Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

Содержание

Введение

1. Понятие финансовой системы

2. Состав и структура финансовой системы

3. Характеристика звеньев финансовой системы

Заключение

Список использованной литературы

Приложение

Введение

Финансовая система сегодня является предметом дискуссий и обсуждений. В качестве проблем современного общества, которые призвана решать финансовая система, можно назвать: недостаточные темпы развития экономики; диспропорции развития экономической системы; отставание в адаптации к изменениям на внешних товарных и финансовых рынках; излишнюю социальную напряженность, отрицательно влияющую на воспроизводственный процесс; низкий уровень удовлетворения потребностей индивидуума и др.

В нашей стране написано много научных работ и учебников по финансовой системе. Но если рассматривать структуры системы, которые предлагают авторы, то можно заметить некоторые разногласия. Авторы выделяют разное количество сфер системы, структурные элементы сфер также не одинаковы. Не исключено, что тот состав и структура системы, которая является правильной сейчас, будет оставаться верной и в последующее время. Ведь в России за год происходит большое количество изменений в экономике, принимаются новые законы и вводятся поправки.

Финансы являются неотъемлемым элементом общественного производства на всех уровнях хозяйствования. Без финансов невозможно обеспечивать индивидуальный и общественный кругооборот производственных фондов на расширенной основе, регулировать отраслевую и территориальную структуру экономики, стимулировать быстрейшее внедрение научно-технических достижений, удовлетворять другие общественные потребности.

Такие потребности у хозяйствующих субъектов и государства обусловливают возникновение разнообразных видов финансовых отношений. Финансовые отношения складываются между государством, с одной стороны, юридическими и физическими лицами, с другой; между двумя юридическими лицами; между юридическими лицами, с одной стороны, и физическими лицами – с другой.

Отношения между двумя физическими лицами в настоящее время некоторыми экономистами не признаются финансовыми, хотя появляются издания о личных финансах, финансах домашних хозяйств (финансах населения), семейном бюджете.

При всём своём разнообразии финансовые отношения имеют некоторые общие черты, что позволяет объединять их в отдельные группы. Группировку финансовых отношений можно проводить по разным признакам, но наиболее обоснованной является классификация этих отношений в соответствии с объективными критериями. Финансовые отношения являются по своей природе распределительными, так как распределяют часть стоимости общественного продукта по субъектам.

Именно субъекты формируют фонды целевого назначения в зависимости от их роли в общественном производстве. Поэтому наиболее приемлемым критерием классификации является роль субъекта в общественном производстве. В зависимости от этого критерия определяются способы организации финансов. Порядок образования и использования финансовых ресурсов и финансовых фондов.

Сгруппированные по определенному признаку финансовые отношения образуют финансовую систему. Финансовые отношения при всём их многообразии можно объединить в отдельные, относительно обособленные группы – сферы и звенья. Эти сферы и звенья тесно связаны между собой. Каждой группе финансовых отношений соответствуют денежные фонды, а соответствующие финансовые органы осуществляют управление этими отношениями и фондами.

Таким образом, финансовая система – это совокупность сфер и звеньев финансовых отношений, связанных с ними денежных фондов и органов управления финансами.

1. Понятие финансовой системы

Анализ закономерностей развития финансов в разных условиях общественного воспроизводства свидетельствует о наличии общих признаков в сущности финансовых отношений, что обусловлено сохранением объективных причин и условий функционирования финансов. Среди этих условий выделяют два: развитие товарно-денежных отношений и существование государства как субъекта этих отношений. В отличие от других стоимостных категорий, как, например, деньги, кредит, фонд оплаты труда и другие, финансы органически связаны с функционированием государства.

Однако наличие общих признаков в сущности всех финансовых отношений не исключает определенных различий между ними. Это обусловливает существование относительно обособленных сфер этих отношений в рамках единой экономической категории финансов.

Финансовая система представляет собой совокупность разных сфер (звеньев) финансовых отношений, каждая из которых характеризуется особенностями в формировании и использовании фондов денежных средств и играет различную роль в общественном воспроизводстве.

