Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

Робота на тему:"Технологія MPLS. Опис, характеристики, застосування"

Виконав роботу:

Посвященний Д.І.

Київ-2011

Содержание

1. Введение…………………………………………………………….……..4

2. История вопроса…………………………………………………….……5

3. Поддержание качества обслуживания с ориентацией на соединение………………………………………………………………….6

4. Конструирование трафика………………………………………………..7

5. Поддержка виртуальных частных сетей………………………………..8

6. Архитектура многопротокольной коммутации пакетов по метком MPLS………………………………………………………………….……9

7. Ключевые элементы функциони¬рования архитектуры MPLS………..11

8. Протокол MPLS……………………………………………………….…16

9. Управление трафиком..........................................................................17

10. Характеристики управлением трафика…………………………….…18

11. Выводы……………………………………………………………..…….19

12. Список литературы…………………………………………………..….22

Список сокращений:

ATM Asynchronous Transfer Mode – асинхронный режим передачи

FEC Forwarding Equivalence Class – класс переадресации

IP Internet Protocol – протокол Интернет

L2 Layer 2 – уровень 2

L3 Layer 3 – уровень 3

LSR Label Switching Router – маршрутизатор c коммутацией меток

VPN Virtual Private Network – Виртуальная частная сеть

MPLS MultiProtocol Label Switching – многопротокольная коммутация меток

PHB Per-Hop Behavior - поведение на ретрансляционном участке

TTL Time-To-Live – время жизни

LSP Label Switched Path – путь с коммутацией меток

Введение

Бурное развитие Интернет, сопровождаемое ростом спроса на все более разнообразные и надежные услуги, заставляет Интернет-провайдеров постоянно модернизировать свои сети. В середине 90-х годов в качестве основы такой модернизации ряд компаний выбрали модель IP-over-ATM, которая позволила им повысить производительность сетей и осуществлять моделирование трафика. Более того, экономически выгодным оказалось мультиплексирование трафика Интернет вместе с другими типами трафика, передаваемого по АТМ-магистралям.

Но время идет, и технический прогресс не стоит на месте. Последним словом в развитии средств маршрутизации и коммутации для магистралей Интернет явилась разработка технологии многопротокольной коммутации на основе меток (Multiprotocol Label Switching — MPLS). В ней сохранено все лучшее, что присуще архитектуре IP-over-ATM (эффективные мультиплексирование и моделирование трафика, высокая производительность), и при этом она еще больше повышает масштабируемость сетей, упрощает их построение и эксплуатацию.

Важно и то, что MPLS может использоваться не только с АТМ, но и с любой другой технологией канального уровня.

MPLS (MultiProtocol Label Switching) — это технология быстрой коммутации пакетов в многопротокольных сетях, основанная на использовании меток. MPLS разрабатывается и позиционируется как способ построения высокоскоростных IP-магистралей, однако область ее применения не ограничивается протоколом IP, а распространяется на трафик любого маршрутизируемого сетевого протокола.

Традиционно главными требованиями, предъявляемыми к технологии магистральной сети, были высокая пропускная способность, малое значение задержки и хорошая масштабируемость. Однако современное состояние рынка диктует новые правила игры. Теперь поставщику услуг недостаточно просто предоставлять доступ к своей IP-магистрали. Изменившиеся потребности пользователей включают в себя и доступ к интегрированным сервисам сети, и организацию виртуальных частных сетей (VPN), и ряд других интеллектуальных услуг.

Растущий спрос на дополнительные услуги, реализуемые поверх простого IP-доступа, обещает принести Internet-провайдерам огромные доходы.

Для решения возникающих задач и разрабатывается архитектура MPLS, которая обеспечивает построение магистральных сетей, имеющих практически неограниченные возможности масштабирования, повышенную скорость обработки трафика и беспрецедентную гибкость с точки зрения организации дополнительных сервисов.

Кроме того, технология MPLS позволяет интегрировать сети IP и ATM, за счет чего поставщики услуг смогут не только сохранить средства, инвестированные в оборудование асинхронной передачи, но и извлечь дополнительную выгоду из совместного использования этих протоколов.

