Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

Гидротехнические сооружения, сооружения, предназначенные для использования водных ресурсов (рек, озёр, морей, грунтовых вод) или для борьбы с разрушительным действием водной стихии. В зависимости от места расположения Г. с. могут быть морскими, речными, озёрными, прудовыми. Различают также наземные и подземные Г. с. В соответствии с обслуживаемыми отраслями водного хозяйства Г. с.

бывают: водноэнергетические, мелиоративные, воднотранспортные, лесосплавные, рыбохозяйственные, для водоснабжения и канализации, для использования водных недр, для благоустройства городов, спортивных целей и др.

Различают Г. с. общие, применяемые почти для всех видов использования вод, и специальные, возводимые для какой-либо одной отрасли водного хозяйства. К общим Г. с. относятся: водоподпорные, водопроводящие, регуляционные, водозаборные и водосбросные. Водоподпорные сооружения создают напор или разность уровней воды перед сооружением и за ним. К ним относятся: плотины (важнейший и наиболее распространённый тип Г. с.

), перегораживающие речные русла, и речные долины, поднимающие уровень воды, накапливаемой в верхнем бьефе, дамбы (или валы), отгораживающие прибрежную территорию и предотвращающие её затопление при паводках и половодье на реках, при приливах и штормах на морях и озёрах.

Водопроводящие сооружения (водоводы) служат для переброски воды в заданные пункты: каналы, гидротехнические туннели, лотки, трубопроводы. Некоторые из них, например каналы, из-за природных условий их расположения, необходимости пересечения путей сообщения и обеспечения безопасности эксплуатации требуют устройства других Г. с., объединяемых в особую группу сооружений на каналах (акведуки, дюкеры, мосты, паромные переправы, заградит, ворота, водосбросы, шугосбросы и др.).

Регуляционные (выправительные) Г. с. предназначены для изменения и улучшения естественных условий протекания водотоков и защиты русел и берегов рек от размывов, отложения наносов, воздействия льда и др. При регулировании рек используют струенаправляющие устройства (полузапруды, щиты, дамбы и др.), берегоукрепительные сооружения, ледонаправляющие и ледозадерживающие сооружения.

Водозаборные (водоприёмные) сооружения устраивают для забора воды из водоисточника и направления её в водовод. Кроме обеспечения бесперебойного снабжения потребителей водой в нужном количестве и в требуемое время, они защищают водопроводящие сооружения от попадания льда, шуги, наносов и др.

Водосбросные сооружения служат для пропуска излишков воды из водохранилищ, каналов, напорных бассейнов и пр. Они могут быть русловыми и береговыми, поверхностными и глубинными, позволяющими частично или полностью опорожнять водоёмы. Для регулирования количества выпускаемой (сбрасываемой) воды водосбросные сооружения снабжают гидротехническими затворами. При небольших сбросах воды применяют также водосбросы-автоматы, автоматически включающиеся при подъёме уровня верхнего бьефа выше заданного.

К ним относятся открытые водосливы (без затворов), водосбросы с автоматическими затворами, сифонные водосбросы.

Специальные Г. с. — сооружения для использования водной энергии — здания гидроэлектрических станций, напорные бассейны и др.; сооружения водного транспорта — судоходные шлюзы, судоподъёмники, маяки, и др.. сооружения по обстановке судового хода, плотоходы, бревноспуски и пр.; портовые сооружения — молы, волноломы, пирсы, причалы, доки, эллинги, слипы и др.; мелиоративные — магистральные и распределительные каналы, шлюзы-регуляторы на оросительных и осушительных системах; рыбохозяйственные — рыбоходы, рыбоподъёмники, рыбоводные пруды и т.п.

В ряде случаев общие и специальные сооружения совмещают в одном комплексе, например водосброс и здание гидроэлектростанции (т. н. совмещенная ГЭС(гидроэлектростанция)) или др. сооружения для выполнения нескольких функций одновременно. При осуществлении водохозяйственных мероприятий Г. с., объединённые общей целью и располагаемые в одном месте, составляют комплексы, называемые узлами Г. с. или гидроузлами. Несколько гидроузлов образуют водохозяйственные системы, например энергетические, транспортные, ирригационные и т.п.

В соответствии с их значением для народного хозяйства Г. с. (объекты гидротехнического строительства) в СССР делятся по капитальности на 5 классов. К 1-му классу относятся основные постоянные Г. с. гидроэлектрических станций мощностью более 1 млн. квт; ко 2-му — сооружения ГЭС(гидроэлектростанция) мощностью 301 тыс. — 1 млн. квт, сооружения на сверхмагистральных внутренних водных путях (например, на р. Волге, Волго-Донском канале им. В. И. Ленина и др.) и сооружения речных портов с навигационным грузооборотом более 3 млн.

