Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-украински

Сатиричне змалювання державного устрою, законів та звичаїв Ліліпутії (за твором Дж. Свіфта "Мандри... Гуллівера")


Свифт Джонатан
Відомий англійський письменник-сатирик XVIII сторіччя, який уславив своє ім'я чудовим романом «Мандри... Гуллівера», Джонатан Свіфт, одержав богословську освіту, декілька років працював священиком, активно займався політичною діяльністю. Після закінчення університету став секретарем впливового дипломата й царедворця Вільяма Темпля, у будинку якого мав можливість спостерігати життя королівських вельмож, яке пізніше він так майстерно відтворив у своєму творі «Мандри... Гуллівера».

Після смерті Темпля Свіфт знову стає священиком у маленькому містечку в Ірландії, країні, яка належала Англії. Становище народу тут було особливо тяжким. Джонатан Свіфт стає вождем і захисником знедолених бідняків, які були доведені до крайнього розорення, — селян та ремісників. У своїх творах він сміливо висміює придворних царедворців-вельмож — герцогів, графів, а то й самого

По-русски

Сатирическое изображение государственного строя, законов и обычаев Ліліпутії (за произведением Дж. Свіфта "Странствия... Гуллівера")


Свифт Джонатан
Известен английский писатель-сатирик XVIII столетие, который прославил свое имя замечательным романом "Странствия... Гуллівера", Джонатан Свіфт, получил богословское образование, несколько лет работал священником, активно занимался политической деятельностью. После окончания университета стал секретарем влиятельного дипломата и царедворца Вильяма Темпля, в доме которого имел возможность наблюдать жизнь королевских вельмож, которая позже он так мастерски воссоздал в своем произведении "Странствия... Гуллівера".

После смерти Темпля Свіфт опять становится священником в маленьком городке в Ирландии, стране, которая принадлежала Англии. Положение народа здесь было особенно тяжелым. Джонатан Свіфт становится вождем и защитником обездоленных бедняков, которые были доказаны до крайнего разорения, - крестьян и ремесленников. В своих произведениях он смело высмеивает придворных царедворцев-вельмож - герцогов, графов, а то и самого