За развитие архитектуры MPLS отвечает рабочая группа с одноименным названием, входящая в секцию по маршрутизации консорциума IETF. В деятельности группы принимают активное участие представители крупнейших поставщиков сетевых решений и оборудования. В архитектуре MPLS собраны наиболее удачные элементы всех упомянутых разработок, и вскоре она должна превратиться в стандарт Internet благодаря усилиям IETF и компаний, заинтересованных в скорейшем продвижении данной технологии на рынок. [4]

История вопроса

История создания архитектуры MPLS началась с ряда попыток объединения технологий IP и ATM в середине 90-х гг. Первым продуктом на рынке стала IP-ком¬мутация, разработанная компанией Ipsilon. О выпуске собственных аналогичных продуктов объявили многие другие компании, среди которых следует отметить Cisco Systems (тег-коммутация), IBM (IP-коммутация, основанная на агрегиро¬ванных маршрутах) и Cascade (IP-навигатор). Целью всех этих продуктов было повышение пропускной способности и улучшение характеристик задержки протокола IP.

Во всех продуктах применяется один и тот же основной метод: для нахождения маршрутов между конечными точками используется стандартный протокол маршрутизации, например OSPF, при поступлении пакетов в сеть им на¬значаются соответствующие маршруты, для перемещения этих пакетов по марш¬рутам применяются ATM-коммутаторы.

Когда эти продукты вышли на рынок, ATM-коммутаторы были значительно быстрее IP-маршрутизаторов, поэтому цель заключалась в том, чтобы повысить производительность, переместив как можно большую часть трафика вниз, на уровень ATM, и использовать коммутационное оборудование ATM.

В ответ на эти частные инициативы группа IETF создала в 1997 г. рабочую груп¬пу MPLS для разработки общего стандартизированного подхода. Рабочая группа выпустила свой первый набор предложений в 2001 г. Однако тем временем ры¬нок не стоял на месте. В конце 90-х г. появились маршрутизаторы, не уступающие по скорости коммутаторам ATM, что избавило от необходимости поддерживать в одной и той же сети одновременно технологии ATM и IP.

Тем не менее, архитек¬тура MPLS играет важную роль, снижая объем необходимой обработки каждого пакета на каждом маршрутизаторе в IP-сети, что еще в большей степени увеличи¬вает производительность маршрутизаторов. Что еще важнее, архитектура MPLS предоставляет важные новые возможности в четырех популярных областях: поддер¬жании качества обслуживания, конструировании трафика, виртуальных частных сетей и многопротокольной поддержки. Прежде чем перейти к обсуждению дета-лей архитектуры MPLS, поочередно кратко рассмотрим эти четыре области.

Поддержание

По-украински

Робота на тему :" Технологія MPLS. Опис, характеристики, застосування"

Виконав роботові:

Посвященний Д.І.

Київ - 2011

Зміст

1. Введення............................4

2. Історія питання......................5

3. Підтримка якості обслуговування з орієнтацією на з'єднання.........................6

4. Конструювання трафіку...................7

5. Підтримка віртуальних приватних мереж.............8

6. Архітектура багатопротокольної комутації пакетів після влучному MPLS............................9

7. Ключові елементи функциони¬рования архітектури MPLS....11

8. Протокол MPLS......................16

9. Управління трафіком.........................................................................17

10. Характеристики управлінням трафіку.............18

11. Висновки............................19

12. Список літератури......................22

Список скорочень :

ATM Asynchronous Transfer Mode - асинхронний режим передачі

FEC Forwarding Equivalence Class - клас переадресації

IP Internet Protocol - протокол Інтернет

L2 Layer 2 - рівень 2

L3 Layer 3 - рівень 3

LSR Label Switching Router - маршрутизатор c комутацією міток

VPN Virtual Private Network - Віртуальна приватна мережа

MPLS MultiProtocol Label Switching - багатопротокольна комутація міток

PHB Per - Hop Behavior - поведінка на ретрансляційній ділянці

TTL Time - To - Live - час життя

LSP Label Switched Path - шлях з комутацією міток

Вступ

Бурхливий розвиток Інтернет, супроводжуване ростом попиту на все різноманітніші і надійніші послуги, примушує Інтернет-провайдерів постійно модернізувати свої мережі. В середині 90-х років в якості основи такої модернізації ряд компаній вибрали модель IP - over - ATM, яка дозволила їм підвищити продуктивність мереж і здійснювати моделювання трафіку. Більше того, економічно вигідним виявилося мультиплексування трафіку Інтернет разом з іншими типами трафіку, що передається по АТМ-магистралям.

Але час йде, і технічний прогрес не коштує на місці. Останнім словом в розвитку засобів маршрутизації і комутації для магістралей Інтернет явилася розробка технології багатопротокольної комутації на основі міток (Multiprotocol Label Switching - MPLS). У ній збережене усе краще, що властиво архітектурі IP - over - ATM (ефективне мультиплексування і моделювання трафіку, висока продуктивність), і при цьому вона ще більше підвищує масштабованість мереж, спрощує їх побудову і експлуатацію.

