Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

Называя свою т. зр. «реляционизмом», М. изображал историю общественной мысли как столкновение классовосубъективных світоспоглядань, каждое из которых является «частичной идеологией», т. е. заведомо искажённым отражением социальной действительности, а все в совокупности — «тотальной (общей) идеологией». Согласно М., любая идеология представляет собой апологию существующего строя, взгдяды класса, заинтересованного в сохранении статус-кво, которым противостоит столь же необъективная и пристрастная утопия, или взгляды оппозиционных обездоленных слоев. В случае прихода последних к власти утопия, по М., автоматически превращается в идеологию, и т. д. В конечном итоге концепция М. подменяет подлинно классовое сознание партикулярными интересами проф. слоев, поколений и т. п., среди которых он выделяет творч. интеллигенцию, как якобы стоящую вне классов и единственно способную к беспристрастному познанию общества, причём лишь потенциально. Именно с интеллигенцией М. связывал надежды на

По-украински

Називаючи свою т. зр. "реляционизмом", М. зображував історію громадської думки як зіткнення классовосубъективных світоспоглядань, кожне з яких є "частковою ідеологією", т. е. свідомо спотвореним відображенням соціальної дійсності, а все в сукупності - "тотальною(загальною) ідеологією". Згідно М., будь-яка ідеологія є апологією існуючого ладу, взгдяды класу, зацікавленого у збереженні статус-кво, яким протистоїть така ж необ'єктивна і упереджена утопія, або погляди опозиційних знедолених шарів. У разі приходу останніх до влади утопія, по М., автоматично перетворюється на ідеологію, і т. д. Зрештою концепція М. підміняє достовірно класову свідомість партикулярними інтересами проф. шарів, поколінь і т. п., серед яких він виділяє творч. інтелігенцію, як що нібито стоїть поза класами і єдино здатну до неупередженого пізнання суспільства, причому лише потенційно. Саме з інтелігенцією М. пов'язував надії на