Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-украински

1. Сфера діяльності МПрП його роль в організації міжнародних економічних, наукових та культурних зв’язків.

МПрП – це система юридичних норм, спрямованих на регулювання міжнародних невладнаних відносин з “іноземним елементом”.

МПрП пов’язане з м/н життям і має аспект приватності, по суті предмет регулювання МПрП становлять міжнародні відносини. Але міжнародні відносини є різними і за суб’єктним характером, і за змістом (культурні, єкономічні, політичні; міждержавні і між іншими суб’єктами МП). Сферою регулювання МПрП є правові питання відносин між громадянами і організаціями, які виникають в сфері м/н життя, міждержавні відносини МПрП не регулює.

Отже, до сфери МПрП належать питання цивільної право- та дієздатності іноземних фізичних та юридичних осіб, держави; її імунітету; відносин по зовнішньоторговельних угодах; прав авторів на твори, видані за кордоном; трудоправового та соціального статусу осіб, які знаходяться на території іноземної держави, працювали на такій території тощо. Регулюючи вказані та інші відносини, норми МПрП утворюють систему, яка відображає упорядковану сукупність норм національного права.

Завданням МПрП є регламентація вказаних відносин для всебічного захисту прав та інтересів суб’єктів права, створення єдиного правового простору щодо здійснення ними своїх прав та обов”язків, укріплення співпраці держав, які належать до різних економічних, правови, соціальних, культурних систем.

2. Предмет МПрП

МПрП пов’язане з м/н життям і має аспект приватності, по суті предмет регулювання МПП становлять міжнародні відносини. Але міжнародні відносини є різними і за суб’єктним характером, і за змістом (культурні, єкономічні, політичні; міждержавні і між іншими суб’єктами МП). Сферою регулювання МПрП є правові питання відносин між громадянами і організаціями, які виникають в сфері м/н життя, міждержавні відносини МПрП не регулює.

Існує три групи правовідносин, врегульюваних нормами МПрП:

1. Цивільні правовідносини (МПрП — цивільне право в м/н аспекті), але ті, що:

- виникають в сфері міжнародних відносин;

- виходять за межі однієї країни;

- суб’єктами цих відносин мають бути іноземні фізичні або юридичні особи.

2. Шлюбно-сімейні відносини з м/н елементом;

3. Трудові відносини за участю іноземців. Трудове право має елементи публічного і приватного права. Приватні (контракти), публічні (вихідні дні) і т.д.

МПрП є сферою відносин цивільно-правового характеру в широкому їх розумінні, які виникають в умовах м/н життя.

Щодо юридичної природи МПрП, то існує декілька доктринальних концепцій:

1. Представники цивілістичної концепції стверджують, що МПрП є частиною національного права конкретної держави.

2. Другі вважають МПП галуззю міжнародного публічного права.

3. Прибічники полісистемної концепції розглядають МПрП як результат поєднання перших двох підходів. Йдеться про подвійний характер норм МПрП: і національний, і міжнародний.

Відмінності і зв’язок між МПП і МПрП.

Відмінності:

a) головне місце в регулюванні МПП займають відносини політичного характеру (безпека, мир, невтручання). МПрП регулює майнові цивільно-правові відносини, які мають міжнародний характер, але не на рівні держав, а на рівні фізичних і юридичних осіб.

b) для МПП основними суб’єктами виступають держави, міжнародні організації, нації, що боряться за власну незалежність. Для МПрП основними суб’єктами є фізичні і юридичні особи, і лише іноді держави.

c) основним джерелом для МПП є міжнародний договір (міждержавний). Для МПрП під основним джерелом розуміється внутрішній (національний) закон.

Зв’язок: МПП і МПрП регулюють єдиний комплекс відносин — міжнародні відносини, але на різних рівнях.

3. Приватні відносини з іноземним елементом.

Суб'єктами відносин у міжнародному приватному праві є, передусім, фізичні та юридичні особи, іноді — держави. Спе¬цифікою відносин є наявність "іноземного елементу". Під "іноземним елементом" розуміють:

1) суб'єкт, який має іно¬земну належність (громадянство, місце проживання — щодо фізичніх осіб; "національність" — щодо юридичних осіб);

2) об'єкт, який знаходиться на території іноземної держави;

3) юридичний факт, що мав чи має місце за кордоном.

