Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

В последние два-три десятилетия мы оказались свидетелями уникального стечения и переплетения гигантских по масштабам явлений и процессов, каждый из которых в отдельности можно было бы назвать эпохальным событием с точки зрения его последствий для всего мирового сообщества.

Но взятые в совокупности они создали гигантское поле такого прямо-таки вселенского напряжения, что переживаемое нами время с полным основанием можно назвать осевым временем смены самих цивилизационных основ жизнеустройства, периодом перехода от привычного для большей части ХХ в. миропорядка к качественно новой инфраструктуре мироустройства.

Происходящие глубокие изменения в геополитических структурах мирового сообщества и трансформации социально-политических систем дают основание говорить о завершении одного исторического периода и вступлении современного мира в качественно новую фазу своего развития.

Во-первых, в результате информационно-телекоммуникационной революции в промышленно развитой зоне мира постиндустриальное общество постепенно трансформируется в информационное общество.

Во-вторых, происходит совпавшая с этой революцией и стимулированная ею смена социально-политической парадигмы.

В-третьих, вместо евроцентристского мира, в котором доминирующие позиции занимают основополагающие параметры западной рационалистической цивилизации, возникает новая всепланетарная цивилизация на началах органического сочетания единства и неделимости мирового сообщества, с одной стороны, диверсификации и плюрализма центров, народов, культур, религий и т.д., с другой.

В-четвертых, с распадом СССР и социалистического содружества закончилась эра двухполюсного миропорядка, основанного на инфраструктуре холодной войны.

Очевидно, что когда говорят о вступлении современного мира в качественно новую стадию своего развития, имеют в виду не только смену эпохи индустриализма постиндустриальной эпохой, на смену которой в свою очередь пришла эпоха информационного общества. Особенность нынешнего этапа состоит в том, что процесс изменений и сдвигов наряду со сферой экономики глубоко затронул политическую, социокультурную и духовную сферы.

По-украински

У останні два-три десятиліття ми виявилися свідками унікального збігу і переплетення гігантських по масштабах явищ і процесів, кожен з яких окремо можна було б назвати епохальною подією з точки зору його наслідків для усієї світової спільноти.

Але узяті в сукупності вони створили гігантське поле такої прямо-таки вселенської напруги, що переживаний нами час з повною підставою можна назвати осьовим часом зміни самих цивілізаційних основ жизнеустройства, періодом переходу від звичного для більшої частини ХХ ст. світопорядку до якісно нової інфраструктури світоустрою.

Глибокі зміни, що відбуваються, в геополітичних структурах світової спільноти і трансформації соціально-політичних систем дають основу говорити про завершення одного історичного періоду і вступ сучасного світу в якісно нову фазу свого розвитку.

По-перше, в результаті інформаційно-телекомунікаційної революції в промислово розвиненій зоні світу постіндустріальне суспільство поступово трансформується в інформаційне суспільство.

По-друге, відбувається зміна соціально-політичної парадигми, що співпала з цією революцією і стимулювала нею.

По-третє, замість євроцентристського світу, в якому домінуючі позиції займають засадничі параметри західної раціоналістичної цивілізації, виникає нова всепланетарная цивілізація на началах органічного поєднання єдності і неподільності світової спільноти, з одного боку, диверсифікації і плюралізму центрів, народів, культур, релігій і так далі, з іншою.

По-четверте, з розпадом СРСР і соціалістичної співдружності закінчилася ера двополюсного світопорядку, заснованого на інфраструктурі холодної війни.

Очевидно, що коли говорять про вступ сучасного світу в якісно нову стадію свого розвитку, мають на увазі не лише зміну епохи індустріалізму постіндустріальною епохою, на зміну якої у свою чергу прийшла епоха інформаційного суспільства. Особливість нинішнього етапу полягає в тому, що процес змін і зрушень разом з сферою економіки глибоко торкнувся політичної, соціокультурної і духовної сфери.