Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

СЕВЕРО-КАВКАЗСКАЯ АКАДЕМИЯ ГОСУДАРСТВЕННОЙ

СЛУЖБЫ

На правах рукописи

Грицай Антон Александрович

ФОРМИРОВАНИЕ И РЕАЛИЗАЦИЯ

ИННОВАЦИОННОЙ ПОЛИТИКИ

И ЭКОШ

В СОВРЕМЕННОЙ ЭКОНОМИКЕ РОССИИ

08.00.05-экономика и управление народным хозяйством (макроэкономика)

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических

наук

Научный руководитель: доктор экономических наук, профессор Солодков Г.П.

Ростов-на-Дону 2003

СОДЕРЖАНИЕ

Введение С. 3

Глава 1. Основные характеристики инновационной политики

институциональное оформление. С. 14

Содержание понятий "инновация", "нововведение", "научЕЮ-технический

потенциал", "инновационная политика". С. 14

Управление инновационными процессами, этапы. С. 23

Институциональное оформление инновационной политики. С. 35

Глава 2. Научно-техническая и инновационная политика в развитых

эко номических с и сте м ах. С .4 5

2Л. Содержание и историческая смена различных типов социально-

экономического развития общества, С.45

Мировой опыт научно-технической и инновационной

политики. С.53

Инновационный процесс и его особенности на нынешнем этапе социально-

экономического развития экономики России. С.75

Глава 3. Пути оптимизации научно-технической и инновационной политики —

стратегическая задача Российского общества. С.86

3.1. Взаимодействие научно-технической, инновационной и промышленной

политики. С.86

3.2. Задачи инновационной политики, С.94

33. Перспективные направления научно-технической и инновационной

политики в России и новые организационные формы

их реализации. С. 107

Заключение С. 127

туры СЛ34

Актуальность темы исследования.

:

Научно-технический прогресс, благодаря информационной револю ции и возможностям обмена инновационными промышленными, произ водственными и управленческими технологиями становится во второй по­ловине двадцатого века и особенно в последнее его десятилетие домини­рующим и решающим фактором развития, качественно изменяющим ха­рактер всей системы мирохозяйственных связей и затрагивающим все сфе­ры общественной жизни.

Современные инновационные процессы и способы технологического развития все в большей степени выступают в качестве важнейшего факто­ра конкурентоспособности национальных хозяйственных систем.

Вместе с тем, стал очевиден тот факт, что эффективность использования научно-технических достижений определяется не только уровнем научных иссле­дований и разработок, но и целым комплексом определенных макроэконо­мических технических, производственных, организационных, маркетин­говых н финансовых операций, составляющих инновационную политику и являющихся ее неотъемлемыми элементами. Причем в развитых экономи­ческих системах такая политика разнообразна н осуществляется в различ­ных формах и направлениях.

Россия, отягощенная целым рядом проблем переходного периода, находится и по сегодняшний день в процессе преимущественно экстенсив­ного экономического развития. Реформы последнего десятилетия привели к демонтажу централизованной системы управления научно-техническим развитием, но не создали новой, соответствующей рыночному механизму регулирования и координации. Это привело к разрушению существовав­шей производственной инфраструктуры и существенной утрате научно-технического потенциала.

Современное состоя]ше российской экономики требует от ее субъек­тов не только масштабного увеличения инвестиций, что само по себе явля-

ется важнейшим условием прекращения технико-производственной дегра дации и устарения материально-производственной базы, но и придани этим инвестициям структурно оптимальной инновационной направленн сти. Это предполагает принципиальное изменение инновационной полити­ки и ее институционального оформления, требует нового подхода к вос­производственным процессам, в которых научно-технический прогресс, новая техника и прогрессивные технологии должны занять приоритетное место.

Актуальность изучения и прогнозирования возможностей и тенден­ций роста научно-технической сферы в России обусловлена, с одеюй сто­роны, особым значением науки и инноваций для подъема национальной экономики и повышения се международной конкурентоспособности и, с другой стороны, необходимостью определения путей преодоления затя­нувшегося инновационного кризиса. Современная рыночная система тре­бует формирования адекватной ей научно-технической и инновационной политики, соответствующей новым экономическим реальностям.

Разработка концептуальных основ новой государственной иннова­ционной политики, ее современных форм и направлений предполагает ис­следование всех аспектов взаимосвязи и взаимодействия науки с государ­ством, науки с обществом, науки с производством и рынком; исследование зарубежного опыта стимулирования и содействия научно-техническому развитию. Необходимость разработки концептуальных основ такой поли­тики обусловили выбор темы, цель и задачи исследования. < Степень разработанности проблемы.

