Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

§ 1. Общие положения трасологии. Классификация следов, их криминалистическое значение

Трасология1 — раздел криминалистики, в котором изучаются теорети¬ческие основы следоведения, закономерности возникновения следов, отра¬жающих механизм преступления; разрабатываются рекомендации по при¬менению методов и средств обнаружения следов, их фиксации, изъятия и анализа с целью установления обстоятельств, имеющих существенное зна¬чение для раскрытия, расследования и предупреждения преступлений. Каждый преступный акт вызывает изменения в окружающей среде. Отражением преступных действий являются следы.

Различают кримина¬листическое понятие следов в широком и узком значении. В широком — это любые материальные последствия преступления, изменения объекта или вещной обстановки. Это могут быть следы, возникшие от воздей¬ствия одного предмета на другой (например, следы взлома); объекты, оставленные (брошенные, утерянные) преступником; объекты, оставлен¬ные.

унесенные с места преступления; части разрушенных предметов (например, осколки фарного рассеивателя); запахи и т. д.

Следы преступления в узком смысле могут быть классифицированы в пределах трех больших групп: а) следы-отображения; б) следы-предметы; в) следы-вещества (см. таблицу 1).

Трасология изучает главным образом следы-отображения, отражаю¬щие признаки оставившего их объекта: отпечаток руки; след взлома, ос¬тавленный ломиком; след от колеса и т. д., и/или механизм преступления: следы крови, узлы, ручные швы и т. п.

Следы-предметы также отображают признаки объекта, характер действий. К ним относятся такие объекты, как замки, пломбы со следа¬ми разрушения; части предметов — осколки фарного рассеивателя; из¬делия массового производства и т. п. Подобные объекты изучаются с применением различных методов, в том числе трасологии.

Что касается следов-веществ (частицы лакокрасочного покрытия автомобиля, горюче-смазочных веществ и т. п.), то они для трасологии имеют второстепенное значение и исследуются для установления лит природы вещества, его классификации и других признаков.

В зависимости от объектов, оставляющих следы-отображения, раз¬личают: а) следы человека (раздел науки о них — антропоскопия);

б) следы орудий, инструментов, производственных механизмов (раздел науки — механоскопия); в) следы транспортных средств (транспортная трасология}.

1"Трас" (франц.) — след "логос" (греч.) — учение; учение о следах, следоведение.;

Значение криминалистического анализа следов определяется воз¬можностями установления различных обстоятельств расследуемого события. При этом так же, как и в других криминалистических исследова¬ниях, решаются задачи идентификационные и диагностические. К пер¬вым относится отождествление объекта1 по оставленным им следам и установление групповой принадлежности, в том числе общего источника происхождения.

При решении диагностических задач определяется в первую очередь механизм образования следов: взаимодействие объектов в момент возник¬новения следов.

Установление по следам объекта, а также механизма образования следов весьма существенно. Решение этих вопросов помогает установить орудия преступления, позволяет получить сведения о субъекте (его фи¬зических признаках, одежде), о способе совершения преступления, о предмете преступного посягательства; позволяет доказать наличие связи между обнаруженными следами и преступными действиями конкретного лица, установить обстоятельства, способствовавшие преступлению.

Основными принципами, положенными в основу криминалистичес¬кого учения о следах, являются следующие: а) Индивидуальность объектов материального мира. Внешнее строе¬ние однородных объектов может совпадать по общим признакам (форма, размер и т. д.), но неизбежно будет различаться по частным. К частным признакам в трасологии относятся детали (особенности) рельефа поверх¬ности или узора ("рисунка") следа.

б) Внешнее строение объекта, в том числе его частные признаки (детали), способно при определенных условиях достаточно точно ото¬бражаться на других объектах. Их полнота и точность зависят от условий следообразования, главными из которых являются физические свойства? материала объекта — следообразующего и воспринимающего, а также! механизм взаимодействия объектов. Чем пластичнее следовоспринимающий объект и мельче его структурное строение, тем более четким и выразительным в передаче деталей получается след;

в) Отображение в следе внешнего объекта всегда является обрат¬ным (негативным), зеркальным. Так, от выпуклого объекта (подошва обуви)

остается вогнутый след в мягком материале (в песке, мокрой глинистой почве).

Таким образом, следы-отображения, представляющие собой основ¬ной объект трасологии, возникают при контакте двух объектов. Объект. на котором остался след, называют следовоспринимающим, а объект, который оставил след, — следообразующим. Участки поверхности, кото¬рыми они соприкасались при следообразовании, называют контактными (см. таблицу 2).

