Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-украински

Мій янголе, моя любове, моя незбутня туго, ти сполохані піднесла брови в мої потьмарені світи. Лети в німотному жаданні крізь туги займища страшні невже я чую на світанні ті перелети голосні і лячні доли наслухають твій замашний німотний лет нас тільки зорі ще й єднають огнем подаленілих мет а ти збавляй віка в чеканні визбируй сльози по щоках. Коли б знаття то б увостаннє пішла б шукати по зірках. О ти моя незбутня муко тонкоголоса туго, ти сполохані піднесла руки в мої потьмарені світи. Щоднини ставши до світсонця ти молиш, Господе благий, скажи, де ділась люба донця, де син подівся дорогий. Мовчить Господь, насупив брови соромлений ховає вид і наскрізь видуті діброви гудуть з полями вперебрід. Укрила сива заволока недобрий обрій. Осінь.

По-русски

Мой янголе, моя любове, моя несбыточная туго, ты напуганные поднесла брови в мои омрачены миры. Лети в немотном желании сквозь тоски займища страшные неужели я слышу на светает те перелети гласные и трусливые доли наслухають твое сподручное немотное течение нас только зори еще и соединяют огнем подаленілих мет а ты убавляй веки в ожидании визбируй слезы по щекам. Когда бы знаття то бы увостаннє пошла бы искать по звездам. О ты моя несбыточная муко тонкоголосая туго, ты напуганные поднесла руки в мои омрачены миры. Ежедневно став к світсонця ты молишь, Господе благой, скажи, где делась дорогая донца, где сын делся дорогой. Молчит Господь, нахмурил брови соромлений прячет вид и насквозь выдутые дубравы гудят с полями вперебрід. Укрыла седая заволока недобрий горизонт. Осень.