Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

ВВЕДЕНИЕ

Актуальность этой темы заключается в том, что Украина переживает сейчас сложный и противоречивый период перехода к новой системе экономических отношений. Объективные условия изменения и развития всех форм собственности, возникновение наемного труда, расширение и усложнение внешнеэкономических связей потребовали иных, чем прежде способов управленческой деятельности.

Практика показывает, что новое с трудом пробивает себе дорогу через укоренившиеся привычки, традиции, обычаи и препятствия старой административно-командной системы управления. Но все большее число людей понимает необходимость преодоления старых директивных методов руководства и перехода к широкому использованию предприимчивости, инициативы, разумному сочетанию частного и государственного интересов. Возможности этого в новой системе рыночных отношений, безусловно, есть.

Мешают превратить безусловность в действительность не только прошлые, но и нынешние просчёты и повалы в экономике.

Прежде всего это касается управления материальным производством. Во многом ошибочная ориентация на помощь иностранного капитала, торговлю зарубежными товарами в ущерб отечественным, финансовые махинации и злоупотребления управленческих структур, проникновение во все сферы общественного производства криминала привели общество на грань серьезных потрясений и кризисных явлений.

Кроме того, сегодняшние трудности порождены некомпетенцией некоторой части руководителей в области управления, незнанием основополагающих принципов и методов современного менеджмента, неспособностью использовать положительный опыт старого и творческий подход к руководству предприятиями в рыночных условиях.

Это в немалой степени предопределилось консервативной системой подготовки управленческих кадров, чрезмерной идеологизацией и политизацией преподавания экономических наук, ориентированных на руководство только социалистическими предприятиями.

Новая система подготовки управленческих работников начала складываться у нас сравнительно недавно – только в середине 90-х годов. На книжный рынок страны буквально хлынул поток иностранной литературы, учебники и учебные пособия по менеджменту, переводные издания зарубежных ученых по специальным проблемам управления, главным образом американских авторов.

Управление производством и людьми в нашей стране требует нового подхода, учитывающего сложившиеся условия и обстановку. Осознавая все это, в данной курсовой работе ставится цель – систематизируя теоретические основы практики управления, рассмотреть сущность организации, как наиболее значимый и существенный объект управления.

Задачи:

1. Рассмотреть теоретические аспекты организации как объекта управления

2. Рассмотреть современные проблемы сервисных организаций

Курсовая работа состоит из двух частей. В первой части работы рассматривается сущность, признаки, законы, функции и цели организации. Вторая часть посвящена организации сервиса на предприятии. Рассмотрены цели, виды, задачи сервиса, а также современные проблемы сервисных организаций Приведен метод исследования уровня сервиса, применяющийся на практике.

Методологической основой структуры работы и логической связи в ней управленческих вопросов послужили разработки отечественных и зарубежных ученых в области философии, экономической теории, социологии, психологии и теории управления. При написании работы использовались учебные пособия и учебники по менеджменту, монографии и научные статьи в периодических изданиях.

Практический опыт управления, при всей его противоречивости, дает сегодня множество примеров плодотворной работы в самых различных по форме собственности, размерам, видам организациях и фирмах.РАЗДЕЛ 1. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ОРГАНИЗАЦИИ КАК ОБЪЕКТА УПРАВЛЕНИЯ В МЕНЕДЖМЕНТЕ

1.1.Определение понятия и признаки организации

Организация – это группа людей деятельность которых сознательно координируют для достижения целей.

Обязательные требования для организации:

1) наличие по крайней мере двух людей, которые считают себя частью общей группы организаций;

2) наличие по крайней мере одной цели, которую принимают как общую все члены группы;

3) наличие членов группы, которые намеренно работают вместе, чтобы достичь значимой для всех цели.

Организация представляет собой обособленное объединение людей для взаимодействия в достижении определенных целей и задач. Это открытая система, состоящая из множества взаимосвязанных частей, объединенных в единое целое. Центральное и основное место в организации занимает человек, владеющий, использующий и распоряжающийся техникой, технологией и финансами, принадлежащими данной организации.