При следовом контактировании объекты подвергаются физическому, химическому или биологическому воздействию. Физическое воздействие может быть механическим и тепловым.

Трасология изучает следы механического воздействия.

1 Под объектом в данном случае понимается любой предмет. Этим понятием охватывается и человек.

В зависимости от условий формирования следы классифицируются по следующим группам: статические (точечные) и динамические (линей¬ные); объемные и поверхностные; локального и периферического воз¬действия. Статическими называют такие следы, при образовании которых каж¬дая точка следообразующего объекта оставляет свое адекватное' отобра¬жение на воспринимающем объекте. Образование следа происходит в мо¬мент остановки объекта, который до этого перемещался.

Таким образом, в момент возникновения следа объекты находятся как бы в состоянии относительного покоя (статика).

Примером статического следа может слу¬жить отображение подошвы обуви, когда человек стоит; отображение ломика при отжиме двери; отпечаток пальца с отображением папилляр¬ного узора и т. п.

Динамические следы возникают при смещении точек следообразующей плоскости по плоскости воспроизводящей. При этом каждая точка образующей поверхности оставляет след в виде линии (трассы). Выступа¬ющие части рельефа отображаются в виде углублений (бороздки), а вог¬нутые — в виде выступов (валиков). К динамическим относятся следы резания, разруба, трения и т. п. Такие следы возникают при воздействии орудий и инструментов, скользящем соприкосновении транспортных средств, при столкновении и др.

Как статические, так и динамические следы могут быть объемными и поверхностными.

Объемные (углубленные) следы возникают при вдавливании следообра¬зующего объекта в более мягкую следовоспринимающую поверхность, ко¬торая при этом деформируется. В таком следе отображается не только

По-украински

§ 1. Загальні стани трасологии. Класифікація слідів, їх криміналістичне значення

Трасология1 - розділ криміналістики, в якому вивчаються теорети¬ческие основи слідознавства, закономірності виникнення слідів, отра¬жающих механізм злочину; розробляються рекомендації по при¬менению методів і засобів виявлення слідів, їх фіксації, вилучення і аналізу з метою встановлення обставин, що мають істотне зна¬чение для розкриття, розслідування і попередження злочинів.

Кожен злочинний акт викликає зміни в довкіллі. Відображенням злочинних дій є сліди. Розрізняють кримина¬листическое поняття слідів в широкому і вузькому значенні. У широкому - це будь-які матеріальні наслідки злочину, зміни об'єкту або речової обстановки. Це можуть бути сліди, що виникли від воздей¬ствия одного предмета на іншій(наприклад, сліди злому); об'єкти, залишені(кинуті, загублені) злочинцем; об'єкти, залишений¬ные.

понесені з місця злочини; частини зруйнованих предметів(наприклад, осколки фарного рассеивателя); запахи і т. д.

Сліди злочину у вузькому сенсі можуть бути класифіковані в межах трьох великих груп: а) сліди-відображення; б) сліди-предмети; в) сліди-речовини(див. таблицю 1).

Трасология вивчає головним чином сліди-відображення, відбиваю¬щие ознаки об'єкту, що залишив їх : відбиток руки; слід злому, ос¬тавленный ломиком; слід від колеса і т. д., і/або механізм злочину : сліди крові, вузли, ручні шви і т. п.

Сліди-предмети також відображають ознаки об'єкту, характер дій. До них відносяться такі об'єкти, як замки, пломби із сліду¬мі руйнування; частини предметів - осколки фарного рассеивателя; з¬делия масового виробництва і т. п. Подібні об'єкти вивчаються із застосуванням різних методів, у тому числі трасологии.

Що стосується слідів-речовин(частки лакофарбного покриття автомобіля, паливно-мастильних речовин і т. п.), то вони для трасологии мають другорядне значення і досліджуються для встановлення літ природи речовини, його класифікації і інших ознак.

Залежно від об'єктів, що залишають сліди-відображення, раз¬личают : а) сліди людини(розділ науки про них - антропоскопия);

б) сліди знарядь, інструментів, виробничих механізмів(розділ науки - механоскопія); в) сліди транспортних засобів (транспортна трасология}.

