Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-украински

1. 2. Предмет та методологія курсу ІЕЕД

Історія економіки та економічної думки досліджує розвиток господарської діяльності людства, світової економіки у нерозривному взаємозв’язку з еволюцією системи економічних поглядів. Тобто предметом ІЕЕД є історичний процес еволюції світової економіки та економічної думки.

Господарське життя різноманітне, тому ІЕЕД – багаторівнева наука. Вона вивчає:

- закономірності розвитку господарства у координатах світового простору та в певні історичні періоди;

- конкретні факти і явища економічного розвитку країн, регіонів та світового господарства в цілому;

- економічні процеси в їхній історичній послідовності та цивілізаційному вимірі та економічну думку, що їм відповідає;

- досвід господарювання і розвиток організації та управління господарськими комплексами;

- економічну політику держави як систему заходів, спрямованих на подолання суперечностей, проблем і досягнення економічного прогресу; узагальнює досвід економічних реформ, їхні особливості та механізми здійснення;

- передумови та закономірності еволюції світової економічної думки,

- концепції провідних шкіл і напрямків, знайомить з досягненнями видатних вчених-економістів.

У історико-економічних дослідженнях важливе місце займають джерела інформації, що мають господарській аспект. До них належать:

1) речові результати виробництва, тобто усі предмети матеріальної культури. Вони надають інформацію про стан виробничої сфери і технічної думки того чи іншого суспільства, його соціально-економічну структуру.

2) документи з управління господарством, до яких відносяться:

- офіційні нормативні документи (інструкції, накази, постанови, акти, укази і т. ін. у технічній, фінансовій, торгівельній, податковій та інших сферах);

- інформаційні (звіти у масштабах окремих господарств, галузей, держав; описи та переписи, ділове листування, торгівельна реклама, прейскуранти і т.п.);

- дослідницькі (статистичні матеріали, що характеризують динаміку економічного розвитку окремих галузей та країн, розрахунки, наукова економічна література).

3) матеріали літератури, мистецтва, ЗМІ, що містять економічну інформацію. Сюди відносяться, насамперед, неофіційні документи, що виходять з неекономічних сфер, але відбивають ті чи інші аспекти економічного життя суспільства. Трапляються випадки, коли не тільки найважливішим, але й практично єдиним джерелом інформації з історії господарства окремих епох є витвори літератури і мистецтва, наприклад, твори Гомера, середньовічні літописи.

Система методів пізнання, що застосовуються ІЕЕД, пов’язана з використанням методологічного арсеналу, категоріального апарату, основних теоретичних побудов історичного і економічного знання та відбиває їхню взаємодію. Взагалі метод визначає шлях дослідження, спосіб побудови та обґрунтування знань, він вказує на те, як відбувається пізнання, на якій методичній основі, за якими науковими принципами.

Систему методів ІЕЕД складають: методологічні принципи класичної та сучасної філософії; методологічні положення загальної економічної теорії; загальнонаукові методи; специфічні методи. Методологічні засади сучасної філософії пов’язані з новим баченням картини світу.

На відміну від класичної (лінійної, ньютонівської) парадигми, якій властиві чітка детермінованість, причинно-наслідкові зв’язки, впорядкованість, наукова картина світу с позицій сучасної філософії характеризується: ствердженням про домінування хаосу, а не порядку; нелінійністю, біфуркаційністю процесів; багатоваріантністю майбутнього у кожний конкретний момент часу, його здатністю розгортатися в одному з декількох можливих напрямків; визнанням за випадковими змінами можливості формувати глобальні наслідки.

Методологічні положення загальної економічної теорії надають теоретичну базу для ІЕЕД, дозволяють перейти від емпіричності, опису господарських систем до глибокого історико-економічного аналізу, виявлення логіки та закономірностей господарського процесу. До структури метода ІЕЕД входять також загальнонаукові методи.

Насамперед, сучасна історико-економічна наука базується на діалектично-матеріалістичному методі, що розглядає суспільно-економічний розвиток як природно-історичний процес, який обумовлюється об’єктивними закономірностями. У той же час цей метод не виключає впливу суб’єктивних чинників – діяльності мас, класів, політичних партій, лідерів, національних особливостей, менталітету, віросповідання.

