболее полно включают человека в культурное пространство его жизнедеятельности. Язык является основным инструментом социализации. Особое значение приобретает речь. Глубокий кризис российского общества сократил пространство письменной культуры как основы социализации до уровня групп интеллигенции и учащейся молодежи. Для большинства населения такой основой стал язык СМИ, впитавший в себя значительную часть «блатного языка».

Таким образом, криминальная субкультура получила дополнительную возможность для укрепления и распространения в обществе через блатную речь, становящуюся частью разговорного языка. Конечно, речью ее можно называть лишь условно, поскольку она передает только характер межличностных отношений, профессиональные термины преступных специальностей и общее отрицательное отношение к проявлению положительных человеческих чувств, доверчивости, порядочности, совести, любви и т.д. и не несет в себе никакого позитивного начала.

Следование имеющимся образцам речи в повседневной деятельности порождает соответствующие поведенческие стереотипы, тем более что деятельность высшей страты и всего крупного предпринимательства связана с носителями криминальной субкультуры.

Криминальная субкультура и её содержание. Основным фактором взаимной криминализации в криминальных группах является криминальная субкультура. Для её обозначения применяются также другие термины, такие как: «вторая жизнь»; «социально-негативные групповые явления»; асоциальная субкультура».

Считается, что в начале криминальная субкультура возникла в закрытых исправительных учреждениях, а затем распространилась за их пределами, захватив значительную часть подростково-юношеской популяции, прежде всего трудовых и педагогически трудных подростков.

Которые, кстати и составляют позднее основную массу осужденных «первоходков». Криминальная субкультура блокирует и извращает воспитательные действия педагогов и окружающих, разрушает внутриколлективные отношения, замещая коллективистские отношения отношениями круговой поруки, коллетивизм – клановостью, товарищество – лжетовариществом, оправдывает и поощряет преступное поведение и преступный образ жизни. Криминальная субкультура, как и любая другая культура по сути своей носит агрессивный характер.

Она вторгается в культуру официальную, взламывая её, девальвируя её ценности и нормы, насаждая в ней свои правила, атрибутику. Известно, что носителем культуры является язык. Взять наш «великий и могучий русский язык». На сегодняшний день он оказался весь пронизан терминологией уголовного жаргона, на котором охотно говорят как подростки, так и представители власти, депутаты государственной думы. А ведь утрата чистоты национального языка – серьезнейший симптом нарастания процесса глубокой криминализации общества.

Особо важно подчеркнуть, что эта криминализация в первую очередь затрагивает подрастающее поколение, как наиболее активную в криминальном отношении часть общества и наиболее чуткую по своим возрастным особенностям к языковым инновациям. Носителями криминальной субкультуры являются криминальные группы, а персонально – рецидивисты.

Они аккумулируют, пройдя через тюрьмы и колонии, устойчивый преступный опыт, «воровские законы», а затем передают его другим. Здесь можно говорить о трех психологических механизмах воспроизводства преступности. Первый – персонализированный, когда преступник рецидивист из числа взрослых и опытных берет «шефство» или «наставничество» над конкретным индивидуумом.

По-украински

1. Ведення...........................стр.3

2. Кримінальна субкультура і її зміст..........................стр.6

3. Історія виникнення і проникнення татуювань в злочинний світ.........стр.16

4. Ув'язнення........................стр.24

5. Список використаної літератури..стр.25

Вступ.

Сучасне російське суспільство в останнє десятиліття виявилося під сильним тиском кримінальних угрупувань. Це сталося через низку обставин. Головною з них є глибока соціально-економічна криза, що уразила російське суспільство. Крім того, в результаті діяльності виконавчої влади в Росії кримінальний світ дістав можливість розповсюдити свій вплив на широку сферу соціально-економічної діяльності.

Основною областю, куди спрямувалися злочинні елементи, стала економіка. Можливість великомасштабного і безкарного розкрадання державної власності привела до створення широких регіональних злочинних співтовариств, куди були включені корумповані чиновники і пов'язаний із злочинним світом директорат. В результаті сталося зміцнення злочинності у вищій страте російського суспільства.

У радянському суспільстві злочинне співтовариство існувало як би паралельно радянському і значною мірою автономно. Ця автономність виділяється, передусім, по кримінальних нормах, цінностях, атрибутиці - блатній мові, татуюваннях і так далі. Злочинні елементи самі прагнули до обмеження своїх зв'язків з суспільством для того, щоб не допустити розмивання своєї субкультури і ідеології. Абсолютно інша ситуація склалася в 90-і роки.

