Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

3.1 Классификация и расшифровка фирменных (торговых марок) и кодовых имен процессоров, а также их ядер с приведением кратких характеристик.

Центральный процессор (ЦП; также центральное процессорное устройство — ЦПУ; англ. central processing unit, CPU, дословно — центральное обрабатывающее устройство) — электронный блок либо интегральная схема (микропроцессор), исполняющая машинные инструкции (код программ), главная часть аппаратного обеспечения компьютера или программируемого логического контроллера. Иногда называют микропроцессором или просто процессором.

Изначально термин центральное процессорное устройство описывал специализированный класс логических машин, предназначенных для выполнения сложных компьютерных программ. Вследствие довольно точного соответствия этого назначения функциям существовавших в то время компьютерных процессоров, он естественным образом был перенесён на сами компьютеры. Начало применения термина и его аббревиатуры по отношению к компьютерным системам было положено в 1960-е годы.

Устройство, архитектура и реализация процессоров с тех пор неоднократно менялись, однако их основные исполняемые функции остались теми же, что и прежде.

Главными характеристиками ЦПУ являются: тактовая частота, производительность, энергопотребление, нормы литографического процесса, используемого при производстве (для микропроцессоров) и архитектура.

Наиболее популярные процессоры сегодня производят фирмы Intel, AMD и IBM. Но большинство процессоров, используемых в настоящее время, являются Intel-совместимыми, то есть имеют набор инструкций и интерфейсы программирования, сходные с используемыми в процессорах компании Intel.

3.1.1 Intel

Pentium – первые процессоры семейства P5 (март 1993 г.). Тогда Intel, чтобы не повторить ошибки с i486 (суд отклонил иск к AMD по поводу названия), решила дать своему изделию имя, которое впоследствии стало нарицательным. Первое поколение Pentium носило кодовое имя P5, а также i80501, напряжение питания было 5 В, расположение выводов – "матрица", тактовые частоты – 60 и 66 МГц, технология изготовления – 0,80-микронная, частота шины равна частоте ядра. Выпускались в конструктиве под Socket 4.

Развитием этого семейства стал P54, он же i80502, напряжение питания ядра было снижено с 5 В до 3,3 В, расположение выводов – "шахматная матрица", технология – 0,50 мкм, а затем 0,35 мкм. Тактовая частота ядра – 75-200 МГц, шины – 50, 60, 66 МГц. Объем кэш-памяти L1 – 16Кбайт. Впервые она была разделена – 8 Кбайт на данные и 8 Кбайт на инструкции. Разъем Socket 7. Архитектура IA32, набор команд не менялся со времен процессоров i386.

Pentium MMX (P55, январь 1997 г.) стали следующими процессорами фирмы Intel. Добавился новый набор из 57 команд MMX. Технология – 0,35 мкм. Напряжение питания ядра уменьшилось до 2,8 В. Процессоры потребовали изменения в архитектуре материнских плат, так как двойное электропитание потребовало установки дополнительного стабилизатора напряжения. Объем кэш-памяти L1 был увеличен в два раза и составил 32 Кбайта. Внутренняя тактовая частота – 166-233 МГц, частота шины – 66 МГц. Рассчитаны на Socket 7. Стали последними в линейке процессоров Pentium для компьютеров Desktop.

Tillamook – кодовое наименование ядра процессоров Pentium, созданных в январе 1997 г. Предназначены для применения в портативных компьютерах. Технология – 0,25 мкм. Отличаются пониженным напряжением ядра и рассеиваемой мощности. Кэш-память L1 – 32 Кбайта, набор команд MMX. Тактовые частоты от 133 до 266 МГц с частотой шины 60-66 МГц. Тип упаковки – TCP и MMC. Существуют переходники для установки Tillamook в гнездо Super 7.

