Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

III. ЗАКЛЮЧЕНИЕ

“Если обобщить выводы многочисленных и изощренных экспериментов, то можно сказать, что мы — люди — необоснованно считаем себя умнее, рациональнее, тверже и последовательнее, чем мы есть на самом деле. Мы опасно недооцениваем силу влияния как различных ситуаций, так и других людей. Мы способны вести себя так же слепо, как существа с «куриными мозгами», например индюшки. Наше семейное воспитание, школьное и высшее образование не дают ни информации, ни навыков, необходимых для реалистичного и здравого понимания самих себя и окружающих.

Мы регулярно обманываем самих себя, ошибаемся в понимании других людей и ситуаций.

Мы слишком часто не рассуждаем рационально, а рационализируем, то есть оправдываем свои заблуждения. Мы не анализируем обстоятельства, а поддаемся

стереотипам, помогающим другим обводить нас вокруг пальца.» кандидат философских наук

Евгений ВОЛКОВ.

Я хочу, чтобы человек, который читает мою работу, ни в коем случае не смотрел на оборот этой страницы..

Вступление.

Конечно же каждый знает о том, что в мире его существует манипуляция[1]. Однако встречается она гораздо чаще, чем человек может предположить. Все известные формы массовой культуры: комиксы, мультфильмы, кино, телевизионные и радиопредставления, спортивные соревнования и т.д. - составляют необыкновенно разнообразный аппарат обработки сознания. Однако в данной работе своё основное внимание я уделю не манипуляции самой, а возможностям защиты от неё.

Понятие психологической защиты.[2].

В психологической литературе понятие «психологическая защита» тесно связана с понятием целостности личности. Особое внимание уделяется самооценке, чувству уверенности, самоуважению, Я-концепции, представлению о себе, индивидуальности.

Психологической защите может подвергаться как любая целостность, будь то организация, группа людей, семья, отдельный человек, психика в целом, так и поведенческие проявления (привычки, стили жизни, умения), когнитивные структуры (мнения, знания, мировоззрения), мотивационные образования (желания, вкусы, предпочтения). Происходит это оттого, что единое Я защищает самое себя целиком, свои проявления и качества.

В ответ на нарушение или угрозу нарушения психологических границ, которое способно нанести ущерб целостности личности или её индивидуальной обособленности, возникает защита в условиях межсубъектной борьбы. Такая защита называется психологической защитой.

В данной работе, употребляя термин «психологическая защита», я буду иметь в виду определение, которое вывел в своей книге «Психология манипуляции» Доценко Е.Л.: «психологическая защита – это употребление субъектом психологических средств устранения или ослабления ущерба, грозящего ему со стороны другого субъекта».

Виды психологических защит.

В зависимости от защищающего субъекта и от направленности можно выделить

2 группы психологических защит.

Во-первых, это могут быть соответственно межличностные и внутриличностные защиты, и, во-вторых, защиты бывают специфическими и неспецифическими.

Внутриличностные защиты возникают в условиях внутриличностной борьбы, которые ведут между собой относительно самостоятельные личностные подструктуры. Это могут быть, например, отдельные желания человека, его умения, предпочтения, самоуверенность, самооценка. Каждая из этих подструктур определяет особенности внутреннего мира человека и формирует его внешнее поведение. Каждая из них имеет свои собственные устремления, которые, по меньшей мере, не совпадают, а иногда и противоречат друг другу.

Происходит естественная конкуренция между ними. Когда эта конкуренция перерастает во внутриличностную борьбу, возникает необходимость в психологических защитах, которые уберегают одни внутрипсихические образования от ущерба со стороны других. Такие психологические защиты называются внутриличностными.

Вот как говорит об этом К.Роджерс: «Когда существует несогласованность, но индивид не осознаёт этого, он потенциально уязвим тревожностью, угрозой и дезорганизацией. Если значимое противоречие становится столь ясно, что оно должно быть сознательно воспринято, то индивид будет под угрозой и его

Самость дезорганизуется этим противоречием. В этом случае с целью сохранения структуры Самости выступает в действие защита»[3]

Межличностные защиты обнаруживаются там, где речь идёт о борьбе межличностной. Так как люди, вступающие в общение, являются носителями несовпадающих желаний, между ними естественным образом возникают противоречия, которые вызывают стремление защищаться. Предметом межличностных защит является индивидуальная целостность, соотносимая с индивидуальной обособленностью, и направленная против силы желаний и устремлений оппонента.

