Онлайн переводчик http://translate.meta.ua
поменять
По-украински

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. На сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики актуального характеру набувають питання підвищення рівня професійної підготовки інженерів-педагогів як майбутніх викладачів і вихователів учнів професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ). Одним із найважливіших завдань якісної освіти інженера-педагога є формування його готовності до використання здоров’язберігаючих технологій (ЗЗТ), що зумовлено низкою чинників.

По-перше, наявним станом здоров’я учнівської молоді. Так, обстеження понад 60 тисяч українських школярів різних вікових груп засвідчило (С.Кириленко, В.Шаповалова), що лише 0,8 % із них мають високий рівень фізичного здоров’я. Це є наслідком багатьох соціально-педагогічних факторів (О.Вакуленко, В.Горащук, В.Оржеховська, О.Яременко), зокрема незадовільної організації шкільного фізичного виховання, недостатньої стимуляції до здорового способу життя, поширення шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю, наркотиків, токсичних речовин) тощо.

Щодо учнів ПТНЗ на здоров’я цієї категорії молоді негативно впливають також значні розумові та психоемоційні навантаження, необхідність адаптації до нових умов навчання й праці.

По-друге, актуальність формування готовності інженера-педагога до використання ЗЗТ підсилюється існуванням досить чіткої залежності між станом учнівського здоров’я та рівнем підготовленості педагогів із питань його збереження й зміцнення. Ця залежність детермінована якістю організації професійної підготовки майбутнього педагога до застосування ЗЗТ, що є значущим фактором запобігання негативних впливів педагогічного процесу, розвитку здоров’я учнів через освіту (В.Бобрицька, Е.Вайнер, О.Іонова, О.Омельченко, О.Осолодкова, О.

Савченко).

Окрім цього, слід відмітити, що професійній діяльності інженера-педагога притаманні певні особливості, зумовлені специфікою ПТНЗ (порівняно із загальноосвітнім навчальним закладом), а саме (С.Батишев, І.Васильєв, О.Коваленко, Н.Ничкало):

- характер навчальної діяльності учнів у ПТНЗ є навчально-виробничим, а отже, містить певний здоров’язатратний, здоров’янебезпечний потенціал. Це вимагає від інженера-педагога як організатора навчання формувати не лише загальноосвітні знання та вміння, а й прищеплювати учням норми і правила здоров’язберігаючої поведінки у професійному середовищі (запобігання небезпечних ситуацій, випадків травматизму, захист від несприятливих і шкідливих впливів освітньо-виробничого процесу тощо);

- особливий контингент учнів ПТНЗ, серед яких досить часто зустрічаються вихованці, котрі характеризуються ускладненою соціалізацією, відхиленням у поведінці, несформованою мотивацією навчання.

Отже, інженеру-педагогу як вихователю учнів ПТНЗ необхідно виявляти особливу увагу й дбайливе піклування про згладжування збоченостей у розвитку особистості учня (негативне ставлення до навчання, наявність спотворених моральних уявлень і почуттів, схильність до асоціальних вчинків, переважання негативних якостей – недисциплінованість, неслухняність, неврівноваженість, роздратованість та ін.), що є основою збереження й зміцнення його здоров’я.

По-третє, розробка зазначеної проблеми певним чином заповнює психолого-педагогічні «прогалини» щодо підготовленості інженера-педагога до реалізації здоров’язбережувального потенціалу освітніх технологій у професійній діяльності.

Підтвердженням цього є дані проведеного нами опитування 260 студентів інженерно-педагогічних вищих навчальних закладів, яке засвідчило, що переважна більшість респондентів недостатньо усвідомлюють ступінь впливу на учнівське здоров’я процесів навчання й виховання, значущість збереження й зміцнення здоров’я особистості через освіту (53,5 %); мають досить низьку мотивацію до здоров’ятвірної діяльності (68,1 %); упровадження ЗЗТ пов’язують у основному із забезпеченням належних санітарно-гігієнічних умов у навчальному закладі (71,9 %).

Отже, практика вищої школи вимагає розв’язання проблеми підготовки інженерно-педагогічних кадрів, які мають сформовану здатність до здійснення професійно-педагогічної діяльності з позиції здоров’язбереження учнів.

Аналіз психолого-педагогічних джерел засвідчує, що проблема готовності майбутніх педагогів до використання ЗЗТ у професійній діяльності вченими досліджується в контексті таких основних напрямів:

• наукові засади професійної освіти педагогів (М.Васильєва, В.Гриньова, В.Євдокимов, А.Капська, В.Кремень, В.Лозова, О.Пєхота, І.Прокопенко, В.Семиченко, А.Троцко), зокрема розкриття особливостей інженерно-педагогічної освіти майбутніх фахівців (С.Артюх, С.Батишев, І.Васильєв, Г.Грохова, В.Зайчук, А.Кірсанов, О.Коваленко, Н.Кузьміна, М.Лазарєв, В.Ледньов, І.Лікарчук, Н.Ничкало, П.Осипов, О.Романовська, О.Романовський, П.Ярмоленко);

• питання підготовки педагогічних кадрів до здійснення здоров’язберігаючої діяльності (О.Авдєєва, В.Бобрицька, Ю.Бойчук, В.Нестеренко, Н.П’ясецька, Т.Сущенко, О.Філіпп’єва, Є.Чернишова).

