Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-украински

Методика активізації музичного мислення

учнів різних вікових категорій

Курсова робота

з методики музичного виховання

ЗМІСТ

І. Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

ІІ. Основна частина. Методика активізації музичного мислення учнів різних вікових категорій. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.1. Музичне мислення як психолого-педагогічна категорія . . . .

2.2. Структура музичного мислення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.3. Основні завдання та шляхи активізації музичного мислення школярів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.4. Методи та методичні прийоми активізації музичного мислення школярів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.5. Особливості роботи з учнями молодшого шкільного віку . .

2.6. Особливості роботи з учнями підліткового віку. . . . . . . . . . .

2.7. Особливості роботи з учнями юнацького віку . . . . . . . . . . . .

ІІІ. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

IV. Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

V. Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

І. ВСТУП

Актуальність та доцільність дослідження. В контексті розбудови незалежної України особливого значення набуває потреба обґрунтованих змін в теорії та практиці гуманістичної освіти молоді. Теоретичною та методологічною основою цього є Закон України “Про освіту” (1991р.), Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття) (1994р.), Національна доктрина розвитку освіти України (2001р.).

Художнє, в тому числі музичне, мислення має непересічне значення для повноцінного, цілісного сприйняття світу, формування переконань, поглядів та системи цінностей особистості. Тому проблема його формування та активізації у дітей є важливою і потребує глибокого та ґрунтовного вивчення.

Основні теоретичні питання, пов’язані з мисленням людини, опрацьовані в науковій літературі багатьма вченими. Дослідженню цієї проблеми приділялася належна увага у філософії (В. Волков, Л. Левчук та ін.), психології (А. Брушлинський, Л. Виготський, О. Леонтьєв, О. Костюк), культурології (В. Біблер, О. Шевнюк, О. Щолокова), музикознавстві (А.Лащенко, В. Медушевський), педагогіці (І. Зязюн, Є. Назайкінський, О.Рудницька, Г. Падалка).

Новітні досягнення мистецтвознавства і психолого-педагогічних наук створили новий науковий контекст для дослідження музичного мислення як різновиду художнього мислення в рамках педагогічного процесу. Значний внесок у з’ясуванні цього феномена становлять праці з музикознавства (М.Арановський, Л. Дис, І. Котляревський, В. Медушевський, А. Сохор, Ю.Холопов та ін.), музичної психології (В. Петрушин, Г. Ципін та ін.), а також з музичної педагогіки (Л. Арчажнікова, М. Дяченко, В. Крицький, Н.Мозгальова, К.Тарасова та ін.).

Аналіз літератури з проблем музичного мислення засвідчує наявність кількох напрямків досліджень: розуміння інтонаційної сутності музичного мислення (Б. Асаф’єв); визначення продуктивності слухацького сприйняття як категорії музичного мислення (Л. Виготський, О. Леонтьєв, Б. Теплов); обґрунтування логіко-конструктивних принципів звукової організації (І.Пясковський, І. Котляревський, Л. Мазель); з’ясування рівня образно-асоціативного осмислення музики (Е. Бурвіна, Є.

Назайкінський); уточнення функціональної ролі музичних здібностей у розвитку музичного мислення (Н.Антонець); розробка педагогічних технологій формування музичного мислення у студентів (О.Бурська, О. Піхтар). Концептуальні положення, які обумовлюють своєрідність музичного мислення активним самовираженням особистості у навчальній діяльності, містять сучасні педагогічні праці О. Олексюк, М. Олійник, Н. Суслової.

Соціальна та педагогічна значущість проблеми формування музичного мислення у школярів зумовили вибір теми дослідження: «Методика активізації музичного мислення школярів різних вікових категорій».

Об'єкт дослідження: процесс музично-естетичного виховання школярів.

Предмет дослідження: педагогічні умови і методи формування та активізації музичного мислення учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Мета дослідження: наукове обґрунтування методики активізації музичного мислення школярів різних вікових категорій.

