Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

ВВЕДЕНИЕ…………………………………………………………………… 3

ГЛАВА 1. ФИЛОСОФСКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ПРОБЛЕМЫ

ОДИНОЧЕСТВА………………………………………………………. … 8

1.1. Эволюция отношения к одиночеству в исторических и

философских трудах …………………………………………………….. 8

1.2. Психолого-теоретические подходы к проблеме одиночества………….. 16

1.3. Проблема одиночества в подростковом возрасте………………………. 22

1.4. Одиночество подростка и социально-психологические проблемы…… 26

ГЛАВА 2. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ИССЛЕДОВАНИЯ ПОДРОСТКОВОГО ОДИНОЧЕСТВА………. … 33

2.1. Организационно-методические основы исследования

2.2. Характеристика выборки

2.3. Методы исследования

ГЛАВА 3. ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ОСОБЕН-НОСТЕЙ ПОДРОСТКОВОГО ОДИНОЧЕСТВА…………………………….

3.1. Результаты первого этапа исследования……………………………….. 46

3.2. Результаты второго этапа исследования……………………………… 40

3.3. Результаты третьего этапа исследования…………………………….

ВЫВОДЫ……………………………………………………………………….

ЗАКЛЮЧЕНИЕ……………………………………………………………….

ЛИТЕРАТУРА………………………………………………………………

ПРИЛОЖЕНИЕ………………………………………………………………

ВВЕДЕНИЕ

Мы живём в то время, когда происходят огромные изменения в стиле жизни, связанные с изменениями социальных, политических, экономических и других основ. Эти изменения носят глобальный характер, и русское общество сегодня оказалось в том состоянии, которое раньше назвали бы «перепутьем», «переломом», «сменой вех». Культурологи называют это состояние точнее - «культурным промежутком»: «пространство между концом чего-то определённого и началом чего-то неизвестного, маргинального по своей сущности» [11, с. 323].

Такие периоды бывают в жизни каждого общества. Именно тогда человек вдруг начинает осознавать собственную бесполезность и невозможность реализовать свои личностные способности. На уровне общества это застой, кризис; на уровне человека - распад высших ценностей и социальное отчуждение.

«Человек в современном мире, в той культурной ситуации, которую мы определяем как промежуточную, оказался в децентрированном пространстве, в дискретном времени, для него исчезла линейная целевая направленность, устарела былая просвещенческая идея о том, что главной является точка в конце пути… Он (человек - Т.В.) действительно живёт «здесь и сейчас», живёт «на трассе», в пути, как перекати-поле, утратившее прочные корни и прикреплённость к почве» [11, с. 327].

Итак, одиночество порождается утерей смысла бытия человека в современном обществе. Но зависит это не только от самого человека. Скорее это не его вина, а его беда. «Слишком много объективных факторов выпало на наш стремительный век, и противостоять им каждая отдельная личность сама по себе просто не в силах. Именно поэтому мы и говорим, что наше время - время отчуждения и одиночества» [34, с. 48].

Одним из таких факторов превращения чувства одиночества в психологическое качество, а его переживание в одну из глобальных человеческих проблем можно считать полную и повсеместную победу современного научного мышления.

Так, к началу XX века наука проникла во все сферы человеческой жизни и стала основной формой осмысления не только мира, но и самого человека. Человек оказался «аналитически» разобранным на составные части (биохимические или физиологические процессы, анатомическое строение и т.п.). «Аналитичность науки привела к утрате в массовом сознании представления об уникальности и целостности человека» [34, с. 68].

Как следствие, развитие производства стало требовать наличие у человека какого-то одного умения, доведённого до автоматизма, как у робота, совершенно не интересуясь его внутренним миром и воспринимая человека как трудовую единицу.

В свете всего вышеизложенного становится понятен тот факт, что проблема одиночества, равно важная для всех времён, стала предметом особого интереса в наши дни. Не только искусство, но и философия, физиология, социология и, разумеется, психология занимаются исследованием изменений, возникающих в психике личности, по тем или иным причинам испытывающей чувство одиночества.

Объект исследования: ученики 8-10 классов (13-16 лет) средней школы № 55 города Иванова в количестве 38 человек.

Предметом изучения являются особенности подросткового одиночества.

Цель нашего исследования - изучить особенности подросткового одиночества.

В соответствии с целью в нашей работе решались следующие задачи:

Проанализировать психологическую и философскую литературу по проблеме одиночества.

