Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-украински

РОЗДІЛ 10. ЕКОЛОГІЧНИЙ РИЗИК ТА У ПРАВЛІННЯ НИМ

10.1. Стандарти якості навколишнього середовища

Нормування якості навколишнього середовища (НС) повинне здійснюватися з метою встановлення граничних норм впливу антропогенної діяльності, що гарантує екологічну безпеку населення, збереження генофонду, забезпечує раціо¬нальне використання і відновлення природних ресурсів в умовах інтенсивної господарської діяльності.

ГДК - гранично допустимі концентрації - нормативи, що встановлюються для шкідливих речовин у розрахунку на одиницю об'єму повітря, води, маси харчового продукту, ґрунту. ТДК - тимчасово допустима концентрація - нормативи, що встановлюються для недостатньо вивчених речовин. Ці нормативи встановлюються на 2-3 роки. Іноді ТДК характе¬ризуються токсичністю - здатністю речовини викликати порушення фізіологічних функцій організму.

Ступінь токсичності називається токсичною дозою -тобто, кількістю речовини, що викликає токсичний ефект. Чим менше токсична доза, тим вища токсичність. Наприклад, можна отруїтися, випивши 2—3 пляшки нормальної горілки чи 50 грамів денатурату. До летального результату призводить вживання пачки снодійних ліків чи 1 млг ціаніду.

ГДВ - гранично допустимі викиди (в атмосферу) - кількість шкідливих речовин, що не повинна перевищуватися під час викиду в повітря на одиницю часу, щоб концентрація забрудню¬вачів повітря на границі санітарної зони не була вище ГДК.

ГДЕН - гранично допустиме екологічне навантаження -застосовується для оцінки рівня забруднення. Може застосо¬вуватися для оцінки рівня забруднення Чорного моря. Якщо ГДЕН за рядом показників перевищить норму, загине еко¬система Чорного моря і порушиться екологічна рівновага.

ГДС - гранично допустимі скидання (у водні об'єкти).

7775 - тимчасово погоджені викиди і скидання.

Норми ГДК - єдині на території України, екологічні нормативи ГДВ і ГДС - розробляють і впроваджують державні природоохоронні органи, органи охорони здоров'я в межах своєї компетенції.

Визначення нормативів якості навколишнього середовища і продуктів харчування спирається на концепцію граничного впливу.

Поріг шкідливого впливу - це мінімальна доза речовини, при якій в організмі відбуваються зміни, що виходять за межі фізіологічних реакцій. Наприклад, вживання 50-100 грамів горілки може призвести до запаморочення, порушення орієн¬тації, зниження реакції і т.д. Таким чином, гранична доза забруднюючої речовини викликає у біологічного вида реакцію, що порушує його стан.

Для контролю за якістю продуктів харчування вста¬новлюється ДЗК - допустима залишкова кількість шкідливих речовин. Це така кількість шкідливих речовин, що при щоден¬ному вживанні продуктів харчування не викликає яскраво вираженої захворюваності чи відхилення в стані здоров'я людини. Наприклад, вживання кухонної солі - КаСІ - шкідливо для нашого здоров'я, тому що підвищує артеріальний тиск і розвиває нирковокам'яну хворобу.

При надмірному вживанні солі ці захворювання виявляються за кілька років, при помірному - через кілька десятиліть - але виявляються обов'язково. В усіх цигарках містяться досить шкідливі для здоров'я людини смоли. Більше їх у дешевих цигарках, особливо без фільтра, менше - у дорогих. Одні люди викурюють у день 1-2 пачки, інші - 2-3 цигарки. Згодом паління позначиться на роботі серця чи легенів. Але в одних - раніше, в інших - пізніше.

СЗЗ - санітарно-захисні зони - ділянки землі навколо підприємств, що відокремлюють їх від житлових масивів з метою зменшення негативного впливу. Ці зони засаджують кущами і деревами, що мають бактерицидні властивості: береза, тополя, біла акація, дуб, сосна, бузина та ін.

Виділяють 5 класів небезпеки виробництв, у яких ширина СЗЗ може бути від 50 м до 3000 м.

Підприємства 1 класу небезпеки розділяються на:

А - особливо небезпечні, наприклад АЕС, ширина СЗЗ для

них передбачена 3000 м;

Б - хімічні, нафтопереробні заводи, целюлозно-паперові комбінати, металургійні комбінати, коксохімічні батареї, родовища з видобутку вугілля, нафти чи газу. Ширина СЗЗ -1000м;

Підприємства 2 класу небезпеки - цементні заводи, виробництво акумуляторів, пластмас. Ширина СЗЗ - 500. м.