Каждую организацию характеризуют наиболее общие признаки. К ним относятся:

1)количественная определенность, необходимость минимального количества членов организации. Но организация не может превышать и определенного максимума ее участников, иначе она начинает терять присущие ей свойства и качества;

2) наличие общих целей, ради которых люди объединились в организацию и создали ее определенную структуру, а также средств достижения этих целей;

3) обособленность, «границы», которые отделяют одну организацию от других и создают целостность, единство действий работников внутри данной системы, несмотря на ее открытость, т.е. взаимодействие с внешним окружением;

4) управляющий, руководящий и координирующий центр. В крупных организациях может быть несколько таких центров. Например, производственное объединение может состоять из множества центров управления, начиная с производственной бригады, смены, цеха, участника, отделения, заводоуправления, генерального директора, совета директора и супер-отделений.

Кроме того, организацию характеризуют определенная организационная культура и возможность, в необходимых пределах, осуществлять саморегулирование своей деятельности, считаю необходимым отметить внутренние переменные организации и ее отношения с внешним окружением.

Внутренние переменные организации. Состояние организации не является чем-то неизменным и застывшим. Изменения внутреннего содержания ее происходят под влиянием времени и в результате управленческих действий людей. В каждый определенный отрезок времени внутренний фактор организации есть нечто «данное», что менеджеры должны изменять в ходе достижения поставленных целей. К основным внутренним переменным относятся сами цели и задачи, структура, кадры, техника и технология и другие составляющие организации.

Цели и задачи организации многообразны и зависят от разных обстоятельств.

Торговые организации ставят своей целью реализацию товаров и получение торговой прибыли; промышленные организации - производство необходимых товаров, при этом решают задачи повышения производительности труда, достижения рентабельности; государственные учебные заведения - подготовку специалистов для народного хозяйства и совсем не нацелены на получение прибыли, но в их задачи входят: оптимизация затрат на обучение, повышение его научного уровня и приобретение практических навыков учащимися и др.

От целей организации зависит ее структура.

Структура организации -

По-украински

ВСТУП

Актуальність цієї теми полягає в тому, що Україна переживає зараз складний і суперечливий період переходу до нової системи економічних стосунків. Об'єктивні умови зміни і розвитку усіх форм власності, виникнення найманої праці, розширення і ускладнення зовнішньоекономічних зв'язків зажадали інших, чим раніше способів управлінської діяльності.

Практика показує, що нове насилу пробиває собі дорогу через укорінені звички, традиції, звичаї і перешкоди старої адміністративно-командної системи управління. Але все більше число людей розуміє необхідність подолання старих директивних методів керівництва і переходу до широкого використання заповзятливості, ініціативи, розумному поєднанню приватного і державного інтересів. Можливості цього в новій системі ринкових стосунків, безумовно, є.

Заважають перетворити безумовність на дійсність не лише минулі, але і нинішні прорахунки і повалы в економіці.

Передусім це стосується управління матеріальним виробництвом. Багато в чому помилкова орієнтація на допомогу іноземного капіталу, торгівлю зарубіжними товарами на шкоду вітчизняним, фінансові махінації і зловживання управлінських структур, проникнення в усі сфери громадського виробництва криміналу привели суспільство на грань серйозних потрясінь і кризових явищ.

Крім того, сьогоднішні труднощі породжені некомпетенцією деякої частини керівників в області управління, незнанням засадничих принципів і методів сучасного менеджменту, нездатністю використати позитивний досвід старого і творчий підхід до керівництва підприємствами в ринкових умовах.

Це неабиякою мірою зумовилося консервативною системою підготовки управлінських кадрів, надмірною ідеологізацією і політизуванням викладання економічних наук, орієнтованих на керівництво тільки соціалістичними підприємствами.

Нова система підготовки управлінських працівників почала складатися у нас порівняно недавно - тільки в середині 90-х років. На книжковий ринок країни буквально хлинув потік іноземної літератури, підручники і навчальні посібники по менеджменту, перевідні видання зарубіжних учених по спеціальних проблемах управління, головним чином американських авторів.

Управління виробництвом і людьми в нашій країні вимагає нового підходу, що враховує умови, що склалися, і обстановку. Усвідомлюючи усе це, в цій курсовій роботі ставиться мета - систематизуючи теоретичні основи практики управління, розглянути суть організації, як найбільш значимий і істотний об'єкт управління.

