Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-русски

Глава 1

Международные организации возникли уже в древности и совершенствовались по мере развития общества.

В ДРЕВНЕЙ ГРЕЦИИ В VI веке до нашей эры появились первые постоянные международные объединения в виде союзов городов и общин (например, Лакедиминская и Делосская Симмакии ), или религиозно-политических союзов племён и городов (например, Дельфийско-Фермопильская амфиктиония). Подобные объединения явились прообразами будущих международных организаций. Многие учёные справедливо подчёркивали, что на том этапе эти союзы сближали греческие государства и смягчали их замкнутость.

Следующим этапом развития международных организаций явилось создание международных экономических и таможенных объединений. Один из первых таких союзов был Ганзейский торговый союз, который вывел из состояния средневекового варварства всю Северную Германию. Этот союз был окончательно оформлен в XVI веке. Во главе этого объединения находился Любек.

В начале XIX был создан Германский таможенный союз. Все государства, вошедшие в этот союз, должны были подчиняться одинаковым законам относительно ввоза, вывоза и транзита товара. Все таможенные пошлины признавались общими и распределялись между членами союза по количеству народа населения

Специалисты, изучающие историю международных организаций, считают, что первой межправительственной организацией в её классическом понимании была Центральная комиссия по судоходству на Рейне, образованная в 1831г.

Уже во второй половине XIX века были созданы международные союзы для измерения земли (1864г.), Всемирный телеграфный союз (1865г.), Всемирный почтовый союз (1874г.), Международное бюро мер и весов (1875г.), Международный союз для защиты международной и художественной собственности и другие. В этот период сотрудничество государств становится более обширным, затрагивая всё большие сферы жизни. Все организации данного периода имели постоянные органы фиксированных членов и штаб-квартиры.

Компетенция их ограничивалась обсуждением специализированных проблем.

Следующим важным этапом в развитии международных организаций является период после первой мировой войны, когда государства приступили к созданию международной организации по поддержанию мира и международной безопасности. Так в 1919г. была образована Лига Наций. Основными органами Лиги Наций являлись собрание всех представителей членов Лиги, совет и постоянный секретариат.

Главной её задачей являлось поддержание мира, и предотвращение новых войн. Лига Наций должна была предпринимать все меры для сохранения мира. Если какой-либо член Лиги прибегал к войне вопреки принятым на себя обязательствам, то основные члены Лиги обязывались немедленно порвать с ним всяческие торговые и финансовые отношения, а Совет должен был предложить различным заинтересованным правительствам выставить тот или иной контингент войск.

В уставе Лиги Наций были предусмотрены различные эффективные меры по поддержанию мира. В нём признавалось необходимым ограничение национальных вооружений до минимума, необходимого для обеспечения национальной безопасности. Совету Лиги представлялось выбрать планы ограничения вооружений для каждого государства и внести их на рассмотрение заинтересованных правительств.

Но по мнению специалистов, Лига Наций не смогла справиться со своей основной задачей: сохранение мира и мирное урегулирование международных конфликтов. Те разногласия, которые возникли между членами Лиги повлекли за собой не выполнение взятых обязательств. Она не смогла предотвратить Вторую мировую войн, а также нападение Японии на Китай, Италии– на Эфиопию, Германии – на Австрию и Чехословакию, Италии – на Испанию и т. д. И 18 апреля 1946г. лига Наций была ликвидирована, т. к.

Лига Наций не выполнила своих функций и на этом историческом этапе прекратила своё существование.

Таким образом, создание международных организаций и их развитие происходило поэтапно. Постепенно государства осознавали необходимость международного сотрудничества в различных сферах жизни, что приводило к обмену изобретениями в области науки, в военной технике, искусства.

Международные организации прошлого стали прообразами современных международных организаций, которых в настоящее время большое количество, и которые играют большую роль в современных международных отношениях.

Глава 2

В современном мире международные организации являются основным организатором общения государств. Международная организация – это объединение государств в соответствии с международным правом и на основе международного договора для осуществления сотрудничества в политической, экономической, культурной, научно-технической, правовой и иных областях имеющая необходимую для этого систему органов, права и обязанности, производные от прав и обязанностей государств в автономную волю, объём которой определяется волей государств – членов.