Підприємства 3 класу небезпеки - виробництво скловати, керамзиту, руберойду, лаків, фарб, ТЕЦ, заводи ЗБВ і асфаль¬тові заводи. Ширина СЗЗ - 300 м;

Підприємства 4 класу небезпеки - ТЕС, заводи з вироб¬ництва будівельних матеріалів, машинобудівні заводи. Ширина СЗЗ- 100м;

Підприємства 5 класу небезпеки - об'єкти харчової, електро¬технічної і поліграфічної промисловості. Ширина СЗЗ - 50 м.

10.2. Методи визначення екологічного ризику

Екологічний ризик (ЕР) - оцінка на всіх рівнях - від локального до глобального - вірогідності появи негативних змін у навколишнім середовищі, викликаних антропогенним чи іншим впливом.

Під екологічним ризиком також розуміють можливу міру небезпеки заподіяння шкоди природному середовищу у вигляді можливих втрат за визначений час.

Оцінка екологічного ризику включає:

• вивчення сценаріїв можливих аварій і їхніх наслідків для

навколишнього середовища і населення;

аналіз запобіжних заходів попередження й обмеження наслідків аварій;

• порядок розрахунку збитку, завданого діяльністю

підприємства;

• деталізацію засобів зменшення цього збитку;

• оцінку впливу на середовище залишкового забруднення;

• систему інформування наглядових організацій і гро¬

мадян про можливу аварію.

Будь-які господарські чи інші рішення повинні прийматися з таким розрахунком, щоб не перевищувати межі шкідливого впливу на навколишнє середовище.

Встановити ці межі складно, бо пороги впливу багатьох антропогенних і природних факторів невідомі. Тому розрахунки ЕР повинні бути вірогідними і різноманітними, з виділенням ризику для здоров'я людини і природного середовища.

Оцінка припустимого ризику особливо важлива під час прийняття рішень про інвестування.

Якщо з позицій управління безпека - це визначений нормативний стан об'єкта управління (небезпека -відхилення від цього стану), то ризик - це вплив - зовнішній і (чи) внутрішній, котрі призводять чи можуть призвести до відхилення від норми.

До поняття «ризик» входять такі складові:

• можливість відхилення від поставленої мети, заради якої

реалізується вибрана альтернатива;

• імовірність досягнення бажаного результату;

• відсутність впевненості в досягненні поставленої мети;

• можливість виникнення небажаних наслідків (мате¬

ріальні або фізичні збитки, захворюваність, смертність тощо)

при проведенні чи плануванні інших дій в умовах неви¬

значеності для суб'єкта, який ризикує;

• матеріальні, екологічні, моральні та інші втрати, пов'язані

з реалізацією вибраної в умовах невизначеності альтернативи;

• очікування загрози, невдачі в результаті вибору альтер¬

нативи та її реалізації.

Об'єктивна можливість ризику зумовлена імовірнісним характером багатьох природних, соціальних, технологічних процесів, багатоваріантністю матеріальних та ідеологічних співвідношень, у які вступають суб'єкти.

Стратегія управління ризиком може ґрунтуватися на виборі рівня ризику в межах від мінімального (який вважається досить

По-русски

РАЗДЕЛ 10. ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ РИСК И В ПРАВЛЕНИЕ ИМ

10.1. Стандарты качества окружающей среды

Нормирование качества окружающей среды (НС) должно осуществляться с целью установления предельных норм влияния антропогенной деятельности, которая гарантирует экологическую безопасность населения, сохранения генофонда, обеспечивает раціо¬нальне использования и возобновления природных ресурсов в условиях интенсивной хозяйственной деятельности.

ПДК - предельно допустимые концентрации - нормативы, которые устанавливаются для вредных веществ в расчете на единицу объема воздуха, воды, массы пищевого продукта, почвы. ТДК - временно допустимая концентрация - нормативы, которые устанавливаются для недостаточно изученных веществ. Эти нормативы устанавливаются на 2-3 года. Иногда ТДК характе¬ризуються токсичностью - способностью вещества вызывать нарушение физиологичных функций организма.

Степень токсичности называется токсичной дозой -тобто, количеством вещества, которое вызывает токсичный эффект. Чем меньше токсичная доза, тем высшая токсичность. Например, можно отравиться, выпив 2-3 бутылки нормальной водки или 50 граммов денатурата. К летальному результату приводит употребление пачки снотворных лекарств или 1 млг цианида.

ГДВ - предельно допустимые выбросы (в атмосферу) - количество вредных веществ, которое не должно превышаться во время выбросов в воздух на единицу времени, чтобы концентрация загрязню¬вачів воздух на границі санитарной зоны не было выше ПДК.

ГДЕН - предельно допустимая экологическая нагрузка -застосовується для оценки уровня загрязнения. Может застосо¬вуватися для оценки уровня загрязнения Черного моря. Если ГДЕН за рядом показателей превысит норму, погибнет экко¬система Черного моря и нарушится экологическое равновесие.

ГДС - предельно допустимые сбросы (в водные объекты).

7775 - временно согласованные выбросы и сбросы.