До сфери МПрП належать питан¬ня цивільної право- та дієздатності іноземних фізичних та юридичних осіб, держави; її імунітету; відносин по зовнішньо-торговельних угодах; прав авторів на твори, видані за кордо¬ном; трудоправового та соціального статусу осіб, які знахо¬дяться на території іноземної держави, працювали на такій території тощо. Регулюючи вказані та інші відносини, норми міжнародного приватного права утворюють систему, яка відображає упорядковану сукупність норм національного права.

4. Поняття та види іноземного елемента у відносинах цивільно-правового характеру. Предметом регулювання у МПрП є відносини цивільно-правового характеру. Майнові, трудові, сімейні, спадкові, деліктні, економічні, господарські, науково-технічні, культурні, освітні та інші відносини виникають у м/н житті з участю осіб різної державної належності. Такі відносини невладні і неполітичні. Цивільні правові відносини – це майнові відносини між фізичними і юридичними особами різних держав.

Суб’єктом у майнових відносинах є іноземна сторона (наприклад, громадянин іноземної держави, особа без громадянства, іноземна організація, іноземна держава). Суб’єкти майнових відносин можуть належати до однієї держави, але об’єкт, у зв’язку з яким виникли відповідні відносини, перебуває за кордоном. Виникнення, зміна та припинення майнових відносин можуть бути пов’язані з юридичним фактом за кордоном (спричинення шкоди, укладення договору, смерть спадковця тощо).

МПрП не буває без іноземного елемента, а цивільно-правові відносини без іноземного елемента трапляються. Наприклад, коли їх сторонами є фізичні та юридичні особи однієї країни. Коли ж у цивільних відносинах бере участь іноземний елемент, то ці відносини набирають нової якісної властивості і стають міжнародними (ускладнюються іноземним елементом). Іноземний елемент - правовий феномен, що належить до іншої національної правової системи.

Розрізняють три види іноземного елемента:

- суб’єкт (учасники правовідносин), який має іноземну належність (громадянство, місце проживання – щодо фізичних осіб; національність – для юридичних осіб). Держава – носій політичної влади. Але трапляється, що і держава стає суб’єктом МПрП.

- об’єкт (це те, на що спрямовані дії суб’єктів), який знаходиться на території іноземної держави;

- юридичний факт, що мав чи має місце за кордоном.

5. методи правового регулювання в МПрП.

Правовий метод регулювання — це сукупність узгоджених між собою способів впливу на певну групу відносин. Для МПрП характерним є цивільно-правовий метод, що виражає правову природу цієї галузі.

Колізійний метод є необхідним для

По-русски

1. Сфера деятельности МПрП его роль в организации международных экономических, научных и культурных связей.

МПрП - это система юридических норм, направленных на регулирование международных неустроенных отношений с "иностранным элементом".

МПрП связано из м/н жизнью и имеет аспект частности, по существу предмет регулирования МПрП представляют международные отношения. Но международные отношения являются разными и по субъектному характеру, и по содержанию (культурные, єкономічні, политические; межгосударственные и между другими субъектами МП). Сферой регулирования МПрП являются правовые вопросы отношений между гражданами и организациями, которые возникают в сфере м/н жизни, межгосударственные отношения МПрП не регулирует.

Следовательно, к сфере МПрП принадлежат вопросы гражданской право- но дееспособности иностранных физических и юридических лиц, государства; ее иммунитету; отношений по внешнеторговым соглашениям; прав авторов на произведения, выданные за рубежом; трудоправового и социального статуса лиц, которые находятся на территории иностранного государства, работали на такой территории и тому подобное. Регулируя указанные и другие отношения, нормы МПрП образуют систему, которая отображает упорядоченную совокупность норм национального права.

Заданием МПрП является регламентация указанных отношений для всесторонней защиты прав и интересов субъектов права, создания единого правового пространства относительно осуществления ими своих прав и обов" язків, укрепление сотрудничества государств, которые принадлежат к разным экономическим, правови, социальных, культурных систем.

2. Предмет МПрП

МПрП связано из м/н жизнью и имеет аспект частности, по существу предмет регулирования МПП представляют международные отношения. Но международные отношения являются разными и по субъектному характеру, и по содержанию (культурные, єкономічні, политические; межгосударственные и между другими субъектами МП). Сферой регулирования МПрП являются правовые вопросы отношений между гражданами и организациями, которые возникают в сфере м/н жизни, межгосударственные отношения МПрП не регулирует.

Существует три группы правоотношений, врегульюваних нормами МПрП :

1. Гражданские правоотношения (МПрП - гражданское право в м/н аспекте), но те, что:

- возникают в сфере международных отношений;

- выходят за пределы одной страны;

- субъектами этих отношений должны быть иностранные физические или юридические лица.