Современные международные организации делятся на 2 основных типа: межправительственные и не правительственные организации. Роль и тех и других значительна и все они способствуют общению государств в различных сферах жизни. Но все же два данных типа имеют свои особенности, признаки.

Любая межправительственная организация должна обладать, по крайней мере, шестью признаками.

Во-первых она создаётся в соответствии с международным правом. Это наиболее существенный признак, имеющий решающее значение. Любая правительственная организация должна быть создана на правомерной основе, а именно организация не должна ущемлять интересы отдельного государства и международного сообщества вцелом.

Кроме того, любая международная организация создаётся на основе международного договора (конвенции, соглашения, трактата, протокола и т. д.). Сторонами такого договора являются суверенные государства, а в последние время участниками международных организаций также межправительственные организации. Например, ЕС является членом многих международных рыболовных организаций.

Цель создания любой международной организации заключается в объединении усилий государств в той или иной области: политической (ОБСЕ), военной (НАТО), экономической (ЕС), валютно-финансовой (МВФ) и в других. Но такая организация как ООН должна координировать деятельность государств почти во всех областях. В таком случае международная организация выступает посредником между государствами – членами. Иногда государства передают наиболее сложные вопросы международных отношений в организации для обсуждения и решения.

Очень важно для каждой международной организации иметь соответствующую организационную структуру. Этот признак как бы подтверждает постоянный характер организации и тем самым отличает её от многочисленных других форм международного сотрудничества. Межправительственные организации имеют штаб-квартиры, членов в лице суверенных государств и вспомогательные органы.

Следующим важным признаком международной организации является наличие у неё прав и обязанностей, которые в общей форме закреплены в её учредительном акте. Международная организация не может превысить свои полномочия.

Международная

По-украински

Глава 1

Міжнародні організації виникли вже в давнину і удосконалювалися у міру розвитку суспільства.

У ДРЕВНІЙ ГРЕЦІЇ В VI столітті до нашої ери з'явилися перші постійні міжнародні об'єднання у вигляді союзів міст і громад (наприклад, Лакедиминская і Делосская Симмакии ), або релігійно-політичних союзів племен і міст (наприклад, Дельфийско-Фермопильская амфиктиония). Подібні об'єднання стали прообразами майбутніх міжнародних організацій. Багато учених справедливо підкреслювали, що на тому етапі ці союзи зближували грецькі держави і пом'якшували їх замкнутість.

Наступним етапом розвитку міжнародних організацій стало створення міжнародних економічних і митних об'єднань. Один з перших таких союзів був Ганзейський торговий союз, який вивів із стану середньовічного варварства усю Північну Німеччину. Цей союз був остаточно оформлений в XVI столітті. На чолі цього об'єднання знаходився Любек.

На початку XIX був створений Германський митний союз. Усі держави, що увійшли до цього союзу, повинні були підкорятися однаковим законам відносно ввезення, вивезення і транзиту товару. Усі митні збори визнавалися загальними і розподілялися між членами союзу по кількості народу населення

Фахівці, що вивчають історію міжнародних організацій, вважають, що першою міжурядовою організацією в її класичному розумінні була Центральна комісія з судноплавства на Рейні, утворена в 1831г.

Вже в другій половині XIX століття були створені міжнародні союзи для виміру землі (1864г.), Всесвітній телеграфний союз (1865г.), Всесвітній поштовий союз (1874г.), Міжнародне бюро заходів і вагів (1875г.), Міжнародний союз для захисту міжнародної і художньої власності і інші. У цей період співпраця держав стає більшою, зачіпаючи все більші сфери життя. Усі організації цього періоду мали постійні органи фіксованих членів і штаб-квартири.

Компетенція їх обмежувалася обговоренням спеціалізованих проблем.

Наступним важливим етапом в розвитку міжнародних організацій є період після першої світової війни, коли держави приступили до створення міжнародної організації по підтримці світу і міжнародної безпеки. Так в 1919г. була утворена Ліга Націй. Основними органами Ліги Націй були збори усіх представників членів Ліги, рада і постійний секретаріат.

