Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

Введение

Светлый мир земли, где "краски неярки и звуки нерезки", рождает удивительной красоты людей. Как часто "неяркий" внешне человек заглянет вам в глаза - и душа распахивается, спешит навстречу ему!

Земля наша подарила феномен женского характера, ему дивятся во всем мире. Загадка этого удивления не во внешнем совершенстве, а в тайнах "негромкой" души.

Женский образ - один из самых интересных и таинственных образов мировой литературы. Каждое новое столетие, создает свои новые идеалы слабой половины человечества. Ей посвящены многие произведения известных писателей и авторов, и благодаря им, мы можем представить образ женщины каждой эпохи и понять их мораль и сущность.

Данная курсовая работа посвящена изучению творчества английской писательницы XIX века Шарлотты Бронте и ее самому известному роману «Джейн Эйр».

Актуальность выбранной темы состоит в том, что на основе данного произведения можно проследить эволюцию развития женского образа в литературе и ее новые черты.

Цель нашей работы заключается в том, чтобы рассмотреть образы женщин в мировой литературе, исследовать образ Джейн Эйр и проанализировать художественные особенности романа.

Нами были поставлены следующие задачи:

1) Рассмотреть эпоху Шарлотты Бронте со всеми ее противоречиями

2) Изучить основные принципы реализма и романтизма

3) Выявить особенности создания образа героини нового времени

Предмет исследования – женский образ в романе Шарлотты Бронте «Джейн Эйр»

Теоретическое значение – данная работа вносит вклад в разработку теоретических аспектов изучения творчества Шарлотты Бронте.

Работа состоит из введения, двух глав, заключения, списка литературы. Первая глава повествует об Англии в эпоху Бронте. Вторая глава посвящена образам женщины в мировой литературе и особенностям создания образа Джейн Эйр.В заключении приведены выводы. Список литературы содержит????источников.

Глава I

1.1. XIX век как культурно историческая эпоха

XIX век стал веком «перманентной революции», происходившей во всех сферах жизни общества. Техническая цивилизация сменяет в Европе традиционную рабочую силу. Современные исследователи называют такой процесс модернизацией, включая в него индустриализацию, научно-технический прогресс, урбанизацию, демократизацию политических структур, рост образования и изменение социального статуса женщины.

Индустриализация и урбанизация изменили социальную структуру европейских стран: общество все более четко делилось на два класса - владевшей средствами производства буржуазии и лишенных этих средств, пролетариев, продающих свою рабочую силу. Экономическое и социальное положение рабочего класса было чрезвычайно тяжелым: длительный рабочий день, низкий уровень жизни, колоссальная безработица, широкое использование более дешевого детского и женского труда.

В этих условиях естественными стали экономические и политические выступления рабочих, требовавших социальных реформ.

Социальные конфликты капитализма были осмысленны политиками и философами, возникли социалистическое и коммунистическое движения. Эти партии имели определенное политическое влияние. Настоящей социальной силой становилось профсоюзное движение. К концу XIX века проведенные политические реформы смягчили неблагоприятные последствия индустриализации, и в большинстве стран государство стало брать на себя борьбу с бедностью.

В XIX веке были сделаны научные и технические открытия, которые привели к изменению образа жизни людей, к возможности человека сделать больше за более короткий промежуток времени. К концу века были изобретены пароход, телеграф, телефон, газовое и электрическое освещение, фотография и кинематограф.

Наука от периода собирания фактов перешла к этапу выявления закономерностей, возникло теоретическое естествознание. В физике был сформулирован закон сохранения и превращения энергии, в биологии - созданы клеточная теория и теория эволюции, в химии - периодическая система, а в геометрии - теория Лобачевского.

Наука стала не просто формой рационального знания и новым социальным институтом. Ее претензии на создание собственной картины мира, заявленные в эпоху Просвещения в знаменитой «Энциклопедии», подтверждались все новыми и новыми теориями и научными достижениями, внедряемые в производство. Наука становилась производительной силой, а ее роль в обществе все более возрастала. Науку воспринимали, как совершенное знание о природе и человеке. На нее старались походить и философия, и искусство.

Процесс секуляризации в XIX в. выглядел как неуклонное снижение доли религиозного и увеличение доли светского начала. Принципы свободы вероисповедания, отделение церкви от государства, отмена церковной цензуры, привели к появлению существенно новой ситуации в общественном сознании. Секуляризация способствовало не только развитию науки, но и росту образования.

