Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

Министерство образования Российской Федерации

Восточно-Сибирский государственный технологический университет

Кафедра «Автомобили»

УСТРОЙСТВО КАРБЮРАТОРОВ

Методические указания к выполнению лабораторных работ

для студентов очного и заочного обучения специальности 150200

«Автомобили и автомобильное хозяйство»

Разработал: Мошкин Н.И.

Улан-Удэ, 2001

2

ББК 39.33-08

Е78

УДК 629.113.004.5:621.43.037

Устройство карбюраторов. Методические указания к выполнению

лабораторных работ для студентов очного и заочного обучения специальности

150200 «Автомобили и автомобильное хозяйство»./ Н.И.Мошкин. – Улан-Удэ,

2001. – 83 с.; ил., табл.

В методических указаниях приведены основные положения по устройству и

конструкции современных карбюраторов, изложена методика выполнения

лабораторных работ по изучению их конструкции.

Они могут быть использованы при формировании учебного курса «Основы

конструкции автомобилей», чтении лекций, проведении практических занятий,

консультаций, организации самостоятельной работы студентов, а также

инженерно-техническими работниками автотранспортных и авторемонтных

предприятий и служб автосервиса в рамках повышения квалификации.

Пособие предназначено для преподавателей и студентов очной и заочной

форм обучения специальности 150200 «Автомобили и автомобильное хозяйство».

3

УСТРОЙСТВО КАРБЮРАТОРОВ

Цель занятия:

Ознакомление с устройством и работой современных карбюраторов.

Задание:

1. Изучить устройство и работу карбюраторов К–126, ДААЗ-2105-08, К-151, К-88.

2. Ознакомиться с оборудованием: моделями карбюраторов, сборочными единицами,

комплектом плакатов.

3. Произвести разборочные и сборочные работы указанных карбюраторов, разобрать работу

систем из которых состоит карбюратор.

4. Зарисовать системы рассмотренных карбюраторов с указанием принципов их

функционирования.

5. Составить отчет о выполненной работе и ответить на контрольные вопросы.

Оборудование:

Модели разрезов: Модели разрезов карбюраторов и их составных частей.

Сборочные единицы и детали: Карбюраторы моделей К–126, ДААЗ-2105-08, К-151,

К-88.

Инструмент и приспособления: Комплект отверток и гаечных ключей, специальные

приспособления.

Литература: Комплект плакатов по устройству карбюраторов, литература по

описанию карбюраторов.

Принципиальное устройство системы питания

Система питания (рис. 1) предназначена для хранения запаса топлива на автомобиле,

очистки топлива и воздуха, образования горючей смеси, подвода ее в цилиндры двигателя и

отвода от них отработавших газов.

Система питания карбюраторного двигателя должна обеспечивать высокую надеж-

ность работы двигателя в различных условиях эксплуатации автомобиля, заданный расход

топлива, минимальное загрязнение окружающего воздуха отработавшими газами,

безопасность в пожарном отношении, удобство диагностики и технического обслуживания.

Рис. 1. Принципиальная схема системы питания карбюраторного двигателя:

1 – указатель уровня топлива; 2 – датчик указателя уровня топлива; 3 – крышка горловины

топливного бака; 4 - топливный бак; 5 – глушитель; 6 – фильтр отстойник; 7 – приемная

труба; 8 – двигатель; 9 – топливный насос; 10 – фильтр тонкой очистки топлива; 11 –

выпускной трубопровод; 12 – впускной трубопровод; 13 – воздушный фильтр; 14 –

карбюратор.

При работе двигателя топливо (бензин) из бака закачивается насосом и, проходя через

трубопроводы и топливные фильтры, подается в карбюратор, где распыливается и

смешивается в определенной пропорции с воздухом, который поступает в карбюратор через

воздушный фильтр. Такая смесь топлива и воздуха приготовленная в карбюраторе

называется горючей смесью, которая по впускному трубопроводу подводится в каждый

4

цилиндр двигателя при такте впуска. В цилиндре горючая смесь смешивается с продуктами

сгорания, оставшимися после предыдущего такта, и образует рабочую смесь. Далее при

такте сжатия рабочая смесь сжимается. В конце такта сжатия она воспламеняется от

искрового разряда свечи зажигания и сгорает, увеличиваясь в объеме и совершая полезную

работу на перемещение поршня. Образовавшиеся при такте рабочего хода отработавшие

газы при такте выпуска отводятся через глушитель в атмосферу.

В системах питания различных карбюраторных двигателей могут быть некоторые

конструктивные отличия. Так, для уменьшения шума при впуске воздуха в карбюратор

между воздушным фильтром и карбюратором могут быть установлены глушители шума

впуска.

Топливные фильтры для двигателей легковых автомобилей иногда выполняют

совместно с карбюратором или топливным на сосом. Отдельное исполнение этих

фильтров, как правило, принимают для двигателей грузовых автомобилей и автобусов.

