Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-украински

КОНЦЕПЦІЯ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СУДОВОЇ СИСТЕМИ

Вдосконалення судової системи належить до пріоритетних завдань в становленні реальної демократії в суспільстві. Однак неможливо отримати адекватне уявлення про стан судової системи, наявні проблеми, які необхідно вирішити шляхом судової реформи, без проведення виміру якості функціонування існуючих судових інституцій. З огляду проведення в Україні судової реформи, спрямованої на удосконалення судової системи, це питання набуває особливої актуальності. Цей напрям лише починає обговорюватись в практичній і науковій площині.

Між тим існує певний досвід інших країн, враховуючи який, не повторюючи їх помилок чи зайвих кроків, можна опрацювати оптимальну модель оцінки якості національної судової системи.

На початку нового тисячоліття було розпочато декілька проектів, завданням яких було визначення опрацювання системи оцінювання якості тієї чи іншої сфери судової діяльності. Перші кроки в напрямку розробки та реалізації комплексних систем судової якості зробили американська, фінська та нідерландська судові спільноти.

Крім ініціатив окремих країн щодо розробки систем якості, і на міждержавному рівні проявляється тенденція сприяння якості судової системи та судів. Наприклад, у 2004 році Комітет Європейського Парламенту вказав на потребу у створенні хартії якості кримінального судочинства. На рівні Ради Європи почала діяти спеціальна робоча група Європейської комісії з ефективності правосуддя (CEPEJ), а в рамках діяльності Європейської мережі судових рад (ENCJ) створено робочу групу з питань «менеджменту якості».

Але особливої уваги заслуговує утворення на початку 2007 року Консорціуму Досконалого Суду, до складу якого увійшли експерти зі Сполучених Штатів, Європи, Австралії та Сінгапуру. Натхненні ініціативами з якості, реалізованими у власній країні, та досвідом запровадження моделей судової якості в інших країнах, експерти поставили собі за мету розробку рамкової системи цінностей, понять та інструментів, за допомогою яких суди в усьому світі можуть добровільно оцінити й поліпшити якість власного судочинства та судового адміністрування.

Вже в 2008 році експертами Консорціуму було опубліковано «Рамкову Схему Досконалого Суду», яка являє собою ресурс для оцінювання якості функціонування суду у семи деталізованих сферах судової досконалості: 1) адміністрування суду та лідерство; 2) судові політики; 3) людські, матеріальні та фінансові ресурси; 4) судові провадження; 5) потреби та задоволеність клієнтів; 6) фінансово та територіально доступні судові послуги; 7) авторитетність та громадська довіра.

На думку авторів, пропонована схема повинна допомогти судам на різних континентах реалізувати заходи щодо вдосконалення якості судових послуг.

В Україні також вже почали вивчати та впроваджувати ті сучасні методи, практики та процеси, які для судів у країнах з розвинутою демократією вже є повсякденним та звичайним. Багато міжнародних проектів працюють у цих напрямках, допомагаючи українських судам оптимізувати робочі процеси та вдосконалити свою роботу.

Суттєвою проблемою в цій площині є те, що в нашій державі фактично використовуються лише ті підходи, що були визначені ще за радянських часів: оцінка роботи суддів та судів за кількістю скасованих чи змінених рішень, скарг чи дисциплінарних проваджень тощо. Певною новацією, заснованою на поєднанні як українських традицій, так і кращого світового досвіду, за сприянням Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Україна: верховенство права» було проведення у 2008 і 2009 р.р.

у 15 судах в різних регіонах України оцінювання якості окремих аспектів функціонування судів за допомогою карток громадського звітування. Використана методологія, хоча і базувалася на використанні традиційного для соціологічних досліджень методу опитування, за своїм завданням та організацією відрізнялася від наукових соціологічних досліджень. Фактично була апробована форма громадського контролю за якістю функціонування судової системи.

У межах пілотного проекту були запропоновані сім вимірів якості: 1) територіальна доступність суду; 2) зручність та комфортність перебування у суді; 3) повнота, доступність та ясність інформації; 4) прийнятність платежів; 5) дотримання термінів судового розгляду; 6) сприйняття роботи працівників апарату суду; 7) сприйняття роботи судді. Слід зазначити, що метою опитування було лише оцінити рівень задоволеності громадян окремих аспектів функціонування судів.

