Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

«Вопрос о природе общих понятий или концептов — по средневековой терминологии универсалий — старый вопрос, давно стоящий на очереди, но почти не тронутый в своем центральном пункте. Общее понятие, как содержание акта сознания, остается до сих пор весьма загадочной величиной... концептуализм обыкновенно дальше утверждения существования концептов в человеческом уме не идет, и природа их до сих пор остается в достаточной мере загадочной» [Аскольдов, 1928].

«Изучению природы концепта в современной лингвистике уделяется первостепенное значение. Однако любая попытка постичь природу концепта связана с осознанием факта существования целого ряда самых разнообразных точек зрения на нее. На наш взгляд, чрезвычайный разнобой в подходе к анализу контенсивного, содержательного (в противоположность внешнему, формальному) плана языка обусловлен в первую очередь нерешенностью вопроса о разграничении схожих явлений и часто возникающей вследствие этого терминологической путаницей» [Худяков, 1996; 97].

«Интенсивные исследования, развернувшиеся в области когнитивной лингвистики, демонстрируют большой разнобой в понимании самого термина концепт. Употребление этого термина стало модным, что приводит к многочисленным терминологическим неточностям, противоречиям и теоретическим недоразумениям» [Попова и др., 1999; 3].

«В настоящее время термин "концепт" находит широкое применение в различных областях лингвистической науки. Он во¬шел в понятийный аппарат когнитивистики, семантики, лингво-культурологии. Период утверждения термина в науке непременно связан с определенной произвольностью его употребления, размытостью границ, смешением с близкими по значению и/или по языковой форме терминами» [Карасик и др., 2001; 75].

«В последние годы использования термина «концепт» выполняет роль своеобразного сигнала, который при поверхностном наблюдении

По-украински

"Питання про природу загальних понять або концептів - по середньовічній термінології універсалій - старе питання, що давно стоїть на черзі, але майже не зворушений у своєму центральному пункті. Загальне поняття, як зміст акту свідомості, залишається досі дуже загадковою величиною... концептуалізм звичайно далі за затвердження існування концептів в людській думці не йде, і природа їх досі залишається в достатній мірі загадковій" [Аскольдов, 1928].

"Вивченню природи концепту в сучасній лінгвістиці приділяється первинне значення. Проте будь-яка спроба осягнути природу концепту пов'язана з усвідомленням факту існування цілого ряду найрізноманітніших точок зору на неї. На наш погляд, надзвичайний різнобій в підході до аналізу контенсивного, змістовного (в протилежність зовнішньому, формальному) плану мови обумовлений в першу чергу невирішеністю питання про розмежування схожих явищ і часто термінологічною плутаниною", що виникає внаслідок цього [Худяков, 1996; 97].

"Інтенсивні дослідження, що розгорнулися в області когнітивної лінгвістики, демонструють великий різнобій в розумінні самого терміну концепт. Використання цього терміну стало модним, що призводить до численних термінологічних неточностей, протиріч і теоретичних непорозумінь" [Попова та ін., 1999; 3].

"Нині термін "концепт" знаходить широке застосування в різних галузях лінгвістичної науки. Він в¬йшов в понятійний апарат когнитивистики, семантики, лингво-культурологии. Період затвердження терміну в науці неодмінно пов'язаний з певною довільністю його вживання, розмитістю меж, змішенням з близькими за значенням і/або по мовній формі термінами" [Карасик та ін., 2001; 75].

"В останні роки використання терміну "концепт" виконує роль своєрідного сигналу, який при поверхневому спостереженні