Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

СОДЕРЖАНИЕ

Введение

1. Тарифная система оплаты труда

1.1 Понятие заработной платы

1.2 Формы и системы оплаты труда

2. Единая тарифная система оплаты труда в Республике Беларусь

2.1 История возникновения и развития тарифной системы Республики Беларусь

2.2 Характеристика современной тарифной системы оплаты труда Республики Беларусь

3. Анализ системы оплаты труда на ЗАО «РРБ-Банк»

3.1 Краткая характеристика ЗАО «РРБ-Банк»

3.2 Система оплаты труда на предприятии

Заключение

Список использованной литературы

Приложения

ВВЕДЕНИЕ

Правительства большинства стран оставляют за собой полномочия по регулированию рынка труда и, в частности, оплаты труда, ведь заработная плата является основным источником дохода рабочих и служащих. С ее помощью осуществляется контроль над мерой труда и потребления, она используется как важнейший экономический рычаг управления экономикой. На размер заработной платы может влиять занятость, соотношение спроса и предложения на рабочую силу.

Однако государство законодательно устанавливает уровень минимального потребительского бюджета (прожиточного минимума), и минимальную заработную плату, которая не должна быть меньше уровня физиологического прожиточного минимума. Заработная плата может рассчитываться по тарифной и бестарифной системам. В современных условиях предприятия, независимо от организационно-правовых форм, самостоятельно определяют формы, системы и размеры оплаты труда.

Рациональная организация оплаты труда на предприятии позволяет стимулировать результаты труда и деятельность его работников, обеспечивать конкурентоспособность, необходимую рентабельность и прибыльность продукции.

Цель данной работы – исследовать тарифную систему оплаты труда Республики Беларусь, условия ее применения на примере конкретного предприятия.

Объектом исследования является закрытое акционерное общество «Акционерный банк реконверсии и развития" (ЗАО «РРБ-Банк»). Предметом исследования является действующая система оплаты труда работников предприятия и их материального вознаграждения.

1. ТАРИФНАЯ СИСТЕМА ОПЛАТЫ ТРУДА

1.1 ПОНЯТИЕ ЗАРАБОТНОЙ ПЛАТЫ

Согласно ст. 57 Трудового кодекса Республики Беларусь заработная плата – это вознаграждение за труд, которое наниматель обязан выплатить работнику за выполненную работу в зависимости от ее сложности, количества, качества, условий труда и квалификации работника с учетом фактически отработанного времени, а также за периоды, включаемые в рабочее время.

В экономической литературе существуют разные подходы к определению экономической сущности заработной платы. С точки зрения заработной платы как основной формы распределения по труду она предстает как личный трудовой доход работника, определяемый по количеству и качеству труда. Существует точка зрения на заработную плату как денежное выражение стоимости или цены рабочей силы. Такой подход к заработной плате применительно к нашей экономике возник давно, но не утвердился.

И только в условиях перехода к рыночным отношениям, когда рабочая сила выступает как товар, вновь вернулись к данному определению. Стоимость рабочей силы по существу есть стоимость средств существования, необходимых для воспроизводства рабочей силы. Она включает в себя, во-первых, стоимость средств, удовлетворяющих потребности самого работника; во-вторых, стоимость средств, необходимых для содержания семьи работника; в-третьих, стоимость средств обучения.

На стоимость рабочей силы оказывают влияние исторические и национальные особенности той или иной страны, а также климатические условия.

В условиях рыночной экономики заработная плата выполняет стимулирующую, воспроизводственную и регулирующую функции.

Стимулирующее назначение заработной платы состоит в том, чтобы создать материальную заинтересованность в индивидуальных и коллективных результатах труда, повышении эффективности производства товаров и услуг, улучшении качественных показателей работы.

Воспроизводственная функция определяет абсолютный уровень оплаты труда, необходимый для обеспечения жизненных потребностей работника и его семьи.

Регулирующее назначение заработной платы заключается в ее воздействии на соотношение между спросом и предложением рабочей силы, на формирование персонала, численности работников и уровень их занятости.

