Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

Введение

Природа – это уникальная книга.

Ее тираж – один экземпляр.

Только один! И поэтому, читая ее,

Нужно беречь каждую страницу!

Проблема экологического воспитания является в настоящее время актуальной. До определенного времени воздействие человека сглаживалось процессами, происходящими в биосфере, но в настоящее время человек стоит на грани экологического кризиса. Именно поэтому так важен в экологическом воспитании начальный этап дошкольного обучения, когда они получают первые знания о культуре взаимоотношений с природной средой.

Любовь к природе можно воспитать лишь на основе знаний, как мы уже отмечали, о растениях и животных, условиях их жизни, основных потребностях, а также навыков и умений по уходу за растениями и животными. Формированию бережного отношения к природе способствует и ее эстетическое восприятие. Кроме того, у детей всех возрастных групп необходимо воспитывать познавательное отношение к природе, желание узнать о ней как можно больше.

Знания о сезонных изменениях в природе. В дошкольном возрасте доступны следующие знания об изменениях в природе: каждый сезон имеет свою продолжительность дня и ночи, определенный характер погоды, температуру воздуха, типичные осадки; особенности явлений неживой природы определяют состояние растительного мира и образ жизни животных в данный сезон.

Систематизация знаний о сезонах происходит на основе установления временных (что за чем происходит) и причинно-следственных (от чего происходят те или иные явления) связей. Важно развивать у детей умение наблюдать за изменениями природных явлений, воспитывать чувство любви ко всему живому, обучать некоторым несложным способам охраны природы.

Задачи и содержание знаний о сезонных изменениях

Задачи и содержание знаний о природе, навыки и умения детей расширяются и усложняются от одной возрастной группы к другой. На каждой возрастной ступени совершенствуется достигнутое.

Систематически знакомить детей с природой начинают впервой и второй младших группах. В этом возрасте важно, чтобы у детей шло накопление знаний, т.е. конкретных представлений, об отдельных объектах природы: о природном материале и его свойствах. Им дают первые знания об отличительных признаках сезонов. Младшие дошкольники должны понимать некоторые связи между явлениями природы: дует ветер – качаются деревья, светит солнце – становится теплее. Воспитатель учит малышей наблюдать за объектами и явлениями природы.

При этом детям предлагаются задача наблюдения и план, которого следует придерживаться. По ходу наблюдения воспитатель учит детей обследовательским действиям. Очень важно приучить малышей рассказывать о результатах наблюдения. Задача воспитателя – формировать у ребят эмоционально-положительное, бережное отношение к природе (умение радоваться при виде цветка, птички, солнышка).

В средней группе представления детей о свойствах и качествах «предметов неживой природы расширяются и конкретизируются. Воспитанники средней группы продолжают учиться наблюдать за объектами природы. Эта деятельность по сравнению с предыдущими группами усложняется. Детей учат принимать задачу наблюдения, они овладевают обследовательскими действиями, пытаются сравнивать, связно рассказывать о наблюдаемом, делать выводы.

В старшей группе основной становится задача формирования у детей знаний о связях и отношениях, существующих в природе: о потребностях растений и животных в зависимости от условий жизни и состояния, о связях между некоторыми органами и их функциями. Дети узнают о стадиях роста и развития растений, о сезонных изменениях в природе и их причинах, о некоторой последовательности сезонных изменений.

Систематизация знаний о сезонах происходит на основе установления временных (что за чем происходит) и причинно-следственных (от чего происходят те или иные явления) связей. Важно развивать у детей умение наблюдать за изменениями природных явлений, воспитывать чувство любви ко всему живому, обучать некоторым несложным способам охраны природы.

В подготовительной к школе группе основной задачей является уточнение и расширение знаний о закономерных изменениях явлений неживой природы, дальнейшая их систематизация и обобщение. Необходимо сформировать представления о смене сезонов, о нарастании (или уменьшении) продолжительности дня и ночи, о закономерных изменениях температуры воздуха, характера осадков.

Вывод. Знания о сезонных изменениях в природе.

В дошкольном возрасте доступны следующие знания об изменениях в природе: каждый сезон имеет свою продолжительность дня и ночи, определенный характер погоды, температуру воздуха, типичные осадки; особенности явлений неживой природы определяют состояние растительного мира и образ жизни животных в данный сезон: зимой растения находятся в состоянии покоя, весной по мере увеличения продолжительности дня, температуры воздуха создаются благоприятные условия для роста и развития растений – начинается период активной вегетации.