Окремі аспекти розглядуваної проблеми відображено у працях, присвячених таким питанням, як: валеологізація освітнього середовища як фактор підвищення ефективності навчально-виховного процесу (М.Безруких, Т.Волченська, Т.Савустьяненко, Л.Татарнікова, Г.Тушина, С.Шмалєй); розвиток здоров’я особистості через освіту, формування культури здоров’я, здорового образу життя, валеологічної та здоров’язберігаючої компетентностей школярів (В.Безрукова, Н.Бібік, Т.Бойченко, О.Вакуленко, В.Горащук, О.Дубогай, О.Жабокрицька, Г.Зайцев, С.Закопайло, О.

Іонова, С.Кириленко, С.Кондратюк, В.Кузьменко, С.Лапаєнко, О.Лукашенко, С.Омельченко, В.Оржеховська, Н.Побірченко, О.Савченко, Г.Серіков) та студентської молоді (О.Ажиппо, І.Бабін, Є.Бублей, М.Віленський, Д.Воронін, М.Гончаренко, Ю.Драгнєв, Н.Завидівська, Г.Кривошеєва).

Водночас у психолого-педагогічній науці процес формування готовності інженерів-педагогів до використання ЗЗТ у професійної діяльності не став предметом спеціального дослідження. Відсутні праці, в яких науково обґрунтовані дефініції досліджуваної проблеми, зміст, шляхи, умови успішності підготовки майбутніх інженерів-педагогів до використання ЗЗТ.

? мають місце в освітній практиці, а саме: між потенційними можливостями педагогічного процесу ПТНЗ та домінуванням у освітній практиці здоров’язатратних підходів до навчання й виховання учнів; між потребою збереження здоров’я учнів ПТНЗ та недостатньою підготовленістю інженерно-педагогічних кадрів до його здійснення; між необхідністю формування готовності майбутніх інженерів-педагогів до використання ЗЗТ та нерозробленістю науково-методичного забезпечення цього складника професійно-педагогічної готовності майбутнього фахівця.

Отже, актуальність, недостатня розробленість проблеми та об’єктивна потреба розв’язання вище означених суперечностей зумовили вибір теми дослідження «Формування готовності майбутніх інженерів-педагогів до використання здоров’язберігаючих технологій у професійній діяльності».

Зв’язок

По-русски

ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТЫ

Актуальность и целесообразность исследования. На современном этапе развития педагогической теории и практики актуального характера приобретают вопрос повышения уровня профессиональной подготовки инженеров-педагогов как будущих преподавателей и воспитателей учеников профессионально-технических учебных заведений (ПТНЗ). Одним из важнейших заданий качественного образования инженера-педагога есть формирование его готовности к использованию здоровьесохранных технологий (ЗЗТ), что предопределенно рядом факторов.

Во-первых, имеющимся состоянием здоровья ученической молодежи. Да, обследование свыше 60 тысяч украинских школьников разных возрастных групп засвидетельствовало (С. Кириленко, В.Шаповалова), что лишь 0,8 % из них имеют высокий уровень физического здоровья. Это является следствием многих социальнопедагогических факторов (О. Вакуленко, В.Горащук, В.Оржеховська, О. Яременко), в частности неудовлетворительной организации школьного физического воспитания, недостаточной стимуляции к здоровому образу жизни, распространения вредных привычек (курение, употребление алкоголя, наркотиков, токсичных веществ) и тому подобное.

Относительно учеников ПТНЗ на здоровье этой категории молодежи негативно влияют также значительные уму и психоэмоциональные нагрузки, необходимость адаптации к новым условиям учебы и труда.

Во-вторых, актуальность формирования готовности инженера-педагога к использованию ЗЗТ усиливается существованием достаточно четкой зависимости между состоянием ученического здоровья и уровнем подготовленности педагогов из вопросов его сохранения и укрепления. Эта зависимость детерминирована качеством организации профессиональной подготовки будущего педагога к применению ЗЗТ, которое является значимым фактором предотвращения негативных влияний педагогического процесса, развития здоровья учеников через образование (В.Бобрицька, Е.Вайнер, О. Іонова, О. Омельченко, О. Осолодкова, О.

Савченко).

Кроме этого, следует заметил, что профессиональной деятельности инженера-педагога присущие определенные особенности, предопределенные спецификой ПТНЗ (в сравнении с общеобразовательным учебным заведением), а именно (С. Батишев, И.Васильев, О. Коваленко, Н.Ничкало) :

- характер учебной деятельности учеников у ПТНЗ является учебно-производственным, а следовательно, содержит определен здоров'язатратний, здоров'янебезпечний потенциал. Это требует от инженера-педагога как организатора учебы формировать не только общеобразовательных знаний и умений, но и прививать ученикам нормы и правила здоровьесохранного поведения в профессиональной среде (предотвращение опасных ситуаций, случаев травматизма, защита от неблагоприятных и вредных влияний образовательно-производственного процесса и тому подобное);

- особенный контингент учеников ПТНЗ, среди которых достаточно часто встречаются воспитанники, которые характеризуются усложненной социализацией, отклонением в поведении, несформированной мотивацией учебы.

