Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

Глава 1.

Введение

1.1. Постановка проблемы

В России за последние 50 лет потребление алкогольных изделий выросло более чем в два раза, что ведет к быстрой нравственной и физической деградации народа. Озабоченность сложившейся ситуацией неоднократно высказывали первые лица Церкви и Государства , признав необходимость срочных мер для снижения потребления алкоголя в нашей стране.

Русская Православная Церковь уже сталкивалась с подобной проблемой 100-150 лет назад, и надо признать, что тогда ею были достигнуты заметные успехи в деле утверждения трезвости. В период с 1857 по 1917 годы мы видим неоднократные постановления Святейшего Синода, благословляющие священство личным примером благочестивой, воздержанной жизни, а также частой проповедью в храме содействовать благой решимости народа вести трезвую жизнь. Св.

Синод ввел преподавание основ борьбы с алкоголизмом в семинариях, а вскоре и уроки трезвости в церковно-приходских школах. Приходские общества трезвости, возглавляемые, как правило, священно-служителями, стали умножаться по всей Российской Империи. В итоге сформировалось крупное трезвенное движение, которое в эпоху своего расцвета (1913-1914 гг.) насчитывало до 500 тысяч человек и имело очень благотворное влияние на общество в целом.

Исторический опыт России и других стран (например, США, Скандинавских стран) показывает, что проповедь трезвости тогда бывает наиболее эффективна, когда она ведется на религиозной основе, в особенности, если одновременно с ней идет духовно-нравственное просвещение. Может ли Церковь призывать к трезвости? Попытаемся рассмотреть отношение к вину, к спиртному и к самой трезвости в Священном Писании и Священном Предании, что само по себе является задачей очень сложной ввиду обширности материала.

Эта дипломная работа – возможно, первая попытка системного подхода к изучению данного вопроса на основе текстов Священного писания – Пятикнижия Моисеева.

1.2. Цель работы

Выявление в текстах Пятикнижия Моисея набора образов и смыслов, связанных со словом «вино», и изучение различных практик его использования в Древнем Израиле.

1.3. Своеобразие и новизна работы

Особую актуальность алкогольный вопрос приобрел в начале 19-ого века, когда индустриальное общество освоило промышленное производство вина и других, в том числе и более крепких, алкогольных изделий. Доступность, разнообразие и дешевизна предлагаемого спиртного породили невиданные доселе социальные проблемы. Народное движение за трезвость, как и всякое социальное движение, явилось ответной реакцией на проблему, возникшую в обществе.

С тех пор пришлось говорить о пьянстве не как о пороке отдельных маргинальных личностей, но как о язве, поразившей целые народы Северной Америки, Западной, а затем и Восточной Европы. С прискорбием приходится отметить, что эта новоявленная чума находила себе новые и новые тысячи жертв почти исключительно среди народов именно христианской веры.

Пьянство христианских народов, среди которых русский православный народ, к сожалению, не стал достойным исключением, приводит к тому, что само имя христианина хулится среди язычников, иноверцев. В то время как русский народ вымирает, потребляя около 18 литров чистого спирта на каждого человека в год , иные народы растут.

Но проблема заключается не в самой нашей вере, а в удалении от нее, в том числе и в искажении нравственного, аскетического учения Церкви в сознании современных людей.

Несмотря на очевидную актуальность алкогольного вопроса, системати-ческих исследований Священного Писания и Священного Предания в Русской Православной Церкви в этом направлении не проводилось, за исключением единственного доклада сщмч. Владимира (Богоявленского) на тему «Против ли нас (абстинентов) Библия?», подготовленного для «Всероссийского съезда практических деятелей по борьбе с алкоголизмом», проведенного Русской Православной Церковью в августе 1912 г.

В Западной Церкви представители направления библейской критики достаточно подробно изучали данный вопрос. На их труды ссылается сщмч. Владимир в своем докладе. Однако эти исследования носят только текстологический характер и не затрагивают святоотеческих толкований текста, что, несомненно, может вести к неправильному пониманию Писания или к неполноте раскрытия темы.

Данная работа призвана через призму святоотеческого толкования рассмотреть значение вина в древнейшем разделе Ветхого Завета и, таким образом, начать систематическое исследование Священного Писания по вопросу его отношения к вину, спиртному, опьянению, трезвости.

1.4. Структура работы

Работа состоит из введения (гл. 1), основной части (гл. 2-4), в которой проведен текстологический анализ Пятикнижия (гл. 2), исследовано значение слова «вино» на иврите и греческом (гл. 3) и выявлены различные контексты употребления слова «вино» с учетом святоотеческих комментариев (гл. 4). Выводы даны в главе 5. В конце работы приведен список использованной литературы и приложения.

По-украински

Глава 1.