Кстати, если верить статистике, то к данному моменту 95% людей, читающих мою работу, уже посмотрели на обратную сторону того листа, на котором я прошу Вас не делать этого. Если Вы попали в эти 95%, то Вы поддались моей манипуляции. Не значит ли это, что тема работы актуальна?..

В зависимости от направленности выделяются специфические и неспецифические психологические защиты.

Специфические психологические защиты – это защиты, которые направлены на характер угрозы. По сути, они напоминают процесс решения проблем. Они представляют собой поисковые действия в проблемной ситуации. Такие защитные действия сориентированы на стандартный, часто повторяющийся вид угрозы.

Вследствие этого, специфические психологические защиты могут превратиться в автоматические, стать привычкой. Такой вид защит обеспечивает детальный анализ характера угрозы. Результатом этого анализа будет ощущение, образ.

Неспецифические психологические защиты направлены на сам факт угрозы.

Такие защиты имеют дело с характеристиками ситуации взаимодействия. Они в наибольшей степени подвержены стереотипизации и генерализации[4]. Благодаря этому виду защит время задержки реакции сильно сокращается. Факт присутствие угрозы действует как ключевой раздражитель, который запускает один из психических автоматизмов, состоящий из базовых защитных установок

(о них я буду вести речь ниже). Неспецифические защиты обеспечивают быстрый анализ силы угрозы. Результатом их работы является эмоциональная оценка.

Базовые стратегии психологических защит.

При дальнейшем изучении предмет психологических защит становится не столь важным. Во-первых, потому, что большое количество сходств меж- и внутриличностных защит доказывает их существенную «взаимозависимость и взаимообратимость»[5]. Во-вторых, вопрос о том, где воспроизводятся психологические защиты(в межличностных отношениях или во внутреннем мире человека) отходит на второй план, когда речь заходит об используемых при этом стратегиях.

Существует большое количество способов уберечься от манипуляций, но всё же все они состоят из переплетения шести так называемых базовых защитных установок.[6] А именно: уход, изгнание, блокировка, управление, замирание и игнорирование

Уход – увеличение дистанции, прерывание контакта, удаление себя за пределы досягаемости влияния агрессора. Крайним выражением этой стратегии может

По-украински

III. ВИСНОВОК

"Якщо узагальнити виводи численних і витончених експериментів, то можна сказати, що ми - люди - необгрунтовано вважаємо себе розумніше, рациональнее, твердіше і последовательнее, чим ми є насправді. Ми небезпечно недооцінюємо силу впливу як різних ситуацій, так і інших людей. Ми здатні поводитися так само сліпо, як істоти з "курячими мізками", наприклад індички. Наше сімейне виховання, шкільна і вища освіта не дають ні інформації, ні навичок, необхідних для реалістичного і здорового розуміння самих себе і оточення.

Ми регулярно обманюємо самих себе, помиляємося в розумінні інших людей і ситуацій.

Ми занадто часто не міркуємо раціонально, а раціоналізували, тобто виправдовуємо свої помилки. Ми не аналізуємо обставини, а піддаємося

стереотипам, що допомагають іншим обводити нас навколо пальця". кандидат філософських наук

Євгеній ВОЛКОВ.

Я хочу, щоб людина, яка читає мою роботу, ні в якому разі не дивилася на оборот цієї сторінки.

Вступ.

Звичайно ж кожен знає про те, що у світі його існує маніпуляція[1]. Проте зустрічається вона набагато частіше, ніж людина може припустити. Усі відомі форми масової культури : комікси, мультфільми, кіно, телевізійні і радіопредставлення, спортивні змагання і так далі, - складають незвичайно різноманітний апарат обробки свідомості. Проте в цій роботі свою основну увагу я приділю не маніпуляції самій, а можливостям захисту від неї.

Поняття психологічного захисту.[2].

У психологічній літературі поняття "Психологічний захист" тісно пов'язана з поняттям цілісності особи. Особлива увага приділяється самооцінці, почуттю упевненості, самоповазі, Я-концепции, уявленню про себе, індивідуальність.

Психологічному захисту може піддаватися як будь-яка цілісність, будь то організація, група людей, сім'я, окрема людина, психіка в цілому, так і поведінкові прояви (звички, стилі життя, уміння), когнітивні структури (думки, знання, світогляди), мотиваційні утворення (бажання, смаки, переваги). Відбувається це через те, що єдине Я захищає саме себе цілком, свої прояви і якості.