Возможность достижения высокого уровня стимулирующей роли заработной платы обосновывается, в первую очередь, тем, что в структуре доходов трудящихся и их семей она составляет преобладающую часть доходов по сравнению с другими источниками. Поскольку, именно заработная плата связана с непосредственно затраченным трудом, ее стимулирующее воздействие на развитие общественного производства является определяющим.

Умелое использование этой функции превращает заработную плату в один из важнейших рычагов повышения результативности производства и экономического роста.

Заработная плата характеризует оценку вклада работника в результат деятельности предприятия. Она должна быть сопоставима с оплатой труда на аналогичных предприятиях отрасли и региона и конкурентоспособна. Заработок работника определяется в зависимости от его квалификации, личных способностей и достижений в труде, и включает различные доплаты, надбавки и премии. Надбавки и доплаты выполняют стимулирующие функции, отражают производственный результат деятельности работника и носят стабильный характер.

Премии предназначены для стимулирования работников на достижение какого-либо результата и носят изменчивый характер.

Механизм регулирования заработной платы в условиях рыночных отношений должен основываться на сочетании государственного и договорного регулирования. Одной из основных задач государственного регулирования является установление минимальной заработной платы и тарифной ставки первого разряда. Договорное регулирование заработной платы включает применение общего, отраслевых (тарифных) соглашений, коллективных и трудовых договоров.

Рыночное регулирование заработной платы предполагает наличие адекватного механизма, одним из важных звеньев которого является рыночная самонастройка, осуществляющая под воздействием изменяющегося соотношения спроса и предложения на рынке труда. Закон спроса и предложения в рыночной экономике оказывает решающее воздействие на уровень и динамику заработной платы. Чтобы регулировать эффективную работу предприятия, важно регулировать заработную плату с учетом спроса и предложения на рынке труда.

1.2 ФОРМЫ И СИСТЕМЫ ОПЛАТЫ ТРУДА

В современном понимании формы и системы оплаты труда можно определить как организационно-экономические механизмы соотнесения затрат и результатов труда работника с размером причитающейся ему заработной платы. Формы оплаты труда представляют собой способы установления зависимости размера заработной платы работников от затраченного ими общественно необходимого труда с помощью совокупности показателей, отражающих результаты труда и

По-украински

ЗМІСТ

Вступ

1. Тарифна система оплати праці

1.1 Поняття заробітної плати

1.2 Форми і системи оплати праці

2. Єдина тарифна система оплати праці в Республіці Білорусь

2.1 Історія виникнення і розвитку тарифної системи Республіки Білорусь

2.2 Характеристика сучасної тарифної системи оплати праці Республіки Білорусь

3. Аналіз системи оплати праці на ЗАТ "РРБ-банк"

3.1 Коротка характеристика ЗАТ "РРБ-банк"

3.2 Система оплати праці на підприємстві

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Уряди більшості країн залишають за собою повноваження по регулюванню ринку праці і, зокрема, оплати праці, адже заробітна плата є основним джерелом доходу робітників і службовців. З її допомогою здійснюється контроль над мірою праці і споживання, вона використовується як найважливіший економічний важіль управління економікою. На розмір заробітної плати може впливати зайнятість, співвідношення попиту і пропозиції на робочу силу.

Проте держава законодавчо встановлює рівень мінімального споживчого бюджету (прожиткового мінімуму), і мінімальну заробітну плату, яка не має бути менше рівня фізіологічного прожиткового мінімуму. Заробітна плата може розраховуватися по тарифній і безтарифній системам. У сучасних умовах підприємства, незалежно від організаційно-правових форм, самостійно визначають форми, системи і розміри оплати праці.

Раціональна організація оплати праці на підприємстві дозволяє стимулювати результати праці і діяльність його працівників, забезпечувати конкурентоспроможність, необхідну рентабельність і прибутковість продукції.

Мета цієї роботи - досліджувати тарифну систему оплати праці Республіки Білорусь, умови її застосування на прикладі конкретного підприємства.

Об'єктом дослідження є закрите акціонерне товариство "Акціонерний банк реконверсії і розвитку" (ЗАТ "РРБ-банк"). Предметом дослідження є діюча система оплати праці працівників підприємства і їх матеріальної винагороди.