условных т; к 3-му и 4-му классам — сооружения ГЭС(гидроэлектростанция) мощностью300 тыс. квт и менее, сооружения на магистральных внутренних водных путях и путях местного значения, сооружения речных портов с грузооборотом 3 млн. условных т и менее. К 5-му классу относятся временные Г. с. Объекты мелиоративного строительства также делятся по капитальности на 5 классов. В зависимости от класса в проектах назначают степень надёжности Г. с., т. е.

запасы их прочности и устойчивости, устанавливают расчётные максимальные расходы воды, качество стройматериалов и т.п. Кроме того, по классу капитальности Г. с. определяется объём и состав изыскательских, проектных и исследовательских работ.

Характерные особенности Г. с. связаны с воздействием на Г. с. водного потока, льда, наносов и др. факторов. Это воздействие может быть механическим (статические и гидродинамические нагрузки, суффозия грунтов и др.), физико-химическим (истирание поверхностей, коррозия металлов, выщелачивание бетона), биологическим (гниение деревянных конструкций, истачивание дерева живыми организмами и пр.). Условия возведения Г. с. осложняются необходимостью пропуска через сооружения в период их постройки (обычно в течение нескольких лет) т. н.

строительных расходов реки, льда, сплавляемого леса, судов и пр. Для возведения Г. с. необходима широкая механизация строительных работ. Используются преимущественно монолитные и сборно-монолитные конструкции, реже сборные и типовые, что обусловливается различными неповторяющимися сочетаниями природных условий — топографических, геологических, гидрологических и гидрогеологических. Влияние Г. с.

, особенно водоподпорных, распространяется на обширную территорию, в пределах которой происходит затопление отдельных земельных площадей, подъём уровня грунтовых вод, обрушение берегов и т.п. Поэтому строительство таких сооружений требует высокого качества работ и обеспечения большой надёжности конструкций, т.к. аварии Г. с.

вызывают тяжёлые последствия — человеческие жертвы и потери материальных ценностей (например, аварии плотины Мальпассе во Франции и водохранилища Вайонт в Италии привели к человеческим жертвам, разрушению городов, мостов и промышленных сооружений).

Совершенствование Г. с. связано с дальнейшим развитием гидротехники, особенно теоретических и экспериментальных исследований воздействия воды

По-украински

Гідротехнічні споруди, споруди, призначені для використання водних ресурсів (річок, озер, морів, грунтових вод) або для боротьби з руйнівною дією водної стихії. Залежно від місця розташування Г. с. можуть бути морськими, річковими, озерними, ставковими. Розрізняють також наземні і підземні Г. с. Відповідно до обслуговуваних галузей водного господарства Г. с.

бувають: водноенергетичні, меліоративні, воднотранспортні, лісосплавні, рибогосподарські, для водопостачання і каналізації, для використання водних надр, для благоустрою міст, спортивних цілей та ін.

Розрізняють Г. с. загальні, вживані майже для усіх видів використання вод, і спеціальні, такі, що зводяться для якої-небудь однієї галузі водного господарства. До загальним Г. с. відносяться: водопідпірні, такі, що водопроводять, регуляції, водозабірні і водоскидні. Водопідпірні споруди створюють натиск або різницю рівнів води перед спорудою і за ним. До них відносяться: греблі (найважливіший і найбільш поширений тип Г. с.

)що перегороджують річкові русла, і річкові долини, що піднімають рівень води, що накопичується у верхньому б'єфі, греблі (чи вали), що відгороджують прибережну територію і запобігають її затопленню при паводках і повені на річках, при приливах і штормах на морях і озерах.

Споруди (водоводи), що Водопроводять, служать для перекидання води в задані пункти: канали, гідротехнічні тунелі, лотки, трубопроводи. Деякі з них, наприклад канали, із-за природних умов їх розташування, необхідності перетину шляхів сполучення і забезпечення безпеки експлуатації вимагають облаштування інших Г. с., об'єднуваних в особливу групу споруд на каналах (акведуки, дюкери, мости, поромні переправи, загородить, ворота, водоскиди, шугосбросы та ін.).

Регуляції (выправительные) Г. с. призначені для зміни і поліпшення природних умов протікання потоків і захисту русел і берегів річок від розмивів, відкладення наносів, дії льоду та ін. При регулюванні річок використовують струенаправляющие пристрої (напівзагати, щити, греблі та ін.), берегоукрепительные споруди, ледонаправляющие і ледозадерживающие споруди.

Водозабірні (водоприймальні) споруди влаштовують для огорожі води з вододжерела і напряму її у водоводів. Окрім забезпечення безперебійного постачання споживачів водою в потрібній кількості і в необхідний час, вони захищають споруди, що водопроводять, від попадання льоду, шуги, наносів та ін.

