Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-украински

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ДО ЗАСІДАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ПРИ ДЕРЖУПРАВЛІННІ ЩОДО ДОЛІ БЕЗПРИТУЛЬНИХ ТВАРИН У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

ПРОБЛЕМА БЕЗПРИТУЛЬНИХ ТВАРИН У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ В цілому сьогодні в світі панує гуманістична парадигма мислення по відношенні до домашніх та безпритульних тварин, яка базується на традиціях екологічної етики. В Україні за останні роки також змінилось відношення до безпритульних тварин. Знищення тварин, яке проводилось у роки радянського ладу, сьогодні є не прийнятним. Вимоги суспільства та діюче законодавство щодо поводження з тваринами призвели до зміни методів вирішення проблеми безпритульних тварин.

Припинена практика радянська практика вбивства тварин, у всіх найбільших містах, значній кількості обласних центрів вже прийняті місцевою владою відповідні програми регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами.

Проблема безпритульних тварин складна та багатогранна і потребує глибокого комплексного підходу до її вирішення. Для розуміння шляхів вирішення цієї проблеми розглянемо причини її виникнення та існуючий досвід з цього питання.

Походження популяцій безпритульних тварин.

Безпритульні тварини – це домашні тварини, які не мають господарів, мешкають поруч з людиною та є домашніми по відношенню до людей взагалі, місцевої спільноти, а не по відношенню до конкретний людей та родин. Виділяють за походженням два типа безпритульних тварин:

1- Безпритульні тварини у першому поколінні. Це тварини, які мали господарів, але з якихось причин опинились на вулиці (загублені, викинуті господарями тварини, тварини, що залишились без нагляду внаслідок смерті господарів, тощо);

2- Потомственно безпритульні тварини. Це тварини, які народилися на вулиці та ніколи не мали господарів.

Відповідно зростання чисельності безпритульних тварин відбувається за рахунок двох чинників – розмноження безпритульних тварин та надходження домашніх тварин, які втратили господарів. Зростання чисельності безпритульних тварин залежить від ряду факторів:

1- Плодючості тварин, яка визначається кількістю потомства, яких здатна народити самка та життєздатністю народженого потомства.

2- Сприятливості умов для розмноження, які визначаються наявністю відповідних біологічних потреб для тварин (кліматичних умов, наявності укриття придатного для народження та вирощування дитинчат, доступної їжі та відсутності зовнішніх загроз)

3- Захворювань, в тому числі інфекційних, якими можуть заразитися тварини. Цей фактор в значній мірі визначається щільністю популяції та імунітетом тварин.

4- Наявність природних ворогів та конкуруючих видів. Чисельність безпритульних кішок може стримуватись безпритульними собаками. Популяція безпритульних собак зазнає значних втрат від загроз міста.

5- Кількості доступних харчових ресурсів чи підтримуючою ємкістю середовища, яка забезпечується кількістю доступних харчових відходів та їжею, яку тваринам приносять для бродячих тварин опікуни.

Методи регулювання чисельності безпритульних тварин.

Можемо виділити наступні існуючі методи впливу на чисельність безпритульних тварин з метою її зменшення:

1- Відстріл — вбивання особин на місці виявлення за допомогою вогнепальної зброї або отрути.

2- Вилов з поверненням до ареалу колишнього перебування (програма вилов-стерилізація-повернення).

3- Безповоротний вилов — вивіз бездомних тварин з їх місця проживання з подальшим негайним убиванням або з розміщенням у притулок. Відрізняють притулки двох типів – з обмеженим та необмеженим прийомом тварин. Для притулків обмеженого прийому слідує спроба пошуку господарів для тварини, в разі невдачі – по життєве утримання тварини. Для притулків необмеженого прийому слідує спроба пошуку господарів для тварини, в разі невдачі протягом конкретного обумовленого терміну — евтаназія.

4- Комплексна методика — комбінація одночасно декілька з перерахованих заходів, часто супроводжується також превентивними заходами щодо запобігання поповненню чисельності безпритульних тварин з числа домашніх.

Зріст чисельності популяції безпритульних тварин можливо намагатися стримувати методами відстрілу та безповоротного відлову, але в умовах великої кількості безпритульних тварин та постійного поповнення їх чисельності неможливо відловити всіх тварин, неможливо утримувати значну кількість тварин у притулках. Досягти зменшення чисельності безпритульних тварин можливо тільки впливаючи на джерела поповнення популяції тварин, насамперед на розмноження тварин, а також на поповнення популяції за рахунок домашніх тварин.

Дослідження закономірностей популяційної екології і впливу відловів тварин на популяцію.

