Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-украински

КРИМСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

ОДЕСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

Курсова робота

з дисципліни: «Теорія держави та права»

ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ

Курсова робота слухача 1 курсу 2 ВО юридичного факультету

Лагкути С.О.

Сімферополь 2010

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ТА МЕХАНІЗМИ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ ПРАВОВИЙ ВСЕОБУЧ………………………..…5

1.1. Поняття, ознаки і функції правового виховання……….5

1..2. Система і механізм правового виховання. Правова вихованість……………………………………………….…....7

1.3. Правове загальне навчання…………………………. …..11

1.4. Правовий нігілізм: джерела і шляхи подолання……….14

РОЗДІЛ ІІ. ПРАВОСВІДОМІСТЬ І ПРАВОВА КУЛЬТУРА В ПРАВОВОМУ ВИХОВАННІ……………………………………..17

2.1. Поняття і структура правосвідомості……………….…..17

2.2. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації…………………………..….22

2.3. Правова культура: зв'язок із загальною культурою.

Види правової культури……… …………………………….....25

2.4. Правова культура суспільства……………………….…....27

2.5. Правова культура особи………………………………..….29

ВИСНОВКИ………………………………………………………. ...33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………...…36

ВСТУП

Тема даної курсової роботи є вкрай потрібною для вивчення, оскільки правове виховання тісне пов'язане з усіма видами соціаль¬ного виховання — моральним, політичним, естетичним та ін. їх можна назвати «субправовими», тобто такими, що «прилягають до правового», «пов'язані з правовим», оскільки всі вони втягу¬ються в орбіту правового виховання.

Правове виховання — це цілеспрямований постійний вплив на людину з метою формування у неї правової культури і активної правомірної поведінки. Основна мета правового виховання — дати людині необхідні в житті юридичні знання і навчити її по¬важати закони і підзаконні акти та додержуватися їх, тобто сфо¬рмувати достатньо високий рівень правової культури, здатний значно зменшити кількість правопорушень.

Кожна людина, зна¬ючи свої права і обов'язки, може грамотно захищати себе від не-законних дій з боку юридичних органів, то застосовують право.

Перехід до ринкових відносин викликав необхідність у пра¬вовій освіті керівників, фахівців, посадових осіб комерційних корпорацій. Правова освіта посадових осіб має на меті не тільки оволодіння мінімумом правових знань, а й ставлення до їх вико¬ристання: всі управлінські рішення мають відповідати «літері» і «духу» закону.

Необхідна систематична робота з підвищення професійної культури всіх суб'єктів правоохоронної системи, що сприятиме подоланню недовіри населення до правоохоронних органів. До¬держання закону стане вигіднішим, ніж його порушення, коли зміцниться надійність права, що означає, з одного боку захист набутих прав, а з іншого — можливість будь-якого громадянина, який не має юридичної освіти, знати свої права. Надійність права припускає також стабільність правопорядку і можливість перед¬бачати зміст конкретних юридичних рішень.

Ключовий пункт правосвідомості — усвідомлення людьми цінностей природного права, прав і свобод людини і оцінка чин¬ного права з погляду його відповідності загальнолюдським цін¬ностям, що знайшли закріплення в міжнародних документах про права людини. Правосвідомість не тільки виражає ставлення індивіда до правової дійсності, а й спрямовує її на певні зміни в правовому середовищі, прогнозує і моделює їх.

В даній роботі планую дослідити такі питання як поняття, ознаки і функції правового виховання, система і механізм правового виховання, поняття правової вихованості, правове загальне навчання та шляхи подолання правового нігілізму, місце правосвідомості і правової культури серед результатів правового виховання.

Гадаю, що саме ці питання розкриють загальну тему курсової роботи – “Правове виховання”.

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ТА МЕХАНІЗМ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ

1.1. Поняття, ознаки і функції правового виховання

Правове виховання — це цілеспрямований постійний вплив на людину з метою формування у неї правової культури і активної правомірної поведінки. Основна мета правового виховання — дати людині необхідні в житті юридичні знання і навчити її по¬важати закони і підзаконні акти та додержуватися їх, тобто сфо¬рмувати достатньо високий рівень правової культури, здатний значно зменшити кількість правопорушень.

Кожна людина, зна¬ючи свої права і обов'язки, може грамотно захищати себе від не-законних дій з боку юридичних органів, то застосовують право.

Правове виховання тісне пов'язане з усіма видами соціаль¬ного виховання — моральним, політичним, естетичним та ін. їх можна назвати «субправовими», тобто такими, що «прилягають до правового», «пов'язані з правовим», оскільки всі вони втягу¬ються в орбіту правового виховання.

Ознаки (риси) правового виховання:

1) будується на засадах системи норм права;

2) припускає впровадження в правосвідомість виховуваних складових елементів упорядкованих суспільних відносин — до¬зволянь, зобов'язувань, заборон.

