Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

Процессы эволюции – от животного к сознательному

Ускоренному психическому развитию людей способствовали три основные достижения человечества: изобретение орудий труда, производство предме-тов материальной и духовной культуры и возникновение языка и речи.

С помощью орудий труда человек получил возможность воздействовать на природу и глубже ее познать. Первые такие орудия - топор, нож, молоток - одновременно служили и той и другой цели. Человек изготавливал предметы домашнего обихода и изучал свойства мира, не данные непосредственно органам чувств. Совершенствование орудий и выполняемых с их помощью трудовых операций вело, в свою очередь, к преобразованию и улучшению функций руки, благодаря чему она превратилась со временем в самое тонкое и точное из всех орудий трудовой деятельности.

На примере руки учился познавать действительность глаз человека, она же способствовала развитию мышления и создавала основные творения человеческого духа.

С расширением знаний о мире возрастали возможности быть независимыми от природы и по разумению изменять свою собственную природу (имеются в виду человеческое поведение и психика).

Создаваемые людьми многих поколений предметы материальной и духовной культуры не пропадали бесследно, а передавались и воспроизводились из поколения в поколения, совершенствуясь. Новому поколению людей не было необходимости изобретать их заново, достаточно было обучится пользоваться ими с помощью других людей, уже умеющих это делать. Изменился механизм передачи способностей, знаний, умений и навыков по наследству.

Теперь не нужно было менять генетический аппарат, анатомию и физиологию организма для того, чтобы подняться на новую ступень психологического и поведенческого развития. Достаточно было, имея гибкий с рождения мозг, подходящий анатомо-физиологический аппарат, научится по-человечески пользоваться созданными предыдущими поколениями предметами материальной и духовной культуры.

В орудиях труда, а предметах человеческой культуры стали людьми передаваться по наследству их способности и усваиваться следующими поколениями без изменения генотипа, анатомии и физиологии организма. Человек вышел за пределы своей биологической ограниченности и открыл для себя путь к практически безграничному совершенствованию.

Благодаря изобретению, совершенствованию и широкому использованию орудий, знаковых систем человечество получило уникальную возможность сохранять и накапливать опыт в виде различных текстов, продуктов творческого труда, передавать его из поколения в поколение при помощи продуманной системы обучения и воспитание детей. Следующие поколения усваивали знания, умения и навыки, выработанные предыдущими, и тем самым также становились цивилизованными людьми.

Более того, поскольку этот процесс очеловечивания начинается с первых дней жизни и дает свои видимые результаты довольно рано (из материалов, представленных во второй книге учебника, мы увидим, что уже трехлетний ребенок не биологическое существо, а маленькая вполне цивилизованная личность), у индивида сохранялась возможность внести свой, личный вклад в копилку цивилизации и тем самым умножить достижения человечества.

Так, постепенно, ускоряясь, из века в век совершенствовались творческие способности людей, расширялись и углублялись их знания о мире, все выше поднимая человека над всем остальным животным миром. Со временем человек придумал и усовершенствовал множество вещей, не имеющих аналогов в природе. Они стали ему служить для удовлетворения собственных материальных и духовных потребностей и одновременно выступали в качестве источника для развития человеческих способностей.

Но самым, пожалуй, значительным изобретением человечества, оказавшим ни с чем не сравнимое влияние на развитие людей, стали знаковые системы. Они дали только для развития математики, инженерии, науки, искусства, других областей человеческой деятельности. Появление буквенной символики привело к возможности записи, хранения и воспроизведения информации. Отпала необходимость держать ее в голове отдельного человека, исчезла опасность безвозвратной утраты из-за потери памяти или ухода хранителя информации из жизни.

Много усилий и времени ученые затратили на то, чтобы разобраться в вопросе об общности и различиях в мотивации поведения людей и животных. У тех и других, без сомнения, есть немало общих, органических потребностей, и в этом отношении трудно обнаружить сколько-нибудь заметные мотивационные различия между животными и человеком.

Есть также ряд потребностей, в отношении которых вопрос о принципиальных различиях между человеком и животными представляется однозначно и определенно нерешаемым, т.е. спорным. Это - потребности в общении (контактах с себе подобными и другими живыми существами), альтруизме, доминировании (мотив власти), агрессивности. Их элементарные признаки можно наблюдать у животных, и окончательно до сих пор не известно, предаются они человеку по наследству или приобретаются им в результате социализма.

У человека имеются и специфические социальные потребности, близкие аналоги которых нельзя обнаружить ни у одного из животных. Это - духовные потребности, имеющие нравственно-ценностную основу, творческие потребности, потребность в самосовершенствовании, эстетические и ряд других потребностей.

Изначально в самой сути человека заложено социальное начало, которое в конечном счете ведет к появлению человеческих общностей, а также социальных знаний, которые с одной стороны играют ключевую роль в эволюции человека и его образа жизни, а, с другой стороны, сами развиваются сообразно развитию человека.

