Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-украински

Караїми в Україні: історико-релігійний аспект.

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Віровчення караїмів: становлення та сутність……………..........8

1.1 . Виникнення та розвиток караїмства…………………………………..........8

1.2 . Специфіка віровчення, культової практики та організації караїму……..20

Розділ 2. Караїзм в Україні: основні віхи історії…………………………...33

2.1. Поява громад караїмів в українських землях та їх поширення………….33

2.1.1. Перші караїмські общини в Кримському ханстві………………….33

2.1.2. Переселення частини караїмів на терени заходу Україну………...37

2.2. Становище караїмства в ХVII – ХІХ ст. ………………………………….42

2.2.1. Політика Російської імперії щодо караїмів та її наслідки………...42

2.2.2. Караїмські громади в Австро-Угорщині……………………………47

2.3. Караїмські общини у ХХ ст………………………………………………..50

Розділ 3. Проблеми караїмства в незалежній Україні та шляхи їх подолання……………………………………………………………………….59

3.1. Сучасний стан караїмських громад в Україні…………………………….59

3.2. Діяльність Всеукраїнської Асоціації кримських караїмів «Кримкарайлар»....................................................................................................67

3.3. Перспективи відродження релігійно-культурних традицій караїмів……74

Висновки………………………………………………………………………...80

Список використаних джерел та літератури……………………………….87

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Впродовж віків вітчизняна культура збагачувалася неповторним надбанням багатьох етносів, чиїм рідним домом стала українська земля. Наша держава глибоко шанує і поважає прагнення всіх етнічних спільнот до своєї національної самореалізації шляхом розвитку мови, історичних традицій, релігій, самобутньої культури.

Яскраво відмічається велике бажання такого молочисельного народу, як караїми, до збереження своїх історичних надбань, їх прагнення підтримувати і розвивати свою самобутню культуру, що є живильним джерелом будь-якого етносу. На жаль, цьому нерідко перешкоджає недостатність, а часом і відсутність необхідної інформації. Перед народом, який поєднав тюркське коріння, іудейську релігію та європейський континент як місце проживання, нині гостро стоїть питання не тільки про збереження давньої культури, але й про його врятування.

Сьогодні кримські караїми належать до народів, які зникають.

Ще на початку XX ст. їх налічувалося 13 тис., а нині – близько 2 тис., із них в Україні – 800 осіб. Раніше караїми замешкували і на теренах Галичини. У Галичі, наприклад, донині є вулиця Караїмська, на якій проживає також декілька караїмських сімей. А на Львівщині – у Глинянах Золочівського району – маємо лише одну таку родину. Існують караїмські громади також у Києві, Одесі, Мелітополі, Харкові, Дніпропетровську та інших місцях. Поза Україною караїми живуть у Росії, Литві, Польщі та Франції.

Серед основних причин катастрофічного зменшення численності цієї спільноти називають трагічні наслідки останніх двох воєн, післявоєнне лихоліття, вимушену еміграцію з Криму, нарешті, шлюбне звичаєве право, яке не дозволяє караїму одружуватися з некараїмкою і навпаки. Караїмська община Криму намагається відродити практично повністю втрачені за час атеїстичного диктату релігійно-культурні традиції. Отже, важливим та актуальним є питання популяризації унікальної культури, зокрема релігії, одного з найменших народів світу - караїмів.

Стан дослідженості проблеми. Питання, пов’язані із проблемою виникнення та специфікою віровчення караїмства, його появою та поширенням на українських землях, а також сучасним станом цього народу в Україні зайняли певне місце в розробках істориків, етнографів, філологів та релігієзнавців. У першу чергу це доробок М. Бакармечика [1], І. Богочевської [2], О. Горюнова [7], Я. Дашкевича [8], Г. Катика [16], А. Колодного [19- 25], Э. Лебедєвої [29], С. Михайлова [32-33], Ю. Полканова [41- 43], О. Федорука [51], В. Ормелі [34-37]/

Проблеми виникнення караїзму знайшли певне місце у працях М. Бакармечика [1], О. Горюнової [7], Г. Катика [16], А. Колодного [19], Э. Лебедєвої [29], С. Михайлова [33].

Висвітленням багатьох аспектів специфіки віровчення, особливостей культової практики та організації караїзму приділили увагу А. Кафелі [18], А. Колодний [20-22], Ю. Полканов [41-43], В. Тирияки [33].

Цінним джерелом з історії караїзму, а також з історії його поширення в Україні, зокрема в Галичині, стали матеріали Міжнародної конференції «Караїми Галича: історія та культура», яка відбулася 6-9 вересня 2002 р. у Галичі.