Финансовая система развитых стран включает следующие звенья финансовых отношений:

• федеральный бюджет;

• специальные государственные внебюджетные фонды;

• государственный кредит;

• финансы предприятий различных форм собственности;

• финансовый рынок.

Страхование выделено в отдельную группу в силу специфики страховых отношений, включающих механизм формирования фондов страховых организаций, их использование методами, отличными от применяемых в других сферах финансовых отношений.

Все финансовые отношения можно разбить на две подсистемы: государственные финансы, за счет которых реализуются функции государства и обеспечиваются потребности расширенного воспроизводства на макроуровне; и финансы хозяйствующих субъектов, используемые для обеспечения расширенного воспроизводства денежными средствами на микроуровне и для реализации интересов собственников предприятий.

Разграничения финансовой системы на отдельные звенья обусловлено различиями в задачах каждого звена, а также в методах формирования и использования фондов денежных средств. Многообразие фондов денежных средств и соответствующих им финансовых отношений обусловило деление их на уровни. Общегосударственные фонды принято называть централизованными, все прочие – децентрализованными.

Общегосударственные централизованные денежных средств создаются путем распределения и перераспределения национального дохода, созданного в отраслях материального производства.

Важная роль, которую выполняет государство в области экономического и социального развития, приводит к необходимости централизации в его распоряжении значительной части финансовых ресурсов. Формами их использования являются бюджетные и внебюджетные фонды. За счет централизованных фондов обеспечивается решение задач общества на макроуровне.

Это, прежде всего обеспечение потребностей общегосударственного значения: оборона страны; содержание центральных органов государственной власти и управления; поддержка отраслей народного хозяйства, имеющих национальное значение; выравнивание уровня экономического и социального развития отдельных регионов; охрана окружающей среды; поддержка фундаментальных исследований и содействие научно-техническому прогрессу.

Иные формы и методы образования и использования денежных фондов применяются кредитными и страховыми звеньями финансовой системы.

По-украински

Зміст

Вступ

1. Поняття фінансової системи

2. Склад і структура фінансової системи

3. Характеристика ланок фінансової системи

Висновок

Список використаної літератури

Додаток

Вступ

Фінансова система сьогодні є предметом дискусій і обговорень. В якості проблем сучасного суспільства, які покликана вирішувати фінансова система, можна назвати: недостатні темпи розвитку економіки; диспропорції розвитку економічної системи; відставання в адаптації до змін на зовнішніх товарних і фінансових ринках; зайву соціальну напруженість, що негативно впливає на відтворювальний процес; низький рівень задоволення потреб індивідуума та ін.

У нашій країні написані багато наукових робіт і підручників по фінансовій системі. Але якщо розглядати структури системи, які пропонують автори, то можна помітити деякі розбіжності. Автори виділяють різну кількість сфер системи, структурні елементи сфер також не однакові. Не виключено, що той склад і структура системи, яка є правильною зараз, залишатиметься вірним і в подальший час. Адже в Росії за рік відбувається велика кількість змін в економіці, ухвалюються нові закони і вводяться поправки.

Фінанси є невід'ємним елементом громадського виробництва на усіх рівнях господарювання. Без фінансів неможливо забезпечувати індивідуальний і громадський кругообіг виробничих фондів на розширеній основі, регулювати галузеву і територіальну структуру економіки, стимулювати якнайшвидше впровадження науково-технічних досягнень, задовольняти інші громадські потреби.

Такі потреби у господарюючих суб'єктів і держави обумовлюють виникнення різноманітних видів фінансових стосунків. Фінансові стосунки складаються між державою, з одного боку, юридичними і фізичними особами, з іншою; між двома юридичними особами; між юридичними особами, з одного боку, і фізичними особами - з іншою.

Стосунки між двома фізичними особами нині деякими економістами не визнаються фінансовими, хоча з'являються видання про особисті фінанси, фінанси домашніх господарств (фінансах населення), сімейний бюджет.