По-украински

Процеси еволюції - від тварини до свідомого

Прискореному психічному розвитку людей сприяли три основні досягнення людства : винахід знарядь праці, виробництво предметів матеріальної і духовної культури і виникнення мови.

За допомогою знарядь праці людина отримала можливість впливати на природу і глибше її пізнати. Перші такі знаряддя - сокира, ніж, молоток - одночасно служили і тій і іншій цілі. Людина виготовляла предмети домашнього ужитку і вивчала властивості світу, що не були надані безпосередньо органам чуття.

Вдосконалення знарядь і виконуваних з їх допомогою трудових операцій вело, у свою чергу, до перетворення і поліпшення функцій руки, завдяки чому вона перетворилася з часом на найтонше і точніше з усіх знарядь трудової діяльності. На прикладі руки вчилося пізнавати дійсність око людини, воно ж сприяло розвитку мислення і створювало основні творіння людського духу.

З розширенням знань про світ зростали можливості бути незалежними від природи і за власним розумінням змінювати свою власну природу (маються на увазі людська поведінка і психіка).

Створювані людьми багатьох поколінь предмети матеріальної і духовної культури не пропадали безслідно, а передавалися і відтворювалися з покоління в покоління, удосконалюючись. Новому поколінню людей не було необхідності винаходити їх наново, досить було навчиться користуватися ними за допомогою інших людей, що вже уміють це робити.

Змінився механізм передачі здібностей, знань, умінь і навичок у спадок. Тепер не треба було міняти генетичний апарат, анатомію і фізіологію організму для того, щоб піднятися на новий ступінь психологічного і поведінкового розвитку. Досить було, маючи гнучкий з народження мозок, відповідний анатомо-фізіологічний апарат, навчиться по-людськи користуватися створеними попередніми поколіннями предметами матеріальної і духовної культури.

У знаряддях праці, а предметах людської культури стали людьми передаватися у спадок їх здатності і засвоюватися наступними поколіннями без зміни генотипу, анатомії і фізіології організму. Людина вийшла за межі своєї біологічної обмеженості і відкрила для себе шлях до практично безмежного вдосконалення.

Завдяки винаходу, вдосконаленню і широкому використанню знарядь, знакових систем людство отримало унікальну можливість зберігати і накопичувати досвід у вигляді різних текстів, продуктів творчої праці, передавати його з покоління в покоління за допомогою продуманої системи навчання і виховання дітей. Наступні покоління засвоювали знання, уміння і навички, вироблені попередніми, і тим самим також ставали цивілізованими людьми.

Більше того, оскільки цей процес олюднення розпочинається з перших днів життя і дає свої видимі результати досить рано, у індивіда зберігалася можливість внести свій, особистий вклад в скарбничку цивілізації і тим самим помножити досягнення людства.

Так, поступово, прискорюючись, віками удосконалювалися творчі здібності людей, розширювалися і поглиблювалися їх знання про світ, все вище піднімаючи людину над всім іншим тваринним світом. З часом людина придумала і удосконалила безліч речей, що не мають аналогів в природі. Вони стали їй служити для задоволення власних матеріальних і духовних потреб і одночасно виступали джерелом для розвитку людських здібностей.

Але самим, мабуть, значним винаходом людства, що зробив ні з чим не порівнянний вплив на розвиток людей, стали знакові системи. Вони зробили сильний поштовх тільки для розвитку математики, інженерії, науки, мистецтва, інших областей людської діяльності. Поява буквеної символіки привела до можливості запису, зберігання і відтворення інформації. Відпала необхідність тримати її в голові окремої людини, зникла небезпека безповоротної втрати із-за втрати пам'яті або відходу хранителя інформації з життя.

Багато зусиль і часу учені витратили на те, щоб розібратися в питанні о спільності і відмінностях в мотивації поведінки людей і тварин. У тих і інших, без сумніву, є немало загальних, органічних потреб, і в цьому відношенні важко виявити скільки-небудь помітні мотиваційні відмінності між тваринами і людиною.

Є також ряд потреб, відносно яких питання про принципові відмінності між людиною і тваринами представляється однозначно і безперечно нерозв'язним, тобто спірним. Це - потреби в спілкуванні(контактах з собі подібними і іншими живими істотами), альтруїзмі, домінуванні(мотив влади), агресивності. Їх елементарні ознаки можна спостерігати у тварин, і остаточно досі не відомо, вдаються вони людині у спадок або отримуються їм в результаті соціалізму.

У людини є і специфічні соціальні потреби, близькі аналоги яких не можна виявити ні у однієї з тварин. Це - духовні потреби, що мають морально-ціннісну основу, творчі потреби, потребу в самоудосконаленні, естетичні і ряд інших потреб.

Спочатку в самій суті людини закладений соціальний початок, який кінець кінцем веде до появи людських спільностей, а також соціальних знань, які з одного боку грають ключову роль в еволюції людини і його способу життя, а, з іншого боку, самі розвиваються згідно розвитку людини.