Претерпевала радикальные и постоянные изменения художественная жизнь общества. Противоречия европейского развития нашли свое выражение в искусстве. Особенностью XIX века стало многообразие художественных направлений.

Европа становилась нетрадиционным типом общества, в котором все больше распространение получало новаторство, где художественные стили не последовательно сменяли друг друга, а существовали параллельно, дополняя друг друга.

Вопросы предназначения искусства, его специфики, роли художника стали достоянием не только художественной критики, но и эстетики. Такие крупнейшие философы XIX века, как Кант, Гегель, Шеллинг, Фейербах, философы - иррационалисты - Шопенгауэр, Ницше, - высказали ряд принципиально новых подходов к пониманию художественной жизни.

Множественность художественных направлений в XIX веке была следствием процесса модернизации. Художественная жизнь общества теперь определялась не только церковным диктатом и модой придворных кругов. Изменение социальной структуры повлекло за собой изменения восприятия искусства в обществе: возникают новые социальные слои состоятельных и образованных людей, способных самостоятельно оценивать произведения искусства, ориентируясь только на требование вкуса.

Именно к XIX веку культурологи относят начало формирования массовой культуры; газеты и журналы, из номера в номер печатавшие длинные романы с занимательным сюжетом, стали прообразом телевизионных сериалов в искусстве XX века.

1.2. Права человека и положение женщины

В середине XIX века женщины, считавшиеся на протяжении всей истории существами низшего сорта, начали отвоевывать все большие юридические права и возможности. В конце концов, они добились избирательного права, но за этим успехом их ожидала новая борьба.

В различных культурах и цивилизациях прошлых столетий, женщины занимали самое разное положение. В одних они были не более чем собственностью своих отцов и мужей, а в других пользовались значительной свободой, а их права защищались законом. Но и тогда мужчины обладали гораздо большими правамии возможностями чем женщины, и считали себя выше их.

Первое решительное требование уравнять женщин в правах с мужчинами прозвучало только в конце XVIII

По-украински

Вступ

Світлий світ землі, де "фарби неяскраві і звуки нерізання", народжує дивовижної краси людей. Як часто " неяскрава" зовні людина загляне вам в очі - і душа розкривається, поспішає назустріч ньому!

Земля наша подарувала феномен жіночого характеру, йому дивуються у всьому світі. Загадка цього здивування не в зовнішній досконалості, а в таємницях " неголосної" душі.

Жіночий образ - один з найцікавіших і таємничих образів світової літератури. Кожне нове століття, створює свої нові ідеали слабкої половини людства. Їй присвячені багато творів відомих письменників і авторів, і завдяки ним, ми можемо представити образ жінки кожної епохи і зрозуміти їх мораль і суть.

Ця курсова робота присвячена вивченню творчості англійської письменниці XIX століття Шарлоти Бронте і її найвідомішому роману "Джейн Эйр".

Актуальність вибраної теми полягає в тому, що на основі цього твору можна простежити еволюцію розвитку жіночого образу в літературі і її нові риси.

Мета нашої роботи полягає в тому, щоб розглянути образи жінок у світовій літературі, досліджувати образ Джейн Эйр і проаналізувати художні особливості роману.

Нами були поставлені наступні завдання:

1) Розглянути епоху Шарлоти Бронте з усіма її протиріччями

2) Вивчити основні принципи реалізму і романтизму

3) Виявити особливості створення образу героїні нового часу

Предмет дослідження - жіночий образ в романі Шарлоти Бронте "Джейн Эйр"

Теоретичне значення - ця робота вносить вклад в розробку теоретичних аспектів вивчення творчості Шарлоти Бронте.

Робота складається з введення, двох глав, укладення, списку літератури. Перша глава оповідає про Англію в епоху Бронте. Друга глава присвячена образам жінки у світовій літературі і особливостям створення образу Джейн Эйр.У укладенні приведені виведення. Список літератури містить????джерел.

Глава I

1.1. XIX століття як культурно історична епоха

XIX століття стало повікою "перманентної революції", що відбувалася в усіх сферах життя суспільства. Технічна цивілізація змінює в Європі традиційну робочу силу. Сучасні дослідники називають такий процес модернізацією, включаючи в нього індустріалізацію, науково-технічний прогрес, урбанізацію, демократизацію політичних структур, зростання освіти і зміну соціального статусу жінки.

