Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

Причины повышения внимания к этике бизнеса

Необходимость повышения качества этического сознания особенно очевидна в свете исторических изменений в организации современно¬го бизнеса: (1) роста уровня корпоративности в настоящее время и (2) информационной революции.

Потребность введения современных производственных технологий часто равнозначна необходимости значительных экономических ново¬введений в работе крупных корпораций. Эта так называемая экономика в масштабе корпорации создает мощные экономические стимулы для роста корпораций по горизонтали и вертикали. На самом деле такой рост корпораций становится важной отличительной чертой во второй половине XX в.

Фактически большинство стран мира в настоящее время имеют более низкий валовой внутренний продукт (ВВП), чем еже¬годные доходы любой из крупных корпораций.

ходятся сегодня на более высоком уровне, чем ВВП Бель¬гии, Чехии или Аргентины; валовые ежегодные доходы Оепега1 МоЮгз - на более высоком уровне, чем ВВП Нигерии, Южной Африки или Австрии; валовые ежегодные доходы МоЪИ - на более высоком уровне, чем ВВП Дании и Финляндии; валовые ежегодные доходы Рогй Мо(ог Сотрапу - на более высоком уровне, чем ВВП Таиланда; валовые ежегодные доходы 1ВМи Ви РоШ - на более высоком уровне, чем ВВП Колумбии и Греции; валовые ежегодные доходы Оепега1 ЫесМс -на более высоком уровне, чем ВВП Новой Зеландии и Кувейта и т.

д.

Одним из недостатков невероятного роста современных корпораций является неизбежный рост бюрократических организационных структур внутри их. При этом возникает все более яркая тенденция, типичная для бюрократических структур, ответственных за принятие решений, которая заключается в беспрекословном подчинении лицу, стоящему выше на иерархической лестнице. Эта тенденция приводит к тому, что самым серьезным образом подавляется личная инициатива.

А это ставит и массу этических проблем для лиц, ответственных за принятие решений внутри таких организационных структур, что также приводит к возникновению ситуаций, когда даже хорошие и честные люди совершают плохие и бесчестные поступки, хотя это и делается для блага корпорации.

Второе историческое изменение в организации современного бизнеса — это информационная революция. С появлением компьютера после второй мировой войны жизнь на планете Земля фундаментально изменилась. Сбор, хранение, обработка и анализ данных на таком уровне, какой обеспечивает компьютер, произвели настоящую революцию — информационную революцию, которая оказывает гораздо более значительное воздействие на человеческие сообщества, чем промышленная революция середины XVIII в.

Новый импульс компьютерные технологии получили в 90-е годы, с развитием всемирной компьютерной сети Интернет, которая связала миллионы компьютеров на всех континентах (кроме, может быть, Антарктиды) в единое информационное пространство1.

Компьютер и сконцентрировал информацию, и сделал ее гораздо более доступной. С одной стороны, значительно больше людей во всем мире в настоящее время имеют самый широкий доступ к источникам информации, чем когда-либо за всю историю человечества. С другой — использование компьютера допускает массовую концентрацию сугубо личной информации о людях и об их привычках.

Такой сбор и централизация подобной информации могут быть использованы весьма конструктивно, например для расширения демократических процессов в обществе и лучшего осознания запросов и потребностей людей, или же узурпироваться узкими группами лидеров для использования этой важной информации в личных целях.

В любом случае компьютерная и информационная эра уже наступила. Современные профессионалы бизнеса — главные идеологи информационной эры — несут ответственность за формулирование и введение в жизнь этических законов поведения (иногда называемых компьютерной этикой, сетевой этикой и т. п.), на которых должны базироваться демократические общества. Это предопределяет и необходимость изучения этики профессионалами бизнеса.

Для стран, изменяющих свои экономические системы, таких, как Россия и другие республики СНГ, изучение этики бизнеса особенно необходимо. Как пишет американский ученый В. Вейгль, в этом отношении особенно важны два обстоятельства: (1) необходимость этичных отношений в децентрализованных структурах, ответственных за принятие решений, и (2) необходимость вписать экономику переходного периода и ее институты в не соответствующие им исторические и культурные условия.

