Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-украински

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З ЗАГАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

1. Поняття кримінального закону, його риси та значення.

Кримінальний закон - це законодавчий акт Верховної Ради України (5 квітня 2001 р., був прийнятий новий КК, який набрав чинності з 1 вересня 2001 р), який містить у собі норми, що вста¬новлюють принципи і загальні правила кримінальної відповіда¬льності, чи кримінальну відповідальність за певні діяння з вказів¬кою покарання, яке може бути застосовано за їх вчинення, або ві¬дміняють гаку відповідальність, що існувала раніше.

У кримінальному законі може міститись одна чи кілька норм кримінального права. Таким чином, кримінальне право складається із сукупності кримінальних законів і становить їх си¬стему. Кримінальний закон, на відміну від інших галузей права є єдиним джерелом кримінального права (а ні підзаконні акти, а ні судові прецеденти не є таким джерелом); тільки він (закон) вста¬новлює злочинність і караність діяння, на підставі чого суддя (суд) застосовує до особи, що вчинила це діяння, покарання, яке, в свою чергу, породжує стан судимості.

2. Види співучасників, критерії їх виділення.

У ст. 27 дасться визначення окремих видів співучасників: виконавця, організатора, підмовника і пособника.

В основу такого розподілу покладено об'єктивні критерії ступінь і характер участі кожного з них у вчиненні злочину.

Ступінь участі це інтенсивність діяння кожної з осіб, які діють спільно, щодо виконання своєї ролі в учиненні злочину.

Характер участі визначає функціональну роль кожного співучасника в спільному злочині. У певних випадках при одній і тій самій функціональній ролі особи може бути різна ступінь її участі у вчиненні злочину.

Співучасники у злочині можуть виконувати різні ролі або однорідні, або різнорідні функції. В ст. 27 КК названі види співуча¬сників, якими с виконавець, організатор, під мові пік і пособник.

Виконавець. Ним вважається особа, яка безпосередньо вчи¬нила злочин. Це означає, ідо виконавцем с співучасник, який своїми діями виконав повністю або хоча б частково (в якійсь частині) об'єк¬тивну сторону злочину. Такою особою є той, хто безпосередньо спричинив злочинний результат.

Водночас злочин вважається вико¬наним особою і тоді, коли вона вчинила його не власноруч, а вико¬риставши для цього іншу особу, яка через малолітство, розумову ві¬дсталість, психічну хворобу та з інших причті не могла розуміти характеру і значення дій, що нею вчинялися.

Виконавцем (співвиконавцем) може бути також суб'єкт, який з мстою вчинення злочину використовує осіб, які не підля¬гають кримінальній відповідальності за скоєне. Це так зване опо¬середковане виконання.

Опосередковане виконання може мати місце, коли для скоєння злочину (його об'єктивної сторони) використовувався суб'єкт, який не досяг віку кримінальної відповідальності, або неосудна особа. Опосередковане виконання буде також тоді, коли

злочинні дії було вчинено в результаті фізичного або психічного насильства.

У цих випадках йдеться про посереднє виконання злочину.

Організатором визнається особа, яка організувала вчи¬нення злочину або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також с особа, яка створила організовану групу чи злочинну організацію, або керувала нею, або особа, яка забезпе¬чувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації (ч. 3 ст.27 КК).

Організатором с особа, яка не тільки викликає в інших осіб бажання вчинити злочин, а й об'єднує їх, розробляє план вчинен¬ня злочинних дій, розподіляє ролі між учасниками злочину або здійснює безпосереднє керівництво вчиненням злочину як вата¬жок, розпорядник діяльності, спрямованої на досягнення злочин¬ного результату.

Приховування злочинної діяльності організованих груп і злочинних організацій може здійснюватися під виглядом офіцій¬но зареєстрованих товариств тощо. Такс приховування може здій¬снювати представник влади або інші службові особи шляхом зло¬вживання владою або службовим становищем. У таких випадках відповідальність настає за сукупністю скоєних злочинів.

Діяльність організатора може бути спрямована на вчинення окремого злочину (наприклад, убивства) або пов'язана з утворен¬ням злочинної організації. Відповідальність за організаторську діяльність передбачена також і як самостійний злочин.

Підмовником, відповідно до ч. 5 ст. 19, вважається особа, яка схилила до вчинення злочину. Діяльність нього співучасника харак¬теризується тим, що він свідомо викликає в іншої особи рішучість або зміцнює намір впинити злочин, який виник у неї раніше.