Самые благоприятные условия для жизни растений создаются летом: наступает длинный день, повышается температура воздуха, выпадают обильные дожди. Осенью продолжительность дня постепенно сокращается, температура воздуха падает, замирает жизнь растений: они готовятся к состоянию покоя.

Жизнь животных также в большой степени зависит от изменений в природе. Многие животные приспосабливаются к зимним холодам: идет осенняя линька птиц и зверей; некоторые из них заготавливают корм, меняют убежище. Изменения в жизни растений приводят к изменениям в жизни животных: исчезают насекомые, затем улетают перелетные птицы.

Эти общие закономерности могут быть усвоены детьми при условии, если в течение дошкольного возраста у них будут сформированы конкретные представления о каждом сезоне (продолжительность дня, температура воздуха, типичные осадки, состояние растений, образ жизни животных, труд взрослых, изменения в жизни самих детей в тот или иной сезон). Ребята должны знать последовательность времен года.

Вывод. Все эти знания постепенно усваиваются детьми к концу дошкольного возраста.

Сезонные явления в природе

Периодические явления природы, обусловливаемые годовым ходом метеорологических элементов, называют сезонными явлениями. В умеренных широтах выражены закономерная повторяемость и последовательность времен года. Смена времен года происходит в результате годового обращения Земли вокруг Солнца при неизменном положении наклона земной оси к плоскости орбиты.

Поэтому изменяются высота Солнца над горизонтом, угол падения солнечных лучей на Землю, количество поступающей солнечной радиации. Положение Земли на орбите определяет наступление астрономических времен года. Однако астрономические сроки времен года не совпадают со сроками периодических изменений погоды 'и живой природы.

Например, лето начинается у нас не 22 июня, с началом астрономического лета, а раньше, и кончается оно не 23 сентября, а также раньше этого срока. Это обстоятельство заставило исследователей природы принять во внимание, кроме астрономических, другие показатели времен года.

Сезонные

По-украински

Вступ

Природа - це унікальна книга.

Її наклад - один екземпляр.

Тільки один! І тому, читаючи її,

Треба берегти кожну сторінку!

Проблема екологічного виховання є нині актуальною. До певного часу дія людини згладжувалася процесами, що відбуваються у біосфері, але нині людина стоїть на межі екологічної кризи. Саме тому такий важливий в екологічному вихованні початковий етап дошкільного навчання, коли вони отримують перші знання про культуру взаємовідносин з природним середовищем.

Любов до природи можна виховати лише на основі знань, як ми вже відмічали, про рослини і тварин, умови їх життя, основні потреби, а також навичок і умінь по відходу за рослинами і тваринами. Формуванню дбайливого відношення до природи сприяє і її естетичне сприйняття. Крім того, у дітей усіх вікових груп необхідно виховувати пізнавальне відношення до природи, бажання дізнатися про неї якомога більше.

Знання про сезонні зміни в природі. У дошкільному віці доступні наступні знання про зміни в природі: кожен сезон має свою тривалість дня і ночі, певний характер погоди, температуру повітря, типові опади; особливості явищ неживої природи визначають стан рослинного світу і спосіб життя тварин в цей сезон.

Систематизація знань про сезони відбувається на основі встановлення тимчасових (що за чим відбувається) і причинно-наслідкових (від чого походять ті або інші явища) зв'язків. Важливо розвивати у дітей уміння спостерігати за змінами природних явищ, виховувати почуття любові до усього живого, навчати деяким нескладним способам охорони природи.

Завдання і зміст знань про сезонні зміни

Завдання і зміст знань про природу, навички і уміння дітей розширюються і ускладнюються від однієї вікової групи до іншої. На кожному віковому ступені удосконалюється досягнуте.

Систематично знайомити дітей з природою починають уперше і другий молодших групах. У цьому віці важливо, щоб у дітей йшло накопичення знань, тобто конкретних представлень, про окремі об'єкти природи : про природний матеріал і його властивості. Їм дають перші знання про відмітні ознаки сезонів. Молодші дошкільнята повинні розуміти деякі зв'язки між явищами природи : дме вітер - гойдаються дерева, світить сонце - стає тепліше. Вихователь учить малюків спостерігати за об'єктами і явищами природи.

