Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

Принцип ответственности за неисполнение законных требований депутата. Если отсутствуют признаки уголовного деяния, установленные действующим законодательством, к административной ответственности привлекаются должностные лица государственных органов и органов объединений граждан, предприятий, учреждений и организаций независимо от форм собственности и подчиненности за невыполнение законных требований народного депутата или создание препятствий в его работе.

К ответственности также привлекаются за несоблюдение без уважительных причин установленных законом о статусе депутата сроков предоставления информации или предоставление депутату заведомо неправдивой информации.

Принцип свободного мандата. В нашем государстве по своей природе и социальному назначению депутатский мандат является императивным, т.е. обязательным. Однако на практике такие его элементы как право отзыва депутата избирателями и обязательность наказов избирателей не проявляются.

Императивность мандата не превращает депутатов в зависимых политиков в руках своих избирателей. Лишь объективные и обоснованные требования граждан становятся частью программы его работы. Депутат не может отмахнуться от забот территории соответствующего избирательного округа под предлогом, что он думает о стране в целом, обо всем народе. В этом плане мандат депутата является императивным, в отличие от свободного мандата депутатов представительных органов зарубежных стран.

Смысл последнего в том, что депутат, избранный в парламент, считается представителем всей нации, не связан поручениями своих избирателей, нуждами территории, на которой находится его избирательный округ.

Он обязан думать об общегосударственном интересе .

Тем не менее в условиях развития многопартийности и политического плюрализма вполне возможны злоупотребления правом отзыва народного депутата, которое становится средством давления на неугодного депутата. Сохранение в законодательстве такой нормы будет приводить к постоянным попыткам пересмотреть результаты выборов. В подобных обстоятельствах внешне демократический институт может превратиться в правовые оковы, ограничивающие действия депутата.

Оставаясь юридически на бумаге в силе, Закон Украины “Об отзыве народного депутата Украины” фактически не действует. Окончательная отмена права отзыва повысит ответственность депутата в выборе определенной позиции, а значит, сделает его более свободным. Такая мера повысит ответственность и самих избирателей, которые будут знать, что выбирают на четыре года и это заставит их тщательнее делать свой выбор.

Принцип независимости депутата и подчинения его Конституции и законам Украины.

Это означает, что депутат независим от влияния различных органов государственной власти и управления, отдельных лиц. Однако при принятии определенных решений депутату следует прислушиваться к мнению органов и организаций, особенно если принимаемое решение затрагивает интересы этих органов и отдельных лиц.

Народный депутат ответственен перед народом Украины, потому что его избирает народ. Тем не менее, как считает народный депутат Украины Александр Стоян, депутат, избранный по партийным спискам подотчетен не народу, а своей партии. То есть, депутат, избранный по мажоритарной системе, должен отчитываться перед людьми своего избирательного округа, а избранный по пропорциональной системе будет заниматься сугубо политикой.

Законодатель не делает разграничения статуса народных депутатов, избранных по разным избирательным системам. Однако указанную коллизию следует решать путем четкого законодательного закрепления ответственности народных депутатов перед избирателями, народом.

Принцип гарантированности статуса народного представителя. Конституционно-правовой статус украинского парламентария закреплен, прежде всего, в Основном Законе страны. Конституцией установлены наиболее важные положения, касающиеся статуса народного депутата Украины.

Законом Украины “О статусе народного депутата Украины” предусмотрен широкий круг гарантий депутатской деятельности, который обеспечивает эффективность и непредвзятость осуществления депутатом своих полномочий.

Перечисленные принципы составляют основу деятельности народного депутата Украины.

1.2 Конституционная регламентация статуса народного депутата.

Важнейшим элементом правового статуса народного депутата Украины выступает его конституционная регламентация. Конституционные положения определяющие статус депутата имеют первостепенное значение для повышения роли и авторитета народных избранников, их активности в осуществлении государственной власти.

Принятие новой Конституции Украины повлекло за собой внесение дополнений, поправок и уточнений в ряд действующих законов. Среди них был и Закон Украины “О статусе народного депутата Украины”. В соответствии с Конституцией Украины, конституционный состав Верховной Рады Украины составляет четыреста пятьдесят народных депутатов Украины, которые выбираются на основе общего, равного и прямого избирательного права путем тайного голосования сроком на четыре года.

Таким образом, в парламент демократическим путем могут попасть представители всех слоев населения.

Кроме того, важнейшей особенностью парламента является то, что кроме него ни один государственный орган или гражданская организация не может выступать от имени всего народа, поэтому парламент справедливо называют “нацией в миниатюре”.

И это вполне справедливо, ведь каждый народный депутат Украины представляет в Верховной Раде не себя лично, свою семью или друзей, – он избранный большинством голосов того или иного регионального или общенационального избирательного округа, и, следовательно, говорит от имени нации и своих избирателей, которые доверили ему право выражать их интересы и внедрять их в форме законодательных актов и постановлений.

Прежде всего, необходимо остановиться на вопросе возникновения полномочий и, собственно, самого статуса народного представителя. Процедурой, вследствие которой появляются эти полномочия, создающие фундамент для конституционно-правового статуса, являются выборы народных депутатов Украины. Выборы – одна из форм народного волеизъявления, прямого народовластия, непосредственной демократии. Выборы являются способом формирования народом органов государственной власти и местного самоуправления.

Гарантируя права граждан на участие в управлении делами государства, Конституция Украины предусматривает проведение всеобщих, равных и прямых выборов путем тайного голосования в высший представительный законодательный орган государственной власти – Верховную Раду Украины. В ст.

76 раздела IV Конституции Украины также определяется, что народным депутатом Украины может быть только полностью дееспособный гражданин Украины, владеющий активным избирательным правом. Для депутатов устанавливается ценз непосредственного проживания на территории Украины не менее пяти лет на момент избрания.

