Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

На правах рукописи

Лазарев Николай Яковлевич

ТЕРРОРИЗМ КАК СОЦИАЛЬНО-ПОЛИТИЧЕСКОЕ ЯВЛЕНИЕ: ИСТОКИ, ФОРМЫ И ДИНАМИКА РАЗВИТИЯ В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ

Специальность 23.00.01. – теория политики, история и методология политической науки

АВТОРЕФЕРАТ

диссертации на соискание ученой степени кандидата политических наук

Москва – 2007

2

Диссертация выполнена на кафедре истории и политологии Государственного университета управления.

Научный руководитель доктор философских наук, профессор

Борисенков Александр Александрович

Официальные оппоненты доктор философских наук, профессор

Ушков Анатолий Михайлович

кандидат политических наук, доцент

Сковиков Алексей Константинович

Ведущая организация Институт переподготовки и повышения

квалификации преподавателей

гуманитарных и социальных наук

Московского государственного

университета им. М.В. Ломоносова

Защита диссертации состоится 31 октября 2007 г. в 14 часов на заседании диссертационного совета К 212.049.03 в Государственном университете управления по адресу: 109542, г. Москва, Рязанский проспект, 99, зал заседаний Учёного совета.

С диссертацией можно ознакомиться в библиотеке Государственного университета управления по адресу: г. Москва, Рязанский проспект, 99.

Автореферат разослан « 28 » сентября 2007 г.

Учёный секретарь диссертационного совета

кандидат философских наук, доцент А.В. Лопарёв

3

1. Общая характеристика работы

Актуальность темы исследования состоит в развитии научных представлений о терроризме как особом социально-политическом явлении, рождённом противоречиями современного общества, в обобщении и систематизации накопленных о нём знаний, в изучении его важнейших черт и проявлений, в раскрытии его антигуманной и агрессивной природы, в создании предпосылок для его преодоления.

Терроризм составляет сегодня серьёзнейшую проблему общественного развития не только на уровне внутригосударственных отношений, но также и на уровне мировой политики, проблему глобального масштаба. О масштабности и негативном влиянии терроризма на жизнь общества говорит количество совершённых за последние годы террористических актов, количество погибших при этом людей. По данным американской “Рэнд корпорейшн”, с 1978 г. по 2005 г. террористические акты были отмечены в 117 странах.

50 % этих актов приходится на 10 стран Западной Европы, Латинской Америки и Ближнего Востока. По данным Госдепартамента США, сегодня в мире ежегодно совершается от 320 до 620 террористических актов.1 Первое место в составленном газетой «Коммерсантъ» рейтинге стран, на территории которых за последние десять лет (1994-2004 гг.) больше всего погибло людей от рук террористов, заняли Соединённые Штаты – 3238 человек. На втором месте – Россия – 2111 человек.

Третье место – у Индии – 1928 человек, в основном, за счёт погибших в «горячей точке» на пакистанской границе – в штате Джамму и Кашмир.

15 лет тому назад российские политологи сетовали на то, что феномен терроризма как объект для научного изучения весьма труден вследствие своей недостаточной ясности. Эта трудность сохраняется до сих пор. Однако сегодня, в начале третьего тысячелетия, контуры данного объекта научного исследования становятся более осязаемыми. Особенно очевидными стали социально-экономические и политические условия, которые генерируют данное явление.

Многие сделанные выводы о терроризме быстро устаревают, не поспевая за изменяющейся общественной жизнью. Вопросы о сущности и особенностях терроризма, возможностях его влияния на общество и государство остаются всё ещё недостаточно изученными. Высок разброс мнений о том, что такое терроризм.

Некоторые исследователи под влиянием антиглобалистского движения приходят к парадоксальным выводам: «В сложившейся обстановке… всё труднее становится решать,

11 Требин М.П. Терроризм в XXI веке. Минск: Харвест, 2004. С.4

2 Коммерсантъ. 2004. 20 сентября.

4

кто террорист, а кто антитеррорист».3 Всё это побуждает к более тщательному осмыслению терроризма как явления.

Трудность теоретического осмысления современного терроризма состоит в его типологической близости с другими экстремальными явлениями, такими как бунт, восстание, заговор, мятеж. В какой степени, например, гражданский протест способен перерасти в терроризм, превратиться в насилие? Где та граница, которая позволяет разделить указанные явления между собой? Кроме того, понятие терроризма не всегда правильно соотносится с понятием террора, смешивается терроризм и партизанская война, террористы и революционеры и т.д.