Придбавши значне багатство, злочинний світ отримав реальний шанс добитися політичної влади. Його включення в життя громадянського суспільства має ще і масовий характер. Причому ця масовість несе на собі не характер адаптації до цивільного життя, а виступає як включення злочинного співтовариства в громадське життя повноправним членом. У цій діяльності злочинність намагається спиратися на наявний багаж власної ідеології. Вона склалася на основі субкультури злочинного світу.

Таким чином, кримінальне співтовариство включилося в легальну соціально-економічну діяльність не лише в особі своїх представників, але і зі своєю кримінальною культурою.

Особливістю ситуації, що склалася, є те, що злочинність проникла у вищі шари російського суспільства. Звідси і значний вплив, який вона робить на громадські стосунки.

Володарюючі угрупування стали формувати систему стосунків спільно з вищими шарами злочинного співтовариства, примушуючи основну частину населення слідувати у фарватері цих стосунків і орієнтуватися на них як на зразок, оскільки тільки така орієнтація дозволяє певним індивідам розраховувати на успіх в новій соціальній реальності або ж вдало пристосуватися до неї. Реально простежити вплив кримінальної субкультури можна через проникнення термінів блатної мови в повсякденну мову.

Блатний жаргон все більше і більше використовується в повсякденній мові. Якщо в радянському суспільстві злочинну субкультуру підтримувала широко розгалужена пенітенціарна система, то в пострадянському просторі вона вийшла далеко за її межі і легалізувалася. В зв'язку з цим найімовірніше потреба в ритуалах і татуюваннях як елементі закріплення індивідів в злочинному співтоваристві буде элиминироваться. Інша справа, коли йдеться про мову.

Символи мови якнайповніше включають людину в культурний простір його життєдіяльності. Мова є основним інструментом соціалізації.

Особливе значення придбаває мову. Глибока криза російського суспільства скоротила простір письмової культури як основи соціалізації до рівня груп інтелігенції і молоді, що вчиться. Для більшості населення такою основою стала мова ЗМІ, що ввібрала в себе значну частину "блатної мови". Таким чином, кримінальна субкультура дістала додаткову можливість для зміцнення і поширення в суспільстві через блатну мову, що стає частиною розмовної мови.

Звичайно, мовою її можна називати лише умовно, оскільки вона передає тільки характер міжособових стосунків, професійні терміни злочинних спеціальностей і загальне негативне відношення до прояву позитивних людських почуттів, довірливості, порядності, совісті, любові і так далі і не несе в собі ніякого позитивного початку.

Наслідування наявних зразків мови в повсякденній діяльності породжує відповідні поведінкові стереотипи, тим більше що діяльність вищої страты і усього великого підприємництва пов'язана з носіями кримінальної субкультури.

Кримінальна субкультура і її зміст.

Основним чинником взаємної криміналізації в кримінальних групах є кримінальна субкультура. Для її позначення застосовуються також інші терміни, такі як: "друге життя"; "соціально-негативні групові явища"; асоціальна субкультура".

Вважається, що на початку кримінальна субкультура виникла в закритих виправних установах, а потім поширилася за їх межами, захопивши значну частину підлітково-юнацької популяції, передусім трудових і педагогічно важких підлітків. Які, до речі і складають пізніше основну масу засуджених "первоходков".

Кримінальна субкультура блокує і перекручує виховні дії педагогів і оточення, руйнує внутрішньоколективні стосунки, заміщаючи колективістські стосунки стосунками кругової поруки, коллетивизм - клановостью, товариство - лжетовариществом, виправдовує і заохочує злочинну поведінку і злочинний спосіб життя.

Кримінальна субкультура, як і будь-яка інша культура по суті своїй носить агресивний характер. Вона вторгається в культуру офіційну, зламуючи її, девальвуючи її цінності і норми, насаджуючи в ній свої правила, атрибутику. Відомо, що носієм культури є мова. Узяти нашу "велику і могутню російську мову". На сьогодні він виявився увесь пронизаний термінологією карного жаргону, на якому охоче говорять як підлітки, так і представники влади, депутати державної думи.

Адже втрата чистоти національної мови - серйозний симптом наростання процесу глибокої криміналізації суспільства. Особливо важливо підкреслити, що ця криміналізація в першу чергу зачіпає підростаюче покоління, як найбільш активну в кримінальному відношенні частину суспільства і найбільш чуйну по своїх вікових особливостях до мовних інновацій.