Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-украински

ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

§1. ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про міліцію" міліція здійснює адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, виконавчу й охоронну функції.

Адміністративна діяльність посідає перше місце тому, що вона є найбільш значною й великою за обсягом, в її реалізації задіяно більшість працівників органів внутрішніх справ.

Адміністративну діяльність органів внутрішніх справ можна визначити як специфічну, виконавчо-розпорядчу, підзаконну, державно-владну діяльність з організації та здійснення охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, попередження й припинення злочинів та інших правопорушень.

Ця діяльність поєднує в собі дві складові частини: діяльність щодо виконання законів, нормативних актів управління, виданих з питань регулювання громадського порядку, здійснення права давати обов'язкові до виконання вказівки, застосовувати в необхідних випадках заходи адміністративного впливу, а також видавати в межах наданих повноважень акти управління (зовнішня), і організаційну діяльність самого апарату міліції (внутрішня).

З наведеного видно, що адміністративна діяльність міліцейського апарату носить виконавчо-розпорядчий характер і, поряд з цим, є підзаконною.

Названа діяльність здійснюється як у середині апаратів міліції, так і поза ними, в численних відносинах апаратів і працівників міліції з іншими державними органами, установами, підприємствами, підприємницькими та комерційними структурами, політичними організаціями, посадовими особами і громадянами.

Адміністративна діяльність у середині міліцейського апарату спрямована на організацію роботи конкретних служб (патрульно-постової, дільничних інспекторів, паспортно-візової тощо).

Вона складається з визначення структури відповідних підрозділів, її вдосконалення, добору й розстановки кадрів, планування й координації роботи, прийняття рішень на певний період або на проведення конкретних заходів, операцій, надання практичної допомоги підпорядкованим підрозділам і працівникам, на взаємодію з іншими службами, узагальнення й поширення передового досвіду міліцейської служби, контроль і перевірку виконання, заохочення працівників, їх атестування, використання дисциплінарної практики тощо.

Результативність внутрішньоорганізаційної діяльності в міліції є умовою успішного вирішення завдань охорони правовими відносинами, які виникають між апаратами або працівниками міліції. Адміністративно-правові норми, що регулюють такі відносини, закріплені в Законі України "Про міліцію", в відомчих нормативних актах Міністерства внутрішніх справ України.

Зовнішня адміністративна діяльність органів внутрішніх справ спрямована на виявлення, попередження, припинення правопорушень і полягає в службі нарядів міліції з охорони порядку, здійсненні дозвільної, паспортної системи, функціонуванні спеціальних установ міліції, контролі за безпекою дорожнього руху тощо. У цих випадках міліція вступає у відносини з посадовими особами інших установ і організацій, а також з громадянами.

Основу змісту адміністративної діяльності органів внутрішніх справ складає як застосування примусових заходів, так і належна організація охорони громадського порядку, профілактика, попередження правопорушень.

Цю роботу органи міліції повинні здійснювати в межах правових норм і своєї компетенції. Наприклад, якщо чітко, відповідно до вимог Статуту патрульно-постової служби міліції України, керівники підрозділів за схемою єдиної дислокації розставлять наряди патрульно-постової служби, дорожньої міліції, державної служби охорони, зорієнтовують їх на виконання службових завдань, то це буде сприяти досягненню високих результатів в охороні громадського порядку.

У ст. 1 Закону України "Про міліцію" дається визначення міліції України як державного озброєного органу виконавчої влади. Тому міліція, за специфікою свого призначення, застосовує заходи впливу в більш широкому обсязі, ніж інші органи державного управління. Ця діяльність носить державно-владний характер. Вона здійснюється від імені держави на підставі повноважень, передбачених Законом України "Про міліцію", Положенням про Міністерство внутрішніх справ України, затверджене розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р.

, і виданих відповідно до них наказів, статутів, положень, інструкцій МВС України. Адміністративні повноваження працівників міліції з окремих напрямків міліцейської служби регулюються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами Кабінету Міністрів України.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ може бути розглянута з точки зору їх впливу на відхилення від вимог додержання громадського порядку. Органам внутрішніх справ при здійсненні адміністративної діяльності доводиться мати справу з трьома основними типами відхилень: злочинами, адміністративними правопорушеннями, порушеннями моральних норм. Як правило, аморальні прояви, якщо вони не переростають у правопорушення, припиняються на місці, і тим самим громадський порядок відновлюється.

