Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-украински

вдвічі більша ніж у випускників. Дані розбіжності можуть бути викликані адаптованістю курсантів п’ятого курсу до умов життєдіяльності в яких вони знаходяться і вибір тенденції безкомпромісності як кращої для цих умов. Також на вибір може впливати рівень учбового досвіду та практичних надбань в їх діяльності.

Характеризуючи п’ятикурсників, зазначимо, що пройшовши всі етапи учбово-службової діяльності вони зрозуміли, що іноді не пішовши на компроміс втрачаються найретельніші напрацювання в області міжособистісних відносин. І тому, за певних умов, компроміс доречний у використанні при вирішенні проблем з прийняттям точки зору іншої сторони, але до визначеного ступеня. Все ж не варто і безкомпромісність залишати без уваги, бо іноді, для ефективного вирішення справи слід настояти на своїй позиції або зовсім уникнути проблем.

Дослідження шкали образливості показало, що у курсантів обох груп дана характеристика тримається на низькому рівні. Перш за все це є показником впливу умов університетського середовища і вони розуміють, що тут вони захищені.

Характеризуючи позитивну агресивність, зазначимо, що вона у курсантів п’ятого курсу значимо менше ніж у курсантів першого курсу (відповідно 7,83 балів і 9,81 балів). Даний сумарний показник включає в себе непоступливість та напористість. Ці характеристики в однаковій мірі поєднується при схильності досліджуваних до проявів позитивної агресивності. При максимальному значенні за даною шкалою 20 балів у курсантів вона тримається на середньому рівні, хоча першокурсники менш “гнучкі“в відносинах.

Вивчаючи негативну агресивність слід відмітити, що у курсантів першого курсу вона значно вища (11,97 бала) ніж у курсантів п’ятого курсу (8,42 бала). До даної шкали входять характеристики мстивості та нетерпимості до думок інших.

Соціальну адаптацію особистості в значній мірі визначає інтегральність, так як вона є регулятором поведінки і діяльності. Курсанти повинні розуміти, що на самоконтроль в їх майбутній діяльності впливають її особливості і специфіка, яка характеризується рядом значних показників. Перш за все вона здійснюється лише за допомогою застосування юридичних мір впливу. По-друге дані міри повинні чітко відповідати діючому законодавству.

По-третє службова діяльність працівників ОВС – публічна та високоемоційна, що в свою чергу потребує високого самоконтролю.

Для визначення індивідуального рівня суб’єктивного самоконтролю (РСК), інваріантності до приватних ситуацій діяльності, показників рівня побудови відносин та ряду ситуаційних показників нами була використана методика дослідження рівня суб’єктивного контролю.

Отримані результати, які підтверджують, що в цілому РСК як у курсантів 1-го курсу так і у курсантів 5-го курсу високий. Результати дослідження РСК курсантів представлені у таблиці 3.12.

Таблиця 3.12.

Дані обчислення значимості статистичних розбіжностей середніх значень РСК курсантів першого та п’ятого курсів (у балах)

Шкали 1 група 2 група

Загальний РСК 23,24±3,77 3,02±2,27

Інтернальність в області досягнення 5,28±1,28 7,41±1,59

Інтернальність в області невдач 5,40±1,55 6,72±2,39

Інтернальність в сфері сімейних відносин 4,36±1,11 6,34±2,02

Інтернальність в сфері міжособистісних відносин 1,64±0,64 2,17±0,97

Інтернальність в сфері виробничих відносин 3,72±1,06 7,17±1,39

Інтернальність в сфері здоров’я та хвороби 1,65±0,74 2,72±1,03

Як випускники так і курсанти 1-го курсу мають середній рівень суб’єктивного контролю (середнє значення складає 30,10 балів) у випускників, а у курсантів 1 курсу (середнє значення 23,24 балів). Отримані розбіжності достовірні (p<0,05 за критерієм Ст’юдента). Дані показники РСК є свідченням того, що в деяких випадках вони вважають важливі події в своєму житті результатом особистих дій, несучи за них повну відповідальність, а іноді приписуючи подіям життя дії інших людей або випадку.

Досліджуючи показник інтернальності в області досягнення відмітимо, що у курсантів з другої групи він вищий і складає 7,41 бала, що відображає високий самоконтроль над емоційно-позитивними подіями і ситуаціями. За даних умов члени досліджуваної групи вважають, що всього ефективного в своєму житті вони досягли самі і спроможні з успіхом переслідувати свої цілі в майбутньому. Також це черговий раз доводить, що вони вийшли на стадію адаптації (інтеграція-гармонізація), орієнтуються у виконанні функціональних обов’язків.

Напротивагу їм курсанти першого курсу мають нижчі показники за даною шкалою (середнє значення складає 5,28 бала), це пояснюється розумінням того, що для них в недалекому почнеться черговий етап життя в якому потрібно реалізувати придбані знання, навички, враховуючи ситуацію в яку вони потраплять.

У співвідношенні з максимальним показником за шкалою інтернальності в області досягнень 12 балів як випускники так і курсанти першого курсу мають середній рівень інтернальності в області досягнень.

