Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

6. ЭКСПЛУАТАЦИЯ СИСТЕМ ЗАЖИГАНИЯ

6.1. ТЕХНИЧЕСКОЕ ОБСЛУЖИВАНИЕ СИСТЕМ ЗАЖИГАНИЯ

6.1.1. Основные операции по техническому обслужи¬ванию

При техническом обслуживании № 1 проверяют креп¬ление аппаратов зажигания, электропроводов и их наконечни¬ков, плотность разъемов экранирующих шлангов проводов вы¬сокого напряжения и разъемов проводов низкого напряжения, состояние изоляции проводов.

При техническом обслуживании № 2 снимают и протирают ветошью, смоченной бензином, крышку распределителя и ротор. Проверяют состояние контактов и зазора между ними. Смазы¬вают распределитель. Проверяют и очищают свечи. Проверяют состояние уплотнительных втулок проводов к свечам зажигания и в случае необходимости заменяют их.

Через одно ТО-2 и при регламентированном техническом об¬служивании снимают распределители контактных систем зажи¬гания и проверяют на стенде СПЗ-8М или СПЗ-12. Для элект¬ронных систем эти операции выполняются через два ТО-2 и при регламентированном ТО.

Установка зажигания на двигателе, с которого снимался распределитель. Для установки зажигания необходимо подгото¬вить кривошипно-шатунный механизм, распределитель и согла¬совать положение кривошипно-шатунного механизма с момен¬том искрообразования.

Подготовка кривошипно-шатунного механизма заключается в установке поршня первого цилиндра в конце такта сжатия за 4° до ВМТ для двигателя ЗМЗ-66 и за 9° до ВМТ для дви¬гателей ЗИЛ-131 и Урал-375. Начало такта сжатия определяют по выталкиванию бумажной пробки, установленной в свечном отверстии первого цилиндра при вращении коленчатого вала, затем осторожно проворачивают вал до совпадения меток, определяющих момент зажигания в первом цилиндре.

На дви¬гателе ЗМЗ-66 метками служат указатель (заостренный штифт) на картере маховика и шкала с делениями на ободе маховика; на двигателях ЗИЛ-131, ЗИЛ-375 — указатель (зубчатая пла¬стина) на крышке распределительных шестерен и углубление на шкиве коленчатого вала.

Подготовку распределителя выполняют в такой последова¬тельности:

— вращением регулировочных гаек октан-корректора совме¬щают его указатель с нулевой риской шкалы;

— устанавливают распределитель в гнездо привода;

— проверяют и регулируют (при необходимости) зазор ме¬жду контактами прерывателя.

Момент искрообразования согласовывают с положением кри-вошипно-шатунного механизма установкой контактов прерыва¬теля на начало размыкания. При этом токоразносная пластина ротора должна быть направлена на боковой электрод первого цилиндра крышки распределителя.

Момент начала размыкания определяется по загоранию контрольной лампы, подключаемой к выводу распределителя и корпусу, или по искровому разряду между высоковольтным проводом катушки и корпусом автомобиля. Для определения этого момента включают зажигание и поворачивают корпус распределителя в сторону вращения валика до замыкания кон¬тактов, при этом прижимают ротор в сторону, противополож¬ную вращению, чтобы выбрать зазор, а затем поворачивают кор¬пус распределителя против вращения до момента загорания лампы или проскакивания искры.

В этом положении закрепля¬ют корпус. Устанавливают на место крышку и провода высо¬кого напряжения согласно порядку работы цилиндров двигате¬ля: 1—5—4—2—6—3—7—8.

Правильность установки зажигания проверяют пробегом. Для этого при движении по ровному участку дороги на прямой передаче со скоростью 25—30 км/ч резко до отказа нажимают на педаль управления дроссельной заслонки и удерживают ее в таком положении, пока скорость не увеличится до 55— 60 км/ч. При разгоне до 45—50 км/ч должен прослушиваться легкий, быстро исчезающий стук.

Если прослушивается силь¬ный стук, значит, зажигание установлено раннее; следует кор¬пус распределителя повернуть в сторону вращения валика (в сторону знака минус по шкале октан-корректора). При полном отсутствии стуков повернуть корпус в сторону, противополож¬ную вращению валика, увеличив тем самым опережение зажи¬гания. Затем вновь проверить установку зажигания.

Особенностью установки зажигания бесконтактной системы является то, что поршень первого цилиндра устанавливают за 9° до ВМТ такта сжатия и вместо определения момента раз¬мыкания поворотом корпуса совмещают красные метки на ро¬торе и статоре датчика импульсов. Остальные операции те же.

Правильность установки начального угла момента зажига¬ния на работающем двигателе проверяют прибором ПАС2.

Регулировка зазора в свечах. Проверяют зазор между элек¬тродами свечи круглым щупом, так как выгорание бокового электрода происходит только против центрального электрода. Поэтому при измерении зазора плоским щупом истинное зна¬чение величины зазора будет больше, чем измеренное. Зазор между электродами свечи должен быть 0,5 — 0,6 мм для экрани¬рованных, свечей зажигания и 0,8—0,9 мм для неэкранирован- иых свечей. Регулируют зазор подгибанием бокового электро¬да, так как в процессе эксплуатации зазор увеличивается.