Не однозначны представления о причинах возникновения терроризма, сохраняется некоторая неясность в толковании его сущности. Как заметила американская исследовательница Марта Креншоу: «Учёному сообществу ещё только предстоит добиться интеллектуального понимания того, почему существует терроризм…».4

Как следствие, не выработана пока и государственная программа по борьбе с терроризмом в России. Государственные чиновники и управленцы пока реагируют на угрозы экстремистов методом проб и ошибок, не всегда предупреждая его опасность. В итоге цена административных, организационных и интеллектуальных просчётов в организации реальной, а не воображаемой борьбы с терроризмом оказывается весьма высокой для рядового человека.

Вместе с тем проблема терроризма выходит сегодня на одно из первых мест в иерархии факторов, принимаемых во внимание при разработке концепций национальной безопасности ведущих стран мира. Например, особое отношение руководителей России к этому явлению проявилось в создании 16 февраля 2006 года Национального антитеррористического комитета.5 Непосредственной борьбой с терроризмом займётся сформированный в рамках Комитета Федеральный оперативный штаб.

Он будет планировать применение сил и средств, управлять контртеррористическими операциями. Создаются антитеррористические комиссии, во главе которых встанут главы регионов.

Таким образом, изучение терроризма – это важная область в развитии современной политической науки. Актуальность нашего исследования состоит в необходимости дальнейшего осмысления терроризма на основе новейших фактов, в дальнейшем развитии уже сложившихся теоретических представлений о нём, их уточнении, в стремлении познавать закономерности его возникновения и осуществления, пути и способы его

3 Медведко Л.И. Международный терроризм – составляющая мирового антиглобалистского движения // Терроризм – угроза человечеству в XXI веке. Сборник статей под редакцией Р.Б. Рыбакова. М.: Институт востоковедения РАН, Издательство «Крафт », 2003. С. 101.

4 Crenshaw M. Terrorism & International Cooperation. N.-Y., 1989. P. 9.

5 См.: Труд. 2006. 17 февраля.

5

преодоления.

Степень научной разработанности темы. В научной литературе имеются различные точки зрения на терроризм, различные научные подходы к его анализу, обозначен ряд проблем общетеоретического характера, требующих специального осмысления. Терроризм изучают представители разных направлений науки: юристы, социологи, психологи, историки. Сегодня к осмыслению данного феномена подключились политологи. В частности, в западной политологии

По-украински

На правах рукопису

Лазарєв Микола Якович

ТЕРОРИЗМ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЯВИЩЕ : ВИТОКИ, ФОРМИ І ДИНАМІКА РОЗВИТКУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Спеціальність 23.00.01. - теорія політики, історія і методологія політичної науки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата політичних наук

Москва - 2007

2

Дисертація виконана на кафедрі історії і політології Державного університету управління.

Науковий керівник доктор філософських наук, професор

Борисенков Олександр Олександрович

Офіційні опоненти доктор філософських наук, професор

Ушков Анатолій Михайлович

кандидат політичних наук, доцент

Сковиков Олексій Костянтинович

Провідна організація Інститут перепідготовки і підвищення

кваліфікації викладачів

гуманітарних і соціальних наук

Московського державного

університету ім. М.В. Ломоносова

Захист дисертації відбудеться 31 жовтня 2007 р. о 14 годині на засіданні дисертаційної ради До 212.049.03 в Державному університеті управління за адресою: 109542, м. Москва, Рязанський проспект, 99, зал засідань Вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного університету управління за адресою: м. Москва, Рязанський проспект, 99.

Автореферат розісланий " 28 " вересня 2007 р.

Вчений секретар дисертаційної ради

кандидат філософських наук, доцент А.В. Лопарев

3

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження полягає в розвитку наукових уявлень про тероризм як особливе соціально-політичне явище, народжене протиріччями сучасного суспільства, в узагальненні і систематизації накопичених про нього знань, у вивченні його найважливіших рис і проявів, в розкритті його антигуманної і агресивної природи, в створенні передумов для його подолання.

Тероризм складає сьогодні серйозну проблему громадського розвитку не лише на рівні внутрішньодержавних стосунків, але також і на рівні світової політики, проблему глобального масштабу. Про масштабність і негативний вплив тероризму на життя суспільства говорить кількість здійснених за останні роки терористичних актів, кількість загиблих при цьому людей. За даними американської "Ренд корпорейшн", з 1978 р. по 2005 р. терористичні акти були відмічені в 117 країнах.