В экономической науке направления ишюващгошюго и научно-технического развития национальных хозяйственных систем и междуна­родного научно-технического сотрудничества отражены в фундаменталь­ных трудах выдающихся представителей зарубежной экономической нау­ки, таких как Дж. М. Кейнса; Ж.Б. Сея; Дж. Стиглица; Дж. Сороса; У.

Грейдера; П. Друкера; Г. Ласфреса; И. Шумпетера; Б. Твисса; А. Гринспе-на; И. Дюмулена; М. Мура.

Вопросы научно-технической и инновационной политики и необхо­димости ее развития и совершенствования активно обсуждаются в отече­ственной экономической науке в трудах Д. Гвишиани; А. Пригожина; В. Громека; Г. Симонии; Н, Обухова; Л. Гохберга; Ю. Яковца; В. Кушлина; И. Герчиковой; А. Данилина; М. Делягина; И. Иванова; Г. Костина; Э. Ко-четова; В. Крылова; В. Кувалдина; Б. Кузыка; А. Некилелова; В, Соколо­ва; В. Цветкова; Е. Шохина; и др.

Вместе с тем, несмотря на многочисленные исследования экономи­ческих аспектов научно-технического процесса и различных сторон науч­но-технической политики, в отечественной экономической науке не сло­жился целостный макроэкономический подход к принципам и направлени­ям формирования государственной инновационной политики, соответст­вующей нынешнему этапу экономического развития России и современ­ному состоянию системы мирохозяйственных связей.

Цель и задачи исследования.

Целью настоящей работы является анализ основных характеристик государственной инновационной политики в современных экономических системах и разработка концептуальных основ формирования и реализации новой инновационной политики, соответствующей научно-техническому потенциалу России и мировым тенденциям инновационного развития.

Реализация поставленной цели определила необходимость решения следующих задач:

-провести категориальный анализ понятий инновационного процесса и макроэкономического управления инновациями в современных экономи­ческих системах;

-разработать "инновационную цепь" в виде линейной последовательности определенных этапов процесса нововведения;

-смоделировать обобщенную модель управления и регулирования иннова ционных процессов и

По-украински

ПІВНІЧНО-КАВКАЗЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ

СЛУЖБИ

На правах рукопису

Грицай Антон Олександрович

ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ

ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

І ЭКОШ

У СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ РОСІЇ

08.00.05-экономика і управління народним господарством (макроекономіка)

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних

наук

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Солодков Г. П.

Ростов-на-Дону 2003

ЗМІСТ

Введення С. 3

Глава 1. Основні характеристики інноваційної політики

інституціональне оформлення. С. 14

Зміст понять "інновація", "нововведення", "научЕЮ-технический

потенціал", "інноваційна політика". С. 14

Управління інноваційними процесами, етапи. С. 23

Інституціональне оформлення інноваційної політики. С. 35

Глава 2. Науково-технічна і інноваційна політика в розвинених

ач номических з і сте м ах. З .4 5

2Л. Зміст і історична зміна різних типів соціально

економічного розвитку суспільства, С. 45

Світовий досвід науково-технічної і інноваційної

політики. С. 53

Інноваційний процес і його особливості на нинішньому етапі соціально

економічного розвитку економіки Росії. С. 75

Глава 3. Шляхи оптимізації науково-технічної і інноваційної політики -

стратегічне завдання Російського суспільства. С. 86

3.1. Взаємодія науково-технічної, інноваційної і промислової

політики. С. 86

3.2. Завдання інноваційної політики, С. 94

33. Перспективні напрями науково-технічної і інноваційної

політики в Росії і нові організаційні форми

їх реалізації. С. 107

Укладення С. 127

тури СЛ34

Актуальність теми дослідження.

:

Науково-технічний прогрес, завдяки інформаційній револю ции і можливостям обміну інноваційними промисловими, произ водственными і управлінськими технологіями стає в другій по­ловине двадцятого століття і особливо в останнє його десятиліття домини­рующим і вирішальним чинником розвитку, що якісно змінює ха­рактер усієї системи мирохозяйственных зв'язків і що зачіпає усе сфе­ры громадського життя.

Сучасні інноваційні процеси і способи технологічного розвитку усі більшою мірою виступають найважливішим факто­ра конкурентоспроможності національних господарських систем.