Дослідженню цього питання присвячено велика кількість робіт відомих біологів таких як Оллі(Alle W.C.), Читті (Chitty D.H.), Крістіан (Christian J.J.), Він-Едварде (Wynne-Edwards V.C.), Петрусевич К. Петрусевич М.И., Беклемішєв В.Н.. Кашкаров Д.Н., Наумов Н.П. та багато інших.

В роботах біологів показано, що біологічна популяція є саморегульованою системою, яка в певних екологічних умовах знаходиться в динамічній рівновазі з місцем існування. Як правило, біологічна популяція, досягнувши певної щільності населення знижує темпи приросту і підтримує чисельність на певному рівні, що не приводить до пере експлуатації ресурсів. Не менше важливе і те, що на підвищену смертність, біологічна популяція реагує підвищеними темпами розмноження.

Мисливський прес на популяцію може приводити до зростання темпів її відтворення, і в деяких випадках і до збільшення чисельності популяції. Звичайно, дуже сильний мисливський прес, призводить до зниження чисельності і кінець кінцем до підривання біологічної популяції, але для цього доля вилучення тварин має бути дуже висока, а потік мігрантів істотно обмежений.

При вилові і умервщлінні собак відловені особі швидко компенсується за рахунок підвищених темпів виживання молодих і мігруючих з сусідніх територій особин і популяція бездомних собак знову приходить в стан близький до первинного. Головний аргумент прибічників контролю чисельності безпритульних тварин методом вилову полягає в наступному - якщо собак не ловити, то за короткий час їх кількість стрімко зросте і ця буде зростати необмежено.

Але це припущення невірне саме із-за існування саморегулюємой функції біологічних популяцій, яку підтверджує той факт, що в середині 90-х років, коли бездомних собак не відловлювали популяції бездомних собак в містах зросли на незначній кількості. Популяція бездомних собак не може піддаватися такому пресу вилучення, який приводить до ломки структури популяції і принципового скорочення чисельності. Причини цього явища лежать в соціальній сфері.

Собаки, які живуть на території конкретних господарських об'єктів, складають приблизно половину загального поголів'я популяції. Ці собаки потрібні сторожам та працівникам організацій, і захищаються від вилову цими людьми. Навіть якщо деякі з цих собак бувають відловені, майже завжди на їх місце надходять нові собаки.

По-русски

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ К ЗАСЕДАНИЮ ОБЩЕСТВЕННОГО СОВЕТА ПРИ ГОСУПРАВЛЕНИИ ОТНОСИТЕЛЬНО СУДЬБЫ БЕСПРИЗОРНЫХ ЖИВОТНЫХ В СОВРЕМЕННОМ ОБЩЕСТВЕ

ПРОБЛЕМА БЕСПРИЗОРНЫХ ЖИВОТНЫХ В СОВРЕМЕННОМ ОБЩЕСТВЕ

В целом сегодня в мире господствует гуманистическая парадигма мышления по отношении к домашним и беспризорным животным, которая базируется на традициях экологической этики. В Украине за последние годы также изменилось отношение к беспризорным животным. Уничтожение животных, которое проводилось в годы советского строя, сегодня является не приемлемым. Требования общества и действующее законодательство относительно обращения с животными привели к изменению методов решения проблемы беспризорных животных.

Прекращенная практика советская практика убийства животных, во всех наибольших городах, значительному количеству областных центров уже приняты местной властью соответствующие программы регулирования численности беспризорных животных гуманными методами.

Проблема беспризорных животных сложна и многогранна и нуждается глубокого комплексного подхода к ее решению. Для понимания путей решения этой проблемы рассмотрим причины ее возникновения и существующий опыт по этому вопросу.

Происхождение популяций беспризорных животных.

Беспризорные животные - это домашние животные, которые не имеют хозяев, проживают рядом с человеком и является домашними по отношению к людям вообще, местного сообщества, а не по отношению к конкретный людей и семей. Выделяют по происхождению два типа беспризорных животных :

1 - Беспризорные животные в первом поколении. Это животные, которые имели хозяев, но по каким-то причинам очутились на улице(затерянные, выброшенные хозяевами животные, животные, которые остались без надзора в результате смерти хозяев, и тому подобное);

2 - Потомственно беспризорные животные. Это животные, которые родились на улице и никогда не имели хозяев.

Соответственно рост численности беспризорных животных происходит за счет двух факторов - размножение беспризорных животных и поступления домашних животных, которые потеряли хозяев. Рост численности беспризорных животных зависит от ряда факторов :

1 - Плодовитости животных, которая определяется количеством потомства, которых способна родить самка и жизнеспособностью рожденного потомства.