1. ТАРИФНА СИСТЕМА ОПЛАТИ ТРУДА

1.1 ПОНЯТТЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Згідно ст. 57 Трудового кодексу Республіки Білорусь заробітна плата - ця винагорода за працю, яку наймач зобов'язаний виплатити працівникові за виконану роботу залежно від її складності, кількості, якості, умов праці і кваліфікації працівника з урахуванням фактично відпрацьованого часу, а також за періоди, що включаються в робочий час.

У економічній літературі існують різні підходи до визначення економічної суті заробітної плати. З точки зору заробітної плати як основної форми розподілу по праці вона з'являється як особистий трудовий доход працівника, визначуваний по кількості і якості праці. Існує точка зору на заробітну плату як грошове вираження вартості або ціни робочої сили. Такий підхід до заробітної плати стосовно нашої економіки виник давно, але не затвердився.

І тільки в умовах переходу до ринкових стосунків, коли робоча сила виступає як товар, знову повернулися до цього визначення. Вартість робочої сили по суті є вартість засобів існування, необхідних для відтворення робочої сили. Вона включає, по-перше, вартість засобів, що задовольняють потреби самого працівника; по-друге, вартість засобів, необхідних для утримання сім'ї працівника; по-третє, вартість засобів навчання.

На вартість робочої сили роблять вплив історичні і національні особливості тієї або іншої країни, а також кліматичні умови.

В умовах ринкової економіки заробітна плата виконує стимулюючу, відтворювальну і таку, що регулює функції.

Стимулююче призначення заробітної плати полягає в тому, щоб створити матеріальну зацікавленість в індивідуальних і колективних результатах праці, підвищенні ефективності виробництва товарів і послуг, поліпшенні якісних показників роботи.

Відтворювальна функція визначає абсолютний рівень оплати праці, необхідний для забезпечення життєвих потреб працівника і його сім'ї.

Регулююче призначення заробітної плати полягає в її дії на співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили, на формування персоналу, чисельності працівників і рівень їх зайнятості.

Можливість досягнення високого рівня стимулюючої ролі заробітної плати обгрунтовується, в першу чергу, тим, що в структурі доходів трудящих і їх сімей вона складає переважаючу частину доходів в порівнянні з іншими джерелами. Оскільки, саме заробітна плата пов'язана з безпосередньо витраченою працею, її стимулююча дія на розвиток громадського виробництва є визначальний.

Уміле використання цієї функції перетворює заробітну плату на один з найважливіших важелів підвищення результативності виробництва і економічного зростання.

Заробітна плата характеризує оцінку вкладу працівника в результат діяльності підприємства. Вона має бути порівнянна з оплатою праці на аналогічних підприємствах галузі і регіону і конкурентоздатна. Заробіток працівника визначається залежно від його кваліфікації, особистих здібностей і досягнень в праці, і включає різні доплати, надбавки і премії. Надбавки і доплати виконують стимулюючі функції, відбивають виробничий результат діяльності працівника і носять стабільний характер.

Премії призначені для стимулювання працівників на досягнення якого-небудь результату і носять мінливий характер.

Механізм регулювання заробітної плати в умовах ринкових стосунків повинен грунтуватися на поєднанні державного і договірного регулювання. Одним з основних завдань державного регулювання є встановлення мінімальної заробітної плати і тарифної ставки першого розряду. Договірне регулювання заробітної плати включає застосування загального, галузевих (тарифних) угод, колективних і трудових договорів.

Ринкове регулювання заробітної плати припускає наявність адекватного механізму, однією з важливих ланок якого є ринкова самонастройка, що здійснює під впливом співвідношення попиту і пропозиції, що змінюється, на ринку праці. Закон попиту і пропозиції в ринковій економіці чинить вирішальну дію на рівень і динаміку заробітної плати. Щоб регулювати ефективну роботу підприємства, важливо регулювати заробітну плату з урахуванням попиту і пропозиції на ринку праці.

1.2 ФОРМИ І СИСТЕМИ ОПЛАТИ ТРУДА

У сучасному розумінні форми і системи оплати праці можна визначити як організаційно-економічні механізми співвідношення витрат і результатів праці працівника з розміром заробітної плати, що належить йому. Форми оплати праці є способами встановлення залежності розміру заробітної плати працівників від витраченого ними суспільно необхідної праці за допомогою сукупності показників, що відбивають результати праці і