Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ФЕДЕРАЛЬНОЕ АГЕНСТВО ПО ОБРАЗОВАНИЮ

ГОУ ВПО ЧЕРЕПОВЕЦКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ

Институт педагогики и психологии

Кафедра педагогики и методики начального образования

Курсовая работа

По теме:

«Дидактические игры как средство развития познавательного интереса на уроках обучения грамоте»

Череповец 2008

Оглавление

Введение

1. Психолого-педагогические основы развития познавательного интереса у младших школьников через дидактическую игру

1.1 Сущность понятия «познавательный интерес»

1.2 Особенности развития познавательного интереса у младших школьников

1.3 Использование дидактических игр в начальном образовании

2. Опытно-экспериментальная работа по развитию познавательного интереса у младших школьников через дидактическую игру

2.1 Диагностика развития познавательного интереса у младших школьников

2.2 Педагогические условия использования дидактической игры как средства развития познавательного интереса у младших школьников

Заключение

Список литературы

Введение

Современному обществу, быстро развивающемуся в области науки, техники, нужны образованные, грамотные люди, которые могут самостоятельно решать любые вопросы. Любое современное общество внутренне неоднородно по своему социальному составу, каждая из социальных групп имеет свои особенности, пользуясь языком по-своему, в разных условиях и с разными целями, что не может не отразиться в их речи. Так формулируется социальные варианты языка (страты).

Эти подсистемы общенационального языка исторически изменчивы, подвижны, как подвижно и изменчиво само общество.

В последнее время определённые социальные группы негативно относятся к русскому языку, заметно снизилась грамотность населения, их качество знаний, поэтому проблема грамотности в обществе становится особенно актуальной. Всё чаще можно встретить людей, у которых скудный словарный запас, не способных подобрать соответствующие слова для ясной передачи своей мысли и затрудняющихся грамотно изложить полученную информацию. А что же поможет повысить качество знаний людей, их грамотность?

Данной проблемой занимались и занимаются до сих пор многие педагоги и выдающиеся языковеды: К.Д. Ушинский, Ф.И. Буслаев, М.Р. Львов, Т.Г. Рамзаева, Ладыжинская и многие другие. Они считали, что незаменимую помощь в этом может оказать изучение родного языка, так как язык служит человеку средством оформления и выражения мысли, коммуникативным средством обслуживания членов общества в их общении между собой, средством выражения чувств, настроений, получения знаний.

Изучать свой родной язык люди должны раннего детства, но особое внимание этому должно уделяется в начальной школе. Знания по русскому языку, полученные детьми в начальных классах, дадут им ключ к познанию, к образованности, к подлинному развитию ума, обеспечат формирование материалистического мировоззрения, развитие абстрактного мышления учащихся и дающую теоретическую базу для усвоения орфографических, грамматических, орфоэпических умений и навыков.

Всё это будет способствовать повышению качества знаний, грамотности младших школьников, обеспечит качественное усвоение знаний в будущем.

Но в настоящее время преподавание русского языка в начальной школе осуществляется в весьма сложных социокультурных условиях, отражающих неоднозначность общественных, политических и идеологических преобразований в России, что и сказывается на качестве знаний учащихся.

С одной стороны, происходит деформация русского литературного языка, расшатывание его норм, сужение его внешних и внутренних функций, Снижение речевой культуры и грамотности населения, падение интереса к изучению родного языка.

Наблюдается тенденция к возрождению тех пластов языка, которые связаны с обозначением морально-нравственных качеств и свойств человека, усиление внимания к произведениям отечественного словесного искусства, воспевающим духовное начало личности, существенно повышается интерес различных социальных групп к иноязычному общению.

С другой стороны, остро стоит проблема повышения качества знаний по предметам, а особенно по русскому языку, так как именно родной язык служит инструментом познавательной деятельности, формой мышления и средством его развития. Качество знаний по русскому языку – это система знаний, умений, навыков по фонетике, лексике, фразеологии и синтаксису, которыми учащийся владеет в совершенстве.

А без этих знаний, без хорошего развитого речевого навыка, без умения выражать свои мысли, быстро и правильно воспринимать, чужие учиться в современной школе невозможно, так же как и стать полноценными членами общества. Всё вышесказанное говорит о том, что в настоящее время очень серьёзной проблемой является качество знаний по русскому языку. Этой проблемой занимались и занимаются многие методисты и педагоги: И.И. Срезневский, Е.В. Шамарина, Ф.И. Буслаев и др.

