Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

Информационная составляющая профессиональной подготовки бакалавров экономического профиля

Л.В.Смоленцева, ст. преподаватель, Академия управления ТИСБИ, Казань, Россия

la109@mail.ru

АННОТАЦИЯ

В статье рассмотрены этапы и процесс разработки методического материала при информационной подготовке бакалавров экономического профиля.

Обобщены задачи, стоящие перед экономистами различных специальностей при изучении информационных дисциплин.

The article considers the stages and the process of methodological approach during the computer-studying course of bachelors majoring in economics.

The article dwells upon the issues challenging the economists of various qualifications while studying computers.

Ключевые слова

компетентность, бакалавр, контекстное обучение, технология подготовки

competence, the bachelor, contextual training, technology of preparation

В настоящее время развитие отечественной системы высшего профессионального образования во многом определяется Болонским соглашением и обусловлено переходом к компетентностной модели специалиста на всех уровнях подготовки (бакалавр – специалист - магистр). В условиях рыночной экономики традиционная подготовка студентов экономических специальностей, учитывающая только требования Госстандарта ВПО, не удовлетворяет современные потребности рынка труда.

Если раньше в период распределительной системы выпускник вуза мог постепенно адаптироваться к условиям работы, то сейчас от него требуется полной профессиональной реализации соответствующего уровня компетентности. Компетентность – это способность человека адекватно и глубоко понимать реальность, правильно оценивать ситуацию, в которой приходится действовать и правильно применять свои знания.

Поскольку бакалавр является специалистом первой ступени высшего образования, его востребованность на рынке труда главным образом определяется профессиональной компетентностью. Профессиональную компетентность можно охарактеризовать как способность мобилизовать персональные ресурсы, организованные в систему знаний, умений, способности и личностные качества, необходимые для эффективного решения профессиональных задач в типовых и нестандартных ситуациях.

Структура профессиональной компетентности обусловлена спецификой квалификационной характеристики и требованиями, предъявляемыми к носителю конкретной специальности. Формирование профессиональной компетентности осуществляется через содержание образования, которое включает в себя не только перечень учебных предметов, но и профессиональные знания, умения, личностные качества, приобретаемые в процессе овладения этими предметами.

Современный специалист для решения профессиональных задач должен ориентироваться в информационных потоках, грамотно использовать средства вычислительной техники, то есть обладать информационной компетентностью. Развитие информационных технологий влечет перераспределение трудовых ресурсов из материальной сферы в информационную, что определяет новые функции в профессиональной деятельности выпускников вузов.

Информационная компетентность – это интегральное качество личности, включающее в себя такие компоненты, как компьютерная грамотность; опыт индивидуальной и групповой деятельности с использованием современных компьютерных технологий для достижений профессионально значимых целей; готовность к самообразованию в сфере информационных технологий для постоянного повышения квалификации.

В настоящее время успех процесса формирования информационной компетентности любого специалиста вообще и будущего экономиста в частности зависит от хорошей общеобразовательной компьютерной подготовки. Таким образом, под профессионально-компьютерной компетентностью бакалавров экономического профиля будем понимать овладение интегрированной совокупностью профессионально-компьютерных знаний и умений на уровне, достаточном для решения профессиональных задач в зависимости от направления профиля подготовки.

На основании исследований, проводимых П.В. Беспаловым, представим процесс формирования профессионально-компьютерной компетентности бакалавров экономического профиля в виде комплекса из трех составляющих: функциональной, системной и акмеологической.

На первом этапе у бакалавров формируется функциональная составляющая..

Ее характеризуют: расширение и углубление знаний в области информатики и информационных технологий с учетом изучаемых экономических дисциплин, укрепление перцептивных способностей - к приобретению опыта работы с символами и знаками и к развитию воображения, развитие умственных способностей - к построению динамической модели решения экономических задач с помощью использования специализированных программных средств, к поиску необходимой информации в гипертексте.

Формируются новые коммуникативные способности к взаимодействию с компьютером в учебной деятельности.

На втором этапе происходит формирование системной составляющей. На этом уровне развиваются более сложные формы способностей к воображению при включении в виртуальные экономические ситуации, к мышлению стандартизированными алгоритмами как условию перехода от одного программного решения к другому. Возникают новые виды коммуникативных способностей к выбору оптимального диалогового режима работы с компьютером.

Соответственно развиваются умения и навыки свободного ориентирования в мире компьютерных технологий, перехода от одного программного средства к другому, освоение новых универсальных программных средств. Все перечисленное требует уже целостной системы знаний в области информатики и информационных технологий.

Функциональная и системная составляющие являются основой для перехода на следующий уровень - профессиональный, когда компьютер и компьютерные технологии непосредственно используются в трудовой профессиональной деятельности выпускника вуза.

«…Мотивы профессионального использования компьютера вызывают к жизни новые формы умственных способностей к гибкому применению компьютерных средств при решении разных классов профессиональных задач, коммуникативных способностей к взаимодействию с компьютером в трудовой деятельности, способностей к разнообразию круга делового электронного общения.

На третьем этапе формируется акмеологическая составляющая. Она обеспечивается мотивацией человека к высоким достижениям в его профессиональном и личностном развитии с помощью использования информационных технологий, к осознанию и познанию себя как активного субъекта информационного общества.

Эта мотивация предполагает наличие умственных способностей к планированию своей деятельности с целью достижения высоких профессиональных успехов и коммуникативной способности к развитию себя в условиях виртуального общения в контексте будущей профессии.

