Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-украински

(Проект)

Міністерство праці та соціальної політики України

Промислове об'єднання “Укрпротез”

Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності

(УкрНДІпротезування)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Методичною радою з питань

реабілітації інвалідів та дітей-інвалідів

протокол № від

ОРТЕЗУВАННЯ ХВОРИХ НА СКОЛІОЗ

Методичні рекомендації

РОЗРОБЛЕНО

Директор УкрНДІпротезування

________________ А.Д.Салєєва

____________ 2009

Головний лікар УкрНДІпротезування

________________ М.В.Зайцев

____________ 2009

Розглянуто Вченою Радою УкрНДІ протезування, протокол № від

Харків, 2009

У методичних рекомендаціях представлені основні відомості, необхідні для ефективного консервативного лікування сколіозу у дітей за допомогою коригуючих ортезів на хребет.

Методичні рекомендації призначаються для лікарів ортопедів-травматологів та лікарів медичних відділів і техніків-ортезистів протезно-ортопедичних підприємств.

Організація-розробник: УкрНДІпротезування та ГУ институт патологии позвоночника и суставов им. М.И.Ситенко АМН Украины

Методичні рекомендації підготували від УкрНДІпротезування: Баєв П.О., Півоваров В.В., Борисов М.О., канд.мед.наук. Петров В.Г.,

від ДУ інституту патології хребта і суглобів ім.. М.І. Ситечко АМН України:

доктор мед. наук. Мєзенцев А.О., проф. Шевченко С.Д.,

канд.мед.наук. Чекрижев Д.О.

Зміст

Вступ 4

1 Етіологія сколіозу 6

2 Медичні передумови для призначення ортеза на хребет при сколіозі 8

2.1 Класифікація сколіозу 8

2.2 Ступінь прогресування сколіотичної деформації хребта 17

2.3 Обстеження пацієнта 18

3 Показання й протипоказання до призначення й скасування лікування

ортезом на хребет 26

3.1 Показання до призначення ортезів на хребет 26

3.2 Протипоказання до призначення ортезів на хребет 26

3.3 Закінченні лікування ортезом на хребет 27

4 Біомеханічні аспекти застосування ортезів на хребет 28

4.1 Принципи прикладання коригуючих сил в ортезах на хребет,

в залежності від типу деформації 28

5 Критерії вибору та вимоги до конструкцій ортезів на хребет 37

5.1 Критерії вибору ортезу на хребет 37

5.2 Медичні вимоги до конструкцій ортезів на хребет 37

5.3 Вимоги до матеріалів, які застосовуються при виготовленні ортезів

на хребет 37

6 Контроль та спостереження за пацієнтами, що користуються ортезами

на хребет 38

6.1 Приміряння ортеза та контроль якості його виготовлення 38

6.2 Контрольні огляди 39

Висновки 41

Перелік літератури 42

ВСТУП

Сколіотична хвороба - дуже складне і досить поширене ортопедичне захворювання, яке включає не тільки власне деформацію хребта і грудної клітки, але і весь смптомокомплекс порушень функцій внутрішніх органів, які розвиваються в організмі дитини внаслідок порушення форми грудної і черевної порожнини.

Під поширеністю сколюзу розуміють кількість людей, які хворіють на це захворювання зараз. Поширеність сколіозу варіабельна та залежить від величини і типу деформації. Біля 1 % населення земної кулі страждає сколіозом. Приблизно у 80 % пацієнтів сколіоз виникає як самостійне захворювання і носить назву ідіопатичний, оскільки достовірно причини виникнення викривлення хребта дотепер залишаються невідомими. У інших 20 % пацієнтів сколіоз є симптомом іншого захворювання.

Частота розповсюдження ідіопатичного сколіозу у підлітків (10-16 років) складає 2-3 %. Деформації величиною більше 20 градусів зустрічаються в 0,3-0,5 %, тоді як деформації більше 40 градусів складають до 0,1 % випадків.

Ортопедична частина цього захворювання частіше за все визначається як сколіоз і має характерні ознаки: бічне викривлення хребта, патологічна ротація і торсія хребців, клиновидна деформація тіл хребців. В нормі хребці у фронтальній площині тіла утворюють рівну лінію. При сколіозі лінія хребців нагадує латинську букву С або S. При виникненні сколіозу виникає розворот хребців навколо вертикальної осі у напрямку опуклої сторони викривлення – патологічна ротація, яка найбільш виражена на вершині деформації хребта.

Сколіоз в переважній більшості випадків виникає у дітей та підлітків, у яких хребці мають зони зростання в області коренів дуг, підстав остистого і поперечних відростків, замикальних пластин тіл хребців. Патологічна ротація хребців приводить до зміни напрямку тяги м‘язів, сухожиль і зв'язок, що викликає асиметричну дію на зони зростання хребців і приводить до анатомічної деформації - торсії (скручуванню) хребця навколо вертикальної осі.

опуклої сторони сколіотичної дуги.