Водоскидні споруди служать для пропуску надлишків води з водосховищ, каналів, напірних басейнів і ін. Вони можуть бути русловими і береговими, поверхневими і глибинними, дозволяючими частково або повністю спорожняти водойми. Для регулювання кількості води, що випускається (що скидається), водоскидні споруди забезпечують гідротехнічними затворами. При невеликих скиданнях води застосовують також водоскиди-автомати, що автоматично включаються при підйомі рівня верхнього б'єфу вище за задане.

До них відносяться відкриті водозливи (без затворів), водоскиди з автоматичними затворами, сифонові водоскиди.

Спеціальні Г. с. - споруди для використання водної енергії - будівлі гідроелектричних станцій, напірні басейни та ін.; спорудження водного транспорту - судноплавні шлюзи, суднопідйомники, маяки, і ін... споруди по обстановці суднового ходу, плотоходи, колодоспуски і ін.; портові споруди - моли, хвилеломи, пірси, причали, доки, елінги, сліпи та ін.; меліоративні - магістральні і розподільні канали, шлюзи-регулятори на зрошувальних і осушувальних системах; рибогосподарські - рибоходи, рыбоподъемники, ставки рибоводів і тому подібне

У ряді випадків загальні і спеціальні споруди поєднують в одному комплексі, наприклад водоскид і будівля гідроелектростанції (т. н. поєднана ГЭС(гідроелектростанція)) або ін. споруди для виконання декількох функцій одночасно. При здійсненні водогосподарських заходів Г. с., об'єднані спільною метою і такі, що розташовуються в одному місці, складають комплекси, що називаються вузлами Г. с. або гідровузлами. Декілька гідровузлів утворюють водогосподарські системи, наприклад енергетичні, транспортні, іригаційні і тому подібне

Відповідно до їх значення для народного господарства Г. с. (об'єкти гідротехнічного будівництва) в СРСР діляться по капітальній на 5 класів. До 1-го класу відносяться основні постійні Г. с. гідроелектричних станцій потужністю більше 1 млн. квт; до 2-го - споруди ГЭС(гідроелектростанція) потужністю 301 тис. - 1 млн. квт, споруди на надмагістральних внутрішніх водних шляхах (наприклад, на р. Волзі, Волго-донському каналі ім. В. І. Леніна та ін.) і спорудження річкових портів з навігаційним вантажообігом більше 3 млн.

умовних т; до 3-го і 4-го класам - споруди ГЭС(гідроелектростанція) мощностью300 тис. квт і менш, споруди на магістральних внутрішніх водних шляхах і шляхах місцевого значення, спорудження річкових портів з вантажообігом 3 млн. умовних т і менш. До 5-го класу відносяться тимчасові Г. с. Об'єкти меліоративного будівництва також діляться по капітальній на 5 класів. Залежно від класу в проектах призначають міру надійності Г. с., т. е.

запаси їх міцності і стійкості, встановлюють розрахункові максимальні витрати води, якість будматеріалів і тому подібне. Крім того, по класу капітальної Г. с. визначається об'єм і склад дослідницьких, проектних і дослідницьких робіт.

Характерні особливості Г. с. пов'язані з дією на Г. с. водного потоку, льоду, наносів та ін. чинників. Ця дія може бути механічною (статичні і гідродинамічні навантаження, суфозія грунтів та ін.), фізико-хімічною (стирання поверхонь, корозія металів, вилуговування бетону), біологічною (гниття дерев'яних конструкцій, сточування дерева живими організмами і ін.). Умови зведення Г. с. ускладнюються необхідністю пропуску через споруди в період їх спорудження (зазвичай впродовж декількох років) т. н.

будівельних витрат річки, льоду, лісу, що сплавляється, судів і ін. Для зведення Г. с. потрібна широка механізація будівельних робіт. Використовуються переважно монолітні і збірно-монолітні конструкції, рідше збірні і типові, що обумовлюється різними поєднаннями, що не повторюються, природних умов - топографічних, геологічних, гідрологічних і гидрогеологических. Вплив Г. с.

особливо водопідпірних, поширюється на велику територію, в межах якої відбувається затоплення окремих земельних площ, підйом рівня грунтових вод, обвалення берегів і тому подібне. Тому будівництво таких споруд вимагає високої якості робіт і забезпечення великої надійності конструкцій, оскільки аварії Г. с.

викликають тяжкі наслідки - людські жертви і втрати матеріальних цінностей (наприклад, аварії греблі Мальпассе у Франції і водосховища Вайонт в Італії привели до людських жертв, руйнування міст, мостів і промислових споруд).

Вдосконалення Г. с. пов'язано з подальшим розвитком гідротехніки, особливо теоретичних і експериментальних досліджень дії води