50 тихий актів доводиться на 10 країн Західної Європи, Латинської Америки і Близького Сходу. За даними Держдепартаменту США, сьогодні у світі щорічно здійснюється від 320 до 620 терористичних актів.1 Перше місце в складеному газетою " Коммерсантъ" рейтингу країн, на території яких за останні десять років(1994-2004 рр.) найбільше загинуло людей від рук терористів, зайняли Сполучені Штати - 3238 чоловік. На другому місці - Росія - 2111 людина.

Третє місце - у Індії - 1928 чоловік, в основному, за рахунок загиблих в "гарячій точці" на пакистанській межі - в штаті Джамму і Кашмір.

15 років тому російські політологи нарікали на те, що феномен тероризму як об'єкт для наукового вивчення дуже важкий внаслідок своєї недостатньої ясності. Ця трудність зберігається досі. Проте сьогодні, на початку третього тисячоліття, контури цього об'єкту наукового дослідження стають відчутнішими. Особливо очевидними стали соціально-економічні і політичні умови, які генерують це явище.

Багато зроблених висновків про тероризм швидко застарівають, не встигаючи за громадським життям, що змінюється. Питання про суть і особливості тероризму, можливостях його впливу на суспільство і державу залишаються все ще недостатньо вивченими. Високий розкид думок про те, що таке тероризм.

Деякі дослідники під впливом антиглобалістського руху приходять до парадоксальних висновків: "В обстановці, що склалася. все важче стає вирішувати

11 Требин М.П. Тероризм в XXI столітті. Мінськ: Харвест, 2004. С.4

2 Коммерсантъ. 2004. 20 вересня.

4

хто терорист, а хто антитерорист".3 Усе це спонукає до ретельнішого осмислення тероризму як явища.

Трудність теоретичного осмислення сучасного тероризму полягає в його типологічній близькості з іншими екстремальними явищами, такими як бунт, повстання, змову, заколот. У якому ступені, наприклад, цивільний протест здатний перерости в тероризм, перетворитися на насильство? Де та межа, яка дозволяє розділити вказані явища між собою? Крім того, поняття тероризму не завжди правильно співвідноситься з поняттям терору, змішується тероризм і партизанська війна, терористи і революціонери і так далі

Не однозначні уявлення про причини виникнення тероризму, зберігається деяка неясність в тлумаченні його суті. Як помітила американська дослідниця Марта Креншоу : "Вченому співтовариству ще тільки належить добитися інтелектуального розуміння того, чому існує тероризм".4

Як наслідок, не вироблена доки і державна програма по боротьбі з тероризмом в Росії. Державні чиновники і управлінці доки реагують на загрози екстремістів методом проб і помилок, не завжди попереджаючи його небезпеку. У результаті ціна адміністративних, організаційних і інтелектуальних прорахунків в організації реальній, а не уявної боротьби з тероризмом виявляється дуже високою для пересічної людини.

В той же час проблема тероризму виходить сьогодні на одно з перших місць в ієрархії чинників, що беруться до уваги при розробці концепцій національної безпеки провідних країн світу. Наприклад, особливе відношення керівників Росії до цього явища проявилося в створенні 16 лютого 2006 року Національного антитерористичного комітету.5 Безпосередньою боротьбою з тероризмом займеться сформований у рамках Комітету Федеральний оперативний штаб.

Він плануватиме застосування сил і засобів, управлятиме контртерористичними операціями. Створюються антитерористичні комісії, на чолі яких встануть глави регіонів.

Таким чином, вивчення тероризму - це важлива область в розвитку сучасної політичної науки. Актуальність нашого дослідження полягає в необхідності подальшого осмислення тероризму на основі новітніх фактів, в подальшому розвитку теоретичних уявлень, що вже склалися, про нього, їх уточнення, в прагненні пізнавати закономірності його виникнення і здійснення, шляхи і способи його

3 Медведко Л.И. Міжнародний тероризм - складова світового антиглобалістського руху // Тероризм - загроза людству в XXI столітті. Збірка статей під редакцією Р.Б. Рибакова. М.: Інститут сходознавства РАН, Видавництво "Крафт ", 2003. С. 101.

4 Crenshaw M. Terrorism

5 См: Праця. 2006. 17 лютого.

5

подолання.

Міра наукової розробленості теми. У науковій літературі є різні точки зору на тероризм, різні наукові підходи до його аналізу, позначений ряд проблем загальнотеоретичного характеру, що вимагають спеціального осмислення. Тероризм вивчають представники різних напрямів науки : юристи, соціологи, психологи, історики. Сьогодні до осмислення цього феномену підключилися політологи. Зокрема, в західній політології