Останнє за законом Гютера-Фолькмана приводить до зменшення зростання тіла хребця на увігнутій стороні і посилення на опуклій і викликає клиновидну деформацію тіл хребців.

При прогресуванні сколіозу хребці і остисті відростки на вершині викривлення ротуються в опуклу сторону, що спричиняє за собою вистояння ребер ззаду з опуклої сторони і западіння з увігнутої. Це приводить до формування деформації грудної клітки (рис. 1).

Рис. 1. Патологічна анатомія сколіозу

Мета консервативного лікування сколіозу за допомогою корсетів (далі по тексту ортезів на хребет) полягає в тому, щоб управляти скривленням: запобігти збільшенню й прогресуванню деформації; поліпшити косметичність; зменшити або усунути потребу в хірургічному втручанні. Відповідно до цих завдань при лікуванні сколіотичного скривлення з використанням ортеза на хребет необхідно прагнути до корекції скривлення одночасно у фронтальній, сагітальній і горизонтальній площинах.

1. ЕТІОЛОГІЯ СКОЛІОЗУ

Приблизно у 80 % пацієнтів сколіоз виникає як самостійне захворювання і носить назву ідіопатичний, оскільки достовірно причини виникнення викривлення хребта дотепер залишаються невідомими. У інших 20 % пацієнтів сколіоз є симптомом іншого захворювання. Відомо багато теорій етіології ідіопатичного сколіозу. Ряд дослідників вважали, що причиною сколіозу є асиметрія м'язів спини. Однак проведена біопсія м'язів, показала, що вони однакові з увігнутої і опуклої сторони викривлення.

У 1970 році Джеймс (Jemes) висунув теорію про природжене недорозвинення хребців. В подальші роки причинами сколіозу вважали порушення енхондрального зростання тіл хребців і зон росту, нейром'язовий дефіцит, гравітаційні сили, дефекти зв'язкового апарату, дисметаболічні порушення, остеопороз, дисплазію міжхребцевих дисків. В останні десятиріччя одержала розвиток генетична теорія, яка припускає наявність так званого «гена сколіозу», але дотепер виділити цей ген нікому з дослідників не вдалося.

Проте, слід зазначити, що схильність до розвитку сколіозу успадковується. Це підтверджується фактом - у 40 % дівчаток, які народилися у матерів, що страждають на сколіоз, так само розвивається сколіоз. Понсеті (Ponseti) із співавторами висунув теорію про недостатність колагену, який входить до складу хребців і міжхребцевих дисків. Г.И.

По-русски

(Проект)

Министерство труда и социальной политики Украины

Промышленное объединение "Укрпротез"

Украинский научно-исследовательский институт протезирования, протезобудування и возобновление работоспособности

(УкрНДІпротезування)

УТВЕРЖДЕНО

Методическим советом по вопросам

реабилитации инвалидов и детей-инвалидов

протокол № от

ОРТЕЗУВАННЯ БОЛЬНЫХ СКОЛИОЗОМ

Методические рекомендации

РАЗРАБОТАНО

Директор УкрНДІпротезування

________________ А.Д.Салєєва

____________ 2009

Главный врач УкрНДІпротезування

Рассмотрено Ученым Советом УкрНДІ протезирования, протокол № от

Харьков, 2009

В методических рекомендациях представлены основные сведения, необходимые для эффективного консервативного лечения сколиоза у детей с помощью корректирующих ортезів на хребет.

Методические рекомендации предназначаются для врачей ортопедов-травматологов и врачей медицинских отделов и техніків-ортезистів протезно-ортопедических предприятий.

Организация-разработчик: УкрНДІпротезування и ГУ институт патологии позвоночника и суставов им. М. И.Ситенко АМН Украины

Методические рекомендации подготовили от УкрНДІпротезування: Баєв П. О., Півоваров В.В., Борисов М. О., канд.мед.наук. Петров В.Г.

от ДУ института патологии хребта и суставов ім... М. И. Ситечко АМН Украины :

доктор мед. наук. Мєзенцев А.О., проф. Шевченко С. Д.,

канд.мед.наук. Чекрижев Д.О.

Содержание

Вступление 4

1 Этиология сколиоза 6

2 Медицинских предпосылки для назначения ортеза на хребет при сколиозе 8

2.1 Классификация сколиоза 8

2.2 Степень прогресса сколиотической деформации хребта 17

2.3 Обследование пациента 18

3 Показания и противопоказания к назначению и отмене лечения

3.1 Показание к назначению ортезів на хребет 26

3.3 Окончании лечения ортезом на хребет 27

4 Биомеханических аспекта применения ортезів на хребет 28

4.1 Принципы прикладывания корректирующих сил в ортезах на хребет,

в зависимости от типа деформации 28

5 Критерии выбора и требования к конструкциям ортезів на хребет 37

5.1 Критерии выбора ортезу на хребет 37

5.2 Медицинские требования к конструкциям ортезів на хребет 37

5.3 Требования к материалам, которые применяются при изготовлении ортезів

на хребет 37

6 Контроль и наблюдение за пациентами, которые пользуются ортезами

на хребет 38

6.1 Примеряние ортеза и контроль качества его изготовления 38

6.2 Контрольные обзоры 39

Выводы 41

Перечень литературы 42

ВСТУПЛЕНИЕ

Сколиотическая болезнь - очень сложное и достаточно распространено ортопедическое заболевание, которое включает не только собственно деформацию хребта и грудной клетки, но и весь смптомокомплекс нарушений функций внутренних органов, которые развиваются в организме ребенка в результате нарушения формы грудной и брюшной полости.

