Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

Эжен Ионеско - французский драматург, писатель и мыслитель, классик театрального авангарда. Будучи румыном по происхождению, Эжен родился 26 ноября 1909 года в городе Слатине, а затем в раннем детстве был увезен родителями из Румынии во Францию. До одиннадцатилетнего возраста маленький Эжен жил во французской деревне Ла Шапель-Антенез. Сельская жизнь была счастливой для него, именно воспоминания о ней воплотились в творчестве повзрослевшего Ионеско.

В 1920 году Эжен переехал в Париж, но прожил там не более двух лет. В возрасте тринадцати лет Ионеско вернулся в Румынию, и до двадцати шести лет события его жизни протекали в Бухаресте. Влияние французской и румынской культуры на мировоззрение будущего писателя и драматурга было противоречивым, двойственным.

Поступив в Бухарестский университет,Эжен изучал французский язык и французскую литературу. Для себя в этом он видел особую пользу. В течение нескольких лет после переезда в Румынию французский язык стал подзабываться для Эжена. Понимать его правильно и разговаривать на нем Ионеско мог, а вот способность к письменному творчеству постепенно утратилась. Это обстоятельство подтолкнуло его к тщательному повторению и закреплению знаний. С 1929 года Эжен сам занялся преподаванием французского.

В этот период начало зарождаться его литературное мастерство.

В возрасти двадцати лет Ионеско вернулся в Париж, в этот раз с намерением прожить там долго. В 1938 году он защитил философскую докторскую диссертацию в Сорбонне, рассказав в ней "О мотивах страха и смерти во французской поэзии после Бодлера".

Еще во времена учебы в университете Бухареста Эжен столкнулся с проявлением националистических и профашистских настроений, царивших в молодежном обществе. Своим творчеством Ионеско старался показать неприятие этой "модной" тенденции. Молодой писатель ненавидел любое проявление тоталитаризма и идеологическое давление на людей. Эту идею он воплотил в пьесе "Носороги", ставшую затем одной из самых популярных в его творчестве.

В 1970 году Эжен Ионеско стал членом французской Академии Наук. На счету Эжена уже было тогда множество пьес, а также сборников рассказов, эссе и биографических воспоминаний: "Фотография полковника" (1962), "Крохи из дневника" (1967), "Прошлое настоящее, настоящее прошлое" (1968) и многие другие. В 1974 году Ионеско создал знаменитый роман "Отшельник".

28 марта 1994 года Эжен Ионеско скончался в Париже от тяжелой и мучительной болезни.

По-украински

Эжен Ионеско - французький драматург, письменник і мислитель, класик театрального авангарду. Будучи румуном за походженням, Эжен народився 26 листопада 1909 року в місті Слатине, а потім в ранньому дитинстві був відвезений батьками з Румунії у Францію. До одинадцятирічного віку маленький Эжен жив у французькому селі Ла Шапель-Антенез. Сільське життя було щасливим для нього, саме спогади про неї утілилися в творчості Ионеско, що подорослішало.

У 1920 році Эжен переїхав в Париж, але прожив там не більше двох років. У віці тринадцяти років Ионеско повернувся в Румунію, і до двадцяти шести років події його життя протікали у Бухаресті. Вплив французької і румунської культури на світогляд майбутнього письменника і драматурга був суперечливим, подвійним.

Поступивши у Бухарестський університет, Эжен вивчав французьку мову і французьку літературу. Для себе в цьому він бачив особливу користь. Впродовж декількох років після переїзду в Румунію французька мова стала подзабываться для Эжена. Розуміти його правильно і розмовляти на нім Ионеско міг, а ось здатність до письмової творчості поступово втратилася. Ця обставина підштовхнула його до ретельного повторення і закріплення знань. З 1929 року Эжен сам зайнявся викладанням французького.

У цей період почала зароджуватися його літературна майстерність.

У зрости двадцяти років Ионеско повернувся в Париж, цього разу з наміром прожити там довго. У 1938 році він захистив філософську докторську дисертацію в Сорбонні, розповівши в ній "Про мотиви страху і смерті у французькій поезії після Бодлера".

Ще за часів навчання в університеті Бухаресту Эжен зіткнувся з проявом націоналістичних і профашистських настроїв, що панували в молодіжному суспільстві. Своєю творчістю Ионеско намагався показати неприйняття цієї "модної" тенденції. Молодий письменник ненавидів будь-який прояв тоталітаризму і ідеологічний тиск на людей. Цю ідею він утілив в п'єсі "Носороги", що стала потім одній з найпопулярніших в його творчості.

У 1970 році Эжен Ионеско став членом французької Академії Наук. На рахунку Эжена вже була тоді безліч п'єс, а також збірок оповідань, есе і біографічних спогадів : "Фотографія полковника" (1962), "Крихітки з щоденника" (1967), "Минуле сьогодення, сьогодення минуле" (1968) і багато інших. У 1974 році Ионеско створив знаменитий роман "Відлюдник".

28 березня 1994 року Эжен Ионеско помер в Парижі від важкої і тяжкої хвороби.