Поєднуючись у процесі функціонування права із заходами державного забезпечення, дозволяння, зобов'язування, заборо¬ни перетворюються на первинні засоби правового регулювання, які створюють умови для здійснення правомірної поведінки;

3) спирається на можливість застосування примусової сили держави через покладання юридичної відповідальності на пра¬вопорушників;

4) охоплює суб'єктів права, які не тільки додержуються пра¬вових норм, а й є схильними до правопорушень та порушили ці норми;

5) здійснюється за допомогою спеціальних правовиховних способів і засобів;

6) здійснюється вихователями, що, як правило, мають юри¬дичну освіту або спеціальну юридичну підготовку.

Сутністю правового виховання є формування правової наста¬нови на узгодження прагнень і сподівань особи з інтересами і сподіваннями суспільства, тобто процес вироблення непохит¬них правових ідей і принципів у правосвідомості виховуваних, формування правової культури.

Зміст правового виховання — це процес цілеспрямованого і систематичного впливу на правосвідомість особи (групи) за до¬помогою сукупності (комплексу) правовиховних заходів, певних способів і заходів, які має у своєму розпорядженні суспіль¬ство.

Функції правового виховання:

1) передача виховуваним (індивідам, громадським групам) певної суми правових знань, навичок, умінь;

2) формування правових ідей, почуттів, переконань у право¬свідомості виховуваних, вироблення правової настанови на пра¬вомірну поведінку;

Правове виховання відбувається в правовому полі, у вре¬гульованих правом сферах суспільних відносин.

Не слід плутати правове виховання і правове регулювання, хоча вони й є взаємозалежними. Об'єктом правового регулю¬вання є головним чином відносини — вольові акти поведінки особи, а об'єктом правового виховання, виховною функцією права — її свідомість: думки, почуття, уявлення. Це не означає, шо правосвідомість особи не зазнає впливу правового регулю¬вання і його механізму. Але цей вплив є другорядним відносно поведінки особи, її вчинків [8,с.34].

1.2. Система і механізм правового виховання. Правова вихованість

Правове

По-русски

КРЫМСКИЙ ЮРИДИЧЕСКИЙ ИНСТИТУТ

ОДЕССКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УНИВЕРСИТЕТА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ

КАФЕДРА ТЕОРИИ И ИСТОРИИ ГОСУДАРСТВА И ПРАВА

Курсовая работа

из дисциплины: "Теория государства и права"

ПРАВОВОЕ ВОСПИТАНИЕ

Курсовая работа слушателя 1 курса 2 ВО юридического факультета

Лагкути С.О.

Симферополь 2010

СОДЕРЖАНИЕ

ВСТУПЛЕНИЕ.......................3

РАЗДЕЛ И. ПОНЯТИЕ И МЕХАНИЗМЫ ПРАВОВОГО ВОСПИТАНИЯ ПРАВОВОЙ ВСЕОБУЧ...........5

1.1. Понятие, признаки и функции правового воспитания...5

1.2. Система и механизм правового воспитания. Правовая воспитанность.......................7

1.3. Правовая общая учеба.......... ..11

1.4. Правовой нигилизм: источники и пути преодоления...14

РАЗДЕЛ ІІ. ПРАВОСОЗНАНИЕ И ПРАВОВАЯ КУЛЬТУРА В ПРАВОВОМ ВОСПИТАНИИ...............17

2.1. Понятие и структура правосознания.........17

2.2. Функции правосознания. Роль правосознания в процессе правотворчества и правореалізації.............22

2.3. Правовая культура: связь с общей культурой.

Виды правовой культуры.. ...............25

2.4. Правовая культура общества..............27

2.5. Правовая культура лица...............29

ВЫВОДЫ..................... ..33

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ............36

ВСТУПЛЕНИЕ

Тема данной курсовой работы является крайне нужной для изучения, поскольку правовое воспитание тесное связано со всеми видами соціаль¬ного воспитания - моральным, политическим, эстетическим и др. их можно назвать "субправовыми", то есть такими, которые "прилегают к правовому", "связанные с правовым", поскольку все они втягу¬ються в орбиту правового воспитания.

Правовое воспитание - это целеустремленное постоянное влияние на человека с целью формирования у нее правовой культуры и активного правомерного поведения. Основная цель правового воспитания - даты человеку необходимые в жизни юридические знания и научить ее по¬важати законы и подзаконные акты и сдерживаться их, то есть сфо¬рмувати достаточно высокий уровень правовой культуры, способен значительно уменьшить количество правонарушений.

Каждый человек, зна¬ючи свои права и обязанности, может грамотно защищать себя от не-законных действий со стороны юридических органов, то применяют право.