Выявить подростков, испытывающих состояние одиночества.

Определить личностные особенности подростков, чувствующих себя одинокими.

Выявить особенности социализации подростков, испытывающих состояние одиночества.

Гипотезы исследования:

Подростки, испытывающие состояние одиночества, обладают определёнными личностными особенностями и особенностями общения, которые вызывают данное состояние.

Состояние одиночества отрицательно влияет на коммуникативные способности подростков и их статус в коллективе сверстников.

Методы исследования. В качестве методов исследования нами использовались метод теоретического анализа специальной психологической, философской литературы и такие эмпирические методы как тестирование и социометрия. Для количественного анализа полученных данных использовались методы математической статистики, в частности t - критерий Стьюдента, коэффициент ранговой корреляции по Спирмену.

Общей методологической и теоретической основой исследования являются методологические принципы системности, единства сознания и деятельности, детерминизма, психологии развития, личностного подхода.

Научная новизна исследования заключается:

1) в комплексном анализе существующих точек зрения в философско-психологической литературе относительно проблемы одиночества, в том числе и подросткового;

2) в выявлении личностных особенностей подростков, чувствующих себя одинокими;

3) в выявлении особенностей социализации подростков, испытывающих состояние одиночества.

Практическая значимость исследования состоит в том, что

полученные данные могут быть использованы психологами и педагогами при работе с подростками, в том числе в процессе психологического консультирования.

Достоверность и надежность исследования определяются и обеспечиваются исходными методологическими позициями, репрезентативностью выборки.

Объем и структура работы.

Во введении обосновывается актуальность темы исследования, определяются его методологическая и теоретическая основы, указываются цели и задачи, формулируется гипотеза, определяются объект и предмет исследования, раскрывается практическая значимость работы.

В первой главе «Философско-психологический анализ проблемы одиночества» анализируются подходы к понятию «одиночества» различных психологических направлений, рассматриваются проблемы одиночества в подростковом возрасте.

Во второй главе «Организационно-методологические основы исследования подросткового одиночества» дано обоснование методологического подхода к изучению подросткового одиночества на основе ведущих принципов отечественной психологии, обосновывается и описывается выборка, методы и

По-украински

ВВЕДЕННЯ......................... 3

ГЛАВА 1. ФІЛОСОФСЬКО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ

1.1. Еволюція відношення до самотності в історичних і

філософських працях ...................... 8

1.2. Психолого-теоретичні підходи до проблеми самотності...... 16

1.3. Проблема самотності в підлітковому віці.......... 22

1.4. Самотність підлітка і соціально-психологічні проблеми. 26

ГЛАВА 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИХ ОСНОВ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДЛІТКОВОЇ САМОТНОСТІ.... 33

2.1. Організаційно-методичні основи дослідження

2.2. Характеристика вибірки

2.3. Методи дослідження

ГЛАВА 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЕН-НОСТЕЙ ПІДЛІТКОВОЇ САМОТНОСТІ............

3.1. Результати першого етапу дослідження............. 46

3.2. Результати другого етапу дослідження............ 40

3.3. Результати третього етапу дослідження............

ВИСНОВКИ............................

ВИСНОВОК.........................

ЛІТЕРАТУРА........................

ДОДАТОК........................

ВСТУП

Ми живемо в той час, коли відбуваються величезні зміни в стилі життя, пов'язані зі змінами соціальних, політичних, економічних і інших основ. Ці зміни носять глобальний характер, і російське суспільство сьогодні опинилося в тому стані, який раніше назвали б "роздоріжжям", "переломом", "зміною віх". Культурологи називають цей стан точніше - "культурним проміжком": "простір між кінцем чогось визначеного і початком чогось невідомого, маргінального по своїй суті" [11, с. 323].

Такі періоди бувають в житті кожного суспільства. Саме тоді людина раптом починає усвідомлювати власну даремність і неможливість реалізувати свої особові здібності. На рівні суспільства це застій, криза; на рівні людини - розпад вищих цінностей і соціальне відчуження.

"Людина у сучасному світі, в тій культурній ситуації, яку ми визначаємо як проміжну, опинилася в децентрованому просторі, в дискретному часі, для нього зникла лінійна цільова спрямованість, застаріла минула просвітянська ідея про те, що головною є точка у кінці шляху. Він (людина - Т. В.) дійсно живе "тут і зараз", живе "на трасі", в дорозі, як перекотиполе, що втратило міцні корені і прикріплена до грунту" [11, с. 327].