Оцінити ж ступінь відповідності якості судової системи в цілому можна тільки за умови застосування комплексного наукового підходу, який буде ґрунтуватися на Стандартах якості національної судової системи, в яких буде враховані всі аспекти, пов’язані з повсякденним функціонуванням судів.

Отже, на наш погляд, для запропонування практиці дієвого механізму комплексної оцінки ефективності судової системи, необхідно вирішити 2 основних питань: (а) які умови ефективного функціонування судової системи і за якими критеріями можна здійснити їх вимір і (б) яку методологію слід використати для оцінки рівня ефективності судової системи.

(а) Умови і критерії ефективності судової системи. Використання зазначеної термінології вимагає конкретизування їх визначення."Умови" – це сфери взаємозв’язків, у яких судова система бере участь. Кожна умова характеризується за допомогою "критеріїв", які фактично є операціональним (або технологічним) формулюванням зазначених стандартів.

Критерії ефективності судової системи конкретизуються "індикаторами", які роблять можливим їх оцінку й визначення і які розкриваються через систему "показників" – реальних даних, що роблять можливим вимір і визначення проявів і проблем організації й функціонування судової системи. Через «способи оцінки» визначаються суб’єкти і сфера оцінювання, методи отримання інформації, шляхи подальшого використання цієї оцінки.

Для забезпечення комплексної оцінки ефективності функціонування судової системи пропонуємо такі 5 сфер: (1) побудова судової системи; (2) судова процедура; (3) кадровий склад суду; (4) управління судовою системою; (5) соціальна ефективність суду. Система критеріїв не повинна бути дуже розгалуженою, а включати лише ті, що здійснюють визначальний вплив на оцінку якості функціонування суду.

Зокрема, ефективність обраної моделі побудови судової системи може бути оцінена за 4-ма критеріями:

(1) інституційна, фінансова, процесуальна і суб’єктивна доступність суду. До індикаторів інституційної доступності суду віднесені територіальна наближеність до потенційних клієнтів, пристосованість будівлі суду до відвідування її значною чисельністю осіб і здатність надати якісну судову послугу.

По-русски

КОНЦЕПЦИЯ ОЦЕНКИ ЭФФЕКТИВНОСТИ СУДЕБНОЙ СИСТЕМЫ

Совершенствование судебной системы принадлежит к приоритетным заданиям в становлении реальной демократии в обществе. Однако невозможно получить адекватное представление о состоянии судебной системы, имеющихся проблемах, которые необходимо решить путем судебной реформы, без проведения измерения качества функционирования существующих судебных институций. Из обзора проведения в Украине судебной реформы, направленной на усовершенствование судебной системы, этот вопрос приобретает особенную актуальность. Это направление лишь начинает обсуждаться в практической и научной плоскости.

Между тем существует определенный опыт других стран, учитывая который, не повторяя их ошибок или лишних шагов, можно проработать оптимальную модель оценки качества национальной судебной системы.

В начале нового тысячелетия было начато несколько проектов, заданием которых было определение проработки системы оценивания качества той или другой сферы судебной деятельности. Первые шаги в направлении разработки и реализации комплексных систем судебного качества сделали американская, финская и нидерландская судебные сообщества.

Кроме инициатив отдельных стран относительно разработки систем качества, и на межгосударственном уровне проявляется тенденция содействия качеству судебной системы и судов. Например, в 2004 году Комитет Европейского Парламента указал на потребность в создании хартии качества криминального судопроизводства. На уровне Совета Европы начала действовать специальная рабочая группа Европейской комиссии по эффективности правосудия(CEPEJ), а в рамках деятельности Европейской сети судебных советов(ENCJ) создана рабочая группа по вопросам "менеджмента качества".

Но особенного внимания заслуживает образование в начале 2007 года Консорциума Совершенного Суда, в состав которого вошли эксперты из Соединенных Штатов, Европы, Австралии и Сингапура. Вдохновении инициативами из качества, реализованными в собственной стране, и опытом ввода моделей судебного качества в других странах, эксперты поставили целью себе разработку рамочной системы ценностей, понятий и инструментов, с помощью которых суды во всем мире могут добровольно оценить и улучшить качество собственного судопроизводства и судебного администрирования.