Pentium Pro – первые процессоры шестого поколения, выпущенные в ноябре 1995 г. Впервые применена кэш-память L2, объединенная в одном корпусе с ядром и работающая на частоте ядра процессора. Процессоры имели очень высокую себестоимость изготовления. Выпускались сначала по технологии 0,50 мкм, а затем по 0,35 мкм, что позволило увеличить объем кэш-памяти L2 с 256 до 512, 1024 и 2048 Кбайт. Тактовая частота – от 150 до 200 МГц. Частота шины – 60 и 66 МГц. Кэш-память L1 – 16 Кбайт. Разъем Socket 8.

Поддерживали все инструкции процессоров Pentium, а также ряд новых инструкций (cmov, fcomi и т.д.). В архитектуру была введена двойная независимая шина (DIB). В дальнейшем все новшества унаследовали Pentium II. Архитектура Pentium Pro значительно опередила свое время.

Pentium II/III – семейство P6/6x86, первые представители появились в мае 1997 г. Семейство этих процессоров объединяет под общим именем процессоры, предназначенные для разных сегментов рынка: Pentium II (Klamath, Deschutes, Katmai) – для массового рынка ПК среднего уровня, Celeron (Covington, Mendocino, Dixon и т.д.) – для недорогих компьютеров, Xeon (Xeon, Tanner, Cascades и т.д.) – для высокопроизводительных серверов и рабочих станций. Имеет модификации для Slot 1, Slot 2, Socket 370, а также соответствующие варианты для мобильных компьютеров.

Klamath – наименование ядра первых процессоров линейки Pentium II (январь 1997 г.). Технология – 0,35 мкм. Тактовые частоты ядра – 233-300 МГц. Частота шины – 66 МГц, кэш-память L1 – 32 Кбайт, кэш-память L2 – 512 Кбайт. Последняя для снижения стоимости процессора размещена на процессорной плате и работает на половине частоты ядра процессора. Дополнен MMX-блоком. Питание ядра – 2,8 В, конструктив – картридж SECC, разъем – Slot 1.

Deschutes – наименование ядра (январь 1998 г.) процессоров линейки Pentium II, сменившего Klamath. Технология – 0,25 мкм, питание ядра – 2,0 В. Тактовая частота – 266-450 МГц, частота шины – 66, 100 МГц, кэш-память L1 – 32 Кбайта, кэш-память L2, размещенная на плате процессора, – 512 Кбайт. Разъем – Slot 1. Конструктив – картридж SECC, который в старших моделях был сменен на SECC2 (кэш с одной стороны от ядра, а не с двух, как в стандартном Deschutes; измененное крепление кулера).

Tonga – одно из кодовых наименований мобильных процессоров Pentium II – Mobile Pentium II. Построен на 0,25 мкм ядре Deschutes. Впервые появился в апреле 1998 г. Тактовая частота ядра – 233-300 МГц, шины – 66 МГц. Выпускался в конструктиве Mini Cartridge Connector и Mobile Module Connector 1 и 2 (MMC-1 и 2).

Katmai – наименование ядра (сентябрь 1999 г.) процессоров Pentium III, пришедшего на смену Deschutes. Добавлен блок SSE (Streaming SIMD Extensions), расширен набор команд MMX, усовершенствован механизм потокового доступа к памяти. Техпроцесс – 0,25 мкм, тактовая частота – 450-600 МГц, кэш-память L2, размещенная на процессорной плате, – 512 Кбайт. Разъем – Slot 1. Частота шины – 100 МГц, но в связи с задержкой Coppermine были выпущены модели 533 и 600 МГц, рассчитанные на частоту шины процессора 133 МГц.

Celeron – семейство процессоров, ориентированных на массовый рынок недорогих компьютеров. В это семейство входят модели, созданные на основе архитектур Covington, Mendocino, Dixon, Coppermine. Впервые появились в апреле 1998 года. Выпускались вначале для Slot 1, в дальнейшем – для Socket 370.

Covington – первые варианты процессоров

По-украински

3.1 Класифікація і розшифровка фірмових (торгових марок) і кодових імен процесорів, а також їх ядер з приведенням коротких характеристик.