Кроме того, наблюдается снижение интереса к изучаемому на уроках русского языка учебному материалу, а значит, они безынициативны в ходе выполнения заданий, не активны, не стремятся к познанию новых, ранее неизвестных языковых явлений, что приводит к снижению уровня качества знаний по русскому языку. Чтобы повышать качество знаний по предмету, необходимо, чтобы уроки русского языка вызывали у детей интерес. А как этого добиться?

Для того чтобы детям хотелось получать знания по русскому языку, чтобы учащимся младших классов было интересно работать на уроках, нужно выбирать различные формы и приёмы организации уроков русского языка, использовать занимательный материал, игровые ситуации, которые развивают познавательный интерес, а значит, и воспитывают интерес к русскому языку, что способствует повышению качества знаний по предмету. Учебно-воспитательный процесс – это целостная система организации усвоения материала учебного предмета в школе.

Система школьного образования, исходя из принципов целостности обучения и воспитания, обеспечивает: усвоение основного учебного материала; углубление и развитие знаний по отдельным вопросам; развитие интереса учащихся к предмету. Интерес учащихся к предмету развивается особенно активно, если используются такие формы организации обучения: творческие задания, факультативные занятия для учеников старших классов, а для младших школьников – это использование на уроках игровых методов обучения.

Значительное большинство учителей правильно считают, что для ребенка младшего школьного возраста игра остается очень важной деятельностью. Именно она помогает формироваться новой ведущей деятельности – учебной, поэтому ученые, методисты, передовые учителя всегда рекомендовали внедрять игровые методы обучения, но при обучении грамоте игровые методики используются не достаточно.

Всё вышесказанное обусловило выбор темы: «Развитие познавательного интереса на уроках обучения грамоте».

Проблема исследования вытекает из противоречия между необходимостью развития у младших школьников познавательного интереса и недостаточно раскрытыми педагогическими условиями использования дидактической игры с этой целью.

Цель

По-украински

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ФЕДЕРАЛЬНЕ АГЕНСТВО ПО ОСВІТІ

ГОУ ВПО ЧЕРЕПОВЕЦКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут педагогіки і психології

Кафедра педагогіки і методики початкової освіти

Курсова робота

По темі:

"Дидактичні ігри як засіб розвитку пізнавального інтересу на уроках навчання грамоті"

Череповець 2008

Зміст

Вступ

1. Психолого-педагогічні основи розвитку пізнавального інтересу у молодших школярів через дидактичну гру

1.1 Суть поняття "Пізнавальний інтерес"

1.2 Особливості розвитку пізнавального інтересу у молодших школярів

1.3 Використання дидактичних ігор в початковій освіті

2. Дослідно-експериментальна робота по розвитку пізнавального інтересу у молодших школярів через дидактичну гру

2.1 Діагностика розвитку пізнавального інтересу у молодших школярів

2.2 Педагогічні умови використання дидактичної гри як засоби розвитку пізнавального інтересу у молодших школярів

Висновок

Список літератури

Вступ

Сучасному суспільству, що швидко розвивається в галузі науки, техніки, потрібні освічені, грамотні люди, які можуть самостійно вирішувати будь-які питання. Будь-яке сучасне суспільство внутрішньо неоднорідний за своїм соціальним складом, кожна з соціальних груп має свої особливості, користуючись мовою по-своєму, в різних умовах і з різними цілями, що не може не відбитися в їх мові. Так формулюється соціальні варіанти мови (страты).

Ці підсистеми загальнонаціональної мови історично мінливі, рухливі, як рухливо і мінливе саме суспільство.

Останнім часом певні соціальні групи негативно відносяться до російської мови, помітно знизилася грамотність населення, їх якість знань, тому проблема грамотності в суспільстві стає особливо актуальною. Все частіше можна зустріти людей, у яких мізерний словниковий запас, не здатних підібрати відповідні слова для ясної передачі своєї думки і що утруднюються грамотно викласти отриману інформацію. А що ж допоможе підвищити якість знань людей, їх грамотність?

Цією проблемою займалися і займаються досі багато педагогів і видатні мовознавці : К.Д. Ушинский, Ф.И. Буслаев, М.Р. Львів, Т. Г. Рамзаева, Ладыжинская і багато інших. Вони вважали, що незамінну допомогу в цьому може зробити вивчення рідної мови, оскільки мова служить людині засобом оформлення і вираження думки, комунікативним засобом обслуговування членів суспільства в їх спілкуванні між собою, засобом вираження почуттів, настроїв, отримання знань.