Уже в 2008 году экспертами Консорциума была опубликована "Рамочная Схема Совершенного Суда", которая являет собой ресурс для оценивания качества функционирования суда в семи детализированных сферах судебного совершенства, : 1) администрирование суда и лидерство; 2) судебные политики; 3) человеческие, материальные и финансовые ресурсы; 4) судебные осуществления; 5) потребности и удовлетворенность клиентов; 6) финансово и территориально доступные судебные услуги; 7) авторитетность и общественное доверие.

По мнению авторов, предлагаемая схема должна помочь судам на разных континентах реализовать мероприятия относительно совершенствования качества судебных услуг.

В Украине также уже начали изучать и внедрять те современные методы, практики и процессы, которые для судов в странах с развитой демократией уже является повседневным и обычным. Много международных проектов работают в этих направлениях, помогая украинских судам оптимизировать рабочие процессы и усовершенствовать свою работу.

Существенной проблемой в этой плоскости является то, что в нашем государстве фактически используются лишь те подходы, которые были определены еще в советское время, : оценка работы судей и судов за количеством отмененных или измененных решений, жалоб или дисциплинарных производств и тому подобное. Определенной новацией, основанной на сочетании как украинских традиций, так и лучшего мирового опыта, за содействием Агентства США из международного развития(USAID) "Украина: верховенство права" было проведение в 2008 и 2009 р.р.

в 15 судах в разных регионах Украины оценивания качества отдельных аспектов функционирования судов с помощью карточек общественной отчетности. Использованная методология, хотя и базировалась на использовании традиционного для социологических исследований метода опроса, по своему заданию и организации отличалась от научных социологических исследований. Фактически была апробированная форма общественного контроля за качеством функционирования судебной системы.

В пределах пилотного проекта были предложены семь измерений качества : 1) территориальная доступность суда; 2) удобство и комфортность пребывания в суде; 3) полнота, доступность и ясность информации; 4) приемлемость платежей; 5) соблюдение сроков судебного разбирательства; 6) восприятие работы работников аппарата суда; 7) восприятие работы судьи. Следует отметить, что целью опроса было лишь оценить уровень удовлетворенности граждан отдельных аспектов функционирования судов.

Оценить же степень соответствия качества судебной системы в целом можно только при условии применения комплексного научного подхода, который будет основываться на Стандартах качества национальной судебной системы, в которых будет учтены все аспекты, связанные с повседневным функционированием судов.

Следовательно, на наш взгляд, для предложения практике действенного механизма комплексной оценки эффективности судебной системы, необходимо решить 2 основных вопросов:(а) какие условия эффективного функционирования судебной системы и по каким критериям можно осуществить их измерение и(б) какую методологию следует использовать для оценки уровня эффективности судебной системы.

(а) Условия и критерии эффективности судебной системы. Использование отмеченной терминологии требует конкретизирования их определения".Условия" - это сферы взаимосвязей, в которых судебная система участвует. Каждое условие характеризуется с помощью "критериев", которые фактически являются операціональним(или технологическим) формулировкой отмеченных стандартов.

Критерии эффективности судебной системы конкретизируются "индикаторами", которые делают возможной их оценку и определение и которые раскрываются через систему "показателей", - реальных данных, которые делают возможным измерение и определение проявлений и проблем организации и функционирования судебной системы. Через "способы оценки" определяются субъекты и сфера оценивания, методы получения информации, пути дальнейшего использования этой оценки.

Для обеспечения комплексной оценки эффективности функционирования судебной системы предлагаем такие 5 сферы:(1) построение судебной системы; (2) судебная процедура; (3) кадровый состав суда; (4) управление судебной системой; (5) социальная эффективность суда. Система критериев не должна быть очень разветвленной, а включать лишь те, которые осуществляют определяющее влияние на оценку качества функционирования суда.

В частности, эффективность избранной модели построения судебной системы может быть оценена по 4-ма критериям:

(1) институционная, финансовая, процессуальная и субъективная доступность суда. К индикаторам институционной доступности суда отнесены территориальная приближенность к потенциальным клиентам, приспособленность здания суда к посещению ее значительной численностью лиц и способность оказать качественную судебную услугу.