Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-украински

1.1. Предмет теорії держави і права

Наука — одна з найважливіших сфер людської діяльності, спря-

мована на пізнання навколишнього світу і виявлення основних зако-

номірностей його розвитку. Кожна наука вивчає певну сферу, яка

складає її об’єкт. Об’єкт науки виражає реальність досліджуваних

явищ у цілому, а предмет науки виражає межі, в яких вивчається той

чи інший об’єкт.

Юридична наука складається з багатьох напрямів наукового дослі-

дження, має свій специфічний об’єкт, який притаманний усім юридич-

ним наукам, в тому числі теорії держави і права. Він виокремлює всю

юридичну науку серед інших — як суспільних, так і технічних. Цим

об’єктом є вся сфера державно-правового життя суспільства.

У системі юридичних наук особливе місце належить теорії дер-

жави і права. Об’єкт пізнання теорії держави і права збігається з

об’єктом юридичної науки в цілому, але від інших юридичних наук

теорія держави і права відрізняється своїм предметом, тобто сферою,

в межах якої ця наука вивчає всю державно-правову надбудову сус-

пільства.

Держава і право вивчаються також такими гуманітарними на-

уками, як філософія, політологія, соціологія, соціальна психологія

тощо. Але тільки теорія держави і права вивчає ці явища як окре-

мий, самостійний предмет, відокремлює державу і право від інших

соціальних явищ та досліджує їх внутрішні закономірності, вплив

державно-правових явищ на всі сфери суспільного буття і як відбу-

вається зворотний вплив. Але водночас держава і право не можуть

не розглядатися в тісному зв’язку з економікою, політикою, морал-

лю, культурою тощо.

4

Теорія держави і права — це система узагальнених знань про ос-

новні, загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку

та функціонування держави і права, їх сутність та соціальне призна-

чення.

Метою теорії держави і права як науки є одержання, оновлення та

поглиблення узагальнених, достовірних знань про державу і право, а

також виявлення глибинних зв’язків між державно-правовими та ін-

шими суспільними явищами. Отже, предметом теорії держави і пра-

ва є складна і багатоаспектна державно-правова дійсність, загальні

та специфічні об’єктивні закономірності її розвитку.

Теорія держави і права виступає провідною правознавчою нау-

кою, що визначає теоретичні основи інших юридичних наук. Щодо

них теорія держави і права виступає як узагальнююча, синтезуюча

наука, що має основоположне значення.

Предмет теорії держави і права є єдиним, адже держава і право не-

від’ємні, взаємопов’язані соціальні інститути. Теорія держави і права

розглядає державу в її правовому оформленні та право в його дер-

жавному забезпеченні, гарантуванні.

1.2. Теорія держави і права

в системі суспільних наук

У центрі уваги багатьох гуманітарних наук — питання про держа-

ву і право. Але кожна з цих наук вивчає державу і право лише в ме-

жах свого об’єкта.

Філософія — основоположна наука про загальні закономірності

розвитку суспільства і природи. Вона науково обґрунтовує суспільне

буття в цілому; вивчає найзагальніші закономірності суспільного

розвитку, включаючи й ті, що мають відношення до держави і права;

досліджує місце і роль держави і права в розвитку суспільства в ціло-

му, виступаючи теоретичним підґрунтям для юридичної науки. На

межі філософії та юридичної науки розвивається філософія права.

Соціологія — наука про суспільство як цілісну систему, про сус-

пільні інститути, процеси і групи, вивчає проблеми управління сус-

пільними процесами. Безперечно, держава і право є суспільствознав-

чими категоріями, проте соціологія суттєво відрізняється від них, за-

лишаючи поза увагою юридичні аспекти функціонування держави і

права, робить основний акцент на суто соціологічні питання.

5

Політологія — наука, яка вивчає політику, політичну систему та її

складові: політичні інститути, політичні відносини, політичні проце-

си і політичну діяльність. Держава і право невіддільні від політики,

від влади. Державна влада є найвищою формою політичної влади.

Але політологія також абстрагується від вивчення юридичних пи-

тань, залишаючи у сфері свого інтересу лише суто політичні.

Історія вивчає різні типи цивілізацій, етапи суспільного розвитку,

зміну суспільно-економічних формацій, конкретні форми держав у

різних народів на певних етапах розвитку, правові пам’ятки. Але іс-

торія не робить узагальнюючих висновків щодо державно-правових

явищ з погляду їх юридичної сутності.