Для защиты двигателя от чрезмерного повышения частоты вращения коленчатого вала,

что может быть при работе двигателя без нагрузки, в системе питания предусматривают

ограничитель частоты вращения. Обычно такие ограничители устанавливают на

карбюраторах двигателей грузовых автомобилей (например, автомобиль ЗИЛ-130).

Приборы системы питания двигателя соединены между собой металлическими

топливопроводами, а также шлангами из маслобензостойкой резины или пластмассы.

Устройство и работа простейшего карбюратора

Для грамотной эксплуатации карбюратора необходимо изучить прежде всего

конструктивные его особенности и понять принципы работы систем на различных режимах,

знать возможные неисправности и разрегулировки, причины возникновения, а также методы

их обнаружения и устранения.

Рис. 2. Принципиальная схема простейшего карбюратора:

1 - поплавковая камера; 2 – рычаг; 3 – поплавок; 4 – игла; 5 - топливный клапан; 6 -

топливный канал; 7 - распылитель; 8 - главный воздушный канал; 9 – диффузор; 10 -

дроссельная заслонка; 11 - топливный жиклер.

В поплавковой камере за счет поплавка с иглой и топливного клапана поддерживается

постоянный уровень топлива h, поступающего из бензинового бака.

Главный воздушный канал обеспечивает подачу воздуха в карбюратор. В средней части

он сужается, образуя диффузор, предназначенный для увеличения скорости воздушного

потока и обеспечивающий улучшение условий испарения топлива и смесеобразования.

Дроссельная заслонка 10 предназначена для изменения количества горючей смеси,

поступающей в цилиндры двигателя в соответствии с требуемой мощностью.

Истечение из жиклера топлива сопровождается затратой энергии на его поднятие к

распылителю 7. Распад струи топлива начинается при разности скоростей движения топлива

и воздушного потока равной 4—6 м/с. В современном карбюраторе размер капель составляет

20—120 мкм. Оптимальной является величина капель равная 50 мкм. При этом мелкость

распыливания (дробления) топлива уменьшается с повышением температуры топлива за счет

снижения коэффициента поверхностного натяжения и увеличения разности относительной

5

скорости топлива и воздушного потока. Скорость истечения топлива в 25 раз меньше

скорости воздушного потока.

Работа карбюратора осуществляется в соответствии с эжекционным

(пульверизационным) принципом. Под действием разрежения, представляющим разность

между давлением в поплавковой камере и в диффузоре карбюратора, топливо из

По-украински

Міністерство освіти Російської Федерації

Східно-сибірський державний технологічний університет

Кафедра " Автомобілі"

ОБЛАШТУВАННЯ КАРБЮРАТОРІВ

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт

для студентів очного і заочного навчання спеціальності 150200

"Автомобілі і автомобільне господарство"

Розробив: Мошкин Н.И.

Улан-Уде, 2001

2

ББК 39.33-08

Е78

УДК 629.113.004.5 : 621.43.037

Облаштування карбюраторів. Методичні вказівки до виконання

лабораторних робіт для студентів очного і заочного навчання спеціальності

150200 "Автомобілів і автомобільне господарство" ./ Н.И.Мошкин. - Улан-Уде

2001. - 83 с.; мул., таблиця.

У методичних вказівках приведені основні положення по пристрою і

конструкції сучасних карбюраторів, викладена методика виконання

лабораторних робіт по вивченню їх конструкції.

Вони можуть бути використані при формуванні учбового курсу "Основи

конструкції автомобілів", читанні лекцій, проведенні практичного зайняття

консультацій, організації самостійної роботи студентів, а також

інженерно-технічними працівниками автотранспортних і авторемонтних

підприємств і служб автосервісу у рамках підвищення кваліфікації.

Посібник призначений для викладачів і студентів очній і заочній

форм навчання спеціальності 150200 "Автомобілів і автомобільне господарство".

3

ОБЛАШТУВАННЯ КАРБЮРАТОРІВ

Мета зайняття :

Ознайомлення з пристроєм і роботою сучасних карбюраторів.

Завдання:

1. Вивчити пристрій і роботу карбюраторів-126, ДААЗ-2105-08, До-151, До-88.

2. Ознайомитися з устаткуванням: моделями карбюраторів, складальними одиницями

комплектом плакатів.

3. Зробити розбірні і складальні роботи вказаних карбюраторів, розібрати роботу

систем з яких складається карбюратор.

4. Замалювати системи розглянутих карбюраторів з вказівкою принципів їх

функціонування.

5. Скласти звіт про виконану роботу і відповісти на контрольні питання.

Устаткування:

Моделі розрізів : Моделі розрізів карбюраторів і їх складових частин.

Складальні одиниці і деталі : Карбюратори моделей До-126, ДААЗ-2105-08, До-151,

До-88.

Інструмент і пристосування : Комплект викруток і гайкових ключів, спеціальні

пристосування.

Література: Комплект плакатів по облаштуванню карбюраторів, література по

опису карбюраторів.