Слід відзначити, що в останні роки в Україні з’явилася низка публікацій, у яких висвітлюється сучасний стан караїзму в Україні, а також проблеми відродження культури цього одного з найменш чисельних етносів нашої Вітчизни. До них слід відносити доробок І. Богочевської [4], Г. Катика [16], А. Колодного [19-25], Г. Сигаєва [45], В. Тирияки [49], О. Федорука [51].

Серед усіх цих авторів особливо багато уваги проблемам караїмського середовища України приділяє замісник директора Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди, керівник Відділення релігієзнавства А. Колодний. Він не тільки популяризує знання про них на сторінках різних видань, а й дієво захищає їх право на самобутність.

Однак докладне дослідження феномену караїмства й досі є одним із актуальних напрямків вітчизняного релігієзнавства. Саме це й стало основним завданням даного дослідження.

Метою дослідження кваліфікаційної роботи є комплексне історико-релігієзнавче висвітлення феномену караїмства та його поширення на території України. Дослідження поставленої мети передбачає розв’язання таких дослідницьких завдань:

- проаналізувати чинники виникнення віровчення караїмів і початкові етапи розвитку;

- охарактеризувати специфіку віровчення караїмів, особливості культової практики та засади організації громад;

- прослідкувати появу громад караїмів в українських землях та їх поширення;

- з’ясувати становище караїмства в XVII – XIX ст.;

- показати стан громад караїмів у ХХ ст.;

- виокремити та охарактеризувати основні проблеми відродження караїмства в Україні;

- проаналізувати основні напрямки діяльності Всеукраїнської Асоціації кримських караїмів «Кримкарайлар»;

- висвітлити перспективи відродження релігійно-культурних традицій караїмів.

Обєкт дослідження – караїзм як монотеїстична релігія із власною догматикою, традиціями та звичаями, а також караїми – один із найменш чисельних народів сучасності.

Предмет дослідження – обставини виникнення та сутність караїмського віровчення, основні віхи історії караїмів на теренах України, а також сучасні проблеми караїмів та шляхи їх подолання.

Методологічна основа роботи. Спектр питань, окреслених кваліфікаційним дослідженням, а також ракурс постановки проблеми на межі сфери наукових інтересів історії, релігієзнавства, етнології, етнографії та інших галузей гуманітарного знання спричиняє до застосування полідисциплінарної методології. Основними в роботі стали традиційні принципи історичного аналізу, історизму, об’єктивності, багатофакторності, всебічності, світоглядного

По-русски

Караимы в Украине: историко-религиозный аспект.

Содержание

Вступление..............................3

Раздел 1. Вероучение караимов : становление и сущность...............8

1.1 . Возникновение и развитие караїмства......................8

1.2 . Специфика вероучения, культовой практики и организации караиму....20

Раздел 2. Караїзм в Украине: основные вехи истории.............33

2.1. Появление общин караимов в украинских землях и их распространения....33

2.1.1. Первые караимские общины в Крымском ханстве.......33

2.1.2. Переселение части караимов на поприща мероприятия Украину......37

2.2. Положение караїмства в ХVII - ХІХ ст. .............42

2.2.1. Политика Русской империи относительно караимов и ее последствия......42

2.2.2. Караимские общины в Австро-Венгрии..........47

2.3. Караимские общины в ХХ в.....................50

Раздел 3. Проблемы караїмства в независимой Украине и пути их преодоления............................59

3.1. Современное состояние караимских общин в Украине............59

3.2. Деятельность Всеукраинской Ассоциации крымских караимов "Кримкарайлар"....................................................................................................67

3.3. Перспективы возрождения религиозно-культурных традиций караимов.74

Выводы..............................80

Список использованных источников и литературы.............87

ВСТУПЛЕНИЕ

Актуальность темы исследования. На протяжении веков отечественная культура обогащалась неповторимым приобретением многих этносов, чьим родным домом стала украинская земля. Наше государство глубоко уважает и уважает стремление всех этнических сообществ к своей национальной самореализации путем развития языка, исторических традиций, религий, самобытной культуры.

Ярко отмечается большое желание такого молочисельного народу, как караимы, к сохранению своих исторических приобретений, их стремления поддерживать и развивать свою самобытную культуру, которая является питательным источником любого этноса. К сожалению, этому нередко препятствует недостаточность, а порою и отсутствие необходимой информации. Перед народом, который соединил тюркский корень, иудейскую религию и европейский континент как местожительство, в настоящее время остро стоит вопрос не только о сохранении давней культуры, но и о его спасении.

Сегодня крымские караимы принадлежат к народам, которые исчезают.