Як і політична економія, ІЕЕД широко використовує метод єдності історичного і логічного. Але якщо логічний аналіз у політичній економії, яка вивчає загальні економічні закони розвитку, виділяє лише основні, об’єктивно необхідні ланки історичного процесу, то ІЕЕД аналізує конкретні форми прояву у різних країнах відкритих політичною економією економічних законів. Серед інших загальнонаукових методів ІЕЕД слід зазначити методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, моделювання.

Крім того, широко застосовуються кількісні (статистичні і математичні) методи, які використовуються для вивчення закономірностей, тенденцій, чинників історико-економічного розвитку, типологічної класифікації явищ і процесів, аналізу взаємозв’язків. Використання кількісних методів базується на створенні системи кількісних характеристик явищ, що досліджуються, обробці даних показників математичними методами (групування, вирівнювання рядів динаміки, дисперсійний, кореляційний, регресивний, факторний аналіз та ін.).

Наприклад, для обґрунтування монетаристської теорії М. Фрідмен використовував висновки аналізу рядів динаміки валового національного продукту, інвестицій та грошової маси за 100 років у США. Особливе значення для аналізу історико-економічних ситуацій мають також методи соціологічних досліджень і соціальної психології, оскільки народні маси безпосередньо впливають на хід історичних і економічних процесів.

Ядром методології ІЕЕД є її власні, специфічні методи: - історичний (історико-генетичний) – базується на послідовному аналізі фактів і процесів еволюції об’єктів, що досліджуються наукою (способів виробництва, окремих країн та регіонів, галузей національного господарства, економічних процесів і явищ, економічних вчень). Цей метод забезпечує конкретність у описі і дозволяє розкрити причинно-наслідкові зв’язки між явищами і процесами.

Наприклад, він дозволяє виявити історичні умови виникнення та розвитку економічних ідей, їхню спадкоємність, загальні закономірності та історичну специфіку у змісті економічних теорій, взаємозв’язок економічних вчень з політикою і господарською практикою.

При цьому, з одного боку, конкретно-історичний (хронологічний) аспект цього методу показує, які саме історично визначені погляди на економічне життя розвинені та обґрунтовані у певному вченні, як вони співвідносяться з вимогами реальної дійсності, інтересами певних соціальних груп, тенденціями розвитку.

По-русски

1. 2. Предмет и методология курса ІЕЕД

История экономики и экономической мысли исследует развитие хозяйственной деятельности человечества, мировой экономики в неразрывной взаимосвязи с эволюцией системы экономических взглядов. То есть предметом ІЕЕД является исторический процесс эволюции мировой экономики и экономической мысли.

Хозяйственная жизнь разнообразная, потому ІЕЕД - многоуровневая наука. Она изучает:

- закономерности развития хозяйства в координатах мирового пространства и в определены исторические периоды;

- конкретные факты и явления экономического развития стран, регионов и мирового хозяйства в целом;

- экономические процессы в их исторической последовательности и цивилизационном измерении и экономическую мысль, что им отвечает;

- опыт ведения хозяйства и развитие организации и управление хозяйственными комплексами;

- экономическую политику государства как систему мероприятий, направленных на преодоление противоречий, проблем и достижения экономического прогресса; обобщает опыт экономических реформ, их особенности и механизмы осуществления;

- предпосылки и закономерности эволюции мировой экономической мысли,

- концепции ведущих школ и направлений, знакомит с достижениями выдающихся ученых-экономистов.

В историко-экономических исследованиях важное место занимают источники информации, которые имеют хозяйственной аспект. К ним принадлежат:

1) вещественные результаты производства, то есть все предметы материальной культуры. Они предоставляют информацию о состоянии производственной сферы и технического мнения того или другого общества, его социально-экономическую структуру.

2) документы из управления хозяйством, к которым относятся:

- официальные нормативные документы(инструкции, приказы, постановления, акты, указы и т. др. в технической, финансовой, торговой, налоговой и других сферах);

- информационные(отчеты в масштабах отдельных хозяйств, отраслей, держал; описания и переписи, деловая переписка, торговая реклама, прейскуранты и тому подобное);

- исследовательские(статистические материалы, которые характеризуют динамику экономического развития отдельных отраслей и стран, расчеты, научная экономическая литература).