Переход к рыночным отношениям вызывал необходимость в пра¬вовій образованию руководителей, специалистов, должностных лиц коммерческих корпораций. Правовое образование должностных лиц имеет целью не только овладение минимумом правовых знаний, но и отношение к их вико¬ристання: все управленческие решения должны отвечать "букве" и "духу" закона.

Необходимая систематическая работа из повышения профессиональной культуры всех субъектов правоохранительной системы, которая будет способствовать преодолению недоверия населения к правоохранительным органам. До¬содержания закона станет выгоднее, чем его нарушение, когда укрепится надежность правая, что означает, с одной стороны защиты приобретенных прав, а из другого - возможность любого гражданина, который не имеет юридического образования, знать свои права. Надежность правая допускает также стабильность правопорядка и возможность перед¬бачати содержание конкретных юридических решений.

Ключевой пункт правосознания - осознание людьми ценностей естественного права, прав и свобод человека и оценка чин¬ного права с точки зрения его соответствия общечеловеческим цен¬ностям, что нашли закрепление в международных документах о правах человека. Правосознание не только выражает отношение индивида к правовой действительности, но и направляет ее на определенные изменения в правовой среде, прогнозирует и моделирует их.

В данной работе планирую исследовать такие вопросы как понятие, признаки и функции правового воспитания, система и механизм правового воспитания, понятия правовой воспитанности, правовая общая учеба и пути преодоления правового нигилизма, место правосознания и правовой культуры среди результатов правового воспитания.

Думаю, что именно эти вопросы раскроют общую тему курсовой работы - "Правовое воспитание".

РАЗДЕЛ И. ПОНЯТИЕ И МЕХАНИЗМ ПРАВОВОГО ВОСПИТАНИЯ

1.1. Понятие, признаки и функции правового воспитания

Правовое воспитание - это целеустремленное постоянное влияние на человека с целью формирования у нее правовой культуры и активного правомерного поведения. Основная цель правового воспитания - даты человеку необходимые в жизни юридические знания и научить ее по¬важати законы и подзаконные акты и сдерживаться их, то есть сфо¬рмувати достаточно высокий уровень правовой культуры, способен значительно уменьшить количество правонарушений.

Каждый человек, зна¬ючи свои права и обязанности, может грамотно защищать себя от не-законных действий со стороны юридических органов, то применяют право.

Правовое воспитание тесное связано со всеми видами соціаль¬ного воспитания - моральным, политическим, эстетическим и др. их можно назвать "субправовыми", то есть такими, которые "прилегают к правовому", "связанные с правовым", поскольку все они втягу¬ються в орбиту правового воспитания.

Признаки (черты) правового воспитания :

1) строится на принципах системы норм права;

2) допускает внедрение в правосознание воспитуемых составных элементов упорядоченных общественных отношений - к¬зволянь, обязателей, запретов.

Сочетает в процессе функционирования права с мероприятиями государственного обеспечения, дозволяння, обязателя, заборо¬ни превращаются в первичные средства правового регулирования, которые создают условия для осуществления правомерного поведения;

3) опирается на возможность применения принудительной силы государства через возложение юридической ответственности на пра¬вопорушників;

4) охватывает субъектов права, которые не только сдерживаются пра¬вових норм, но и являются склонными к правонарушениям и нарушили эти нормы;

5) осуществляется с помощью специальных правовоспитательных способов и средств;

6) осуществляется воспитателями, что, как правило, имеют юры¬дичну образование или специальную юридическую подготовку.

Сущностью правового воспитания является формирование правовой наста¬нови на согласование стремлений и надежд лица с интересами и надеждами общества, то есть процесс выработки непохит¬них правовых идей и принципов у правосознания воспитуемых, формирования правовой культуры.

Содержание правового воспитания - это процесс целеустремленного и систематического влияния на правосознание лица (группы) за к¬помогою совокупности (комплексу) правовоспитательных мероприятий, определенных способов и мероприятий, которые имеет в своем распоряжении сообща¬ство.

Функции правового воспитания :

1) передача воспитуемым (индивидам, общественным группам) определенной суммы правовых знаний, навыков, умений;

2) формирования правовых идей, чувств, убеждений в право¬сознания воспитуемых, выработки правового наставления на пра¬вомірну поведение;

Правовое воспитание происходит в правовом поле, во вре¬гульованих правом сферах общественных отношений.

Не следует путать правовое воспитание и правовое регулирование, хотя они и являются взаимозависимыми. Объектом правового регулю¬вання является главным образом отношения - волевые акты поведения лица, а объектом правового воспитания, воспитательной функцией права - ее сознание: мысли, чувства, представления. Это не значит, шо правосознание лица не испытывает влияния правового регулю¬вання и его механизму. Но это влияние является второстепенным относительно поведения лица, его поступков [8, с.34].

1.2. Система и механизм правового воспитания. Правовая воспитанность

Правовое