Вступ

1.1. Постановка проблеми

У Росії за останні 50 років споживання алкогольних виробів виросло більш ніж в два рази, що веде до швидкої моральної і фізичної деградації народу. Заклопотаність ситуацією, що склалася, неодноразово висловлювали перших осіб Церкви і Держави, визнавши необхідність термінових заходів для зниження споживання алкоголю в нашій країні.

Російська Православна Церква вже стикалася з подібною проблемою 100-150 років тому, і потрібно визнати, що тоді нею були досягнуті помітні успіхи у справі затвердження тверезості. У період з 1857 по 1917 роки ми бачимо неодноразові постанови Святійшого Синоду, благословляючі священство особистим прикладом благочестивого, стриманого життя, а також частою проповіддю в храмі сприяти благій рішучості народу вести тверезе життя. Св.

Синод ввів викладання основ боротьби з алкоголізмом в семінаріях, а незабаром і уроки тверезості в церковно-приходських школах. Приходські суспільства тверезості, очолювані, як правило, священно-служителями, стали множитися по усій Російській Імперії. У результаті сформувався великий тверезий рух, який в епоху свого розквіту (1913-1914 рр.) налічував до 500 тисяч чоловік і мав дуже благотворний вплив на суспільство в цілому.

Історичний досвід Росії і інших країн (наприклад, США, Скандинавських країн) показує, що проповідь тверезості тоді буває найбільш ефективна, коли вона ведеться на релігійній основі, особливо, якщо одночасно з нею йде духовно-моральна просвіта. Чи може Церкву закликати до тверезості? Спробуємо розглянути відношення до вина, до спиртного і до самої тверезості у Священному Писанні і Священному Переказі, що саме по собі є завданням дуже складної зважаючи на обширність матеріалу.

Ця дипломна робота - можливо, перша спроба системного підходу до вивчення цього питання на основі текстів Священного писання - Пятикнижия Моісеєва.

1.2. Мета роботи

Виявлення в текстах Пятикнижия Мойсея набору образів і сенсів, пов'язаних із словом "вино", і вивчення різних практик його використання в Древньому Ізраїлі.

1.3. Своєрідність і новизна роботи

Особливу актуальність алкогольне питання придбало на початку 19-го століття, коли індустріальне суспільство освоїло промислове виробництво вина і інших, у тому числі і міцніших, алкогольних виробів. Доступність, різноманітність і дешевизна пропонованого спиртного породили небачені досі соціальні проблеми. Народний рух за тверезість, як і всякий соціальний рух, став реакцією у відповідь на проблему, що виникла в суспільстві.

Відтоді довелося говорити про пияцтво не як про ваду окремих маргінальних осіб, але як про виразку, що уразила цілі народи Північної Америки, Західної, а потім і Східної Європи. Із скорботою доводиться відмітити, що ця новоявлена чума знаходила собі нові і нові тисячі жертв майже виключно серед народів саме християнської віри.

Пияцтво християнських народів, серед яких російський православний народ, на жаль, не став гідним виключенням, призводить до того, що саме ім'я християнина хулиться серед язичників, іновірців. Тоді як російський народ вимирає, споживаючи близько 18 літрів чистого спирту на кожну людину в рік, інші народи ростуть.

Але проблема полягає не в самій нашій вірі, а у видаленні від неї, у тому числі і в спотворенні морального, аскетичного вчення Церкви у свідомості сучасних людей.

Незважаючи на очевидну актуальність алкогольного питання, системати-ческих досліджень Священного Писання і Священного Переказу в Російській Православній Церкві в цьому напрямі не проводилося, за винятком єдиної доповіді сщмч. Владимира (Богоявленского) на тему чи "Проти нас (абстинентів) Біблія"?, підготовленого для "Всеросійського з'їзду практичних діячів по боротьбі з алкоголізмом", проведеного Російською Православною Церквою в серпні 1912 р.

У Західній Церкві представники напряму біблейської критики досить детально вивчали це питання. На їх праці посилається сщмч. Володимир у своїй доповіді. Проте ці дослідження носять тільки характер текстології і не зачіпають святоотеческих тлумачень тексту, що, поза сумнівом, може вести до неправильного розуміння Писання або до неповноти розкриття теми.

Ця робота покликана через призму святоотеческого тлумачення розглянути значення вина в прадавньому розділі Старого Завіту і, таким чином, почати систематичне дослідження Священного Писання з питання його відношення до вина, спиртного, сп'яніння, тверезості.

1.4. Структура роботи

Робота складається з введення (гл. 1), основної частини (гл. 2-4), в якій проведений аналіз текстології Пятикнижия (гл. 2), досліджено значення слова "вино" на івриті і грецькому (гл. 3) і виявлені різні контексти вживання слова "вино" з урахуванням святоотеческих коментарів (гл. 4). Висновки дані в главі 5. У кінці роботи приведений список використаної літератури і додатка.