3) материалы литературы, искусства, СМИ, которые содержат экономическую информацию. Сюда относятся, в первую очередь, неофициальные документы, которые выходят из неэкономичных сфер, но отбивают те или другие аспекты экономической жизни общества. Попадаются случаи, когда не только важнейшим, но и практически единственным источником информации из истории хозяйства отдельных эпох являются творения литературы и искусства, например, произведения Гомера, средневековые летописи.

Система методов познания, которые применяются ІЕЕД, связана с использованием методологического арсенала, категориального аппарата, основных теоретических построений исторического и экономического знания и отбивает их взаимодействие. Вообще метод определяет путь исследования, способ построения и обоснования знаний, он указывает на то, как происходит познание, на какой методической основе, за какими научными принципами.

Систему методов ІЕЕД складывают: методологические принципы классической и современной философии; методологические положения общей экономической теории; общенаучные методы; специфические методы.

Методологические принципы современной философии связанные с новым виденьем картины мира.

В отличие от классической(линейной, ньютоновской) парадигмы, которой свойственные четкая детермінованість, причинно-следственные связки, упорядоченность, научная картина мира с позиций современной философии характеризуется: утверждением о доминировании хаоса, а не порядку; нелинейностью, біфуркаційністю процессов; многовариантностью будущего в каждый конкретный момент времени, его способностью разворачиваться в одном из нескольких возможных направлений; признанием за случайными изменениями возможности формировать глобальные последствия.

Методологические положения общей экономической теории предоставляют теоретическую базу для ІЕЕД, позволяют перейти от емпіричності, описанию хозяйственных систем к глубокому историко-экономическому анализу, выявлению логики и закономерностей хозяйственного процесса.

К структуре метода ІЕЕД входят также общенаучные методы. В первую очередь, современная историко-экономическая наука базируется на диалектически-материалистическом методе, который рассматривает общественно-экономическое развитие как естественно-исторический процесс, который обусловливается объективными закономерностями. В то же время этот метод не исключает влияния субъективных факторов - деятельности масс, классов, политических партий, лидеров, национальных особенностей, менталитета, вероисповедания.

Как и политическая экономия, ІЕЕД широко использует метод единства исторического и логичен. Но если логический анализ в политической экономии, которая изучает общие экономические законы развития, выделяет лишь основные, объективно необходимые звенья исторического процесса, то ІЕЕД анализирует конкретные формы проявления в разных странах открытых политической экономией экономических законов. Среди других общенаучных методов ІЕЕД следует отметить методы анализа, синтеза, индукции, дедукции, моделирования.

Кроме того, широко применяются количественные(статистические и математические) методы, которые используются для изучения закономерностей, тенденций, факторов историко-экономического развития, типологической классификации явлений и процессов, анализа взаимосвязей. Использование количественных методов базируется на создании системы количественных характеристик явлений, которые исследуются, обработке данных показателей математическими методами(группирование, выравнивание рядов динамики, дисперсионный, корреляционный, регрессивный, факторный анализ и др.).

Например, для обоснования монетаристської теории М. Фрідмен использовал выводы анализа рядов динамики валового национального продукта, инвестиций и денежной массы за 100 годы в США. Особенное значение для анализа историко-экономических ситуаций имеют также методы социологических исследований и социальной психологии, поскольку народные массы непосредственно влияют на ход исторических и экономических процессов.

Ядром методологии ІЕЕД является ее собственные, специфические методы:

- исторический(историко-генетический) - базируется на последовательном анализе фактов и процессов эволюции объектов, которые исследуются наукой(способов производства, отдельных стран и регионов, отраслей национального хозяйства, экономических процессов и явлений, экономических учений). Этот метод обеспечивает конкретность в описании и позволяет раскрыть причинно-следственные связки между явлениями и процессами.

Например, он позволяет выявить исторические условия возникновения и развития экономических идей, их преемственность, общие закономерности и историческую специфику в содержании экономических теорий, взаимосвязь экономических учений с политикой и хозяйственной практикой.