Що стосується злочинів та адміністративних правопорушень, то органам внутрішніх справ доводиться вирішувати питання про "проходження" осіб через систему кримінальної та адміністративної юрисдикції. У цьому випадку ми розглядаємо систему адміністративної юрисдикції як частину адміністративно-правової діяльності міліції.

Відновлення порушеного адміністративним проступком громадського порядку проходить дві основні стадії. На першій, основній, стадії вирішуються два головних завдання:

- припинення порушення;

- вилучення порушника з громадського місця.

Поряд з цим під час проведення відповідних перевірок, встановлення особи правопорушника останній може бути направлений в систему кримінальної юрисдикції. Громадський порядок, як правило, в основному відновлюється вже на цій стадії, але адміністративно-правова діяльність на цьому не закінчується.

У подальшому починається друга стадія відновлення громадського порядку. Її зміст полягає в тому, щоб, позитивно вплинувши на порушника, добитися від нього правомірної поведінки шляхом проходження через систему адміністративної юрисдикції - основна мета всього процесу відновлення громадського порядку, яка реалізується на другій стадії цього процесу. На цій стадії застосовуються матеріальні норми адміністративного законодавства, виконуються адміністративні стягнення.

Найважливішою частиною адміністративної діяльності, від ефективності якої залежить позитивний кінцевий результат, є нагляд за дотриманням громадського порядку. Цей нагляд здійснюється як силами самої міліції, так і шляхом взаємодії міліції з іншими суб'єктами (наприклад. Міністерством оборони). Цей етап можна назвати етапом нагляду й попередження правопорушень.

Різноманітність завдань, які вирішуються в процесі адміністративної діяльності органів внутрішніх справ, обумовлює необхідність використання в ній різних форм.

Прийнято розподіляти форми адміністративної діяльності на безпосередньо

По-русски

ОРГАНОВ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ

§1. ПОНЯТИЕ АДМИНИСТРАТИВНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОРГАНОВ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ

В соответствии со ст. 7 Закона Украины "О милиции" милиция осуществляет административную, профилактическую, оперативно-разыскную, исполнительную и охранительную функции.

Административная деятельность занимает первое место потому, что она является наиболее значительной и большой по объему, в ее реализации задействовано большинство работников органов внутренних дел.

Административную деятельность органов внутренних дел можно определить как специфическую, исполнительно-распорядительную, подзаконную, государственно-властную деятельность из организации и осуществления охраны общественного порядка, обеспечения общественной безопасности, предупреждения и прекращения преступлений и других правонарушений.

Эта деятельность сочетает в себе две составных части: деятельность относительно выполнения законов, нормативных актов управления, выданных по вопросам регулирования общественного порядка, осуществления права давать обязательные к выполнению указания, применять в необходимых случаях мероприятия административного влияния, а также выдавать в пределах предоставленных полномочий акты управления (внешняя), и организационную деятельность самого аппарата милиции (внутренняя).

Из приведенного видно, что административная деятельность милицейского аппарата носит исполнительно-распорядительный характер и, рядом с этим, является подзаконной.

Названная деятельность осуществляется как в середине аппаратов милиции, так и поза ими, в многочисленных отношениях аппаратов и работников милиции с другими государственными органами, учреждениями, предприятиями, предпринимательскими и коммерческими структурами, политическими организациями, должностными лицами и гражданами.

Административная деятельность в середине милицейского аппарата направлена на организацию работы конкретных служб (патрульно-постовой, участковых инспекторов, паспортно-визовой и тому подобное).

Она состоит из определения структуры соответствующих подразделений, ее совершенствования, отбора и расстановки кадров, планирования и координации работы, принятия решений на определенный период или на проведение конкретных мер, операций, предоставления практической помощи подчиненным подразделениям и работникам, на взаимодействие с другими службами, обобщение и распространение передового опыта милицейской службы, контроль и проверку выполнения, поощрения работников, их аттестации, использования дисциплинарной практики и тому подобное.

