Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

3. Цех улавливания

Назначение цеха:

Равномерно и бесперебойно отсасывать газ из камер коксовых печей. Обеспечение охлаждения коксового газа и выделения из него смолы, нафталина, водяных паров, очистку газа от смоляного тумана, а также улавливание химических продуктов: аммиака, пиридиновых оснований, фенолов, бензольных углеводородов. Обеспечение транспортировки газа через аппаратуру цеха и цеха сероочистки до потребителя газа -металлургического завода им. Петровского.

Исходное сырьё

Основным сырьем цеха улавливания является коксовый газ. Коксовый газ, выходящий из камер коксовых печей, является "прямым" газом и содержит в себе следующие основные химические вещества: смолу, бензольные углеводороды, фенолы, пиридиновые основания, аммиак, сероводород. Коксовый газ, прошедший цех улавли¬вания, из которого извлечены вышеуказанные химические вещества коксования, является "обратным" газом и используется как высоко - калорийное топливо, и может быть использовано для синтеза других химических веществ.

Технологические схемы цехов улавливания и переработки химических продуктов

Цех улавливания состоит из пяти основных отделений:

1. Машинно-конденсационного

2. Сульфатного

3. Пиридинового

4. Обесфеноливающего

5. Скрубберно- бензольного

Машинно – конденсационное отделение

Машинно - конденсационное отделение служит для отсоса коксо¬вого газа из камер коксовых печей, охлаждения его и транспорти¬ровки через всю аппаратуру сульфатного, бензольного отделений, серного цеха до повысительной стадии металлургического завода им. Петровского.

В состав машинно-конденсационного отделения входит зал с газонагнетателями-газодувами, которые производят отсос и транспортировку коксового газа, первичные газовые холо¬дильники для охлаждения коксового газа и конденсации смолы (легкой) и насосной для подачи надсмольной воды в газосборники на охлаждение коксового газа коксовых батарей.

Готовой продукцией отделения конденсации является каменноугольная смола.

Смола является сырьем для смолоперерабатывающих цехов, где подвергается разгонке с получением нафталина, фенолов, антраце¬на, тяжелого бензола, различных масел (поглотительного, антраценового) и каменноугольного пека.

Технологическая схема отделения

Коксовий газ с температурой 820оС из камер коксовых печей через стояки поступает в газосборники коксових батарей, где орошается надсмольной водой с температурой не более 83°С. После газосборников коксовый газ вместе со смолой, надсмольной водой и фусами направляется по газопроводу в газовый сепаратор, в котором газ отделяется от жидкой фазы и поступает на первичные газовые холодильники. Жидкая фаза (смола с фусами и надсмольная вода) поступает в механические осветлители для отделения надсмольной воды от смолы и фусов.

В осветлителе надсмольная вода отстаивается от смолы и поступает в промежуточные сборники, откуда центробежным насосом цикла газосборников подается в газосборники для орошения коксового газа. Смола через телескопический смолоотводчик отводится в сборник смолы, оборудованный паровым обогревом. По мере накопления смолы в сборнике она откачивается центробежным насосом в хранили¬ще.

Из хранилища 1 смола центробежным насосом подается на 1-ю ступень промывки в хранилище 2 и затем центробеж¬ным насосом смола в количестве 5-6м3/час подается в смолопромыватель конечного газового холодильника для извлечения нафталина из цикла конечного газового холодильника. Смола из смолопромывателя непреривно отводится в хранилише 7 где происходит дополнительный остой от воды. Из хранилища 7 смола непрерывно подает¬ся в отделение химической установки.

После остоя на химической установке смола поступает в хранилища 3,5 и отгружается потребителям.

Коксовий газ из сепаратора поступает в первичные газовые холодильники. Первичное охлаждение коксового газа осуществляется в 8 трубчатых газовых холодильниках, при этом газ проходит через холодильники паралельно, температура газа после ПГХ должна быть не выше 35°С. При этом из газа конденсируется легкая смола, водяные пары, в конденсате которых растворяются некоторые хими¬ческие вещества (летучий аммиак, фенолы, пиридиновые основания.)

Конденсат из ПГХ через конденсатоотводчики отводится в сборник конденсата, откуда центробежным насосом откачивается в вертикальные сепараторы, работающие последовательно, с нижней части сепаратора смола отводится в механический осветлитель, а аммиачная вода направляется в хранилища Л 6-7 пиридинового отделения для переработки.

Коксовый газ после первичных газовых холодильников поступает в нагнетатель, который под давлением подает газ в сульфатное отделение.

Аппаратура и оборудование отделения

В машинном зале установлены 2 нагнетателя типа 1200-27-2 и приводом от электродвигателя ДАП-14-49-4 мощностью 1250квт.