Індустріалізація і урбанізація змінили соціальну структуру європейських країн : суспільство усе більш чітко ділилося на два класи - що володіла засобами виробництва буржуазії і позбавлених цих засобів, пролетарів, що продають свою робочу силу. Економічний і соціальний стан робочого класу був надзвичайно важким: тривалий робочий день, низький рівень життя, колосальне безробіття, широке використання дешевшої дитячої і жіночої праці.

У цих умовах природними стали економічні і політичні виступи робітників, що вимагали соціальних реформ.

Соціальні конфлікти капіталізму були осмислені політиками і філософами, виникли соціалістичне і комуністичне рухи. Ці партії мали певний політичний вплив. Справжньою соціальною силою ставав профспілковий рух. До кінця XIX століття проведені політичні реформи пом'якшили несприятливі наслідки індустріалізації, і у більшості країн держава стала брати на себе боротьбу з бідністю.

У XIX столітті були зроблені наукові і технічні відкриття, які привели до зміни способу життя людей, до можливості людини зробити більше за коротший проміжок часу. До кінця століття були винайдені пароплав, телеграф, телефон, газове і електричне освітлення, фотографія і кінематограф.

Наука від періоду збирання фактів перейшла до етапу виявлення закономірностей, виникло теоретичне природознавство. У фізиці був сформульований закон збереження і перетворення енергії, у біології - створені клітинна теорія і теорія еволюції, в хімії - періодична система, а в геометрії - теорія Лобачевского.

Наука стала не просто формою раціонального знання і новим соціальним інститутом. Її претензії на створення власної картини світу, заявлені в епоху Просвіти в знаменитій " Енциклопедії", підтверджувалися усі новими і новими теоріями і науковими досягненнями, впроваджувані у виробництво. Наука ставала продуктивною силою, а її роль в суспільстві усе більш зростала. Науку сприймали, як досконале знання про природу і людину. На неї намагалися бути схожою і філософія, і мистецтво.

Процес секуляризації в XIX ст. виглядав як неухильне зниження долі релігійного і збільшення долі світського початку. Принципи свободи віросповідання, відділення церкви від держави, відміна церковної цензури, привели до появи істотно нової ситуації в суспільній свідомості. Секуляризація сприяло не лише розвитку науки, але і зростанню освіти.

Зазнавало радикальні і постійні зміни художнє життя суспільства. Протиріччя європейського розвитку знайшли своє вираження в мистецтві. Особливістю XIX століття стало різноманіття художніх напрямів.

Європа ставала нетрадиційним типом суспільства, в якому все більше поширення отримувало новаторство, де художні стилі не послідовно змінювали один одного, а існували паралельно, доповнюючи один одного.

Питання призначення мистецтва, його специфіки, ролі художника стали надбанням не лише художньої критики, але і естетики. Такі видатні філософи XIX століття, як Кант, Гегель, Шеллинг, Фейєрбах, філософи - иррационалисты - Шопенгауэр, Ніцше, - висловили ряд принципово нових підходів до розуміння художнього життя.

Множинність художніх напрямів в XIX столітті була наслідком процесу модернізації. Художнє життя суспільства тепер визначалося не лише церковним диктатом і модою придворних кругів. Зміна соціальної структури спричинила зміни сприйняття мистецтва в суспільстві: виникають нові соціальні шари заможних і освічених людей, здатних самостійно оцінювати витвори мистецтва, орієнтуючись тільки на вимогу смаку.

Саме до XIX століття культурологи відносять початок формування масової культури; газети і журнали, з номера в номер друкуючі довгі романи з цікавим сюжетом, стали прообразом телевізійних серіалів в мистецтві XX століття.

1.2. Права людини і положення жінки

В середині XIX століття жінки, що вважалися упродовж усієї історії істотами нижчого сорту, почали відвойовувати все більші юридичні права і можливості. Врешті-решт, вони добилися виборчого права, але за цим успіхом їх чекала нова боротьба.

У різних культурах і цивілізаціях минулих століть, жінки займали саме різне положення. У одних вони були не більше ніж власністю своїх батьків і чоловіків, а в інших користувалися значною свободою, а їх права захищалися законом. Але і тоді чоловіки мали набагато більші правамии можливості чим жінки, і вважали себе вище їх.

Перша рішуча вимога зрівняти жінок в правах з чоловіками прозвучала тільки у кінці XVIII