По-украински

Принцип відповідальності за невиконання законних вимог депутата. Якщо відсутні ознаки кримінального діяння, встановлені чинним законодавством, до адміністративної відповідальності притягуються посадовці державних органів і органів об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підлеглості за невиконання законних вимог народного депутата або створення перешкод в його роботі.

До відповідальності також притягуються за недотримання без поважних причин встановлених законом про статус депутата термінів надання інформації або надання депутатові свідомо неправдивій інформації.

Принцип вільного мандату. У нашій державі за своєю природою і соціальному призначенню депутатський мандат є імперативним, тобто обов'язковим. Проте на практиці такі його елементи як право відгуку депутата виборцями і обов'язковість наказів виборців не проявляються.

Імперативність мандату не перетворює депутатів на залежних політиків в руках своїх виборців. Лише об'єктивні і обгрунтовані вимоги громадян стають частиною програми його роботи.

Депутат не може відмахнутися від турбот території відповідного виборчого округу під приводом, що він думає про країну в цілому, про увесь народ. У цьому плані мандат депутата є імперативним, на відміну від вільного мандату депутатів представницьких органів зарубіжних країн. Сенс останнього в тому, що депутат, обраний до парламенту, вважається представником усієї нації, не пов'язаний дорученнями своїх виборців, потребами території, на якій знаходиться його виборчий округ.

Він зобов'язаний думати про загальнодержавний інтерес .

Проте в умовах розвитку багатопартійності і політичного плюралізму цілком можливі зловживання правом відгуку народного депутата, яке стає засобом тиску на неугодного депутата. Збереження в законодавстві такої норми призводитиме до постійних спроб переглянути результати виборів. У подібних обставинах зовні демократичний інститут може перетворитися на правові окови, що обмежують дії депутата.

Залишаючись юридично на папері в силі, Закон України "Про відгук народного депутата України" фактично не діє. Остаточна відміна права відгуку підвищить відповідальність депутата у виборі певної позиції, тобто зробить його вільнішим. Така міра підвищить відповідальність і самих виборців, які знатимуть, що вибирають на чотири роки і це змусить їх ретельніше робити свій вибір.

Принцип незалежності депутата і підпорядкування його Конституції і законам України.

Це означає, що депутат незалежний від впливу різних органів державної влади і управління, окремих осіб. Проте при ухваленні певних рішень депутатові слід прислухатися до думки органів і організацій, особливо якщо рішення, що приймається, зачіпає інтереси цих органів і окремих осіб.

Народний депутат відповідальний перед народом України, тому що його обирає народ. Проте, як вважає народний депутат України Олександр Стоян, депутат, обраний за партійними списками підзвітний не народу, а своїй партії. Тобто, депутат, обраний по мажоритарній системі, повинен звітувати перед людьми свого виборчого округу, а обраний по пропорційній системі займатиметься суто політикою.

Законодавець не робить розмежування статусу народних депутатів, обраних по різних виборчих системах. Проте вказану колізію слід вирішувати шляхом чіткого законодавчого закріплення відповідальності народних депутатів перед виборцями, народом.

Принцип гарантованості статусу народного представника. Конституційно-правовий статус українського парламентаря закріплений, передусім, в Основному Законі країни. Конституцією встановлені найбільш важливі положення, що стосуються статусу народного депутата України.

Законом України "Про статус народного депутата України" передбачено широке коло гарантій депутатської діяльності, який забезпечує ефективність і неупередженість здійснення депутатом своїх повноважень.

Перераховані принципи складають основу діяльності народного депутата України.

1.2 Конституційна регламентація статусу народного депутата.

Найважливішим елементом правового статусу народного депутата України виступає його конституційна регламентація. Конституційні положення ті, що визначають статус депутата мають первинне значення для підвищення ролі і авторитету народних обранців, їх активності в здійсненні державної влади.

Прийняття нової Конституції України спричинило внесення доповнень, поправок і уточнень в ряд чинних законів. Серед них був і Закон України "Про статус народного депутата України".

Відповідно до Конституції України, конституційний склад Верховної Ради України складає чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які вибираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Таким чином, до парламенту демократичним шляхом можуть потрапити представники усіх верств населення.

Крім того, найважливішою особливістю парламенту є те, що окрім нього жоден державний орган або цивільна організація не може виступати від імені усього народу, тому парламент справедливо називають "нацією в мініатюрі".

І це цілком справедливо, адже кожен народний депутат України представляє у Верховній Раді не себе особисто, свою сім'ю або друзів, - він обраний більшістю голосів того або іншого регіонального або загальнонаціонального виборчого округу, і, отже, говорить від імені нації і своїх виборців, які довірили йому право виражати їх інтереси і впроваджувати їх у формі законодавчих актів і постанов.

Передусім, необхідно зупинитися на питанні виникнення повноважень і, власне, самого статусу народного представника. Процедурою, внаслідок якої з'являються ці повноваження, що створюють фундамент для конституційно-правового статусу, є вибори народних депутатів України.

Вибори - одна з форм народного волевиявлення, прямого народовладдя, безпосередньої демократії. Вибори є способом формування народом органів державної влади і місцевого самоврядування. Гарантуючи права громадян на участь в управлінні справами держави, Конституція України передбачає проведення загальних, рівних і прямих виборів шляхом таємного голосування в найвищий представницький законодавчий орган державної влади - Верховну Раду України. У ст.

76 розділу IV Конституції України також визначається, що народним депутатом України може бути тільки повністю дієздатний громадянин України, що володіє активним виборчим правом. Для депутатів встановлюється ценз безпосереднього проживання на території України не менше п'яти років на момент обрання.