При цьому дітям пропонуються завдання спостереження і план, якого слід дотримуватися. По ходу спостереження вихователь учить дітей обслідницьким діям. Дуже важливо привчити малюків розповідати про результати спостереження. Завдання вихователя - формувати у дітей емоційно-позитивне, дбайливе відношення до природи (уміння радіти побачивши квітки, пташки, сонечка).

У середній групі представлення дітей про властивості і якості "предметів неживої природи розширюються і конкретизуються. Вихованці середньої групи продовжують вчитися спостерігати за об'єктами природи. Ця діяльність в порівнянні з попередніми групами ускладнюється. Дітей учать приймати завдання спостереження, вони опановують обслідницькі дії, намагаються порівнювати, зв'язно розповідати про спостережуване, робити висновки.

У старшій групі основним стає завдання формування у дітей знань про зв'язки і стосунки, існуючі в природі : про потреби рослин і тварин залежно від умов життя і стану, про зв'язки між деякими органами і їх функціями. Діти дізнаються про стадії росту і розвитку рослин, про сезонні зміни в природі і їх причинах, про деяку послідовність сезонних змін.

Систематизація знань про сезони відбувається на основі встановлення тимчасових (що за чим відбувається) і причинно-наслідкових (від чого походять ті або інші явища) зв'язків. Важливо розвивати у дітей уміння спостерігати за змінами природних явищ, виховувати почуття любові до усього живого, навчати деяким нескладним способам охорони природи.

У підготовчій до школи групі основним завданням є уточнення і розширення знань про закономірні зміни явищ неживої природи, подальша їх систематизація і узагальнення. Необхідно сформувати уявлення про зміну сезонів, про наростання (чи зменшенні) тривалості дня і ночі, про закономірні зміни температури повітря, характеру опадів.

Висновок. Знання про сезонні зміни в природі.

У дошкільному віці доступні наступні знання про зміни в природі: кожен сезон має свою тривалість дня і ночі, певний характер погоди, температуру повітря, типові опади; особливості явищ неживої природи визначають стан рослинного світу і спосіб життя тварин в цей сезон: зимою рослини знаходяться в стані спокою, навесні у міру збільшення тривалості дня, температури повітря створюються сприятливі умови для росту і розвитку рослин - починається період активної вегетації.

Найсприятливіші умови для життя рослин створюються влітку: настає довгий день, підвищується температура повітря, випадають щедрі дощі. Восени тривалість дня поступово скорочується, температура повітря падає, завмирає життя рослин : вони готуються до стану спокою.

Життя тварин також великою мірою залежить від змін в природі. Багато тварин пристосовуються до зимових холодів: йде осіння линька птахів і звірів; деякі з них заготовлюють корм, міняють притулок. Зміни в житті рослин призводять до змін в житті тварин : зникають комахи, потім відлітають перелітні птахи.

Ці загальні закономірності можуть бути засвоєні дітьми за умови, якщо впродовж дошкільного віку у них будуть сформовані конкретні уявлення про кожен сезон (тривалість дня, температура повітря, типові опади, стан рослин, спосіб життя тварин, праця дорослих, зміни в житті самих дітей в той або інший сезон). Діти повинні знати послідовність пір року.

Висновок. Усі ці знання поступово засвоюються дітьми до кінця дошкільного віку.

Сезонні явища в природі

Періодичні явища природи, що обумовлюються річним ходом метеорологічних елементів, називають сезонними явищами. У помірних широтах виражені закономірна повторюваність і послідовність пір року. Зміна пір року відбувається в результаті річного звернення Землі навколо Сонця при незмінному положенні нахилу земної осі до площини орбіти.

Тому змінюються висота Сонця над горизонтом, кут падіння сонячних променів на Землю, кількість сонячної радіації, що поступає. Положення Землі на орбіті визначає настання астрономічних пір року. Проте астрономічні терміни пір року не співпадають з термінами періодичних змін погоди 'і живої природи.

Наприклад, літо починається у нас не 22 червня, з початком астрономічного літа, а раніше, і кінчається воно не 23 вересня, а також раніше цього терміну. Ця обставина змусила дослідників природи взяти до уваги, окрім астрономічних, інші показники пір року.

Сезонні