Економічна теорія вивчає економічні відносини між людьми, від-

носини виробництва, обміну і розподілу. При цьому не можна обій-

ти роль держави і права в цих процесах, адже нормальне функціо-

нування економіки залежить від ефективності правового регулюван-

ня в цій сфері. З другого боку, тип держави і права багато в чому

залежить від рівня розвитку економіки, яка є основою життєдіяль-

ності суспільства. Але ця наука також не торкається їх юридичних

аспектів.

Соціальна психологія вивчає методи впливу на поведінку людей,

її надбання є цінними для поглиблення знань правової свідомості,

правового регулювання. Ця наука теж не торкається специфічних

юридичних аспектів функціонування держави і права.

Таким чином, усі суспільні науки так чи інакше під своїм кутом

зору вивчають державу і право. Але тільки теорії держави і права

притаманні ці суспільні явища як самостійний (і самодостатній) пред-

мет дослідження. Проте при їх вивченні теорія держави і права вра-

ховує прогресивні надбання інших суспільних наук, використовує їх

для повнішого і глибшого розуміння державно-правової дійсності.

1.3. Роль і місце теорії держави і права

в системі юридичних наук

Юридична наука є складним і комплексним утворенням, що

включає різні галузі знань про державу і право. Систему юридичних

наук можна поділити на такі групи: історико-теоретичні, галузеві,

прикладні, міжгалузеві й науки міжнародного та зарубіжного права.

Історико-теоретичні науки, до яких належать сама теорія держави

і права, загальна історія держави і права, історія держави і права Ук-

6

раїни, римське право, історія політичних і правових вчень, тісно по-

в’язані з теорією держави і права. Але теорія держави і права, на від-

міну від цих наук, розкриває не окремі, притаманні певним державам

на певних етапах розвитку, а саме загальні закономірності виникнен-

ня, розвитку і функціонування державно-правових явищ, досліджує й

узагальнює всі існуючі концепції і теорії держави і права.

Галузеві науки (науки конституційного, адміністративного, циві-

льного, сімейного, трудового, кримінального права та ін.) відобра-

жають окрему сторону державно-правової дійсності в межах певної

сфери суспільних відносин, в межах певного предмета правового ре-

гулювання. Щодо цих наук теорія держави і права виступає як уза-

гальнююча, синтезуюча наука, яка відіграє методологічну роль. Без

її висновків, вироблених нею наукових категорій, методів досліджен-

ня галузеві науки обійтися не можуть.

Прикладні науки (криміналістика, судова медицина, правова ста-

тистика, юридична психологія, судова психіатрія, судово-бухгалтер-

ська експертиза) менше пов’язані з теорією держави і права. Ці науки

По-русски

1.1. Предмет теории государства и права

Наука - одна из важнейших сфер человеческой деятельности, спря-

мована на познание окружающего мира и выявление основных зако-

номірностей его развития. Каждая наука изучает определенную сферу, которая

складывает ее объект. Объект науки выражает реальность исследуемых

явлений в целом, а предмет науки выражает пределы, в которых изучается тот

другой объект ли.

Юридическая наука состоит из многих направлений научного дослі-

дження, имеет свой специфический объект, какой присущий всем юридич-

им наукам, в том числе теории государства и права. Он выделяет всю

юридическую науку среди других - как общественных, так и технических. Этим

объектом является вся сфера государственно-правовой жизни общества.

В системе юридических наук особенное место принадлежит теории драл-

жави и права. Объект познания теории государства и права сбегается из

объектом юридической науки в целом, но от других юридических наук

теория государства и права отличается своим предметом, то есть сферой

в пределах которой эта наука изучает всю государственно-правовую надстройку сус-

пільства.

Государство и право изучаются также такими гуманитарными на-

уками, как философия, политология, социология, социальная психология

и тому подобное. Но только теория государства и права изучает эти явления как окре-

мой, самостоятельный предмет, отделяет государство и право от других

социальных явлений и исследует их внутренние закономерности, влияние

государственно-правовых явлений на все сферы общественного бытия и как відбу-

вається обратное влияние. Но в то же время государство и право не могут

не рассматриваться в тесной связи с экономикой, политикой, морал-

лю, культурой и тому подобное.

4

Теория государства и права - это система обобщенных знаний об осах-

новні, общие и специфические закономерности возникновения, развития

но функционирование государства и права, их сущность и социальное призна-

чення.

Целью теории государства и права как науки есть получение, обновление и

углубление обобщенных, достоверных знаний о государстве и праве, а

также выявление глубинных связей между государственно-правовыми и ін-

шими общественными явлениями. Следовательно, предметом теории государства и пра-

ва есть сложная и многоаспектная государственно-правовая действительность, общие

но специфические объективные закономерности ее развития.