Для охлаждения коксового газа установлено 8 первичных газовых холодильников. Холодильники работают параллельно, газ подается в межтрубное пространство, а вода идет по трубам.

Насосная газосборников имеет 3 промежуточных сборника для приема надсмольной воды, 5 центробежных насосов, из них 3 насоса типа 12НДВ и 2-6 НДВ, которые используются для подачи воды на орошение коксового газа.

Для откачки смолы из промежуточных сборников установлены 2 насоса.

В отделении имеется два паровых насоса для откачки смолы и перекачки из хранилищ.

Для отстоя смолы и разделения её на фракции: вода-смола-фусы установлены 4 механических осветлителя.

Сульфатное отделение

Здесь в результате взаимодействия легкой смолы, сконденсированной из газа в сатураторе с серной кисло¬той, образуется кислая смолка, которая является продуктом взаимодействия органичес¬ких веществ с серной кислотой. В настоящее время смолка используется для производства дорожного дегтя.

В результате отстоя обеспиридиненного раствора в кислой среде образуется шлам, являющийся отходом производства. Он направляется в шламонакопитель с дальнейшей утилизацией.

Готовой продукцией сульфатного отделения является сульфат аммония.

Технологическая схема отделения

Коксовый газ после нагнетателя поступает в газовый подогреватель сатуратора, где подогре¬вается паром до температуры 65-70°С и по газоподводящей трубе поступает в сатуратор, ванна которого заполнена раствором сер¬ной кислоты. Газоподводящая труба оканчивается барботажным зон¬том, опущенным в раствор кислоты на 240-260мм. Проходя барботер коксовый газ барботирует через раствор серной кислоты, при этом находящийся в ней аммиак реагирует с серной кислотой, образуя сульфат аммония, а пиридиновые основания - сульфат пиридина.

В начале процесса взаимодействия аммиака с серной кисло¬той образуется кислая соль бисульфата аммония которая при дальнейшем поступлении аммиака коксового газа переходит в соль сульфата аммония

Кристалы сульфата аммония, находящиеся в маточном растворе во взвешенном состоянии и при достижении определенного роста, оседают на дно сатуратора, откуда центробежным насосом с частью маточного раствора забираются и подаются на кристаллоприемник или гидроциклон для отстаивания, а после них на центрифугу

По-украински

3. Цех уловлювання

Призначення цеху :

Рівномірно і безперебійно відсисати газ з камер коксових печей. Забезпечення охолодження коксового газу і виділення з нього смоли, нафталіну, водяної пари, очищення газу від смільного туману, а також уловлювання хімічних продуктів : аміаку, пиридиновых підстав, фенолів, бензолових вуглеводнів. Забезпечення транспортування газу через апаратуру цеху і цеху сіркоочищення до споживача газу -металлургического заводу ім. Петрівського.

Початкова сировина

Основною сировиною цеху уловлювання є коксовий газ. Коксовий газ, що виходить з камер коксових печей, є "прямим" газом і містить в собі наступні основні хімічні речовини: смолу, бензолові вуглеводні, феноли, пиридиновые підстави, аміак, сірководень. Коксовий газ, що пройшов цех улавли¬вания, з якого витягнуті вищезгадані хімічні речовини коксування, є "зворотним" газом і використовується як високо - калорійне паливо, і може бути використано для синтезу інших хімічних речовин.

Технологічні схеми цехів уловлювання і переробки хімічних продуктів

Цех уловлювання складається з п'яти основних відділень:

1. Машинно-конденсаційного

2. Сульфатного

3. Пиридинового

4. Обесфеноливающего

5. Скрубберно- бензолового

Машинне - конденсаційне відділення

Машинне - конденсаційне відділення служить для відсмоктування коксо¬вого газу з камер коксових печей, охолодження його і транспорти¬ровки через усю апаратуру сульфатного, бензолового відділень, сірчаного цеху до повысительной стадії металургійного заводу ім. Петрівського.

До складу машинно-конденсаційного відділення входить зал з газонагнетателями-газодувами, які роблять відсмоктування і транспортування коксового газу, первинні газові холо¬дильники для охолодження коксового газу і конденсації смоли (легкою) і насосною для подання надсмольной води в газозбірники на охолодження коксового газу коксових батарей.

Готовою продукцією відділення конденсації є кам'яновугільна смола.

Смола є сировиною для смолоперерабатывающих цехів, де піддається розгону з отриманням нафталіну, фенолів, антраце¬на, важкого бензолу, різних олій (поглинювального, антраценового) і кам'яновугільного пека.

