Нынешний уровень наших знаний позволяет с полной определенностью утверждать, что нигде в Африке к югу от Сахары до рубежа VII—VIII вв. н. э. не сложились общества с антагонистическими классами и что лишь после появления в Северной и Восточной Африке арабов народы субсахарской Африки познакомились с письменностью.
Бесспорно, однако, что в разных регионах существовали определенные общности, отличавшиеся теми или иными специфическими чертами материальной и духовной культуры, которые правильнее было бы определять как предцивилизации или протоцивилизации.
Эти, условно говоря, древнейшие цивилизации, сложение которых в общем совпало по времени с переходом к железному веку на всей территории субсахарской Африки, формировались в нескольких главных районах, которые разделяли огромные расстояния, где, по-видимому, сохранялось население, жившее еще на ранних стадиях первобытнообщинного строя. Такими очагами цивилизаций были Западный Судан и сопредельные с ним части сахельской зоны на севере,
Нинішній рівень наших знань дозволяє з повною визначеністю стверджувати, що ніде в Африці на південь від Сахари до рубежу VII - VIII вв. н. э. не склалися суспільства з антагоністичними класами і що лише після появи в Північній і Східній Африці арабів народи Африки СубСахари познайомилися з писемністю.
Безперечно, проте, що в різних регіонах існували певні спільності, що відрізнялися тими або іншими специфічними рисами матеріальної і духовної культури, які правильніше було б визначати як передцивілізації або протоцивилизации.
Ці, умовно кажучи, прадавні цивілізації, складання яких загалом співпало за часом з переходом до залізного століття на усій території Африки СубСахари, формувалися в декількох головних районах, які розділяли величезні відстані, де, мабуть, зберігалося населення, що жило ще на ранніх стадіях первіснообщинного устрою. Такими вогнищами цивілізацій були Західний Судан і суміжні з ним частини сахельской зони на півночі