При усій своїй різноманітності фінансові стосунки мають деякі загальні риси, що дозволяє об'єднувати їх в окремі групи. Угрупування фінансових стосунків можна проводити за різними ознаками, але найбільш обгрунтованою є класифікація цих стосунків відповідно до об'єктивних критеріїв. Фінансові стосунки є за своєю природою розподільними, оскільки розподіляють частину вартості громадського продукту по суб'єктах.

Саме суб'єкти формують фонди цільового призначення залежно від їх ролі в громадському виробництві. Тому найбільш прийнятним критерієм класифікації є роль суб'єкта в громадському виробництві. Залежно від цього критерію визначаються способи організації фінансів. Порядок освіти і використання фінансових ресурсів і фінансових фондів.

Згруповані за певною ознакою фінансові стосунки утворюють фінансову систему. Фінансові стосунки при усьому їх різноманітті можна об'єднати в окремі, відносно відособлені групи - сфери і ланки. Ці сфери і ланки тісно пов'язані між собою. Кожній групі фінансових стосунків відповідають грошові фонди, а відповідні фінансові органи здійснюють управління цими стосунками і фондами.

Таким чином, фінансова система - це сукупність сфер і ланок фінансових стосунків, пов'язаних з ними грошових фондів і органів управління фінансами.

1. Поняття фінансової системи

Аналіз закономірностей розвитку фінансів в різних умовах громадського відтворення свідчить про наявність загальних ознак по суті фінансових стосунків, що обумовлено збереженням об'єктивних причин і умов функціонування фінансів. Серед цих умов виділяють два: розвиток товарно-грошових стосунків і існування держави як суб'єкта цих стосунків. На відміну від інших вартісних категорій, як, наприклад, гроші, кредит, фонд оплати праці і інші, фінанси органічно пов'язані з функціонуванням держави.

Проте наявність загальних ознак по суті усіх фінансових стосунків не виключає певних відмінностей між ними. Це обумовлює існування відносно відособлених сфер цих стосунків у рамках єдиної економічної категорії фінансів.

Фінансова система є сукупністю різних сфер (ланок) фінансових стосунків, кожна з яких характеризується особливостями у формуванні і використанні фондів грошових коштів і грає різну роль в громадському відтворенні.

Фінансова система розвинених країн включає наступні ланки фінансових стосунків :

- федеральний бюджет;

- спеціальні державні позабюджетні фонди;

- державний кредит;

- фінанси підприємств різних форм власності;

- фінансовий ринок.

Страхування виділене в окрему групу в силу специфіки страхових стосунків, що включають механізм формування фондів страхових організацій, їх використання методами, відмінними від вживаних в інших сферах фінансових стосунків.

Усі фінансові стосунки можна розбити на дві підсистеми: державні фінанси, за рахунок яких реалізуються функції держави і забезпечуються потреби розширеного відтворення на макрорівні; і фінанси господарюючих суб'єктів, використовувані для забезпечення розширеного відтворення грошовими коштами на мікрорівні і для реалізації інтересів власників підприємств.

Розмежування фінансової системи на окремі ланки обумовлено відмінностями в завданнях кожної ланки, а також в методах формування і використання фондів грошових коштів. Різноманіття фондів грошових коштів і фінансових стосунків, що відповідають їм, зумовило ділення їх на рівні. Загальнодержавні фонди прийнято називати централізованими, усі інші - децентрализованными.

Загальнодержавні централізовані грошових коштів створюються шляхом розподілу і перерозподілу національного доходу, створеного в галузях матеріального виробництва.

Важлива роль, яку виконує держава в області економічного і соціального розвитку, призводить до необхідності централізації в його розпорядженні значної частини фінансових ресурсів. Формами їх використання є бюджетні і позабюджетні фонди. За рахунок централізованих фондів забезпечується рішення завдань суспільства на макрорівні.

Це, передусім забезпечення потреб загальнодержавного значення : оборона країни; зміст центральних органів державної влади і управління; підтримка галузей народного господарства, що мають національне значення; вирівнювання рівня економічного і соціального розвитку окремих регіонів; охорона довкілля; підтримка фундаментальних досліджень і сприяння науково-технічному прогресу.

Інші форми і методи освіти і використання грошових фондів застосовуються кредитними і страховими ланками фінансової системи.