Головним її завданням була підтримка світу, і запобігання новим війнам. Ліга Націй повинна була робити усі заходи для збереження світу. Якщо який-небудь член Ліги прибігав до війни усупереч перейнятим на себе зобов'язанням, то основні члени Ліги зобов'язувалися негайно порвати з ним усілякі торгові і фінансові стосунки, а Рада повинна була запропонувати різним зацікавленим урядам виставити той або інший контингент військ.

У статуті Ліги Націй були передбачені різні ефективні заходи по підтримці світу. У нім визнавалося необхідним обмеження національних озброєнь до мінімуму, необхідного для забезпечення національної безпеки. Раді Ліги представлялося вибрати плани обмеження озброєнь для кожної держави і внести їх на розгляд зацікавлених урядів.

Але на думку фахівців, Ліга Націй не змогла впоратися зі своїм основним завданням: збереження світу і мирне врегулювання міжнародних конфліктів. Ті розбіжності, які виникли між членами Ліги спричинили не виконання узятих зобов'язань. Вона не змогла запобігти Другу світову воєн, а також напад Японії на Китай, Італії- на Ефіопію, Німеччині - на Австрію і Чехословаччину, Італії - на Іспанію і т. д. І 18 квітня 1946г. ліга Націй була ліквідована, т. до.

Ліга Націй не виконала своїх функцій і на цьому історичному етапі припинила своє існування.

Таким чином, створення міжнародних організацій і їх розвиток відбувалося поетапно. Поступово держави усвідомлювали необхідність міжнародної співпраці в різних сферах життя, що призводило до обміну винаходами в галузі науки, у військовій техніці, мистецтва.

Міжнародні організації минулого стали прообразами сучасних міжнародних організацій, яких нині велика кількість, і які грають велику роль в сучасних міжнародних відносинах.

Глава 2

У сучасному світі міжнародні організації є основним організатором спілкування держав. Міжнародна організація - це об'єднання держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору для здійснення співпраці в політичній, економічній, культурній, науково-технічній, правовій і інших областях що має необхідну для цього систему органів, права і обов'язку, похідні від прав і обов'язків держав в автономну волю, об'єм якої визначається волею держав - членів.

Сучасні міжнародні організації діляться на 2 основні типи: міжурядові і не урядові організації. Роль і тих і інших значна і усі вони сприяють спілкуванню держав в різних сферах життя. Але все таки два ці типи мають свої особливості, ознаки.

Будь-яка міжурядова організація повинна володіти, принаймні, шістьма ознаками.

По-перше вона створюється відповідно до міжнародного права. Це найбільш суттєва ознака, що має вирішальне значення. Будь-яка урядова організація має бути створена на правомірній основі, а саме організація не повинна ущемляти інтереси окремої держави і міжнародного співтовариства вцелом.

Крім того, будь-яка міжнародна організація створюється на основі міжнародного договору (конвенції, угоди, трактату, протоколу і т. д.). Сторонами такого договору є суверенні держави, а в останні час учасниками міжнародних організацій також міжурядові організації. Наприклад, ЄС є членом багатьох міжнародних риболовецьких організацій.

Мета створення будь-якої міжнародної організації полягає в об'єднанні зусиль держав в тій або іншій області: політичною (ОБСЄ), військовою (НАТО), економічною (ЄС), валютно-фінансовою (МВФ) і в інших. Але така організація як ООН повинна координувати діяльність держав майже в усіх областях. У такому разі міжнародна організація виступає посередником між державами - членами. Іноді держави передають найбільш складні питання міжнародних відносин в організації для обговорення і рішення.

Дуже важливо для кожної міжнародної організації мати відповідну організаційну структуру. Ця ознака як би підтверджує постійний характер організації і тим самим відрізняє її від численних інших форм міжнародної співпраці. Міжурядові організації мають штаб-квартири, членів в особі суверенних держав і допоміжні органи.

Наступною важливою ознакою міжнародної організації є наявність у неї прав і обов'язків, які в загальній формі закріплені в її засновницькому акті. Міжнародна організація не може перевищити свої повноваження.

Міжнародна