Так называемый переход к рынку в российской экономике требует эволюции децентрализованных структур, ответственных за принятие решений. Для работы в таких структурах от каждого человека требуется уверенность в себе и умение непредвзято судить о происходящем, будь то руководитель всего предприятия, начальник среднего звена, банковский управляющий или конкретный потребитель продукции. Децентрализация такого рода требует обязательного чувства доверия и всеобщего уважения к честности в поступках.

И при этом конечно же честность и доверие остаются, в первую очередь, этическими категориями в отличие от законодательных и экономических ограничений, которые должны вести к полноценности деловой жизни.

В условиях рыночной экономики честность и доверие являются наиболее важными этическими качествами. Например, несмотря на то что контракты с обязательными законодательными ограничениями являются основой деятельности любого предприятия, значительная часть экономической деятельности предприятий выходит за рамки их контрактных обязательств, отмечает В. Вейгль. Такого рода деятельность определяется в отличие от законодательного регулирования уровнем доверия, который зависит от репутации делового человека или компании.

В условиях централизованной экономики имело смысл следовать пра¬вилам бюрократической игры, что приводило к проявлению нечестности, безответственности и отсутствию взаимного доверия в суждениях о людях. Такие качества, как нечестность и недоверие, в условиях централизованной системы принятия ответственных решений фактически становились результатом приспособленческого поведения людей. Эти особенности считались многими рациональными качествами в условиях централизованной системы.

Однако наличие этих качеств должно считаться нерациональным в условиях экономики, основанной на рыночных отношениях. Следовательно, любая трансформируемая экономика должна создавать также и этическую инфраструктуру для новых экономических институтов.

Необходимость создания этической инфраструктуры для экономики переходного периода является второй важнейшей причиной, по которой изучение этики бизнеса становится крайне важным в процессе трансформации экономики. Эта причина связана также и с взаимосвязью между этическими ценностями и работой экономических институтов. Невозможно четко противопоставить этические аспекты экономи¬ческим. Этика и экономика имеют очень много связывающих их между собой особенностей. Если лидеры в сфере бизнеса и

По-украински

Причини підвищення уваги до етики бізнесу

Необхідність підвищення якості етичної свідомості особливо очевидна у світлі історичних змін в організації сучасно¬го бізнесу : (1) росту рівня корпоративності нині і (2) інформаційній революції.

Потреба введення сучасних виробничих технологій часто рівнозначна необхідності значних економічних ново¬введень в роботі великих корпорацій. Ця так звана економіка в масштабі корпорації створює потужні економічні стимули для росту корпорацій по горизонталі і вертикалі. Насправді такий ріст корпорацій стає важливою відмінною рисою в другій половині XX ст.

Фактично більшість країн світу нині мають нижчий валовий внутрішній продукт (ВВП), ніж їжаку¬придатні доходи будь-якої з великих корпорацій.

ходятся сьогодні на більш високому рівні, чим ВВП Бель¬гии, Чехії або Аргентини; валові щорічні доходи Оепега1 МоЮгз - на більш високому рівні, чим ВВП Нігерії, Південної Африки або Австрії; валові щорічні доходи МоЪИ - на більш високому рівні, чим ВВП Данії і Фінляндії; валові щорічні доходи Рогй Мо(ог Сотрапу - на більш високому рівні, чим ВВП Таїланду; валові щорічні доходи 1ВМи Ви РоШ - на більш високому рівні, чим ВВП Колумбії і Греції; валові щорічні доходи Оепега1 ЫесМс -на більш високому рівні, ніж ВВП Нової Зеландії і Кувейту і т.

д.

Одним з недоліків неймовірного росту сучасних корпорацій є неминучий ріст бюрократичних організаційних структур усередині них. При цьому виникає усе більш яскрава тенденція, типова для бюрократичних структур, відповідальних за ухвалення рішень, яка полягає у беззаперечному підпорядкуванні особі, що стоїть вище на ієрархічних сходах. Ця тенденція призводить до того, що найсерйознішим чином пригнічується особиста ініціатива.

А це ставить і масу етичних проблем для осіб, відповідальних за ухвалення рішень усередині таких організаційних структур, що також призводить до виникнення ситуацій, коли навіть хороші і чесні люди здійснюють погані і ганебні вчинки, хоча це і робиться для блага корпорації.