1"Трас"(франц.) - слід " логос"(греч.) - вчення; вчення про сліди, слідознавство.;

Значення криміналістичного аналізу слідів визначається віз¬можностями встановлення різних обставин події, що розслідується. При цьому так само, як і в інших криміналістичних исследова¬ниях, вирішуються завдання ідентифікаційні і діагностичні. До пер¬вым відноситься ототожнення объекта1 по залишених їм слідах і встановлення групової приналежності, у тому числі загального джерела походження.

При рішенні діагностичних завдань визначається в першу чергу механізм утворення слідів : взаємодія об'єктів в момент виник¬новения слідів.

Встановлення слідами об'єкту, а також механізму утворення слідів дуже істотно. Вирішення цих питань допомагає встановити знаряддя злочину, дозволяє отримати відомості про суб'єкта(його фе¬зических ознаках, одязі), про спосіб скоєння злочину, про предмет злочинного посягання; дозволяє довести наявність зв'язку між виявленими слідами і злочинними діями конкретної особи, встановити обставини, що сприяли злочину.

Основними принципами, покладеними в основу криминалистичес¬кого вчення про сліди, є наступні:

а) Індивідуальність об'єктів матеріального світу. Зовнішнє строе¬ние однорідних об'єктів може співпадати за загальними ознаками(форма, розмір і т. д.), але неминуче розрізнятиметься по приватних. До приватних ознак в трасологии відносяться деталі(особливості) рельєфу поверх¬ности або візерунка("малюнка") сліду.

б) Зовнішня будова об'єкту, у тому числі його приватні ознаки(деталі), здатна за певних умов досить точно від¬бражаться на інших об'єктах. Їх повнота і точність залежать від умов следообразования, головними з яких являються фізичні властивості? матеріалу об'єкту - следообразующего і що сприймає, а також! механізм взаємодії об'єктів. Чим пластичнее слідосприймаючий об'єкт і дрібніше його структурна будова, тим чіткішим і виразнішим в передачі деталей виходить слід;

в) Відображення в сліді зовнішнього об'єкту завжди являється обрат¬ным(негативним), дзеркальним. Так, від опуклого об'єкту(підошва взуття)

залишається увігнутий слід в м'якому матеріалі(у піску, мокрому глинистому грунті).

Таким чином, сліди-відображення, що є основ¬ний об'єкт трасологии, виникають при контакті двох об'єктів. Об'єкт. на якому залишився слід, називають слідосприймаючим, а об'єкт, який залишив слід, - следообразующим. Ділянки поверхні, кото¬рыми вони стикалися при следообразовании, називають контактними(див. таблицю 2).

При слідовому контактуванні об'єкти піддаються фізичній, хімічній або біологічній дії. Фізична дія може бути механічною і тепловою.

Трасология вивчає сліди механічної дії.

1 Під об'єктом в даному випадку розуміється будь-який предмет. Цим поняттям охоплюється і людина.

Залежно від умов формування сліди класифікуються по наступних групах: статичні(точкові) і динамічні(лінів¬ные); об'ємні і поверхневі; локального і периферичного віз¬дії.

Статичними називають такі сліди, при утворенні яких каж¬дая точка следообразующего об'єкту залишає своє адекватне' отобра¬жение на сприймаючому об'єкті. Утворення сліду відбувається в мо¬мент зупинки об'єкту, який до цього переміщався. Таким чином, у момент виникнення сліду об'єкти знаходяться як би в стані відносного спокою(статика).

Прикладом статичного сліду може слу¬жити відображення підошви взуття, коли людина коштує; відображення ломика при віджиманні дверей; відбиток пальця з відображенням папилляр¬ного візерунка і т. п.

Динамічні сліди виникають при зміщенні точок следообразующей площини по площині відтворюючої. При цьому кожна точка поверхні, що утворює, залишає слід у вигляді лінії(траси). Виступу¬ющие частини рельєфу відображаються у вигляді поглиблень(борозенки), а вог¬нутые - у вигляді виступів(валиків). До динамічних відносяться сліди різання, розрубу, тертя і т. п. Такі сліди виникають при дії знарядь і інструментів, ковзаючому зіткненні транспортних засобів, при зіткненні та ін.

Як статичні, так і динамічні сліди можуть бути об'ємними і поверхневими.

Об'ємні(поглиблені) сліди виникають при втискуванні следообра¬зующего об'єкту в м'якшу слідосприймаючу поверхню, до¬торая при цьому деформується. У такому сліді відображається не лише