Завдання:

1. Розглянути теоретичні аспекти організації як об'єкту управління

2. Розглянути сучасні проблеми сервісних організацій

Курсова робота складається з двох частин. У першій частині роботи розглядається суть, ознаки, закони, функції і цілі організації. Друга частина присвячена організації сервісу на підприємстві. Розглянуті цілі, види, завдання сервісу, а також сучасні проблеми сервісних організацій Приведений метод дослідження рівня сервісу, що застосовується на практиці.

Методологічною основою структури роботи і логічного зв'язку в ній управлінських питань послужили розробки вітчизняних і зарубіжних учених в області філософії, економічної теорії, соціології, психології і теорії управління. При написанні роботи використовувалися навчальні посібники і підручники по менеджменту, монографії і наукові статті в періодичних виданнях.

Практичний досвід управління, при усій його суперечності, дає сьогодні безліч прикладів плідної роботи в найрізноманітніших за формою власності, розмірам, видам організаціях і фірмах.РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ОБ'ЄКТУ УПРАВЛІННЯ В МЕНЕДЖМЕНТІ

1.1.Определение поняття і ознаки організації

Організація - це група людей діяльність яких свідомо координують для досягнення цілей.

Обов'язкові вимоги для організації:

1) наявність принаймні двох людей, які вважають себе частиною загальної групи організацій;

2) наявність принаймні одній меті, яку приймають як загальну усі члени групи;

3) наявність членів групи, які навмисно працюють разом, щоб досягти значимої для усіх мети.

Організація є відособленим об'єднанням людей для взаємодії в досягненні певної мети і завдань. Це відкрита система, що складається з безлічі взаємозв'язаних частин, об'єднаних в єдине ціле. Центральне і основне місце в організації займає людина, що володіє, використовує і розпоряджається технікою, технологією і фінансами, що належать цій організації.

Кожну організацію характеризують найбільш загальні ознаки. До них відносяться:

1) кількісна визначеність, необхідність мінімальної кількості членів організації. Але організація не може перевищувати і певного максимуму її учасників, інакше вона починає втрачати властиві їй властивості і якості;

2) наявність спільних цілей, заради яких люди об'єдналися в організацію і створили її певну структуру, а також засобів досягнення цих цілей;

3) відособленість, " межі", які відділяють одну організацію від інших і створюють цілісність, єдність дій працівників усередині цієї системи, незважаючи на її відкритість, тобто взаємодія із зовнішнім оточенням;

4) керівник, керівний і координуючий центр. У великих організаціях може бути декілька таких центрів. Наприклад, виробниче об'єднання може складатися з безлічі центрів управління, починаючи з виробничої бригади, зміни, цеху, учасника, відділення, заводоуправління, генерального директора, ради директора і супер-отделений.

Крім того, організацію характеризують певна організаційна культура і можливість, в необхідних межах, здійснювати саморегулювання своєї діяльності, вважаю необхідним відмітити внутрішні змінні організації і її стосунки із зовнішнім оточенням.

Внутрішні змінні організації. Стан організації не є чимось незмінним і застиглим. Зміни внутрішнього змісту її відбуваються під впливом часу і в результаті управлінських дій людей. У кожен певний відрізок часу внутрішній чинник організації є щось " дане", що менеджери повинні змінювати в ході досягнення поставлених цілей. До основних внутрішніх змінних відносяться самі цілі і завдання, структура, кадри, техніка і технологія і інші складові організації.

Цілі і завдання організації різноманітні і залежать від різних обставин.

Торгові організації ставлять своєю метою реалізацію товарів і отримання торгового прибутку; промислові організації - виробництво необхідних товарів, при цьому вирішують завдання підвищення продуктивності праці, досягнення рентабельності; державні учбові заклади - підготовку фахівців для народного господарства і зовсім не націлені на отримання прибутку, але в їх завдання входять: оптимізація витрат на навчання, підвищення його наукового рівня і придбання практичних навичок та ін., що вчаться

Від цілей організації залежить її структура.

Структура організації -