Друга історична зміна в організації сучасного бізнесу - це інформаційна революція. З появою комп'ютера після другої світової війни життя на планеті Земля фундаментально змінилася. Збір, зберігання, обробка і аналіз даних на такому рівні, який забезпечує комп'ютер, зробили справжню революцію - інформаційну революцію, яка чинить набагато значнішу дію на людські співтовариства, чим промислова революція середини XVIII ст.

Новий імпульс комп'ютерні технології отримали в 90-і роки, з розвитком всесвітньої комп'ютерної мережі Інтернет, яка зв'язала мільйони комп'ютерів на усіх континентах (окрім, можливо, Антарктиди) в єдине інформаційне пространство1.

Комп'ютер і сконцентрував інформацію, і зробив її набагато доступнішою. З одного боку, значно більше людей у всьому світі нині мають найширший доступ до джерел інформації, чим коли-небудь за всю історію людства. З іншої - використання комп'ютера допускає масову концентрацію суто особистої інформації про людей і про їх звички.

Такий збір і централізація подібної інформації можуть бути використані дуже конструктивно, наприклад для розширення демократичних процесів в суспільстві і кращого усвідомлення запитів і потреб людей, або ж узурпуватися вузькими групами лідерів для використання цієї важливої інформації в особистих цілях.

У будь-якому випадку комп'ютерна і інформаційна ера вже настала. Сучасні професіонали бізнесу - головні ідеологи інформаційної ери - несуть відповідальність за формулювання і введення в життя етичних законів поведінка (що іноді називаються комп'ютерною етикою, мережевою етикою і т. п.), на яку повинні базуватися демократичні суспільства. Це зумовлює і необхідність вивчення етики професіоналами бізнесу.

Для країн, що змінюють свої економічні системи, таких, як Росія і інші республіки СНД, вивчення етики бізнесу особливо потрібне. Як пише американський учений В. Вейгль, в цьому відношенні особливо важливі дві обставини: (1) необхідність етичних стосунків в децентрализованных структурах, відповідальних за ухвалення рішень, і (2) необхідність вписати економіку перехідного періоду і її інститути в історичні і культурні умови, що не відповідають їм.

Так званий перехід до ринку в російській економіці вимагає еволюції децентрализованных структур, відповідальних за ухвалення рішень. Для роботи в таких структурах від кожної людини потрібно упевненість в собі і уміння неупереджено судити про те, що відбувається, будь то керівник усього підприємства, начальник середньої ланки, банківський керівник або конкретний споживач продукції. Децентралізація такого роду вимагає обов'язкового почуття довіри і загальної поваги до чесності у вчинках.

І при цьому звичайно ж чесність і довіра залишаються, в першу чергу, етичними категоріями на відміну від законодавчих і економічних обмежень, які повинні вести до повноцінності ділового життя.

В умовах ринкової економіки чесність і довіра є найбільш важливими етичними якостями. Наприклад, незважаючи на те що контракти з обов'язковими законодавчими обмеженнями є основою діяльності будь-якого підприємства, значна частина економічної діяльності підприємств виходить за рамки їх контрактних зобов'язань, відмічає В. Вейгль. Такого роду діяльність визначається на відміну від законодавчого регулювання рівнем довіри, який залежить від репутації ділової людини або компанії.

В умовах централізованої економіки мало сенс слідувати пра¬вилам бюрократичної гри, що призводило до прояву нечесності, безвідповідальності і відсутності взаємної довіри в судженнях про людей. Такі якості, як нечесність і недовіра, в умовах централізованої системи ухвалення відповідальних рішень фактично ставали результатом приспособленческого поведінки людей. Ці особливості вважалися багатьма раціональними якостями в умовах централізованої системи.

Проте наявність цих якостей повинна вважатися нераціональною в умовах економіки, заснованої на ринкових стосунках. Отже, будь-яка трансформована економіка повинна створювати також і етичну інфраструктуру для нових економічних інститутів.

Необхідність створення етичної інфраструктури для економіки перехідного періоду є другою найважливішою причиною, по якій вивчення етики бізнесу стає украй важливим в процесі трансформації економіки. Ця причина пов'язана також і зі взаємозв'язком між етичними цінностями і роботою економічних інститутів. Неможливо чітко протиставити етичні аспекти экономи¬ческим. Етика і економіка мають дуже багато особливостей, що зв'язують їх між собою. Якщо лідери у сфері бізнесу і