Результативность внутриорганизационной деятельности в милиции является условием успешного решения заданий охраны правовыми отношениями, которые возникают между аппаратами или работниками милиции. Административно-правовые нормы, которые регулируют такие отношения, закрепленные в Законе Украины "О милиции", в ведомственных нормативных актах Министерства внутренних дел Украины.

Внешняя административная деятельность органов внутренних дел направлена на выявление, предупреждение, прекращение правонарушений и заключается в службе нарядов милиции из охраны порядка, осуществлении разрешительной, паспортной системы, функционировании специальных учреждений милиции, контроле за безопасностью дорожного движения и тому подобное. В этих случаях милиция вступает в отношения с должностными лицами других учреждений и организаций, а также с гражданами.

Основу содержания административной деятельности органов внутренних дел составляет как применение принудительных мероприятий, так и надлежащая организация охраны общественного порядка, профилактика, предупреждение правонарушений.

Эту работу органы милиции должны осуществлять в пределах правовых норм и своей компетенции. Например, если четко, в соответствии с требованиями Устава патрульно-постовой службы милиции Украины, руководители подразделений по схеме единственной дислокации расставят наряды патрульно-постовой службы, дорожной милиции, государственной службы охраны, зорієнтовують их на выполнение служебных заданий, то это будет способствовать достижению высоких результатов в охране общественного порядка.

В ст. 1 Закона Украины "О милиции" дается определение милиции Украины как государственного вооруженного органа исполнительной власти. Поэтому милиция, за спецификой своего назначения, применяет мероприятия влияния в более широком объеме, чем другие органы государственного управления. Эта деятельность носит государственно-властный характер. Она осуществляется от имени государства на основании полномочий, предвиденных Законом Украины "О милиции", Положением о Министерстве внутренних дел Украины, утвержденном распоряжением Президента Украины от 7 октября в 1992 г.

и выданных в соответствии с ними приказов, уставов, положений, инструкций МВД Украины. Административные полномочия работников милиции из отдельных направлений милицейской службы регулируются законами Украины, постановлениями Верховной Рады Украины, указами и распоряжениями Президента Украины, постановлениями Кабинета Министров Украины.

Административная деятельность органов внутренних дел может быть рассмотрена с точки зрения их влияния на отклонение от требований сдержки общественного порядка. Органам внутренних дел при осуществлении административной деятельности придется иметь дело с тремя основными типами отклонений : преступлениями, административными правонарушениями, нарушениями моральных норм. Как правило, аморальные проявления, если они не перерастают в правонарушение, прекращаются на месте, и тем же общественный порядок возобновляется.

Что касается преступлений и административных правонарушений, то органам внутренних дел придется решать вопрос о "прохождении" лиц через систему криминальной и административной юрисдикции. В этом случае мы рассматриваем систему административной юрисдикции как часть административно-правовой деятельности милиции.

Возобновления нарушенного административным проступком общественного порядка проходит две основных стадии. На первой, основной, стадии решаются два главных задания:

- прекращение нарушения;

- исключение нарушителя с общественного места.

Рядом с этим во время проведения соответствующих проверок, установления лица правонарушителя последний может быть направлен в систему криминальной юрисдикции. Общественный порядок, как правило, в основном возобновляется уже на этой стадии, но административно-правовая деятельность на этом не заканчивается.

В дальнейшем начинается вторая стадия возобновления общественного порядка. Ее содержание заключается в том, чтобы, положительно повлияв на нарушителя, добиться от него правомерного поведения путем прохождения через систему административной юрисдикции - основная цель всего процесса возобновления общественного порядка, которая реализуется на второй стадии этого процесса. На этой стадии применяются материальные нормы административного законодательства, выполняются административные взыскания.

Важнейшей частью административной деятельности, от эффективности которой зависит позитивный конечный результат, является надзор за соблюдением общественного порядка. Этот присмотр осуществляется как силами самой милиции, так и путем взаимодействия милиции с другими субъектами (например. Министерством обороны). Этот этап можно назвать этапом присмотра и предупреждения правонарушений.

Разнообразие заданий, которые решаются в процессе административной деятельности органов внутренних дел, обусловливает необходимость использования в ней разных форм.

Принято распределять формы административной деятельности на непосредственно