Под распространенностью сколюзу понимают количество людей, которые болеют этим заболеванием сейчас. Распространенность сколиоза вариабельная и зависит от величины и типа деформации. Около 1 % населения земного шара страдает сколиозом. Приблизительно в 80 % пациентов сколиоз возникает как самостоятельное заболевание и носит название идиопатический, поскольку достоверно причины возникновения искривления хребта доныне остаются неизвестными. В других 20 % пациентов сколиоз является симптомом другого заболевания.

Частота распространения идиопатического сколиоза у подростков (10-16 лет) составляет 2-3 %.0 Деформации величиной больше 20 градусов встречаются в 0,3-0,5 %, тогда как деформации больше 40 градусов составляют до 0,1 % случаев.

Ортопедическая часть этого заболевания чаще определяется как сколиоз и имеет характерные признаки: боковое искривление хребта, патологическая ротация и торсія позвонков, клиновидная деформация тел позвонков. В норме позвонки во фронтальной плоскости тела образуют ровную линию. При сколиозе линия позвонков напоминает латинскую букву С или S. При возникновении сколиоза возникает разворот позвонков вокруг вертикальной оси в направлении выпуклой стороны искривления - патологическая ротация, которая наиболее выражена на вершине деформации хребта.

Сколиоз в подавляющем большинстве случаев возникает у детей и подростков, в которых позвонки имеют зоны роста в области корешей дуг, оснований остистого и поперечных отростков, запирательных пластин тел позвонков. Патологическая ротация позвонков приводит к изменению направления тяги мышц, сухожилий и связь, которая вызывает асимметричное действие на зоны роста позвонков и приводит к анатомической деформации - торсії (скручиванию) позвонку вокруг вертикальной оси.

выпуклой стороны сколиотической дуги.

Последнее по закону Гютера-Фолькмана приводит к уменьшению роста тела позвонка на вогнутой стороне и усиления на выпуклой и вызывает клиновидную деформацию тел позвонков.

При прогрессе сколиоза позвонки и остистые отростки на вершине искривления ротуються в выпуклую сторону, которая влечет за собой вистояння ребер сзади с выпуклой стороны и западіння из вогнутой. Это приводит до формирования деформации грудной клетки (рис. 1).

Рис. 1. Патологическая анатомия сколиоза

Цель консервативного лечения сколиоза с помощью корсетов (далее по тексту ортезів на хребет) заключается в том, чтобы управлять искривлением: предотвратить увеличение и прогресс деформации; улучшить косметичність; уменьшить или устранить потребность в хирургическом вмешательстве. В соответствии с этими заданиями при лечении сколиотического искривления с использованием ортеза на хребет необходимо стремиться к коррекции искривления одновременно во фронтальной, сагитальной и горизонтальной плоскостях.

1. ЭТИОЛОГИЯ СКОЛИОЗА

Приблизительно в 80 % пациентов сколиоз возникает как самостоятельное заболевание и носит название идиопатический, поскольку достоверно причины возникновения искривления хребта доныне остаются неизвестными. В других 20 % пациентов сколиоз является симптомом другого заболевания. Известно много теорий этиологии идиопатического сколиоза. Ряд исследователей считали, что причиной сколиоза является асимметрия мышц спины. Однако проведенная биопсия мышц, показала, что они одинаковые с вогнутой и выпуклой стороны искривления.

В 1970 году Джеймс (Jemes) выдвинул теорию о прирожденном недоразвитии позвонков. В дальнейшие годы причинами сколиоза считали нарушение енхондрального роста тел позвонков и зон роста, нейромышечный дефицит, гравитационные силы, дефекты связочного аппарата, дисметаболічні нарушения, остеопороз, дисплазию межпозвонковых дисков. В последние десятилетия получила развитие генетическая теория, которая допускает наличие так называемого "гена сколиоза", но доныне выделить этот ген никому из исследователей не удалось.

Однако, следует отметить, что склонность к развитию сколиоза наследуется. Это подтверждается фактом - в 40 % девочек, которые родились у матерей, которые страдают на сколиоз, так же развивается сколиоз. Понсеті (Ponseti) с соавторами выдвинул теорию о недостаточности коллагена, который входит в состав позвонков и межпозвонковых дисков. Г.И.