У відповідь на порушення або загрозу порушення психологічних меж, яке здатне завдати збитку цілісності особи або її індивідуальної відособленості, виникає захист в умовах міжсуб'єктної боротьби. Такий захист називається психологічним захистом.

У цій роботі, використовуючи термін "психологічний захист", я матиму на увазі визначення, яке вивів у своїй книзі "Психологія маніпуляції" Доценко Е.Л. : "психологічний захист - це вживання суб'єктом психологічних засобів усунення або послаблення збитку, що загрожує йому з боку іншого суб'єкта".

Види психологічних защит.

Залежно від захищаючого суб'єкта і від спрямованості можна виділити

По-перше, це можуть бути відповідно міжособові і внутрішньоособові захисту, і, по-друге, захисту бувають специфічними і неспецифічними.

Внутрішньоособові захисту виникають в умовах внутрішньоособової боротьби, які ведуть між собою відносно самостійні особові підструктури. Це можуть бути, наприклад, окремі бажання людини, його уміння, переваги, самовпевненість, самооцінка. Кожна з цих підструктур визначає особливості внутрішнього світу людини і формує його зовнішню поведінку. Кожна з них має свої власні спрямування, які, щонайменше, не співпадають, а іноді і суперечать один одному.

Відбувається природна конкуренція між ними. Коли ця конкуренція переростає у внутрішньоособову боротьбу, виникає необхідність в психологічних защитах, які уберігають одні внутрішньопсихічні утворення від збитку з боку інших. Такі психологічні захисту називаються внутрішньоособовими.

От як говорить про це До.Роджерс: "Коли існує неузгодженість, але індивід не усвідомлює цього, він потенційно уразливий тривожністю, загрозою і дезорганізацією. Якщо значиме протиріччя стає так ясно, що воно має бути свідомо сприйняте, то індивід буде під загрозою і його

Самозвеличання дезорганізується цим протиріччям. В цьому випадку з метою збереження структури Самозвеличання виступає в дію захист"[3]

Міжособові захисту виявляються там, де йдеться про боротьбу міжособову. Оскільки люди, вступаючі в спілкування, є носіями неспівпадаючих бажань, між ними природним чином виникають протиріччя, які викликають прагнення захищатися. Предметом міжособових защит є індивідуальна цілісність, співвідношувана з індивідуальною відособленістю, і спрямована проти сили бажань і спрямувань опонента.

До речі, якщо вірити статистиці, то до цього моменту 95% людей, що читають мою роботу, вже подивилися на зворотну сторону того листа, на якому я прошу Вас не робити цього. Якщо Ви потрапили в ці 95%, то Ви піддалися моїй маніпуляції. Чи не означає це, що тема роботи актуальна?.

Специфічні психологічні захисту - це захисту, які спрямовані на характер загрози. По суті, вони нагадують процес рішення проблем. Вони є пошуковими діями в проблемній ситуації. Такі захисні дії зорієнтовані на стандартний, часто такий, що повторюється вид загрози.

Неспецифічні психологічні захисту спрямовані на сам факт загрози.

Такі захисту мають справу з характеристиками ситуації взаємодії. Вони найбільшою мірою схильні до стереотипизации і генералізації[4]. Завдяки цьому виду защит час затримки реакції сильно скорочується. Факт присутність загрози діє як ключовий подразник, який запускає один з психічних автоматизмов, складається з базових захисних установок

(про них я вестиму мову нижче). Неспецифічні захисту забезпечують швидкий аналіз сили загрози. Результатом їх роботи є емоційна оцінка.

Базові стратегії психологічних защит.

При подальшому вивченні предмет психологічних защит стає не таким важливим. По-перше, тому, що велика кількість схожості між- і внутрішньоособових защит доводить їх істотну "взаємозалежність і взаємнооборотність"[5]. По-друге, питання про те, де відтворюються психологічні захисту(у міжособових стосунках або у внутрішньому світі людини) відходить на другий план, коли мова заходить про використовувані при цьому стратегії.

Існує велика кількість способів уберегтися від маніпуляцій, але все таки усі вони складаються з переплетення шести так званих базових захисних установок.[6] А саме: відхід, вигнання, блокування, управління, завмирання і ігнорування

Відхід - збільшення дистанції, переривання контакту, видалення себе за межі досяжності впливу агресора. Крайнім вираженням цієї стратегії може