Підмовництво може здійснюватися різними способами і в різних формах. Це фізичний або психічний примус, підкуп, наказ, доручення, умовляння, прохання, обман тощо. Це можуть бути і жести, якими підмовник виражає і передає свою думку і бажання тому, кого схиляє до вчинення злочину. Такі жести прийнято на¬зивати конклюдентннми діями. Підмовник використовує їх, як правило, на місці вчинення злочину, надаючи виразність і одноз¬начність жесту, зміст якого розуміє і сприймає виконавець.

Результатом підмовиицтва г виконання підмовленим того злочину, до вчинення якого його схилив підмовник.

Підмовництво матиме місце також тоді, коли особа схили¬ла кого-небудь до пособництва, тобто до сприяння виконавцю.

Підмовництво передбачає активну діяльність. Однак під¬мовник не бере безпосередньої участі у вчиненні злочину, що ві¬дрізняє його від виконавця.

Із суб'єктивної сторони діяльність підмовника характе¬ризується прямим умислом. Підмовляючи кого-небудь до вчи¬нення певного злочину, винний усвідомлює суспільно небезпеч¬ний характер своєї дії, передбачає її небезпечні наслідки і бажає їх настання.

Пособником є особа, яка сприяла вчиненню злочину.

Пособництво може проявлятися по-різному. Стаття 27 КК передбачає такі форми пособництва: дача порад, вказівок, палан¬ня засобів для вчинення злочину, усунення перешкод до його вчинення.

Пособництвом є також обіцяння до або в процесі вчинення злочину сховати злочинця, знаряддя і засоби вчинення злочину, слі¬ди злочину, а також предмети, добуті злочинним шляхом. Заздале¬гідь обіцяне переховувати, як і будь-який інший вид співучасті, впливає на вчинення виконавцем злочину, дає злочинцю надію на приховання злочину, зміцнює його бажання і рішучість вчинити злочин і тому знаходиться в причинному зв'язку з діями виконавця.

Пособництво злочину може бути на кожній стадії вчинення злочину, як правило, до моменту його закінчення в юридичному (законодавчому) розумінні.

Пособник, як і інші співучасники, діє умисно. Він знає про злочинні наміри виконавця і допомагає йому.

Частина шоста ст. 27 КК говорить, що не є співучастю необіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчи¬нення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів.

Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлений або вчи¬нюваний злочин. Такі особи підлягають кримінальній відповіда¬льності лише у випадках, коли вчинене ними

По-русски

ВОПРОС К ЭКЗАМЕНУ ИЗ ОБЩЕЙ ЧАСТИ КРИМИНАЛЬНОГО ПРАВА

1. Понятие криминального закона, его черты и значения.

Криминальный закон - это законодательный акт Верховной Рады Украины(5 апреля в 2001 г., был принят новый КК, который вступил в силу с 1 сентября 2001 р), который содержит в себе нормы, что вста¬новлюють принципы и общие правила криминальной відповіда¬льності, или криминальную ответственность за определенные деяния из вказів¬творю наказание, которое может быть применено за их совершение, или ві¬дміняють крюку ответственность, которая существовала раньше.

В криминальном законе может содержаться одна или несколько норм криминального права. Таким образом, криминальное право состоит из совокупности криминальных законов и представляет их си¬стему. Криминальный закон, в отличие от других отраслей права является единственным источником криминального права(а ни подзаконные акты, а ни судебные прецеденты не являются таким источником); только он(закон) вста¬новлює преступность и наказуемость деяния, на основании чего судья(суд) применяет к лицу, которое совершило это деяние, наказание, которое, в свою очередь, порождает состояние судимости.

2. Виды соучастников, критерии их выделения.

В ст. 27 дастся определение отдельных видов соучастников : исполнителя, организатора, подговорщика и пособника.

В основу такого распределения положены объективные критерии степень и характер участия каждого из них в совершении преступления.

Степень участия это интенсивность деяния каждой из лиц, которые действуют совместно, относительно выполнения своей роли в делании преступления.

Характер участия определяет функциональную роль каждого соучастника в общем преступлении. В определенных случаях при одной и той же функциональной роли лица может быть разная степень ее участия в совершении преступления.

Соучастники в преступлении могут исполнять разные роли или однородные, или разнородные функции. В ст. 27 КК названные виды напевная¬сників, которыми с исполнитель, организатор, под языку пик и пособник.

Исполнитель. Им считается лицо, которое непосредственно учи¬ныла преступление. Это значит, ідо исполнителем с соучастник, который своими действиями выполнил полностью или хотя бы частично(в какой-то части) об'єк¬тивну сторону преступления. Таким лицом является тот, кто непосредственно повлек преступный результат.

В то же время преступление считается вико¬наним лицом и тогда, когда она совершила его не собственноручно, а вико¬риставши для этого другое лицо, которое через малолетство, умственную ві¬дсталість, психическую болезнь и из других причті не могла понимать характера и значения действий, что ею совершались.