Отже, самотність породжується втратою сенсу буття людини в сучасному суспільстві. Але залежить це не лише від самої людини. Швидше це не його провина, а його біда. "Надто багато об'єктивних чинників випало на наше стрімке століття, і протистояти їм кожна окрема особа сама по собі просто не в силах. Саме тому ми і говоримо, що наш час - час відчуження і самотності" [34, с. 48].

Одним з таких чинників перетворення почуття самотності в психологічну якість, а її переживання в одну з глобальних людських проблем можна рахувати повну і повсюдну перемогу сучасного наукового мислення.

Так, до початку XX століття наука проникла в усі сфери людського життя і стала основною формою осмислення не лише світу, але і самої людини. Людина виявилася "аналітично" розібраною на складові частини (біохімічні або фізіологічні процеси, анатомічна будова і тому подібне). "Аналітична науки привела до втрати в масовій свідомості уявлення про унікальність і цілісність людини" [34, с. 68].

Як наслідок, розвиток виробництва став вимагати наявність у людини якогось одного уміння, доведеного до автоматизму, як у робота, абсолютно не цікавлячись його внутрішнім світом і сприймаючи людину як трудову одиницю.

У світлі усього вищевикладеного стає зрозумілий той факт, що проблема самотності, рівно важлива для усіх часів, стала предметом особливого інтересу в наші дні. Не лише мистецтво, але і філософія, фізіологія, соціологія і, розуміється, психологія займаються дослідженням змін, що виникають в психіці особи, з тих або інших причин що переживає почуття самотності.

Об'єкт дослідження : учні 8-10 класів (13-16 років) середньої школи № 55 міст Іванова у кількості 38 чоловік.

Предметом вивчення є особливості підліткової самотності.

Мета нашого дослідження - вивчити особливості підліткової самотності.

Відповідно до мети в нашій роботі вирішувалися наступні завдання:

Проаналізувати психологічну і філософську літературу з проблеми самотності.

Виявити підлітків, що випробовують стан самотності.

Визначити особові особливості підлітків, що почувають себе самотніми.

Виявити особливості соціалізації підлітків, що випробовують стан самотності.

Гіпотези дослідження :

Підлітки, що випробовують стан самотності, мають певні особові особливості і особливості спілкування, які викликають цей стан.

Стан самотності негативно впливає на комунікативні здібності підлітків і їх статус в колективі однолітків.

Методи дослідження. В якості методів дослідження нами використовувалися метод теоретичного аналізу спеціальної психологічної, філософської літератури і такі емпіричні методи як тестування і соціометрія. Для кількісного аналізу отриманих даних використовувалися методи математичної статистики, зокрема t - критерій Стьюдента, коефіцієнт рангової кореляції по Спирмену.

Загальною методологічною і теоретичною основою дослідження є методологічні принципи системності, єдності свідомості і діяльності, детермінізму, психології розвитку, особового підходу.

Наукова новизна дослідження полягає:

1) в комплексному аналізі існуючих точок зору у філософсько-психологічній літературі відносно проблеми самотності, у тому числі і підліткового;

2) у виявленні особових особливостей підлітків, що почувають себе самотніми;

3) у виявленні особливостей соціалізації підлітків, що випробовують стан самотності.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що

отримані дані можуть бути використані психологами і педагогами при роботі з підлітками, у тому числі в процесі психологічного консультування.

Достовірність і надійність дослідження визначаються і забезпечуються вихідними методологічними позиціями, репрезентативністю вибірки.

Об'єм і структура роботи.

У введенні обгрунтовується актуальність теми дослідження, визначається його методологічна і теоретична основи, вказуються цілі і завдання, формулюється гіпотеза, визначаються об'єкт і предмет дослідження, розкривається практична значущість роботи.

У першій главі "Філософсько-психологічний аналіз проблеми самотності" аналізуються підходи до поняття "самотності" різних психологічних напрямів, розглядаються проблеми самотності в підлітковому віці.

У другій главі "Організаційно-методологічні основи дослідження підліткової самотності" дано обгрунтування методологічного підходу до вивчення підліткової самотності на основі провідних принципів вітчизняної психології, обгрунтовується і описується вибірка, методи і