Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

Днепропетровский государственный институт физической культуры и спорта

Кафедра водных видов спорта

Курсовая работа

Тема: «Особенности физического воспитания студентов первокурсников»

Выполнила:

Студентка 4 курса гр. ФВ 06-1Дёмкина Е.О.

г. Днепропетровск 2011г.

Вступление

Раздел 1. Анализ литературных источников.

1.1. Общие положення о физическом воспитании.

1.2. Особенности общего развития студентко первокурсников.

1.3. Двигательная активность студентов.

1.4. Динамика работоспособности студентов на протяжении суток.

Раздел ІІ. Методи и организация исследований.

2.1. Методы исследования.

2.2. Организаци исследования.

Раздел 3. Анализ результатов исследования.

3.1. Основные меры и методика самостоятельных занятий по профилактике и коррекции наиболее распространенных заболева¬ний опорно-двигательного аппарата.

3.2. Основные методики выполнения упражнений на развитие базовых физических качеств.

Введение.

Актуальность. Малоподвижный образ жизни делает организм человека беззащитным при развитии различных заболеваний. Особенно тревожно обстоит с этим дело у нашей молодежи. Для того, чтобы они росли здоровыми необходимо правильное физическое воспитание.

Однако актуальным вопросом является дальнейшая разработка разнообразия физического воспитания с целью определения здорового образа жизни.

Цель работы - Разработать меры формирования здорового образа жизни, формирование потребностей к занятиям в спортивных секциях и привлечение молодого поколения к занятиям физического воспитания.

Задачи:

1. Разработать комплекс упражнений для развития физических качеств на занятиях в высших учебных заведениях.

2. Выявить факторы которые влияют на мотивацию к здоровому образу жизни.

3. Привлеч юношей и девушек к активным занятиям физической культурой и спортом.

3. Дать фактический материал педагогам для превлечения молодежи к физическому воспитанию.

Объект исследования: Факторы, которые влияют на общий культурный и физический уровень молодого поколения.

Предмет исследования: Потребности, мотивы и интересы к занятиям физической культурой и спортом.

Научная новизна заключается в разработке конкретных валеологических программ, повышающих общий культурный, физический уровень, способствующий выбору здорового образа жизни, с целью укрепления и сохранения здоровья студентов в процессе обучения.

Теоретическая значимость работы заключается в разработке программ, комплексных упражнений необходимых для физического воспитания первокурсников.

Практическая значимость работы заключается в применении разработанных методов со студентами и в рассмотрении полученных результатов.

Раздел 1. Анализ литературных источников.

1.1. Общее положение о физическом воспитании.

Обоснование рационального двигательного режима для молодежи, является одной из наиболее сложных проблем современной возрастной физиологии спорта. Даже при самых благоприятных условиях сочетания обязательных и физкультурных занятий по физическому воспитанию высшие учебные заведения не в состоянии обеспечить необходимые объемы двигательной активности уча¬щихся.

Как показывает анализ физических нагрузок, применяемых в зависи¬мости от специализации и возраста, занимающихся в спортивных секциях, их не¬дельная тренировочная работа составляет до 20 часов.

Эти нормы значительно превышают недельную нагрузку учащихся в высших учебных заведениях, не специализирующихся в спорте. В пер¬вом случае речь может идти только об организации нагрузок, тогда как во втором - только о средствах и методах рационального увеличения двигательной активности студентов.

Как показывают специальные исследования, резкое увеличение двигательной активности молодежи (до 30 и более часов в неделю) при среднесуточном числе локомоций, превышающих 30 тысяч шагов, яв¬ляется запредельным. Такая двигательная активность для студентов превосходит эволюционно приобретенную биологическую потребность человека в движениях. Вместе с тем, количество локомоций в диапазоне около 10 тысяч шагов является явно недостаточным.

При таком числе локомоций в суточном двигательном режиме человека создается дефи¬цит двигательной активности, составляющий от 50 до 70%.

Как избыток, так и недостаток двигательной активности первокурсников отражаются, прежде всего, на деятельности сердечно-сосудистой системы. Даже незначительное время отсутствия полной двигательной активности у нетренированных людей (до 7-8 суток) ухудшает сократимость скелетных мышц, изменяет физико-химические свойства мышеч¬ных белков. За это время из костной ткани вымывается кальций. При этом снижается реакция организма к факторам среды - перегреванию, охлаждению, недостатку кислорода и др.