Регулировка зазора в контактах прерывателя. Перед регу¬лировкой контакты зачищают. Зазор можно проверять, исполь¬зуя плоский щуп (грубая проверка), прибор Э214, стенд СПЗ-8М или СГІЗ-12. Зазор должен быть 0,30—0,40 мм у вось¬мицилиндровых двигателей и 0,35 — 0,45 мм у двигателей с меньшим числом цилиндров. Перед проверкой зазора контакты должны быть установлены на максимальное размыкание. Эту операцию выполняют поворотом коленчатого вала.

Изменяют зазор поворотом эксцентрика после предварительного ослабле¬ния винта крепления пластины неподвижного контакта.

Смазывают распределитель в следующих точках:

— валик — поворотом колпачка масленки, установленной на корпусе;

— подшипник подвижного диска — при сборке распредели¬теля;

— ось подвижного контакта — вводят одну-две капли свер¬ху на ось (без разборки);

— наружную поверхность кулачка — через фильц (две-три капли);

— ось муфты центробежного автомата опережения зажига¬ния — через фильц, установленный в углублении муфты (две- три капли).

6.1.2. Оборудование для диагностирования и регули¬ровок аппаратов зажигания и систем. Снятие рабочих характеристик

В подвижных и стационарных мастерских имеется следующее оборудование для диагностирования и испытания аппаратов зажигания: переносной диагностический прибор мод. Э214, универсальный стенд мод. СПЗ-8М или СПЗ-12, при¬бор для очистки свечей Э203-0 и приспособление для проверки свечей Э203-П, прибор для проверки правильности установки за¬жигания мод. ПАС2.

Прибор мод. Э214. Прибор предназначен для диагностиро¬вания систем зажигания непосредственно на 'автомобиле. Он позволяет проверить переходное сопротивление контактов, со¬противление изоляции распределителя, угол контакта (скваж¬ность импульсов первичного тока), состояние транзисторных коммутаторов.

Конструкция прибора описана в главе 3. Подсоединение при¬бора и установку органов управления выполняют согласно ин¬струкции Но эксплуатации.

Переходное сопротивление контактов определяют путем из¬мерения падения напряжения на замкнутых контактах при включенном зажигании. При нормальном состоянии контактов падение напряжения на них не должно превышать 0,1 В. При падении напряжения более 0,1 В

По-украински

6. ЕКСПЛУАТАЦІЯ СИСТЕМ ЗАПАЛЕННЯ

6.1. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ СИСТЕМ ЗАПАЛЕННЯ

6.1.1. Основні операції по технічному обслужи¬ванию

При технічному обслуговуванні № 1 перевіряють креп¬ление апаратів запалення, електропроводів і їх наконечни¬ков, щільність роз'ємів екрануючих шлангів дротів ви¬сокого напруги і роз'ємів дротів низької напруги, стан ізоляції дротів.

При технічному обслуговуванні № 2 знімають і протирають дрантям, змоченим бензином, кришку розподільника і ротор. Перевіряють стан контактів і проміжку між ними. Смазы¬вают розподільник. Перевіряють і очищають свічки. Перевіряють стан втулок ущільнювачів дротів до свічок запалення і у разі потреби замінюють їх.

Через одне ТЕ-2 і при регламентованому технічному про¬служивании знімають розподільники контактних систем зажи¬гания і перевіряють на стенді СПЗ-8М або СПЗ-12. Для элект¬ронных систем ці операції виконуються через два ТЕ-2 і при регламентованому ТЕ.

Установка запалення на двигуні, з якого знімався розподільник. Для установки запалення потрібне подгото¬вити кривошипно-шатуновий механізм, розподільник і согла¬сунути положення кривошипно-шатунового механізму з момен¬том искрообразования.

Підготовка кривошипно-шатунового механізму полягає в установці поршня першого циліндра у кінці такту стискування за 4° до ВМТ для двигуна ЗМЗ-66 і за 9° до ВМТ для дви¬гателей ЗИЛ-131 і Урал-375. Початок такту стискування визначають по виштовхуванню паперової пробки, встановленої в отворі свічки першого циліндра при обертанні колінчастого валу, потім обережно провертають вал до збігу міток, що визначають момент запалення в першому циліндрі.

На дви¬гателе ЗМЗ-66 мітками служать покажчик (загострений штифт) на картері крутня і шкала з діленнями на ободі крутня; на двигунах ЗИЛ-131, ЗИЛ-375 - покажчик (зубчаста пла¬стина) на кришці розподільних шестерень і поглиблення на шківі колінчастого валу.

Підготовку розподільника виконують в такій последова¬тільності:

- обертанням регулювальних гайок октан-коректора совме¬щают його покажчик з нульовою рискою шкали;

- встановлюють розподільник в гніздо приводу;

- перевіряють і регулюють (при необхідності) проміжок ме¬чекаю контактами переривника.