Завдання дослідження:

• проаналізувати стан проблеми, що досліджується, у психолого-педагогічній, науково-методичній літературі, уточнити сутність поняття «музичне мислення», розкрити його структуру;

• визначити педагогічні умови, основні напрями та шляхи роботи з активізації музичного мислення школярів, визначити найбільш доцільні методи й методичні прийоми такої роботи;

• окреслити вікові особливості школярів різних вікових категорій в аспекті становлення їх музичності та особливостей роботи з активізації музичного мислення. Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять: державні документи про стратегію розвитку освіти в Україні; філософські концепції формування культури особистості (Ю. Афанасьєв, М.Каган, О.Тихомиров); педагогічні аспекти функціонування художньої культури суспільства та особистості (В. Бутенко, П. Гаврилюк, В. Іванов, Г. Падалка, О.

Рудницька); дослідження з психології щодо функціонування і розвитку творчого мислення особистості (А. Брушлінський, Л. Виготський, О.Леонтьєв, С.

Рубінштейн); наукові праці з естетики і мистецтвознавства, в яких розглядається специфічність мислення у художній творчості (А.Андрєєв, О.Лук, Б .Мейлах, А. Сохор); музикознавчі підходи до з’ясування сутності і структури музичного мислення особистості (М. Арановський, Л. Дис, І.Котляревський, В. Медушевський, В. Москаленко, І. Пясковський); педагогічні аспекти формування музичного мислення у процесі навчання (Н. Антонець, О. Бурська, А. Корженевський, Н. Мозгальова, Л. Самсонідзе та ін.); принципи особистісно орієнтованого навчання (І. Бех, Є.

Бондаревська, О.Пєхота, О. Савостьянов); наукові праці з теорії та методики музичного виховання (О. Апраксіна, А. Болгарський, С. Горбенко, Д. Кабалевський, І.Назаренко, О. Ростовський, Л. Хлєбнікова).

У процесі реалізації завдань дослідження було застосовано комплекс таких методів: теоретичний аналіз педагогічної, психологічної та мистецтвознавчої літератури з окресленої проблеми; синтез наявної інформації; класифікація та систематизація теоретичних і дослідницьких даних; узагальнення педагогічного досвіду.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

МЕТОДИКА АКТИВІЗАЦІЇ МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ КАТЕГОРІЙ

2. 1. Музичне мислення як

По-русски

Методика активизации музыкального мышления

учеников разных возрастных категорий

Курсовая работа

из методики музыкального воспитания

СОДЕРЖАНИЕ

І. Вступление . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

ІІ. Основная часть. Методика активизации музыкального мышления учеников разных возрастных категорий. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.1. Музыкальное мышление как психолого-педагогічна категория . . . .

2.2. Структура музыкального мышления . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.3. Основные задания и пути активизации музыкального мышления школьников . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.4. Методы и методические приемы активизации музыкального мышления школьников . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.5. Особенности работы с учениками младшего школьного возраста . .

2.6. Особенности работы с учениками подросткового возраста. . . . . . . . . . .

2.7. Особенности работы с учениками юношеского возраста . . . . . . . . . . . .

ІІІ. Выводы . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

IV. Дополнения . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

V. Список использованной литературы . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

І. ВСТУПЛЕНИЕ

Актуальность и целесообразность исследования. В контексте развития независимой Украины особенного значения приобретает потребность обоснованных изменений в теории и практике гуманистического образования молодежи. Теоретической и методологической основой этого является Закон Украины "Об образовании" (1991р.), Государственная национальная программа "Образование"(1994р.), Национальная доктрина развития образования Украины (2001р.).

Художественное, в том числе музыкальное, мышление имеет незаурядное значение для полноценного, целостного восприятия мира, формирования убеждений, взглядов и системы ценностей личности. Поэтому проблема его формирования и активизации у детей является важной и требует глубокого и основательного изучения.

Основные теоретические вопросы, связанные с мышлением человека, проработаны в научной литературе многими учеными. Исследованию этой проблемы уделялось надлежащее внимание в философии (В. Волков, Л. Левчук и др.), психологии (А. Брушлинський, Л. Виготський, О. Леонтьєв, О. Костюк), культурологии (В. Біблер, О. Шевнюк, О. Щолокова), музыковедении (А.Лащенко, В. Медушевський), педагогике (И. Зязюн, Есть. Назайкінський, О. Рудницька, Г. Падалка).