Центральний процесор (ЦП; також центральний процесорний пристрій - ЦПУ; англ. central processing unit, CPU, дослівно - центральний оброблювальний пристрій) - електронний блок або інтегральна схема (мікропроцесор), що виконує машинні інструкції (код програм), головна частина апаратного забезпечення комп'ютера або програмованого логічного контроллера. Іноді називають мікропроцесором або просто процесором.

Спочатку термін центральний процесорний пристрій описував спеціалізований клас логічних машин, призначених для виконання складних комп'ютерних програм. Внаслідок досить точної відповідності цього призначення функціям комп'ютерних процесорів, що існували у той час, він природним чином був перенесений на самі комп'ютери. Початок застосування терміну і його абревіатури по відношенню до комп'ютерних систем був покладений в 1960-і роки.

Пристрій, архітектура і реалізація процесорів відтоді неодноразово мінялися, проте їх основні виконувані функції залишилися тими ж, що і раніше.

Головними характеристиками ЦПУ є: тактова частота, продуктивність, енергоспоживання, норми літографічного процесу, використовуваного при виробництві (для мікропроцесорів) і архітектура.

Найбільш популярні процесори сьогодні роблять фірми Intel, AMD і IBM. Але більшість процесорів, використовуваних нині, є Intel- сумісними, тобто мають набір інструкцій і інтерфейси програмування, схожі з використовуваними в процесорах компанії Intel.

3.1.1 Intel

Pentium - перші процесори сімейства P5 (березень 1993 р.). Тоді Intel, щоб не повторити помилки з i486 (суд відхилив позов до AMD з приводу назви), вирішила дати своєму виробу ім'я, яке згодом стало прозивним. Перше покоління Pentium носило кодове ім'я P5, а також i80501, напруга живлення була 5 В, розташування виведень - "матриця", тактові частоти - 60 і 66 Мгц, технології виготовлення - 0,80-мікронна, частота шини дорівнює частоті ядра. Випускалися в конструктиві під Socket 4.

Розвитком цього сімейства став P54, він же i80502, напруга живлення ядра була понижена з 5 В до 3,3 В, розташування виведень - "шахова матриця", технологія - 0,50 мкм, а потім 0,35 мкм. Тактова частота ядра - 75-200 Мгц, шин - 50, 60, 66 Мгц. Об'єм кеш-пам'яті L1 - 16Кбайт. Уперше вона була розділена - 8 Кбайт на дані і 8 Кбайт на інструкції. Роз'їм Socket 7. Архітектура IA32, набір команд не мінявся з часів процесорів i386.

Pentium MMX (P55, січень 1997 р.) стали наступними процесорами фірми Intel. Додався новий набір з 57 команд MMX. Технологія - 0,35 мкм. Напруга живлення ядра зменшилася до 2,8 В. Процесори зажадали зміни в архітектурі материнських плат, оскільки подвійне електроживлення зажадало установки додаткового стабілізатора напруги. Об'єм кеш-пам'яті L1 був збільшений в два рази і склав 32 Кбайта. Внутрішня тактова частота - 166-233 Мгц, частота шини - 66 Мгц. Розраховані на Socket 7. Стали останніми в лінійці процесорів Pentium для комп'ютерів Desktop.

Tillamook - кодове найменування ядра процесорів Pentium, створених в січні 1997 р. Призначені для застосування в портативних комп'ютерах. Технологія - 0,25 мкм. Відрізняються зниженою напругою ядра і розсіюваної потужності. Кеш-пам'ять L1 - 32 Кбайта, набір команд MMX. Тактові частоти від 133 до 266 Мгц з частотою шини 60-66 Мгц. Тип упаковки - TCP і MMC. Існують перехідники для установки Tillamook в гніздо Super 7.