Следовательно, инженеру-педагогу как воспитателю учеников ПТНЗ необходимо обнаруживать особенное внимание и заботливую заботу о приглаживании извращенности в развитии личности ученика (негативное отношение к учебе, наличие искаженных моральных представлений и чувств, склонность к асоциальным поступкам, преобладание негативных качеств - недисциплинированность, непослушание, неуравновешенность, раздраженность и др.), которые являются основой сохранения и укрепления его здоровья.

В-третьих, разработка отмеченной проблемы определенным образом заполняет психолого-педагогічні "пробелы" относительно подготовленности инженера-педагога к реализации здоров'язбережувального потенциала образовательных технологий в профессиональной деятельности.

Подтверждением этого даны проведенного нами опроса 260 студентов инженерно-педагогических высших учебных заведений, которое засвидетельствовало, что подавляющее большинство респондентов недостаточно осознают степень влияния на ученическое здоровье процессов учебы и воспитания, значимость сохранения и укрепления здоровья личности через образование (53,5 %); имеют достаточно низкую мотивацию к здоров'ятвірної деятельности (68,1 %); внедрения ЗЗТ связывают в основном с обеспечением надлежащих санитарно-гигиенических условий в учебном заведении (71,9 %).

Следовательно, практика высшей школы требует решения проблемы подготовки инженерно-педагогических кадров, которые имеют сформированную способность к осуществлению профессионально-педагогической деятельности с позиции здоров'язбереження учеников.

Анализ психолого-педагогічних источников удостоверяет, что проблема готовности будущих педагогов к использованию ЗЗТ в профессиональной деятельности учеными исследуется в контексте таких основных направлений :

- научные принципы профессионального образования педагогов (М. Васильева, В.Гриньова, В.Евдокимов, А.Капская, В.Кремень, В.Лозовая, О. Пєхота, И.Прокопенко, В.Семиченко, А.Троцко), в частности раскрытие особенностей инженерно-педагогического образования будущих специалистов (С. Артюх, С. Батишев, И.Васильев, Г.Грохова, В.Зайчук, А.Кірсанов, О. Коваленко, Н.Кузьміна, М. Лазарев, В.Ледньов, И.Лікарчук, Н.Ничкало, П. Осипов, О. Романовська, О. Романовський, П. Ярмоленко);

- вопрос подготовки педагогических кадров к осуществлению здоровьесохранной деятельности (О. Авдеева, В.Бобрицька, Ю.Бойчук, В.Нестеренко, Н.П'ясецька, Т.Сущенко, О. Філіпп'єва, Есть.Чернишова).

Отдельные аспекты рассматриваемой проблемы отображены в трудах, посвященных таким вопросам, как: валеологізація образовательной среды как фактор повышения эффективности учебно-воспитательного процесса (М. Безруких, Т.Волченська, Т.Савустьяненко, Л. Татарнікова, Г.Тушина, С. Шмалєй); развитие здоровья личности через образование, формирование культуры здоровья, здорового образа жизни, валеологической и здоровьесохранной компетентностей школьников (В.Безрукова, Н.Бібік, Т.Бойченко, О. Вакуленко, В.Горащук, О. Дубогай, О. Жабокрицька, Г.Зайцев, С. Закопайло, О.

Іонова, С. Кириленко, С. Кондратюк, В.Кузьменко, С. Лапаєнко, О. Лукашенко, С. Омельченко, В.Оржеховська, Н.Побірченко, О. Савченко, Г.Серіков) и студенческой молодежи (О. Ажиппо, И.Бабін, Есть.Бублей, М. Віленський, Д.Воронін, М. Гончаренко, Ю.Драгнєв, Н.Завидівська, Г.Кривошеєва).

В то же время в психолого-педагогічній науке процесс формирования готовности инженеров-педагогов к использованию ЗЗТ у профессиональной деятельности не стал предметом специального исследования. Отсутствующие труды, в которых научно обоснованные дефиниции исследуемой проблемы, содержание, пути, условия успешности подготовки будущих инженеров-педагогов к использованию ЗЗТ.

имеют место в образовательной практике, а именно: между потенциальными возможностями педагогического процесса ПТНЗ и доминированием в образовательной практике здоров'язатратних подходов к учебе и воспитанию учеников; между потребностью сохранения здоровья учеников ПТНЗ и недостаточной подготовленностью инженерно-педагогических кадров к его осуществлению; между необходимостью формирования готовности будущих инженеров-педагогов к использованию ЗЗТ и неразработанностью научно-методического обеспечения этой составляющей части профессионально-педагогической готовности будущего специалиста.

Следовательно, актуальность, недостаточная разработанность проблемы и объективная потребность решения выше отмеченных противоречий обусловили выбор темы исследования "Формирования готовности будущих инженеров-педагогов к использованию здоровьесохранных технологий в профессиональной деятельности".

Связь