2. Брачно-семейные отношения из м/н элементом;

3. Трудовые отношения при участии иностранцев. Трудовое право имеет элементы публичного и частного права. Частные (контракты), публичные (выходные дни) и так далее

МПрП является сферой отношений гражданско-правового характера в широком их понимании, которые возникают в условиях м/н жизни.

Относительно юридической природы МПрП, то существует несколько доктринальных концепций:

1. Представители цивілістичної концепции утверждают, что МПрП является частью национального права конкретного государства.

2. Вторые считают МПП отраслью международного публичного права.

3. Сторонники полісистемної концепции рассматривают МПрП как результат сочетания первых двух подходов. Идет речь о двойном характере норм МПрП : и национальный, и международный.

Отличия и связь между МПП и МПрП.

Отличия:

a) главное место в регулировании МПП занимают отношения политического характера (безопасность, мир, невмешательство). МПрП регулирует имущественные гражданско-правовые отношения, которые имеют международный характер, но не на уровне государств, а на уровне физических и юридических лиц.

b) для МПП в качестве основных субъектов выступают государства, международные организации, нации, что боряться за собственную независимость. Для МПрП основными субъектами являются физические и юридические лица, и только иногда государства.

c) основным источником для МПП является международный договор (межгосударственный). Для МПрП под основным источником понимает внутренний (национальный) закон.

Связь: МПП и МПрП регулируют единственный комплекс отношений - международные отношения, но на разных уровнях.

3. Частные отношения с иностранным элементом.

Субъектами отношений в международном частном праве являются, прежде всего, физические и юридические лица, иногда - государства. Спе¬цифікою отношений есть наличие "иностранного элемента". Под "иностранным элементом" понимают:

1) субъект, который имеет іно¬земную принадлежность (гражданство, местожительство - относительно фізичніх лиц; "национальность" - относительно юридических лиц);

2) объект, который находится на территории иностранного государства;

3) юридический факт, который имел или имеет место за рубежом.

К сфере МПрП принадлежат питан¬ня гражданской право- но дееспособности иностранных физических и юридических лиц, государства; ее иммунитету; отношений по внешне-торговым соглашениям; прав авторов на произведения, выданные за кордо¬ном; трудоправового и социального статуса лиц, какие знахо¬дяться на территории иностранного государства, работали на такой территории и тому подобное. Регулируя указанные и другие отношения, нормы международного частного права образуют систему, которая отображает упорядоченную совокупность норм национального права.

4. Понятие и виды иностранного элемента в отношениях гражданско-правового характера.

Предметом регулирования у МПрП являются отношения гражданско-правового характера. Имущественные, трудовые, семейные, наследственные, деликтные, экономические, хозяйственные, научно-технические, культурные, образовательные и другие отношения возникают в м/н жизни с участием лиц разной государственной принадлежности. Такие отношения невладні и неполитичные. Гражданские правовые отношения - это имущественные отношения между физическими и юридическими лицами разных государств.

Субъектом в имущественных отношениях является иностранная сторона (например, гражданин иностранного государства, лицо без гражданства, иностранная организация, иностранное государство). Субъекты имущественных отношений могут принадлежать к одному государству, но объект, в связи с которым возникли соответствующие отношения, находится за рубежом. Возникновение, изменение и прекращение имущественных отношений могут быть связаны с юридическим фактом за рубежом (причинение вреда, заключения договора, смерть спадковця и тому подобное).

МПрП не бывает без иностранного элемента, а гражданско-правовые отношения без иностранного элемента случаются. Например, когда их сторонами являются физические и юридические лица одной страны. Когда же в гражданских отношениях участвует иностранный элемент, то эти отношения набирают нового качественного свойства и становятся международными (усложняются иностранным элементом). Иностранный элемент - правовой феномен, который принадлежит к другой национальной правовой системе.

Различают три вида иностранного элемента :

- субъект (участники правоотношений), который имеет иностранную принадлежность (гражданство, местожительство - относительно физических лиц; национальность - для юридических лиц). Государство - носитель политической власти. Но случается, что и государство становится субъектом МПрП.

- объект (это то, на что направленные действия субъектов), который находится на территории иностранного государства;

- юридический факт, который имел или имеет место за рубежом.

5. методы правового регулирования в МПрП.

Правовой метод регулирования - это совокупность согласованных между собой способов влияния на определенную группу отношений. Для МПрП характерным является гражданско-правовой метод, что выражает правовую природу этой отрасли.

Коллизионный метод является необходимым для регулирования гражданско-правовых