Автор технологии знаково-контекстного обучения в профессиональной педагогике А.А. Вербицкий в процессе обучения при подготовке специалиста выделил три

По-украински

Інформаційна складова професійної підготовки бакалаврів економічного профілю

Л.В.Смоленцева, ст. викладач, Академія управління ТИСБИ, Казань, Росія

la109@mail.ru

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуті етапи і процес розробки методичного матеріалу при інформаційній підготовці бакалаврів економічного профілю.

Узагальнені завдання, що стоять перед економістами різних спеціальностей при вивченні інформаційних дисциплін.

The article considers the stages and the process of methodological approach during the computer - studying course of bachelors majoring in economics.

The article dwells upon the issues challenging the economists of various qualifications while studying computers.

Ключові слова

компетентність, бакалавр, контекстне навчання, технологія підготовки

Якщо раніше в період розподільної системи випускник внз міг поступово адаптуватися до умов роботи, то зараз від нього потрібно повній професійній реалізації відповідного рівня компетентності. Компетентність - це здатність людини адекватно і глибоко розуміти реальність, правильно оцінювати ситуацію, в якій доводиться діяти і правильно застосовувати свої знання.

Оскільки бакалавр є фахівцем першого ступеня вищої освіти, його затребуваність на ринку праці головним чином визначається професійною компетентністю. Професійну компетентність можна охарактеризувати як здатність мобілізувати персональні ресурси, організовані в систему знань, умінь, здібності і особові якості, необхідні для ефективного вирішення професійних завдань в типових і нестандартних ситуаціях.

Структура професійної компетентності обумовлена специфікою кваліфікаційної характеристики і вимогами, що пред'являються до носія конкретної спеціальності. Формування професійної компетентності здійснюється через зміст освіти, яка включає не лише перелік учбових предметів, але і професійні знання, уміння, особові якості, що придбавалися в процесі оволодіння цими предметами.

Сучасний фахівець для вирішення професійних завдань повинен орієнтуватися в інформаційних потоках, грамотно використати засоби обчислювальної техніки, тобто мати інформаційну компетентність. Розвиток інформаційних технологій тягне перерозподіл трудових ресурсів з матеріальної сфери в інформаційну, що визначає нові функції в професійній діяльності випускників внз.

Інформаційна компетентність - ця інтегральна якість особи, що включає такі компоненти, як комп'ютерна грамотність; досвід індивідуальної і групової діяльності з використанням сучасних комп'ютерних технологій для досягнень професійно значимих цілей; готовність до самоосвіти у сфері інформаційних технологій для постійного підвищення кваліфікації.

Нині успіх процесу формування інформаційної компетентності будь-якого фахівця взагалі і майбутнього економіста зокрема залежить від хорошої загальноосвітньої комп'ютерної підготовки. Таким чином, під професійно-комп'ютерною компетентністю бакалаврів економічного профілю розумітимемо оволодіння інтегрованою сукупністю професійно-комп'ютерних знань і умінь на рівні, достатньому для вирішення професійних завдань залежно від напряму профілю підготовки.

На підставі досліджень, П. В., що проводяться, Беспаловим, представимо процес формування професійно-комп'ютерної компетентності бакалаврів економічного профілю у вигляді комплексу з трьох складових: функціональної, системної і акмеологической.

На першому етапі у бакалаврів формується функціональна складова.

Її характеризують: розширення і поглиблення знань в області інформатики і інформаційних технологій з урахуванням економічних дисциплін, що вивчаються, зміцнення перцептивних здібностей - до набуття досвіду роботи з символами і знаками і до розвитку уяви, розвиток розумових здібностей - до побудови динамічної моделі рішення економічних завдань за допомогою використання спеціалізованих програмних засобів, до пошуку необхідної інформації в гіпертексті.

Формуються нові комунікативні здібності до взаємодії з комп'ютером в учбовій діяльності.

На другому етапі відбувається формування системної складової. На цьому рівні розвиваються складніші форми здібностей до уяви при включенні у віртуальні економічні ситуації, до мислення стандартизованими алгоритмами як умові переходу від одного програмного рішення до іншого. Виникають нові види комунікативних здібностей до вибору оптимального діалогового режиму роботи з комп'ютером.

Відповідно розвиваються уміння і навички вільного орієнтування у світі комп'ютерних технологій, переходу від одного програмного засобу до іншого, освоєння нових універсальних програмних засобів. Усе перераховане вимагає вже цілісної системи знань в області інформатики і інформаційних технологій.

Функціональна і системна складові є основою для переходу на наступний рівень - професійний, коли комп'ютер і комп'ютерні технології безпосередньо використовуються в трудовій професійній діяльності випускника внз.

".Мотиви професійного використання комп'ютера викликають до життя нові форми розумових здібностей до гнучкого застосування комп'ютерних засобів при рішенні різних класів професійних завдань, комунікативних здібностей до взаємодії з комп'ютером в трудовій діяльності, здібностей до різноманітності кола ділового електронного спілкування.

На третьому етапі формується акмеологическая складова. Вона забезпечується мотивацією людини до високих досягнень в його професійному і особовому розвитку за допомогою використання інформаційних технологій, до усвідомлення і пізнання себе як активного суб'єкта інформаційного суспільства.

Ця мотивація припускає наявність розумових здібностей до планування своєї діяльності з метою досягнення високих професійних успіхів і комунікативної здатності до розвитку себе в умовах віртуального спілкування в контексті майбутньої професії.

Автор технології знаково-контекстного навчання в професійній педагогіці А.А. Вербицкий в процесі навчання при підготовці фахівця виділив три