Важливо і те, що MPLS може використовуватися не лише з АТМ, але і з будь-якою іншою технологією канального рівня.

MPLS (MultiProtocol Label Switching) - це технологія швидкої комутації пакетів у багатопротокольних мережах, заснована на використанні міток. MPLS розробляється і позиціонується як спосіб побудови високошвидкісних IP -магистралей, проте сфера її застосування не обмежується протоколом IP, а поширюється на трафік будь-якого мережевого протоколу, що маршрутизується.

Традиційно головними вимогами, що пред'являються до технології магістральної мережі, були висока пропускна спроможність, мале значення затримки і хороша масштабованість. Проте сучасний стан ринку диктує нові правила гри. Тепер постачальникові послуг недостатньо просто надавати доступ до своїй IP -магистрали. Потреби користувачів, що змінилися, включають і доступ до інтегрованих сервісів мережі, і організацію віртуальних приватних мереж (VPN), і ряд інших інтелектуальних послуг.

Зростаючий попит на додаткові послуги, що реалізовуються поверх простого IP -доступа, обіцяє принести Internet -провайдерам величезні доходи.

Для вирішення виникаючих завдань і розробляється архітектура MPLS, яка забезпечує побудову магістральних мереж, що мають практично необмежені можливості масштабування, підвищену швидкість обробки трафіку і безпрецедентну гнучкість з точки зору організації додаткових сервісів.

Крім того, технологія MPLS дозволяє інтегрувати мережі IP і ATM, за рахунок чого постачальники послуг зможуть не лише зберегти засоби, інвестовані в устаткування асинхронної передачі, але і отримати додаткову вигоду із спільного використання цих протоколів.

За розвиток архітектури MPLS відповідає робоча група з однойменною назвою, що входить в секцію по маршрутизації консорціуму IETF. У діяльності групи беруть активну участь представники видатних постачальників мережевих рішень і устаткування. У архітектурі MPLS зібрані найбільш вдалі елементи усіх згаданих розробок, і незабаром вона повинна перетворитися на стандарт Internet завдяки зусиллям IETF і компаній, зацікавлених в швидкому просуванні цієї технології на ринок. [4]

Історія питання

Історія створення архітектури MPLS розпочалася з ряду спроб об'єднання технологій IP і ATM в середині 90-х рр. Першим продуктом на ринку стала IP -ком¬мутація, розроблена компанією Ipsilon. Про випуск власних аналогічних продуктів оголосили багато інших компаній, серед яких слід зазначити Cisco Systems (тег-комутація), IBM (IP -коммутация, заснована на агрегиро¬ванних маршрутах) і Cascade (IP -навигатор). Метою усіх цих продуктів було підвищення пропускної спроможності і поліпшення характеристик затримки протоколу IP.

У усіх продуктах застосовується один і той же основний метод: для знаходження маршрутів між кінцевими точками використовується стандартний протокол маршрутизації, наприклад OSPF, при вступі пакетів в мережу ним на¬значаются відповідні маршрути, для переміщення цих пакетів по марш¬руті застосовуються ATM -коммутаторы.

Коли ці продукти вийшли на ринок, ATM -коммутаторы були значно швидші IP -маршрутизаторов, тому мета полягала в тому, щоб підвищити продуктивність, перемістивши як можна велику частину трафіку вниз, на рівень ATM, і використати комутаційне устаткування ATM.

У відповідь на ці приватні ініціативи група IETF створила в 1997 р. робочу груп¬пу MPLS для розробки загального стандартизованого підходу. Робоча група випустила свій перший набір пропозицій в 2001 р. Проте тим часом ры¬нок не стояв на місці. У кінці 90-х р. з'явилися маршрутизатори, що не поступаються за швидкістю комутаторам ATM, що позбавило від необхідності підтримувати в одній і тій же мережі одночасно технології ATM і IP.

Проте, архитек¬туру MPLS відіграє важливу роль, знижуючи об'єм необхідної обробки кожного пакету на кожному маршрутизаторі в IP -сети, що ще більшою мірою увеличи¬вает продуктивність маршрутизаторів. Що ще важливіше, архітектура MPLS надає важливі нові можливості в чотирьох популярних областях: поддер¬жании якості обслуговування, конструюванні трафіку, віртуальних приватних мереж і багатопротокольної підтримки. Перш ніж перейти до обговорення дета-лей архітектури MPLS, по черзі коротко розглянемо ці чотири області.

Підтримка