У тренированных людей эти расстройства проявляются слабее. Гиподинамия у них приводит к расстройству, прежде всего, сложно коор¬динационных двигательных действий.

Достаточно большим количеством работ отечественных и зарубеж¬ных авторов показано, что совершенствование качества двигательной деятельности, прогрессивный рост спортивных результатов возможны только при максимальном и высоком уровне двигательной активности. Оптимальный уровень двигательной активности сопровождается преимущественным развитием качеств, сопровождающих и обеспечиваю¬щих успех в избранной спортивной деятельности.

В то же время недо¬статочный или минимальный уровень двигательной активности сопровождается дисгармонией основных систем организма (сердечно-сосудистой, дыхательной, др.). Чрезмерные физические нагрузки ведут к перенапряжению сердца.

На развитие физических качеств оптимальное влияние оказывает высокий уровень двигательной активности, являясь двигательным базисом человека. При высоком его уровне повышается резистентность организма к воздействию неблагоприятных факторов внешней среды перегреванию, охлаждению, действию ускорений и перегрузок. При этом, физическое развитие носит гармоничный характер и, как правило, соответствует средним возрастным нормам учащихся.

При планировании физических нагрузок следует исходить, прежде всего, из оптимальных индивидуальных норм, которые обеспечивали бы разностороннее, гармоническое развитие студента, а не из потребного форсированного роста спортивных результатов. В то же время очевидно и другое, что нормы двигательной активности, способствующие сохранению высокой физической и умственной работоспособности студентов, недостаточны для прогрессивного роста спортивного результата студентов в спортивных секциях.

Физиологический эффект от занятий физической культу¬рой на организм занимающегося, зависит от его задач и характера учебной работы. При этом величина физической нагрузки для студентов может быть значительно ниже величин оптимально допустимых. Степень таких занятий на организм занимающихся в целом и на вегетатив¬ные функции невелика.

По-украински

Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту

Кафедра водних видів спорту

Курсова робота

Тема: "Особливості фізичного виховання студентів першокурсників"

Виконала:

Студентка 4 курси гр. ФВ 06-1Демкина Е.О.

м. Дніпропетровськ 2011г.

Вступ

Розділ 1. Аналіз літературних джерел.

1.1. Загальні положення про фізичне виховання.

1.2. Особливості загального розвитку студентко першокурсників.

1.3. Рухова активність студентів.

1.4. Динаміка працездатності студентів впродовж доби.

Розділ ІІ. Методи і організація досліджень.

2.1. Методи дослідження.

2.2. Организаци дослідження.

Розділ 3. Аналіз результатів дослідження.

3.1. Основні заходи і методика самостійних занять по профілактиці і корекції найбільш поширених заболева¬ний опорно-рухового апарату.

3.2. Основні методики виконання вправ на розвиток базових фізичних якостей.

Вступ.

Актуальність. Малорухомий спосіб життя робить організм людини беззахисним при розвитку різних захворювань. Особливо тривожно йде з цим справу у нашої молоді. Для того, щоб вони росли здоровими потрібне правильне фізичне виховання.

Проте актуальним питанням є подальша розробка різноманітності фізичного виховання з метою визначення здорового способу життя.

Мета роботи - Розробити заходи формування здорового способу життя, формування потреб до занять в спортивних секціях і залучення молодого покоління до занять фізичного виховання.

Завдання:

1. Розробити комплекс вправ для розвитку фізичних якостей на заняттях у вищих учбових закладах.

2. Виявити чинники які впливають на мотивацію до здорового способу життя.

3. Привлеч юнаків і дівчат до активних занять фізичною культурою і спортом.

3. Дати фактичний матеріал педагогам для превлечения молоді до фізичного виховання.

Об'єкт дослідження : Чинники, які впливають на загальний культурний і фізичний рівень молодого покоління.

Предмет дослідження : Потреби, мотиви і інтереси до занять фізичною культурою і спортом.