Вивчаючи інтернальність в області невдач відмітимо, що показник курсантів першого курсу значно нижчий норми, максимальне значення 12 балів, (середнє значення 5,4 бала). Це свідчить про те, що досліджувані схильні приписувати відповідальність за негативні події та ситуації іншим людям або вважати їх результатом невезіння. А п’ятикурсники ( середнє значення складає 6,72 бала) навпаки на високому рівні контролюють емоційно-негативні події. При невдачах, негараздах, прорахунках та

По-русски

вдвое больше, чем у выпускников. Данные расхождения могут быть вызваны адаптированной курсантов пятого курса к условиям жизнедеятельности в которых они находятся и выбор тенденции бескомпромиссности как лучшей для этих условий. Также на выбор может влиять уровень учебного опыта и практических приобретений в их деятельности.

Характеризуя пятикурсников, отметим, что пройдя все этапы учебно-служебной деятельности они поняли, что иногда не пойдя на компромисс теряются самые тщательные наработки в области межличностных отношений. И потому, при определенных условиях, компромисс уместен в использовании при решении проблем с принятием точки зрения другой стороны, но к определенной степени. Все же не стоит и бескомпромиссность оставлять без внимания, потому что иногда, для эффективного решения дела следует настоять на своей позиции или совсем избежать проблем.

Исследование шкалы оскорбительности показало, что у курсантов обеих групп данная характеристика держится на низком уровне. Прежде всего это является показателем влияния условий университетской среды и они понимают, что здесь они защищены.

Характеризуя позитивную агрессивность, отметим, что она у курсантов пятого курса значимо меньше чем у курсантов первого курса (соответственно 7,83 баллов и 9,81 баллов). Данный суммарный показатель включает у себя неуступчивость и напористость. Эти характеристики в одинаковой мере сочетает при склонности исследуемых к проявлениям позитивной агрессивности. При максимальном значении по данной шкале 20 баллов у курсантов она держится на среднем уровне, хотя первокурсники менее "гибкие" в отношениях.

Изучая негативную агрессивность следует заметил, что у курсантов первого курса она значительно более высока (11,97 балла) чем у курсантов пятого курса (8,42 балла). В данную шкалу входят характеристики мстительности и нетерпимости к мыслям других.

Социальную адаптацию личности в значительной степени определяет интегральность, так как она является регулятором поведения и деятельности. Курсанты должны понимать, что на самоконтроль в их будущей деятельности влияют ее особенности и специфика, которая характеризуется рядом значительных показателей. Прежде всего она осуществляется лишь с помощью применения юридических мер влияния. Во-вторых данные меры должны четко отвечать действующему законодательству.

В-третьих служебная деятельность работников ОВС - публичная и высокоэмоциональная, что в свою очередь требует высокого самоконтроля.

Для определения индивидуального уровня субъективного самоконтроля (РСК), инвариантности к частным ситуациям деятельности, показателей уровня построения отношений и ряда ситуационных показателей нами была использованная методика исследования уровня субъективного контроля.

Полученные результаты, которые подтверждают, что в целом РСК как у курсантов 1-го курса так и у курсантов 5-го курса высокий. Результаты исследования РСК курсантов представлены в таблице 3.12.

Таблица 3.12.

Данные вычисления значимости статистических расхождений средних значений РСК курсантов первого и пятого курсов (в баллах)

Шкалы 1 группа 2 группа

Общий РСК 23,24±3,77 3,02±2,27

Інтернальність в области достижения 5,28±1,28 7,41±1,59

Інтернальність в области неудач 5,40±1,55 6,72±2,39

Інтернальність в сфере семейных отношений 4,36±1,11 6,34±2,02

Інтернальність в сфере межличностных отношений 1,64±0,64 2,17±0,97

Інтернальність в сфере производственных отношений 3,72±1,06 7,17±1,39

Інтернальність в сфере здоровья и болезни 1,65±0,74 2,72±1,03

Как выпускники так и курсанты 1-го курса имеют средний уровень субъективного контроля (среднее значение составляет 30,10 баллов) у выпускников, а у курсантов 1 курса (среднее значение 23,24 баллов). Полученные расхождения достоверные (p<0,05 по критерию Ст'юдента). Данные показатели РСК являются свидетельством того, что в некоторых случаях они считают важные события в своей жизни результатом личных действий, неся за них полную ответственность, а иногда приписывая событиям жизни действия других людей или случая.

Исследуя показатель інтернальності в области достижения отметим, что у курсантов из второй группы он более высок и складывает 7,41 балла, который отображает высокий самоконтроль над эмоционально-позитивными событиями и ситуациями. При данных условиях члены исследуемой группы считают, что всего эффективного в своей жизни они достигли сами и в состоянии с успехом преследовать свои цели в будущем. Также это очередной раз доказывает, что они вышли на стадию адаптации (интеграция-гармонизация), ориентируются в исполнении функциональных обязанностей.

Напротивагу им курсанты первого курса имеют низшие показатели по данной шкале (среднее значение складывает 5,28 балла), это объясняется пониманием того, что для них в недалеком начнется дежурный этап жизни в котором нужно реализовать приобретенные знания, навыки, учитывая ситуацию в которую они попадут.

В соотношении с максимальным показателем за шкалой інтернальності в области достижений 12 баллов как выпускники так и курсанты первого курса имеют средний уровень інтернальності в области достижений.

Изучая інтернальність в области неудач отметим, что показатель курсантов первого курса значительно ниже нормы, максимальное значение 12 баллов (среднее значение 5,4 балла). Это свидетельствует о том, что исследуемые склонны приписывать ответственность за негативные события и ситуации другим людям или считать их результатом невезенье. А пятикурсники ( среднее значение складывает 6,72 балла) наоборот на высоком уровне контролируют эмоционально-негативные события. При неудачах, неурядицах, просчетах и