Теория государства и права выступает ведущей правоведческой нау-

творю, что определяет теоретические основы других юридических наук. Относительно

них теория государства и права выступает как обобщающая, синтезирующая

наука, которая имеет основополагающее значение.

Предмет теории государства и права является единственным, ведь государство и право не-

отрицательные, взаимоувязаны социальные институты. Теория государства и права

рассматривает государство в ее правовом оформлении и право в его драл-

жавному обеспечении, гарантировании.

1.2. Теория государства и права

в системе общественных наук

В центре внимания многих гуманитарных наук - вопрос о держа-

ву и право. Но каждая из этих наук изучает государство и право лишь в ме-

ужас своего объекта.

Философия - основополагающая наука об общих закономерностях

развитию общества и природы. Она научно обосновывает общественное

бытие в целом; изучает самые общие закономерности общественного

развитию, включая и те, которые имеют отношение к государству и праву;

исследует место и роль государства и права в развитии общества в цело-

му, выступая в качестве теоретической почвы для юридической науки. На

пределу философии и юридической науки развивается философия правая.

Социология - наука об обществе как целостной системе, о сус-

пільні институты, процессы и группы, изучает проблемы управления сус-

пільними процессами. Бесспорно, государство и право есть суспільствознав-

чими категориями, однако социология существенно отличается от них, за-

оставляя вне поля зрения юридические аспекты функционирования государства и

права, делает основной акцент на сугубо социологические вопросы.

5

Политология - наука, которая изучает политику, политическую систему и ее

составляющие: политические институты, политические отношения, политические проце-

си и политическую деятельность. Государство и право неотделимы от политики

от власти. Государственная власть является наивысшей формой политической власти.

Но политология также абстрагируется от изучения юридических пи-

тай, оставляя в сфере своего интереса лишь сугубо политические.

История изучает разные типы цивилизаций, этапы общественного развития

изменение общественно-экономических формаций, конкретные формы государств в

разных народов на определенных этапах развития, правовые достопримечательности. Но іс-

тория не делает обобщающих выводов относительно государственно-правовых

явлений с точки зрения их юридической сущности.

Экономическая теория изучает экономические отношения между людьми, от-

носини производства, обмена и распределения. При этом нельзя обій-

ты роль государства и права в этих процессах, ведь нормальное функціо-

нування экономики зависит от эффективности правового регулюван-

ня в этой сфере. С другой стороны, тип государства и права во многом

зависит от уровня развития экономики, которая является основой життєдіяль-

ності общества. Но эта наука также не касается их юридических

аспектов.

Социальная психология изучает методы влияния на поведение людей

ее приобретения являются ценными для углубления знаний правового сознания

правового регулирования. Эта наука тоже не касается специфических

юридических аспектов функционирования государства и права.

Таким образом, все общественные науки так или иначе под своим углом

зрению изучают государство и право. Но только теории государства и права

присущи эти общественные явления как самостоятельный (и самодостаточный) пред-

мет исследование. Однако при их изучении теория государства и права вра-

для более полного и более глубокого понимания государственно-правовой действительности.

1.3. Роль и место теории государства и права

в системе юридических наук

Юридическая наука является сложным и комплексным образованием, что

включает разные области знаний о государстве и праве. Систему юридических

наук можно разделить на такие группы: историко-теоретические, отраслевые

прикладные, межотраслевые и науки международного и зарубежного права.

Историко-теоретические науки, к которым принадлежат сама теория государства

и права, общая история государства и права, история государства и права Ук-

6

раїни, римское право, история политических и правовых учений, тесно по-

вязаные с теорией государства и права. Но теория государства и права, на от-

мину от этих наук, раскрывает не отдельные, присущие определенным государствам

на определенных этапах развития, а именно общие закономерности виникнен-

ня, развития и функционирования государственно-правовых явлений, исследует и

обобщает все существующие концепции и теории государства и права.

Отраслевые науки (науки конституционного, административного, циві-

льного, семейного, трудового, криминального права и др.) відобра-

жають отдельную сторону государственно-правовой действительности в пределах определенной

сферы общественных отношений, в пределах определенного предмета правового ре-

гулювання. Относительно этих наук теория государства и права выступает как уза-

гальнююча, синтезирующая наука, которая играет методологическую роль. Без

ее выводов, выработанных ею научных категорий, методов досліджен-

ня отраслевые науки обойтись не могут.

Прикладные науки (криминалистика, судебная медицина, правовая ста-

тистика, юридическая психология, судебная психиатрия, судово-бухгалтер-

ська экспертиза) меньше связанные с теорией государства и права. Эти науки