2 - Благоприятности условий для размножения, которые определяются наличием соответствующих биологических потребностей для животных(климатических условий, наличию укрытия пригодного для рождения и выращивания детенышей, доступной еды и отсутствия внешних угроз)

3 - Заболеваний, в том числе инфекционных, которыми могут заразиться животные. Этот фактор в значительной степени определяется плотностью популяции и иммунитетом животных.

4 - Наличие естественных врагов и конкурирующих видов. Численность беспризорных кошек может сдерживаться беспризорными собаками. Популяция беспризорных собак испытывает значительные потери от угроз города.

5 - Количества доступных пищевых ресурсов или підтримуючою емкостью среды, которая обеспечивается количеством доступных пищевых отходов и едой, которую животным приносят для бродячих животных опекуны.

Методы регулирования численности беспризорных животных.

Можем выделить следующие существующие методы влияния на численность беспризорных животных с целью ее уменьшения :

1 - Отстрел - вколачивание особей на месте выявления с помощью огнестрельного оружия или яда.

2 - Вылов с возвращением к ареалу бывшего пребывания(программа вылов-стерилизация-возвращение).

3 - Безвозвратный вылов - вывез бездомных животных с их места проживания с дальнейшим немедленным убиванием или с размещением в убежище. Отличают убежища двух типов - с ограниченным и неограниченным приемом животных. Для убежищ ограниченного приема следует попытка поиска хозяев для животного, в случае неудачи - по жизненное содержание животного. Для убежищ неограниченного приема следует попытка поиска хозяев для животного, в случае неудачи в течение конкретного обусловленного срока - эвтаназия.

4 - Комплексная методика - комбинация одновременно несколько из перечисленных мероприятий, часто сопровождается также превентивными мероприятиями относительно предотвращения пополнения численности беспризорных животных из числа домашних.

Рост численности популяции беспризорных животных возможно пытаться сдерживать методами отстрела и безвозвратного отлавливания, но в условиях большого количества беспризорных животных и постоянного пополнения их численности невозможно отловить всех животных, невозможно удерживать значительное количество животных в убежищах. Достичь уменьшения численности беспризорных животных возможно только влияя на источники пополнения популяции животных, в первую очередь на размножение животных, а также на пополнение популяции за счет домашних животных.

Исследование закономерностей популяционной экологии и влияния отлавливаний животных на популяцию.

Исследованию этого вопроса посвященный большое количество работ известных биологов таких как Оллі(Alle W.C.), Читті(Chitty D.H.), Кристиан(Christian J.J.), Він-Едварде(Wynne - Edwards V.C.), Петрусевич К. Петрусевич М.И., Беклемішєв В.Н. Кашкаров Д.Н., Наумов Н.П. но много других.

В работах биологов показано, что биологическая популяция является саморегульованою системой, которая в определенных экологических условиях находится в динамическом равновесии с местом существования. Как правило, биологическая популяция, достигнув определенной плотности населения снижает темпы прироста и поддерживает численность на определенном уровне, который не приводит к стирает эксплуатации ресурсов. Не меньше важно и то, что на повышенную смертность, биологическая популяция реагирует повышенными темпами размножения.

Охотничий пресс на популяцию может приводить к росту темпов ее воссоздания, и в некоторых случаях и к увеличению численности популяции. Конечно, очень сильный охотничий пресс, приводит к снижению численности и в конце концов к взрыванию биологической популяции, но для этого судьба исключения животных должна быть очень высокая, а поток мигрантов существенно ограничен.

При вылове и умервщлінні собак відловені лицу быстро компенсируется за счет повышенных темпов выживания молодых и мигрирующих из соседних территорий особей и популяция бездомных собак опять приходит в состояние близкое к первичному. Главный аргумент сторонников контроля численности беспризорных животных методом вылова заключается в следующем - если собак не ловить, то за короткое время их количество стремительно вырастет и эта будет расти неограниченно.

Но это предположение неверно именно из-за существования саморегулюємой функции биологических популяций, которую подтверждает тот факт, что в середине 90-х годов, когда бездомных собак не отлавливали популяции бездомных собак в городах выросли на незначительном количестве.

Популяция бездомных собак не может поддаваться такому прессу исключения, который приводит к ломке структуры популяции и принципиального сокращения численности. Причины этого явления лежат в социальной сфере. Собаки, которые живут на территории конкретных хозяйственных объектов, составляют приблизительно половину общего поголовья популяции. Эти собаки нужны сторожам и работникам организаций, и защищаются от вылова этими людьми. Даже если некоторые из этих собак бывают відловені, почти всегда на их место приходят новые собаки.