Новейшие достижения искусствоведения и психолого-педагогічних наук создали новый научный контекст для исследования музыкального мышления как разновидности художественного мышления в рамках педагогического процесса. Значительный взнос в выяснении этого феномена представляют труды из музыковедения (М. Арановський, Л. Дис, И. Котляревський, В. Медушевський, А. Сохор, Ю.Холопов и др.), музыкальной психологии (В. Петрушин, Г. Ципін и др.), а также из музыкальной педагогики (Л. Арчажнікова, М. Дьяченко, В. Крицький, Н.Мозгальова, К.Тарасова и др.).

Анализ литературы из проблем музыкального мышления удостоверяет наличие нескольких направлений исследований : понимание интонационной сущности музыкального мышления (Б. Асаф'єв); определение производительности слушательского восприятия как категории музыкального мышления (Л. Виготський, О. Леонтьєв, Б. Теплов); обоснование логіко-конструктивних принципов звуковой организации (И.Пясковський, И. Котляревський, Л. Мазель); выяснение уровня образно-ассоциативного осмысления музыки (Е. Бурвіна, Есть.

Назайкінський); уточнение функциональной роли музыкальных способностей в развитии музыкального мышления (Н.Антонець); разработка педагогических технологий формирования музыкального мышления у студентов (О. Бурская, О. Піхтар). Концептуальные положения, которые обусловливают своеобразие музыкального мышления активным самовыражениям личности в учебной деятельности, содержат современные педагогические труды О. Олексюк, М. Олійник, Н. Суслової.

Социальная и педагогическая значимость проблемы формирования музыкального мышления у школьников обусловили выбор темы исследования : "Методика активизации музыкального мышления школьников разных возрастных категорий".

Объект исследования : процесс музыкально-эстетического воспитания школьников.

Предмет исследования : педагогические условия и методы формирования и активизации музыкального мышления учеников общеобразовательных учебных заведений.

Цель исследования : научное обоснование методики активизации музыкального мышления школьников разных возрастных категорий.

Задание исследования :

- проанализировать состояние проблемы, которая исследуется, в психолого-педагогічній, научно-методической литературе, уточнить сущность понятия "музыкальное мышление", раскрыть его структуру;

- определить педагогические условия, основные направления и пути работы из активизации музыкального мышления школьников, определить наиболее целесообразные методы и методические приемы такой работы;

- очертить вековые особенности школьников разных возрастных категорий в аспекте становления их музыкальности и особенностей работы из активизации музыкального мышления. Методологическую и теоретическую основу исследования представляют: государственные документы о стратегии развития образования в Украине; философские концепции формирования культуры личности (Ю. Афанасьев, М. Каган, О. Тихомиров); педагогические аспекты функционирования художественной культуры общества и личности (В. Бутенко, П. Гаврилюк, В. Иванов, Г. Падалка, О.

Рудницька); исследование из психологии относительно функционирования и развития творческого мышления личности (А. Брушлінський, Л. Виготський, О. Леонтьєв, С.

Рубинштейн); научные труды из эстетики и искусствоведения, в которых рассматривается специфичность мышления в художественном творчестве (А.Андреев, О. Лук, Б .Мейлах, А. Сохор); подходы музыковедов к выяснению сущности и структуры музыкального мышления личности (М. Арановський, Л. Дис, И.Котляревський, В. Медушевський, В. Москаленко, И. Пясковський); педагогические аспекты формирования музыкального мышления в процессе учебы (Н. Антонець, О. Бурская, А. Корженевський, Н. Мозгальова, Л. Самсонідзе и др.); принципы личностно ориентированной учебы (И. Бех, Есть.

Бондаревська, О. Пєхота, О. Савостьянов); научные труды из теории и методики музыкального воспитания (О. Апраксіна, А. Болгарский, С. Горбенко, Д. Кабалевський, И.Назаренко, О. Ростовский, Л. Хлебникова).

В процессе реализации заданий исследование было применено комплекс таких методов : теоретический анализ педагогической, психологической и искусствоведческой литературы по очерченной проблеме; синтез имеющейся информации; классификация и систематизация теоретических и исследовательских данных; обобщение педагогического опыта.

ІІ. ОСНОВНАЯ ЧАСТЬ

МЕТОДИКА АКТИВИЗАЦИИ МУЗЫКАЛЬНОГО МЫШЛЕНИЯ УЧЕНИКОВ РАЗНЫХ ВОЗРАСТНЫХ КАТЕГОРИЙ

2. 1. Музыкальное мышление как