Момент искрообразования погоджують з положенням кри-вошипно-шатунного механізму установкою контактів прерыва¬теля на початок розмикання. При цьому токоразносная пластина ротора має бути спрямована на бічний електрод першого циліндра кришки розподільника.

Момент початку розмикання визначається по загорянню контрольної лампи, що підключається до виведення розподільника і корпусу, або по іскровому розряду між високовольтним дротом котушки і корпусом автомобіля. Для визначення цього моменту включають запалення і повертають корпус розподільника у бік обертання валика до замикання кін¬тактів, при цьому притискують ротор убік, противополож¬ную обертанню, щоб вибрати проміжок, а потім повертають кор¬пус розподільника проти обертання до моменту загоряння лампи або проскакування іскри.

У цьому положенні закрепля¬ют корпус. Встановлюють на місце кришку і дроти высо¬кого напруги згідно з порядком роботи циліндрів двигате¬ля: 1-5-4-2-6-3-7-8.

Правильність установки запалення перевіряють пробігом. Для цього при русі по рівній ділянці дороги на прямій передачі із швидкістю 25-30 км/год різко повністю натискають на педаль управління дросельної заслінки і утримують її в такому положенні, поки швидкість не збільшиться до 55- 60 км/год. При розгоні до 45-50 км/год повинен прослуховуватися легкий, швидко зникаючий стук.

Якщо прослуховується силь¬ный стук, значить, запалення встановлене раннє; слід кор¬пус розподільника повернути у бік обертання валика (у бік знаку мінус за шкалою октан-коректора). При повній відсутності стуків повернути корпус убік, противополож¬ную обертанню валика, збільшивши тим самим випередження зажи¬гания. Потім знову перевірити установку запалення.

Особливістю установки запалення безконтактної системи є те, що поршень першого циліндра встановлюють за 9° до ВМТ такту стискування і замість визначення моменту разів¬мыкания поворотом корпусу поєднують червоні мітки на ро¬торі і статорі датчика імпульсів. Інші операції ті ж.

Правильність установки початкового кута моменту зажига¬ния на працюючому двигуні перевіряють приладом ПАС2.

Регулювання проміжку у свічках. Перевіряють проміжок між элек¬тродами свічки круглим щупом, оскільки вигорання бічного електроду відбувається тільки проти центрального електроду. Тому при вимірі проміжку плоским щупом істинне зна¬чение величини проміжку буде більше, ніж виміряне. Проміжок між електродами свічки має бути 0,5 - 0,6 мм для экрани¬рованных, свічок запалення і 0,8-0,9 мм для неекранований- иых свічок. Регулюють проміжок підгином бічного електро¬так, оскільки в процесі експлуатації проміжок збільшується.

Регулювання проміжку в контактах переривника. Перед регу¬лировкой контакти зачищають. Проміжок можна перевіряти, исполь¬зуя плоский щуп (груба перевірка), прилад Э214, стенд СПЗ-8М або СГІЗ - 12. Проміжок має бути 0,30-0,40 мм у вось¬мицилиндровых двигунів і 0,35 - 0,45 мм у двигунів з меншим числом циліндрів. Перед перевіркою проміжку контакти мають бути встановлені на максимальне розмикання. Цю операцію виконують поворотом колінчастого валу.

Змінюють проміжок поворотом ексцентрика після попереднього ослабле¬ния гвинта кріплення пластини нерухомого контакту.

Змащують розподільник в наступних точках:

- валик - поворотом ковпачка масельнички, встановленої на корпусі;

- підшипник рухливого диска - при зборці розподіли¬теля;

- вісь рухливого контакту - вводять одну-две краплі свер¬ху на вісь (без розбирання);

- зовнішню поверхню кулачка - через фильц (дві-три краплі);

- вісь муфти відцентрового автомата випередження зажига¬ния - через фильц, встановлений в поглибленні муфти (дві- три краплі).

6.1.2. Устаткування для діагностування і регули¬ровок апаратів запалення і систем. Зняття робочих характеристик

У рухливих і стаціонарних майстернях є наступне устаткування для діагностування і випробування апаратів запалення : переносний діагностичний прилад мод. Э214, універсальний стенд мод. СПЗ-8М або СПЗ-12, при¬бор для очищення свічок Э203-0 і пристосування для перевірки свічок Э203-П, прилад для перевірки правильності установки за¬жигания мод. ПАС2.

Прилад мод. Э214. Прилад призначений для диагностиро¬вания систем запалення безпосередньо на 'автомобілі. Він дозволяє перевірити перехідний опір контактів, з¬противлення ізоляції розподільника, кут контакту (скваж¬ность імпульсів первинного струму), стан транзисторних комутаторів.

Конструкція приладу описана в главі 3. Під'єднування при¬бору і установку органів управління виконують згідно ин¬струкции Але експлуатації.

Перехідний опір контактів визначають шляхом з¬мерения падіння напруги на замкнутих контактах при включеному запаленні. При нормальному стані контактів падіння напруги на них не повинне перевищувати 0,1 В. При падінні напруги більше 0,1 В