Еще в начале XX ст. их насчитывалось 13 тыс., а в настоящее время - около 2 тыс., из них в Украине - 800 лица. Раньше караимы заселяли и на поприщах Галичины. В Галичьи, например, доныне есть улица Караимская, на которой проживает также несколько караимских семей. А на Львовщине - в Глинянах Золочівського району - имеем лишь одну такую семью. Существуют караимские общины также в Киеве, Одессе, Мелитополе, Харькове, Днепропетровске и других местах. Вне Украины караимы живут в России, Литве, Польше и Франции.

Среди основных причин катастрофического уменьшения многочисленности этого сообщества называют трагические последствия последних двух войн, послевоенное лихолетье, вынужденную эмиграцию из Крыма, наконец, брачное обычное право, которое не позволяет караиму вступать в брак с некараимкой и наоборот. Караимская община Крыма пытается возродить практически полностью потерянные за время атеистического диктата религиозно-культурные традиции. Следовательно, важным и актуальным является вопрос популяризации уникальной культуры, в частности религии, одного из наименьших народов мира - караимов.

Состояние исследованности проблемы. Вопросы, связанные с проблемой возникновения и спецификой вероучения караїмства, его появлением и распространением на украинских землях, а также современным состоянием этого народа в Украине заняли определенное место в разработках историков, этнографов, филологов и религиоведов. В первую очередь это наработка М. Бакармечика [1], І. Богочевської [2], О. Горюнова [7], Я. Дашкевича [8], Г. Катика [16], А. Колодного [19- 25], Э. Лебедєвої [29], С. Михайлова [32-33], Ю. Полканова [41- 43], О. Федорука [51], В. Ормелі [34-37]/

Проблемы возникновения караїзму нашли определенное место в трудах М. Бакармечика [1], О. Горюнової [7], Г. Катика [16], А. Колодного [19], Э. Лебедєвої [29], С. Михайлова [33].

Освещением многих аспектов специфики вероучения, особенностей культовой практики и организации караїзму уделили внимание А. Кафелі [18], А. Колодний [20-22], Ю. Полканов [41-43], В. Тирияки [33].

Ценным источником из истории караїзму, а также из истории его распространения в Украине, в частности в Галичине, стали материалы Международной конференции "Караимы Галича : история и культура", которая состоялась 6-9 сентября в 2002 г. в Галичьи.

Следует отметить, что в последние годы в Украине появились ряд публикаций, в которых освещается современное состояние караїзму в Украине, а также проблемы возрождения культуры этого одного из наименее численных этносов нашей Отчизны. К ним следует относить наработку І. Богочевської [4], Г. Катика [16], А. Колодного [19-25], Г. Сигаєва [45], В. Тирияки [49], О. Федорука [51].

Среди всех этих авторов особенно много внимание проблемам караимской среды Украины уделяет заместитель директора Института философии им. Г. С. Сковороды, руководитель Отделения религиоведения А. Колодний. Он не только будет популяризировать знание о них на страницах разных изданий, но и действенно защищает их право на самобытность.

Однако подробное исследование феномена караїмства и до сих пор является одним из актуальных направлений отечественного религиоведения. Именно это и стало основным заданием данного исследования.

Целью исследования квалификационной работы является комплексное історико-релігієзнавче освещение феномена караїмства и его распространение на территории Украины. Исследование поставленной цели предусматривает решение таких исследовательских заданий :

- проанализировать факторы возникновения вероучения караимов и начальные этапы развития;

- охарактеризовать специфику вероучения караимов, особенности культовой практики и принципы организации общин;

- проследить появление общин караимов в украинских землях и их распространения;

- выяснить положение караїмства в XVII - XIX ст.;

- показать состояние общин караимов в ХХ ст.;

- выделить и охарактеризовать основные проблемы возрождения караїмства в Украине;

- проанализировать основные направления деятельности Всеукраинской Ассоциации крымских караимов "Кримкарайлар";

- осветить перспективы возрождения религиозно-культурных традиций караимов.

Обєкт исследования - караїзм как религия монотеистки с собственной догматикою, традициями и обычаями, а также караимы - один из наименее численных народов современности.

Предмет исследования - обстоятельства возникновения и сущность караимского вероучения, основные вехи истории караимов на поприщах Украины, а также современные проблемы караимов и пути их преодоления.

Методологическая основа работы. Спектр вопросов, очерченных квалификационным исследованием, а также ракурс постановки проблемы на грани сферы научных интересов истории, религиоведения, этнологии, этнографии и других отраслей гуманитарного знания вызывает к применению полідисциплінарної методологии. Основными в работе стали традиционные принципы исторического анализа, историзма, объективности, багатофакторності, всесторонности, мировоззренческого