Технологічна схема відділення

Коксовий газ з температурою 820оС з камер коксових печей через стояки поступає в газозбірники коксових батарей, де зрошується надсмольной водою з температурою не більше 83°С. Після газозбірників коксовий газ разом із смолою, надсмольной водою і фусами спрямовується по газопроводу в газовий сепаратор, в якому газ відділяється від рідкої фази і поступає на первинні газові холодильники. Рідка фаза (смола з фусами і надсмольная вода) поступає в механічних освітлювачів для відділення надсмольной води від смоли і фусов.

У освітлювачі надсмольная вода відстоюється від смоли і поступає в проміжні збірки, звідки відцентровим насосом циклу газозбірників подається в газозбірники для зрошування коксового газу. Смола через телескопічний смолоотводчик відводиться у збірку смоли, обладнану паровим обігрівом. У міру накопичення смоли у збірці вона відкачується відцентровим насосом у зберігали¬ще.

З сховища 1 смола відцентровим насосом подається на 1-й ступінь промивання в сховищі 2 і потім центробеж¬ным насосом смола у кількості 5-6м3/година подається в смолопромыватель кінцевого газового холодильника для витягання нафталіну з циклу кінцевого газового холодильника. Смола із смолопромывателя непреривно відводиться в хранилише 7 де відбувається додатковий остой від води. З сховища 7 смола безперервно подає¬ця у відділення хімічної установки.

Після остоя на хімічній установці смола поступає в сховища 3,5 і відвантажується споживачам.

Коксовий газ з сепаратора поступає в первинні газові холодильники. Первинне охолодження коксового газу здійснюється в 8 трубчастих газових холодильниках, при цьому газ проходить через холодильники паралельно, температура газу після ПГХ має бути не вища 35°С. При цьому з газу конденсується легка смола, водяні пари, в конденсаті яких розчиняються деякі хими¬ческие речовини (леткий аміак, феноли, пиридиновые підстави.)

Конденсат з ПГХ через конденсатоотводчики відводиться у збірку конденсату, звідки відцентровим насосом відкачується у вертикальні сепаратори, працюючі послідовно, з нижньої частини сепаратора смола відводиться в механічного освітлювача, а аміачна вода спрямовується в сховища Л 6-7 пиридинового відділення для переробки.

Коксовий газ після первинних газових холодильників поступає в нагнітач, який під тиском подає газ в сульфатне відділення.

Апаратура і устаткування відділення

У машинному залі встановлені 2 нагнітачі типу 1200-27-2 і приводом від електродвигуна ДАП-14-49-4 потужністю 1250квт.

Для охолодження коксового газу встановлені 8 первинних газових холодильників. Холодильники працюють паралельно, газ подається в міжтрубний простір, а вода йде по трубах.

Насосна газозбірників має 3 проміжних збірки для прийому надсмольной води, 5 відцентрових насосів, з них 3 насоси типу 12НДВ і 2-6 НДВ, які використовуються для подання води на зрошування коксового газу.

Для відкачування смоли з проміжних збірок встановлені 2 насоси.

У відділенні є два парові насоси для відкачування смоли і перекачування з сховищ.

Для відстою смоли і розділення її на фракції: вода-смола-фусы встановлені 4 механічні освітлювачі.

Сульфатне відділення

Тут в результаті взаємодії легкої смоли, сконденсованої з газу в сатураторі з сарною кисло¬тій, утворюється кисле смоління, яке є продуктом взаємодії органичес¬ких речовин з сірчаною кислотою. Нині смоління використовується для виробництва дорожнього дьогтю.

В результаті відстою обеспиридиненного розчину в кислому середовищі утворюється шлам, що є відходом виробництва. Він прямує в шламонакопитель з подальшою утилізацією.

Готовою продукцією сульфатного відділення є сульфат амонія.

Технологічна схема відділення

Коксовий газ після нагнітача поступає в газовий підігрівач сатуратора, де подогре¬вается пором до температури 65-70°З і по трубі, що газопідводить, поступає в сатуратор, ванна якого заповнена розчином сірок¬ний кислоти. Труба, що Газопідводить, закінчується барботажним зон¬том, опущеним в розчин кислоти на 240-260мм. Проходячи барботер коксовий газ барботує через розчин сірчаної кислоти, аміак, що при цьому знаходиться в ній, реагує з сірчаною кислотою, утворюючи сульфат амонія, а пиридиновые основи - сульфат піридину.

На початку процесу взаємодії аміаку з сарною кисло¬тій утворюється кисла сіль бісульфату амонія яка при подальшому вступі аміаку коксового газу переходить в сіль сульфату амонія

Кристалы сульфату амонія, що знаходяться в матковому розчині в зваженому стані і досягши певного росту, осідають на дно сатуратора, звідки відцентровим насосом з частиною маткового розчину забираються і подаються на кристаллоприемник або гідроциклон для відстоювання, а після них на центрифугу