Вивчати свою рідну мову люди повинні раннього дитинства, але особлива увага цьому повинна приділяється в початковій школі. Знання по російській мові, отримані дітьми в початкових класах, дадуть їм ключ до пізнання, до вченості, до справжнього розвитку розуму, забезпечать формування матеріалістичного світогляду, розвиток абстрактного мислення учнів і теоретичну базу, що дає, для засвоєння орфографічних, граматичних, орфоепічних умінь і навичок.

Усе це сприятиме підвищенню якості знань, грамотності молодших школярів, забезпечить якісне засвоєння знань в майбутньому.

Але нині викладання російської мови в початковій школі здійснюється в дуже складних соціокультурних умовах, що відбивають неоднозначність громадських, політичних і ідеологічних перетворень в Росії, що і позначається на якості знань учнів.

З одного боку, відбувається деформація російської літературної мови, розхитування його норм, звуження його зовнішніх і внутрішніх функцій, Зниження мовної культури і грамотності населення, падіння інтересу до вивчення рідної мови.

Спостерігається тенденція до відродження тих пластів мови, які пов'язані з позначенням морально-моральних якостей і властивостей людини, посилення уваги до витворів вітчизняного словесного мистецтва, що оспівують духовне начало особи, істотно підвищується інтерес різних соціальних груп до іншомовного спілкування.

З іншого боку, гостро стоїть проблема підвищення якості знань по предметах, а особливо по російській мові, оскільки саме рідна мова служить інструментом пізнавальної діяльності, формою мислення і засобом його розвитку. Якість знань по російській мові - це система знань, умінь, навичок по фонетиці, лексиці, фразеології і синтаксису, якими учень володіє досконало.

А без цих знань, без хорошої розвиненої мовної навички, без уміння виражати свої думки, швидко і правильно сприймати, чужі вчитися в сучасній школі неможливо, так само як і стати повноцінними членами суспільства. Усе вищесказане говорить про те, що нині дуже серйозною проблемою є якість знань по російській мові. Цією проблемою займалися і займаються багато методистів і педагоги : И.И. Срезневский, Е.В. Шамарина, Ф.И. Буслаев та ін.

Крім того, спостерігається зниження інтересу до того, що вивчається на уроках російської мови учбовому матеріалу, тобто вони безініціативні в ході виконання завдань, не активні, не прагнуть до пізнання нових, раніше невідомих мовних явищ, що призводить до зниження рівня якості знань по російській мові. Щоб підвищувати якість знань по предмету, необхідно, щоб уроки російської мови викликали у дітей інтерес. А як цього добитися?

Для того, щоб дітям хотілося отримувати знання по російській мові, щоб учнем молодших класів було цікаво працювати на уроках, треба вибирати різні форми і прийоми організації уроків російської мови, використати цікавий матеріал, ігрові ситуації, які розвивають пізнавальний інтерес, тобто і виховують інтерес до російської мови, що сприяє підвищенню якості знань по предмету. Учбово-виховний процес - це цілісна система організації засвоєння матеріалу учбового предмета в школі.

Система шкільної освіти, виходячи з принципів цілісності навчання і виховання, забезпечує: засвоєння основного учбового матеріалу; поглиблення і розвиток знань з окремих питань; розвиток інтересу учнів до предмета. Інтерес учнів до предмета розвивається особливо активно, якщо використовуються такі форми організації навчання : творчі завдання, факультативні заняття для учнів старших класів, а для молодших школярів - це використання на уроках ігрових методів навчання.

Значна більшість учителів правильно вважають, що для дитини молодшого шкільного віку гра залишається дуже важливою діяльністю. Саме вона допомагає формуватися новій провідній діяльності - учбовій, тому учені, методисти, передові учителі завжди рекомендували впроваджувати ігрові методи навчання, але при навчанні грамоті ігрові методики використовуються не досить.

Усе вищесказане зумовило вибір теми : "Розвиток пізнавального інтересу на уроках навчання грамоті".

Проблема дослідження витікає з протиріччя між необхідністю розвитку у молодших школярів пізнавального інтересу і недостатньо розкритими педагогічними умовами використання дидактичної гри з цією метою.

Мета