В той же час, став очевидний той факт, що ефективність використання науково-технічних досягнень визначається не лише рівнем наукових иссле­дований і розробок, але і цілим комплексом визначених макроэконо­мических технічних, виробничих, організаційних, маркетин­говых н фінансових операцій, що становлять інноваційну політику і є її невід'ємними елементами. Причому в розвинених экономи­ческих системах така політика різноманітна н здійснюється в различ­ных формах і напрямах.

Росія, обтяжена цілим рядом проблем перехідного періоду, знаходиться і по сьогоднішній день в процесі переважно экстенсив­ного економічного розвитку. Реформи останнього десятиліття привели до демонтажу централізованої системи управління науково-технічним розвитком, але не створили нової, такої, що відповідає ринковому механізму регулювання і координації. Це привело до руйнування существовав­ший виробничої інфраструктури і істотній втраті науково-технічного потенціалу.

Сучасне полягаючи]ше російської економіки вимагає від її субъек­тов не лише масштабного збільшення інвестицій, що саме по собі явля-

ется найважливішою умовою припинення техніко-виробничої дегра дации і устарения матеріально-виробничої бази, але і придани цим інвестиціям структурно оптимальною інноваційною направленн сти. Це припускає принципову зміну інноваційною полити­ки і її інституціонального оформлення, вимагає нового підходу до вос­виробничим процесам, в яких науково-технічний прогрес, нова техніка і прогресивні технології повинні зайняти пріоритетне місце.

Актуальність вивчення і прогнозування можливостей і тенден­ций росту науково-технічної сфери в Росії обумовлена, з одеюй сто­роны, особливим значенням науки і інновацій для підйому національної економіки і підвищення це міжнародній конкурентоспроможності і, з іншого боку, необхідністю визначення шляхів подолання затя­нувшегося інноваційної кризи. Сучасна ринкова система тре­бует формування адекватної їй науково-технічної і інноваційної політики, що відповідає новим економічним реальностям.

Розробка концептуальних основ новою державною иннова­ционной політики, її сучасних форм і напрямів припускає ис­наслідування усіх аспектів взаємозв'язку і взаємодії науки з держудар­ством, науки з суспільством, науки з виробництвом і ринком; дослідження зарубіжного досвіду стимулювання і сприяння науково-технічному розвитку. Необхідність розробки концептуальних основ такий поли­тики зумовили вибір теми, мету і завдання дослідження. < Міра розробленості проблеми.

У економічній науці напряму ишюващгошюго і науково-технічного розвитку національних господарських систем і междуна­рідної науково-технічної співпраці відбиті у фундаменталь­ных працях видатних представників зарубіжною економічною нау­ки, таких як Дж. М. Кейнса; Ж.Б. Сіючи; Дж. Стиглица; Дж. Сороса; У.

Грейдера; П. Друкера; Г. Ласфреса; І. Шумпетера; б. Твисса; А. Гринспе-на; І. Дюмулена; М. Мура.

Питання науково-технічної і інноваційної політики і необхо­димости її розвитку і вдосконалення активно обговорюються в отече­ственной економічній науці в працях Д. Гвишиани; А. Пригожина; В. Громека; Г. Симонії; Н, Обухова; Л. Гохберга; Ю. Яковца; В. Кушлина; І. Герчиковой; А. Данилина; М. Делягина; І. Іванова; Г. Костіна; Э. Ко-четова; В. Крилова; В. Кувалдина; б. Кузыка; А. Некилелова; У, Соколо­ва; В. Цвєткова; Е. Шохина; та ін.

В той же час, незважаючи на численні дослідження экономи­ческих аспектів науково-технічного процесу і різних сторін науч­но-технической політики, у вітчизняній економічній науці не сло­жился цілісний макроекономічний підхід до принципів і направлени­ям формування державної інноваційної політики, соответст­вующей нинішньому етапу економічного розвитку Росії і современ­ному стану системи мирохозяйственных зв'язків.

Мета і завдання дослідження.

Метою справжньої роботи є аналіз основних характеристик державної інноваційної політики в сучасних економічних системах і розробка концептуальних основ формування і реалізації нової інноваційної політики, Росії, що відповідає науково-технічному потенціалу, і світовим тенденціям інноваційного розвитку.

Реалізація поставленої мети визначила необхідність рішення наступних завдань :

-провести категоріальний аналіз понять інноваційного процесу і макроекономічного управління інноваціями в сучасних экономи­ческих системах;

-разработать "інноваційний ланцюг" у вигляді лінійної послідовності певних етапів процесу нововведення;

-смоделировать узагальнену модель управління і регулювання иннова ционных процесів і