Исполнителем(соисполнителем) может быть также субъект, который из мстою совершения преступления использует лица, которые не подля¬тратят попусту криминальной ответственности за скоєне. Это так называемое опо¬середковане выполнения.

Опосредствованное выполнение может иметь место, когда для совершения преступления(его объективной стороны) использовался субъект, который не достиг возраста криминальной ответственности, или неподсудное лицо. Опосредствованное выполнение будет также тогда, когда

преступные действия были совершенны в результате физического или психического насилия.

В этих случаях идет речь о посредственном выполнении преступления.

Организатором признается лицо, которое организовало учи¬нення преступлению или руководила его(их) подготовкой или совершением. Организатором также с лицо, которое создало организованную группу или преступную организацию, или руководило ею, или лицо, какая забезпе¬слыхивала финансирование или организовывала укрывательство преступной деятельности организованной группы или преступной организации(ч. 3 ст.27 КК).

Организатором с лицо, которое не только вызывает у других лиц желания совершить преступление, но и объединяет их, разрабатывает план вчинен¬ня преступных действий, распределяет роли между участниками преступления или осуществляет непосредственное руководство совершениям преступления как вата¬жок, распорядитель деятельности, направленной на достижение преступление¬ного результата.

Укрывательство преступной деятельности организованных групп и преступных организаций может осуществляться под видом оффиций¬но зарегистрированных обществ и тому подобное. Такс укрывательства может сдой¬снювати представитель власти или другие служебные лица путем зло¬употребление властью или служебным положением. В таких случаях ответственность наступает за совокупностью совершенных преступлений.

Деятельность организатора может быть направлена на совершение отдельного преступления(например, убийства) или связана с утворен¬ням преступной организации. Ответственность за организаторскую деятельность предусмотрена также и как самостоятельное преступление.

Подговорщиком, в соответствии с ч. 5 в. 19, считается лицо, которое склонило к совершению преступления. Деятельность его соучастника харак¬теризується тем, что он сознательно вызывает у другого лица решительность или укрепляет намерение впинити преступление, которое возникло у нее раньше.

Подстрекательство может осуществляться разными способами и в разных формах. Это физическое или психическое принуждение, подкуп, приказ, поручение, уговаривание, просьба, обман и тому подобное. Это могут быть и жесты, которыми подговорщик выражает и передает свое мнение и желание тому, кого склоняет к совершению преступления. Такие жесты приняты на¬зивати конклюдентннми действиями. Подговорщик использует их, как правило, на месте совершения преступления, предоставляя выразительность и одноз¬начність жеста, содержание которого понимает и воспринимает исполнитель.

Результатом підмовиицтва г выполнения подговоренным того преступления, к совершению какого его склонил подговорщик.

Подстрекательство будет иметь место также тогда, когда лицо склоны¬ла кого-нибудь к пособничеству, то есть к содействию исполнителю.

Подстрекательство предусматривает активную деятельность. Однако под¬языковед не берет непосредственного участия в совершении преступления, что ві¬дрізняє его от исполнителя.

Из субъективной стороны деятельность подговорщика характе¬ризується прямым умыслом. Подговаривая кого-нибудь к учи¬нення определенного преступления, виновный осознает общественно небезпеч¬ной характер своего действия, предусматривает ее опасные последствия и желает их наступления.

Пособником является лицо, которое способствовало совершению преступления.

Пособничество может проявляться по-разному. Статья 27 КК предусматривает такие формы пособничества : дача советов, указаний, палан¬ня средств для совершения преступления, устранения препятствий к его совершению.

Пособничеством является также обещание к или в процессе совершения преступления спрятать преступника, орудия и средства совершения преступления, слі¬ди преступления, а также предметы, добытые преступным путем. Заздале¬гідь обещанное переховувати, как и любой другой вид соучастия, влияет на совершение исполнителем преступления, дает преступнику надежду на сокрытие преступления, укрепляет его желание и решительность совершить преступление и потому находится в причинной связи с действиями исполнителя.

Пособничество преступления может быть на каждой стадии совершения преступления, как правило, к моменту его окончания в юридическом(законодательному) понимании.

Пособник, как и другие соучастники, действует преднамеренный. Он знает о преступных намерениях исполнителя и помогает ему.

Часть шестая ст. 27 КК говорит, что не является соучастием необещанное загодя переховування преступника, орудий и средств учи¬нення преступлению, следов преступления или предметов, добытых преступным путем, или приобретение или сбыт таких предметов.

Не является соучастием обещанное к окончанию совершение преступления несообщения о достоверно известном подготовлен или учи¬нюваний преступление. Такие лица подлежат криминальной відповіда¬льності лишь в случаях, когда совершенно ими