Pentium Pro - перші процесори шостого покоління, випущені в листопаді 1995 р. Уперше застосована кеш-пам'ять L2, об'єднана в одному корпусі з ядром і працююча на частоті ядра процесора. Процесори мали дуже високу собівартість виготовлення. Випускалися спочатку за технологією 0,50 мкм, а потім по 0,35 мкм, що дозволило збільшити об'єм кеш-пам'яті L2 з 256 до 512, 1024 і 2048 Кбайт. Тактова частота - від 150 до 200 Мгц. Частота шини - 60 і 66 Мгц. Кеш-пам'ять L1 - 16 Кбайт. Роз'їм Socket 8.

Підтримували усі інструкції процесорів Pentium, а також ряд нових інструкцій (cmov, fcomi і так далі). У архітектуру була введена подвійна незалежна шина (DIB). Надалі усі нововведення успадкували Pentium II. Архітектура Pentium Pro значно випередила свій час.

Pentium II/III - сімейство P6/6x86, перші представники з'явилися в травні 1997 р. Сімейство цих процесорів об'єднує під загальним ім'ям процесори, призначені для різних сегментів ринку : Pentium II (Klamath, Deschutes, Katmai) - для масового ринку ПК середнього рівня, Celeron (Covington, Mendocino, Dixon і так далі) - для недорогих комп'ютерів, Xeon (Xeon, Tanner, Cascades і так далі) - для високопродуктивних серверів і робочих станцій. Має модифікації для Slot 1, Slot 2, Socket 370, а також відповідні варіанти для мобільних комп'ютерів.

Klamath - найменування ядра перших процесорів лінійки Pentium II (січень 1997 р.). Технологія - 0,35 мкм. Тактові частоти ядра - 233-300 Мгц. Частота шини - 66 Мгц, кеш-пам'яті L1 - 32 Кбайт, кеш-пам'яті L2 - 512 Кбайт. Остання для зниження вартості процесора розміщена на процесорній платі і працює на половині частоти ядра процесора. Доповнений MMX- блоком. Живлення ядра - 2,8 В, конструктив - картрідж SECC, роз'їм - Slot 1.

Deschutes - найменування ядра (січень 1998 р.) процесорів лінійки Pentium II, Klamath, що змінив. Технологія - 0,25 мкм, живлення ядра - 2,0 В. Тактова частота - 266-450 Мгц, частоти шини - 66, 100 Мгц, кеш-пам'яті L1 - 32 Кбайта, кеш-пам'ять L2, розміщена на платі процесора, - 512 Кбайт. Роз'їм - Slot 1. Конструктив - картрідж SECC, який в старших моделях був змінний на SECC2 (кеш з одного боку від ядра, а не з двох, як в стандартному Deschutes; змінене кріплення кулера).

Tonga - одно з кодових найменувань мобільних процесорів Pentium II - Mobile Pentium II. Побудований на 0,25 мкм ядрі Deschutes. Уперше з'явився в квітні 1998 р. Тактова частота ядра - 233-300 Мгц, шин - 66 Мгц. Випускався в конструктиві Mini Cartridge Connector і Mobile Module Connector 1 і 2 (MMC - 1 і 2).

Katmai - найменування ядра (вересень 1999 р.) процесорів Pentium III, що прийшло на зміну Deschutes. Доданий блок SSE (Streaming SIMD Extensions), розширений набір команд MMX, вдосконалений механізм потокового доступу до пам'яті. Техпроцесс - 0,25 мкм, тактова частота - 450-600 Мгц, кеш-пам'яті L2, розміщеної на процесорній платі, - 512 Кбайт. Роз'їм - Slot 1. Частота шини - 100 Мгц, але у зв'язку із затримкою Coppermine були випущені моделі 533 і 600 Мгц, розрахованих на частоту шин процесора 133 Мгц.

Celeron - сімейство процесорів, орієнтованих на масовий ринок недорогих комп'ютерів. У це сімейство входять моделі, створені на основі архітектури Covington, Mendocino, Dixon, Coppermine. Уперше з'явилися в квітні 1998 року. Випускалися спочатку для Slot 1, надалі - для Socket 370.

Covington - перші варіанти процесорів