Принципове облаштування системи живлення

Система живлення(мал. 1) призначена для зберігання запасу палива на автомобілі

очищення палива і повітря, утворення горючої суміші, підвода її в циліндри двигуна і

відведення від них газів, що відпрацювали.

Система живлення карбюраторного двигуна повинна забезпечувати високу надеж-

ность роботи двигуна в різних умовах експлуатації автомобіля, задана витрата

палива, мінімальне забруднення навколишнього повітря газами, що відпрацювали

безпека в пожежному відношенні, зручність діагностики і технічного обслуговування.

Мал. 1. Принципова схема системи живлення карбюраторного двигуна :

1 - покажчик рівня палива; 2 - датчик покажчика рівня палива; 3 - кришка горловини

паливного бака; 4 - паливний бак; 5 - глушник; 6 - фільтр відстійник; 7 - приймальня

труба; 8 - двигун; 9 - паливний насос; 10 - фільтр тонкого очищення палива; 11 -

випускний трубопровід; 12 - впускний трубопровід; 13 - повітряний фільтр; 14 -

карбюратор.

При роботі двигуна паливо(бензин) з бака закачується насосом і, проходячи через

трубопроводи і паливні фільтри, подається в карбюратор, де розпилюється і

змішується в певній пропорції з повітрям, яке поступає в карбюратор через

повітряний фільтр. Така суміш палива і повітря приготована в карбюраторі

називається горючою сумішшю, яка по впускному трубопроводу підводиться в кожного

4

циліндр двигуна при такті впускання. У циліндрі горюча суміш змішується з продуктами

згорання, що залишилися після попереднього такту, і утворює робочу суміш. Далі при

такті стискування робоча суміш стискається. У кінці такту стискування вона запалюється від

іскрового розряду свічки запалення і згорає, збільшуючись в об'ємі і здійснюючи корисну

роботу на переміщення поршня. Що утворилися при такті робочого ходу що відпрацювали

гази при такті випуску відводяться через глушник в атмосферу.

У системах живлення різних карбюраторних двигунів можуть бути деякі

конструктивні відмінності. Так, для зменшення шуму при впусканні повітря в карбюратор

між повітряним фільтром і карбюратором можуть бути встановлені глушники шуму

впускання.

Паливні фільтри для двигунів легкових автомобілів іноді виконують

спільно з карбюратором або паливним на сосом. Окреме виконання цих

фільтрів, як правило, приймають для двигунів вантажних автомобілів і автобусів.

Для захисту двигуна від надмірного підвищення частоти обертання колінчастого валу

що може бути при роботі двигуна без навантаження, в системі живлення передбачають

обмежувач частоти обертання. Зазвичай такі обмежувачі встановлюють на

карбюраторах двигунів вантажних автомобілів(наприклад, автомобіль ЗИЛ-130).

Прилади системи живлення двигуна сполучені між собою металевими

топливопроводами, а також шлангами з маслобензостойкой гуми або пластмаси.

Пристрій і робота простого карбюратора

Для грамотної експлуатації карбюратора необхідно вивчити передусім

конструктивні його особливості і зрозуміти принципи роботи систем на різних режимах

знати можливі несправності і разрегулировки, причини виникнення, а також методи

їх виявлення і усунення.

Мал. 2. Принципова схема простого карбюратора :

1 - поплавцева камера; 2 - важіль; 3 - поплавець; 4 - голка; 5 - паливний клапан; 6 -

паливний канал; 7 - розпилювач; 8 - головний повітряний канал; 9 - дифузор; 10 -

дросельна заслінка; 11 - паливний жиклер.

У поплавцевій камері за рахунок поплавця з голкою і паливного клапана підтримується

постійний рівень палива h, що поступає з бензинового бака.

Головний повітряний канал забезпечує подання повітря в карбюратор. У середній частині

він звужується, утворюючи дифузор, призначений для збільшення швидкості повітряного

потоку і що забезпечує поліпшення умов випару палива і смесеобразования.

Дросельна заслінка 10 призначена для зміни кількості горючої суміші

що поступає в циліндри двигуна відповідно до необхідної потужності.

Витікання з жиклера палива супроводжується витратою енергії на його підняття до

розпилювачу 7. Розпад струменя палива починається при різниці швидкостей руху палива

і повітряного потоку рівної 4-6 м/с. У сучасному карбюраторі розмір крапель складає

20-120 мкм. Оптимальною є величина крапель рівна 50 мкм. При цьому дрібність

розпилювання(дроблення) палива зменшується з підвищенням температури палива за рахунок

зниження коефіцієнта поверхневого натягнення і збільшення різниці відносної

5

швидкості палива і повітряного потоку. Швидкість витікання палива в 25 разів менше

швидкості повітряного потоку.

Робота карбюратора здійснюється відповідно до эжекционным

(принципом пульверизації). Під дією розрідження, що представляє різницю

між тиском в поплавцевій камері і в дифузорі карбюратора, паливо з