Наукова новизна полягає в розробці конкретних валеологічних програм, що підвищують загальний культурний, фізичний рівень, сприяючий вибору здорового способу життя, з метою зміцнення і збереження здоров'я студентів в процесі навчання.

Теоретична значущість роботи полягає в розробці програм, комплексних вправ необхідних для фізичного виховання першокурсників.

Практична значущість роботи полягає в застосуванні розроблених методів із студентами і в розгляді отриманих результатів.

Розділ 1. Аналіз літературних джерел.

1.1. Загальний стан про фізичне виховання.

Обгрунтування раціонального рухового режиму для молоді, є однією з найбільш складних проблем сучасної вікової фізіології спорту. Навіть за найсприятливіших умов поєднання обов'язкових і фізкультурних занять по фізичному вихованню вищі учбові заклади не в змозі забезпечити необхідні об'єми рухової активності учивши¬щихся.

Як показує аналіз фізичних навантажень, вживаних в зависи¬мости від спеціалізації і віку, що займаються в спортивних секціях, їх не¬ділова тренувальна робота складає до 20 годин.

Ці норми значно перевищують тижневе навантаження учнів у вищих учбових закладах, що не спеціалізуються в спорті. У пер¬вом випадку може йтися тільки про організацію навантажень, тоді як в другому - тільки про засоби і методи раціонального збільшення рухової активності студентів.

Як показують спеціальні дослідження, різке збільшення рухової активності молоді (до 30 і більше годин в тиждень) при середньодобовому числі локомоций, що перевищують 30 тисяч кроків, яв¬ляется позамежним. Така рухова активність для студентів перевершує еволюційно придбану біологічну потребу людини в рухах. В той же час, кількість локомоций в діапазоні близько 10 тисяч кроків є явно недостатніми.

При такому числі локомоций в добовому руховому режимі людини створюється дефи¬цит рухової активності, що становить від 50 до 70

Як надлишок, так і недолік рухової активності першокурсників відбиваються, передусім, на діяльності серцево-судинної системи. Навіть незначний час відсутності повної рухової активності у нетренованих людей (до 7-8 діб) погіршує скоротність скелетних м'язів, змінює фізико-хімічні властивості мышеч¬ных білків. За цей час з кісткової тканини вимивається кальцій. При цьому знижується реакція організму до чинників середовища - перегрівання, охолодження, браку кисню та ін.

У тренованих людей ці розлади проявляються слабкіше. Гіподинамія у них призводить до розладу, передусім, складно коор¬динационных рухових дій.

Досить великою кількістю робіт вітчизняних і зарубеж¬ных авторів показано, що вдосконалення якості рухової діяльності, прогресивний ріст спортивних результатів можливі тільки при максимальному і високому рівні рухової активності. Оптимальний рівень рухової активності супроводжується переважним розвитком якостей, супроводжуючих і забезпечую¬щих успіх в обраній спортивній діяльності.

В той же час недо¬статочный або мінімальний рівень рухової активності супроводжується дисгармонією основних систем організму (серцево-судинною, дихальною, ін.). Надмірні фізичні навантаження ведуть до перенапруження серця.

На розвиток фізичних якостей оптимальний вплив робить високий рівень рухової активності, будучи руховим базисом людини. При високому його рівні підвищується резистентність організму до дії несприятливих чинників зовнішнього середовища перегріванню, охолодженню, дії прискорень і перевантажень. При цьому, фізичний розвиток носить гармонійний характер і, як правило, відповідає середнім віковим нормам учнів.

При плануванні фізичних навантажень слід виходити, передусім, з оптимальних індивідуальних норм, які забезпечували б різнобічніше, гармонійний розвиток студента, а не з потрібного форсованого росту спортивних результатів. В той же час очевидно і інше, що норми рухової активності, сприяючі збереженню високої фізичної і розумової працездатності студентів, недостатні для прогресивного росту спортивного результату студентів в спортивних секціях.

Фізіологічний ефект від занять фізичної культу¬рій на організм того, що займається, залежить від його завдань і характеру учбової роботи. При цьому величина фізичного навантаження для студентів може бути значно нижча величин оптимально допустимих. Міра таких занять на організм тих, що займаються в цілому і на вегетатив¬ные функції невелика.