Нормы ПДК - единственные на территории Украины, экологические нормативы ГДВ и ГДС - разрабатывают и внедряют государственные природоохранные органы, органы здравоохранения в пределах своей компетенции.

Определение нормативов качества окружающей среды и продуктов питания опирается на концепцию предельного влияния.

Порог вредного влияния - это минимальная доза вещества, при которой в организме происходят изменения, которые выходят за пределы физиологичных реакций. Например, употребление 50-100 граммов водки может привести к головокружению, нарушению орієн¬тації, снижение реакции и так далее. Таким образом, предельная доза загрязняющего вещества вызывает в биологического вида реакцию, которая нарушает его состояние.

Для контроля за качеством продуктов питания вста¬новлюється ДЗК - допустимое остаточное количество вредных веществ. Это такое количество вредных веществ, что при щоден¬ному употреблении продуктов питания не вызывает ярко выраженную заболеваемость или отклонение в состоянии здоровья человека. Например, употребление кухонной соли - Кассе - вредно для нашего здоровья, потому что повышает артериальное давление и развивает почечнокаменную болезнь.

При чрезмерном употреблении соли эти заболевания оказываются за несколько лет, при умеренном - через несколько десятилетий - но оказываются обязательно. Во всех папиросах содержатся достаточно вредные для здоровья человека смолы. Больше их в дешевых папиросах, особенно без фільтра, меньше - в дорогих. Одни люди выкуривают в день 1-2 пачки, другие - 2-3 папиросы. Впоследствии курение отразится на работе сердца или легких. Но в одних - раньше, в других - позже.

СЗЗ - санитарно-защитные зоны - участки земли вокруг предприятий, которые отделяют их от жилищных массивов с целью уменьшения негативного влияния. Эти зоны засаживают кустами и деревьями, которые имеют бактерицидные свойства, : береза, тополь, белая акация, дуб, сосна, бузина и др.

Выделяют 5 классов опасности производств, в которых ширина СЗЗ может быть от 50 м до 3000 м.

А - особенно опасные, например АЭС, ширина СЗЗ для

них предвидена 3000 м;

Б - химические, нефтеперерабатывающие заводы, целлюлозно-бумажные комбинаты, металлургические комбинаты, коксохимические батареи, месторождения из добычи угля, нефти или газа. Ширина СЗЗ -1000м;

Предприятия 2 класса опасности - цементные заводы, производство аккумуляторов, пластмасс. Ширина СЗЗ - 500. г.

Предприятия 4 класса опасности - ТЕС, заводы из вироб¬ництва строительных материалов, машиностроительные заводы. Ширина СЗЗ- 100м;

Предприятия 5 класса опасности - объекты пищевой, электро¬технической и полиграфической промышленности. Ширина СЗЗ - 50 м.

10.2. Методы определения экологического риска

Экологический риск (ЭР) - оценка на всех уровнях - от локального к глобальному - достоверности появления негативных изменений в окружающим среде, вызванных антропогенным или другим влиянием.

Под экологическим риском также понимают возможную меру опасности причинения вреда естественной среде в виде возможных потерь за определенное время.

- изучение сценариев возможных аварий и их последствий для

анализ мер предосторожностей предупреждения и ограничения последствий аварий;

- порядок расчета убытка, нанесенного деятельностью

предприятия;

- детализацию средств уменьшения этого убытка;

- оценку влияния на среду остаточного загрязнения;

- систему информирования наблюдательных организаций и гро¬

мадян о возможной аварии.

Любые хозяйственные или другие решения должны приниматься с таким расчетом, чтобы не превышать предела вредного влияния на окружающую среду.

Установить эти пределы сложно, потому что пороги влияния многих антропогенных и естественных факторов неизвестны. Поэтому расчеты ЭР должны быть достоверными и разнообразными, с выделением риску для здоровья человека и естественной среды.

Оценка допустимого риска особенно важна во время принятия решений об инвестировании.

Если с позиций управления безопасность - это определено нормативное состояние объекта управления (опасность -відхилення от этого состояния), то риск - это влияние - внешний и (ли) внутренний, которые приводят или могут привести к отклонению от нормы.

В понятие "риск" входят такие составляющие:

- возможность отклонения от поставленной цели, ради которой

реализуется выбранная альтернатива;

- вероятность достижения желательного результата;

- отсутствие уверенности в достижении поставленной цели;

- возможность возникновения нежелательных последствий (мате¬

при проведении или планировании других действий в условиях неви¬

значеності для субъекта, который рискует;

- материальные, экологические, моральные и другие потери, связанные

с реализацией выбранной в условиях неопределенности альтернативы;

нативи и ее реализации.

Объективная возможность риска предопределена вероятностным характером многих естественных, социальных, технологических процессов, многовариантностью материальных и идеологических соотношений, в которые вступают субъекты.

Стратегия управления риском может основываться на выборе уровня риска в пределах от минимального (который считается достаточно